3207
Сільця для Буратіно
— Казна та Політика
Прогнози - річ невдячна, тим більше в нелегкі кризові часи, тим більше - у секторі приватних інвестицій. Українці вже звикли користуватися різними фінансовими інструментами, щоб збільшувати свої кровні. Тому зараз вони намагаються зрозуміти, наскільки надійними наступного року будуть традиційні джерела доходу: депозити, пайові сертифікати, вклади в золоті. "ВД" проаналізувала, що чекає наступного року приватних інвесторів, які володіють у середньому сумою $20 тис.
Депозити на підхопленні
До початку 2009 р. більшість українців остаточно розчарувалися в банківських нагромадженнях. Плутанина у фінансовому секторі і заборона на дострокове вилучення депозитів зробили дурну послугу банкірам. Хоча обіцяна більшістю фінустанов прибутковість ще може потягатися з інфляцією, що до кінця поточного року не повинна перевищити 17% (за умовами меморандуму влади і МВФ). За даними НБУ, до середини грудня середні річні відсотки по вкладах у гривні становили 17,9%. При цьому банкіри продовжують "підсапувати" клієнтів своїм головним козирем - фондом гарантування вкладів, що обіцяє компенсації в розмірі 150 тис. грн. Тільки от на тлі валютних коливань до кінця 2009 р. 150 тис. грн. можуть стати "смішними грішми".
Курсові перегони відбивають у вкладників бажання інвестувати в кредитні спілки, прибутковість яких традиційно вища від банківської. За інформацією Національної асоціації кредитних спілок, у грудні вона варіювала в межах 26-28% річних, а в січні-лютому може вирости на 2-4%. Однак працюють КС тільки в гривні, і знецінювання національної валюти може бути вкрай ризиковим навіть при 32% річних. Не менш небезпечними бачаться банківські депозити і в іноземних валютах, середня прибутковість по яких становить 11%.
У нинішній ситуації, розмістивши $20 тис. на валютний депозит, громадянин цілком міг би розраховувати на додаткові $2200 до 2010 р. Але головний ризик, що підстерігає українців при валютних вкладах, - невизначені ініціативи влади. "Обговорювана зараз владою пропозиція про переведення низки валютних кредитів у гривневі може привести до цілком логічного наступного перерахування валютних вкладів у національну валюту", - попереджає Денис Кузнєцов, управляючий партнер офісу Amond & Smith Ltd.
Ясна річ, що банкіри намагаються переконати громадян у протилежному. "Оптимальним фінансовим інструментом, здатним уберегти заощадження від інфляції, залишається банківський депозит. Але через валютну нестабільність ми рекомендуємо зберігати вклади у двох або трьох валютах, однією з яких повинна бути гривня. Зберігаючи гроші в декількох валютах, людина одержить менше доходу, однак не буде хапатися за серце при кожній зміні курсу", - вважає Андрій Ріжок, голова правління Ерсте Банку.
Більшість опитаних "ВД" експертів вважають, що для боротьби з інфляцією споживачам наступного року варто орієнтуватися на депозити в євровалюті. "У грудні євро продовжував зміцнюватись відносно долара. При пропонованих процентних ставках по євродепозитах 12-14% річних даний фінансовий інструмент здатний подолати знецінювання гривні", - припускає Юлія Кирпа, старший юрист фірми "Василь Кисіль і Партнери". За даними агентства Bloomberg на 22 грудня, 1 євро коштував $1,4. Перевівши в цей день доларові нагромадження в розмірі $20 тис. в євровалюту, українець мав би 14 285 євро, які, залежно від обраного банку, принесли б від 571 до 2114 євро додаткового доходу.
Більш ризикові громадяни можуть спробувати щастя в альтернативних валютах - швейцарських франках, фунтах стерлінгах і російських рублях. По них банкіри дають середню прибутковість 6, 4 і 7% відповідно. "Екзотичні для нашого ринку види валют мають обмежене ходіння, а отже - і обмежену для українського ринку ліквідність", - пояснює Данило Фурса, заступник директора департаменту організації продажів продуктів роздрібного бізнесу банку "Фінанси та Кредит".
До того ж всесвітня економічна турбулентність вже зіграла злий жарт з інвесторами в альтернативні грошові нагромадження (див. Думки).
