1649
Прощай, рік розпачу!
— Енергетика
Слово "криза", ще не дуже давно напівзабуте і яке не часто звучало, стало чи ледве не найзгадуванішим в останні два місяці 2008 року. Може, варто забути про його існування в новому році, щоб криза забула про нас? Чим запам'ятався минулий рік пацюка лисохвостого і яких сюрпризів варто чекати в новому році корови дійної? Підсумками і прогнозами ділилися відомі депутати і політики Українию
Юрій Костенко, народний депутат, лідер Української народної партії:
- Криза - це не тільки період втрат, але й час серйозних змін, саме в кризовий період з'являлася нова якість державної політики і нова якість економічних програм. Те ж, думаю, відбудеться й з Україною.
Все, що протягом 17 років заважало нам рухатися вперед - залишки комуністичної системи управління, організація виробництва і політики, - все повинне віджити, а замість цього повинне з'явитися те, що дасть Україні і новій політичній перспективі, і нові соціальні стандарти, і нову економіку.
Не думаю, що 2009 рік стане переломним у плані української національної політики і захисту національного інтересу.
Проте, у новому році кризові явища, які будуть тільки заглиблюватися, дадуть можливість виходити на політичну арену тим силам, які все своє політичне життя піклувалися про національне, а національне повинне бути насамперед тому, що тільки тоді можна створити принципово іншу якість державної політики.
Василь Волга, лідер Союзу лівих сил України:
- Є така притча про княгиню Ольгу. Вона послала своїх митарів збирати податки в одну з провінцій, і коли вони повернулися, вона запитала, як на це відреагували люди. Митарі відповіли, що народ ридає, тому що в них забирали останнє. Княгиня знову послала їх і наказала, щоб ішли і брали ще. Митарі знову сказали їй, що народ ридав. Ольга їм відповіла, що виходить, у них є ще що взяти, і знову послала митарів. Коли вони повернулися і сказали, що народ вже сміється, то княгиня відповіла, що все, виходить, більше брати нема чого.
Зараз та ж ситуація з нашою економікою. Залишається тільки сміятися.
Найжахливішим, трагічним для країни в 2008 році була поява уряду Тимошенко і низка кроків, відразу вжитих ними. Перше - ревальвація гривні, друге - бездумна виплата по 1 тисячі, що було неадекватно зростанню економіки, третє - підвищення мит на вивіз і зниження на ввіз, що безповоротно вдарило по українському товаровиробнику. Це ті події, які вплинули на економіку країни.
У геополітичному сенсі була помилковою позиція президента України в грузино-осетинському конфлікті. Він остаточно забив клин між українським керівництвом і політикумом РФ.
Третя подія, позитивна, сильне для України, що у політичному сенсі позитивно вплине на країну, - це обрання Барака Обами президентом США. Буде зміна курсу зовнішньої політики Америки, Обама заявив, що російський напрямок буде пріоритетним.
Звичайно, ще одну позицію потрібно відзначити. Це початок фінансової кризи, старт якій був даний в Америці і яка потім покотилася усім світом, і наша, жахливо зруйнована урядом Тимошенко економіка зустріла цю кризу, багаторазово збільшивши її наслідки.
Ми опинилися в найважчій ситуації у світі. Набагато гіршій, ніж Росія, Бєларусь і країни, що знаходяться близько біля нас.
Андрій Парубій, народний депутат від блоку НУ-НС:
- Якщо казати про найголовніші події 2008 року, то я б відзначив у сфері гуманітарній повагу пам'яті жертв Голодомору, у міжнародних інстанціях було визначено, що Голодомор був злочином проти українського народу. Я переконаний, що це один з тих кодів ідентичності, які, фактично на багато років уперед, стратегічно спрямовані. У становленні українських націй він зіграв і буде грати велике значення як момент національної пам'яті.
Також введення обов'язкового тестування мало велике значення, тому що воно спрямовано на довгострокову перспективу, повинне знищити корупцію в нашій системі влади.
Серед негативних факторів я б відзначив падіння гривні, безмежний рівень інфляції. Це ті фактори, які розбалансують нашу економіку на найближчі кілька років.
Прогнозуючи, що буде з країною в 2009 році, скажу, що в політичному аспекті загострення буде однозначно. Інакше бути не може, тому що на початку 2010 року пройдуть президентські вибори. І зрозуміло, що в рік напередодні президентських виборів, політична боротьба тільки підсилиться. Важливо, щоб політичне протистояння не перекинулося на економічний аспект.
Наскільки наші політичні лідери від цього втримаються, ми ще побачимо, якщо буде протистояння тривати, і криза, як політична, так і економічна, буде перманентною, то це буде мати дуже важкі наслідки для України.
Леонід Грач, народний депутат від Компартії України:
- Минулий рік був роком розпачу. У цей рік наш народ не одержав жодного дивіденду від тих політичних заяв, які робив і президент Ющенко, і прем'єр-міністр Тимошенко. 2008 рік був провальним у геополітиці. Це був рік руйнування тієї тендітної єдності, яка була в російсько-українських взаєминах. Цей рік, по суті, заклав основу для 2009 року падіння вниз. Але я впевнений, що 2009 рік принесе позитивні зміни і народ зможе зітхнути спокійно. Нехай не відразу, але ситуація зміниться на краще.
Михайло Чечетов, народний депутат від Партії регіонів:
- Я в цей рік дивлюся з оптимізмом. Тому що глибоко переконаний: хоч у нас народ дуже терплячий, але він і дуже мудрий. В 2009 році, одержавши право обирати президента, швидше за все й парламенту, народ вже третій раз на "помаранчеві" граблі не наступить. І як джерело влади, народ, взявши бюлетень у руки, опустить його у виборчу урну і всю цю "помаранчеву" шушваль відправить на політичний смітник, у політичне небуття, а першість на президентських виборах віддасть Януковичу, якому він тим самим надасть право в цей відповідальний момент керувати державою.
З Януковичем народ пов'язує і майбутнє країни, і вихід з кризи, підйом економіки, підвищення соціальних стандартів. А найголовніше - народ розуміє, що тільки Янукович поверне довгоочікуваний спокій і стабільність у цю країну.
В 2009 рік я дивлюся з оптимізмом, тому що в новому році не політики будуть вершити долю країни, а народ, використовуючи виборче право. Він сам визначить долю на 10 років уперед. Третій раз народ не помилиться. І "помаранчеві" розуміють, що їх народ вимете мітлою. Вони бояться народу, тому й не пішли на вибори, а сварганили якусь коаліцію, що сьогодні ніхто й не зрозуміє, скільки ж у ній людей працює.
Степан Курпиль, народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко:
- 2008 рік всі відзначають як дуже важкий. Це був рік боротьби, загострення політичної боротьби, це був рік суцільних непорозумінь між Кабміном і Секретаріатом Президента, рік гострих заяв між президентом і прем'єр-міністром, це був рік досить млявої роботи Верховної Ради. Але все-таки цей рік показав, що якщо є політична воля (а вона є насамперед у прем'єр-міністра), то можна намагатися ситуацію тримати в спрямованому руслі, що можна не допустити абсолютно непотрібних і шкідливих для цієї ситуації позачергових виборів парламенту, що можна боротися із ситуацією і навіть в умовах світової фінансової кризи давати людям надію на те, що криза буде переборена і всі труднощі ми переживемо.
Просто хочеться, щоб всі зрозуміли, що ми живемо в державі, що називається Україна, що всі ми її любимо, і незалежно від того, до яких політичних сил ми належимо, ми повинні докласти всіх зусиль, щоб люди на вулицях, коли бачать депутатський значок, не плювалися, а ставилися до депутатів з більшою повагою.
Побажання прості - щоб усі, хто має роботу, її не втратив, щоб усі завершили свої недороблені справи, щоб українці ніколи не втрачали надію та оптимізм. Як би погано не було - це всі речі тимчасові. Все буде добре. Були часи і гірше в історії України. Ми це пережили, переживемо й все інше.
Нестор Шуфрич, народний депутат від Партії регіонів:
- Позитивного, визначального було цього року, на жаль, небагато. Весь позитив, що був, - це те, що пов'язане з культурою, зі спортом.
На жаль, щодо життя людей позитива було мало. Навпаки, відбулося багато подій, які викликають стурбованість щодо того, що чекає людей у наступному році.
Добре, що Віктор Андрійович вже заспокоївся і зрозумів, що більше президентом не буде. У зв'язку з цим у наступному році проблем в Україні буде менше, оскільки його спроби в другий раз втиснутися в крісло президента мали дуже складні наслідки цього року.
Що стосується Тимошенко, то якщо відзначити позитив, це, безумовно, її наполегливість у бажанні залишитися прем'єром, що, у принципі, у неї й вийшло. Вона навіть спробувала переконати, що 212 - це 226. Я думаю, що видатні математики часів Древнього Рима і Греції перевернулися у своїх склепах. Але це її успіх.
Петро Симоненко, лідер Компартії України:
- В 2009 році потрібно об'єднати наш народ у вирішенні тих хворобливих питань, які актуальні сьогодні. Ми бачимо, що валяться економічні та політичні основи держави, є зрадництво у владі, що знищує політичний суверенітет держави.
Ми повинні забезпечити кожного робочим місцем, кожному потрібно дати можливість одержувати стабільну заробітну плату, справжні пенсії, а не пенсії для виживання. Потрібно сьогодні проводити державну політику, що дасть можливість молоді вчитися і жити, а ветеранам бути впевненими в тому, що держава їх підтримає. Хочу побажати, щоб ми всі стали єдиною родиною, що знає, як вийти з цієї кризи. Розуміючи, що потрібно об'єднатися простим людям у боротьбі за свої інтереси.
Ярослав Сухий, народний депутат від Партії регіонів:
- Цей рік у плані політичної діяльності був роком суцільних розчарувань, брехні, політичних зрадництв і корупції. Нічого гарного цей високосний рік суспільству, країні не приніс. Ще в лютому Партія регіонів попереджала, що наближається криза, що потрібно застосовувати антикризові заходи, але до наших закликів не прислухалися. Коли 11 липня Микола Азаров розповів усім, що відбувалося, відбувається й буде відбуватися, то після нього виступила прем'єр-міністр і сказала: "Чесно кажучи, я нічого не зрозуміла".
От ця "нічого не зрозуміла" і втягла народ у глибоку кризу. Криза тільки починається, і, на великий жаль, я нічого гарного не можу сказати про 2009 рік. Прийняті антикризові закони говорять про те, що ця мадам і її унікальна команда нічого так і не зрозуміли.
Дивлячись на те, що наші високопоставлені особи "все можуть, як королі", то вони можуть все: і кризу розпалити, і кризу поглибити, можуть один одного обвішати карними ярликами, але, на щастя, вони не можуть одного - не можуть скасувати новий рік. Він прийшов, і я сподіваюся, що цей рік буде роком протверезіння, роком, коли народ отямиться і зрозуміє, що коричневе не завжди може бути шоколадкою.
Увесь світ буде вітати, коли навесні 2009 року Кабінет Міністрів Тимошенко піде у відставку. Тоді вся Європа, всі наші найближчі сусіди і народ зітхнуть спокійно. А всі інші держави світу будуть жити і процвітати, а ми будемо на них дивитися і заздрити.
Буде тривати скорочення обсягів виробництва, будуть знижуватися бюджетні витрати, зарплати, буде падіння реального доходу населення, поки у влади буде ця унікальна компанія.
Олена Билім
За матеріалами: ИнтерМедиа Консалтинг
Поділитися новиною