Золото нації
В умовах валютного хаосу споживачі можуть спробувати заробити на "твердих вічних" цінностях. "Золото було, є і буде досить привабливим для інвестування. Хоча в Україні золото прив'язане до курсу долара відносно гривні, і тому зараз воно зросло в ціні практично пропорційно подорожчанню американської валюти. У кожному разі золото все-таки цінніше, ніж не забезпечені ним купюри", - впевнений Данило Фурса. Однак навіть в "металевому" нагромадженні українців можуть підстерігати неприємності. Головна з них - відсутність держгарантій, які на вклади в дорогоцінних металах не поширюються. Одержати свої 150 тис. грн. із золотого депозиту в банку, що луснув, не вийде.
Крім того, ціни на дорогоцінний метал останнім часом не показують очікуваної божевільної прибутковості. У серпні 2008 р., коли золото коштувало $887 за тройську унцію, вітчизняні аналітики, зокрема з Райффайзен Банку Аваль, запевняли, що до грудня ціна тройської унції злетить до $1200. За даними агентства Bloomberg, 22 грудня ціна за тройську унцію впала до $850. Зараз за $20 тис. громадянин може обзавестися 23 тройськими унціями золота, по яких банкіри обіцяють 1-5,75% річних. У випадку якщо ціна на дорогоцінний метал залишиться на колишньому рівні, українець зможе розраховувати на річний дохід $1000 максимум.
Справа всього життя
У новому році українцям варто ретельніше підходити до питання вибору програм накопичувального страхування. За словами Дмитра Томашевського, начальника відділу секторного аналізу групи компаній "ТЕКТ", покупка накопичувального страхування в 2009-2010 р. вітається, але за умови, що організація не піде з ринку. З одного боку, лайфовий договір укладається на термін від десяти років. Через довгий термін підвищуються шанси на додатковий заробіток у період, коли криза закінчиться. За законом, страховики забезпечують гарантований дохід у межах 4% річних, а максимальний надприбуток на 2008 р. досягав 27%. Поклавши $20 тис. у накопичувальну програму, українець зможе одержувати не більше $800 за рік.
З іншого боку, через кризу підвищується ризик виходу з ринку декількох гравців, при цьому ні фонду гарантування вкладів лайфових компаній, ні пула спільного гарантування в Україні немає. Навіть такі видні гравці й української, і міжнародної фінансової арени, як AIG та Fortis, перебувають на межі виживання. "В 2009 році рано казати про довгострокову фінансову стабільність лайфових компаній, які могли б гарантовано забезпечити цілі та очікування страхувальника", - відзначає Олександр Савенко, заступник глави правління "Української пожежно-страхової компанії". До того ж накопичувальне страхування передбачає щорічну сплату вкладів. І підписуватися на лайф варто лише тим, хто впевнений, що через рік буде мати у своєму розпорядженні аналогічну суму.
Ігри на нервах
Великим розчаруванням в 2008 р. для українців стали сертифікати ІСІ. Максимальне знецінювання цінних паперів деяких відкритих фондів досягло рекордних -58%. За даними рейтингів компанії "Простобанк Консалтинг", фонди, що найбільш драматично втратили в ціні, вкладали гроші в цінні папери гірничо-металургійного комплексу і машинобудування. З огляду на те, що український фондовий ринок перебуває в жалюгідному становищі, очікувати надзвичайних доходів від спонсорування місцевих фондів не доводиться.
Можливо, "витягнутися" з кризи зможуть компанії, які інвестують у нерухомість (через будівництво століття до Євро-2012, що розгортається в країні), а також працюють зі стратегічним для України агропромисловим комплексом. Єдиним доводом до придбання сертифіката ПІФа є думка експертів, що саме на спаді і варто їх прикуповувати. Однак говорити про досягнення "дна" ринку цінних паперів, вважають фахівці, ще рано. Наприкінці грудня Мінекономіки визнало, що українська промисловість тільки йде в рецесію.
У результаті, за найпесимістичнішими прогнозами, фондовий ринок досягне "дна" до літа майбутнього року. Тому купувати паї зараз, м'яко кажучи, зарано (див. Думку Наталі Доценко-Білоус). "При правильному виборі компанії, акції якої є об'єктом придбання, інвестиції в період кризи можуть спричинити дуже гарний фінансовий результат - за умови, що продаж сертифіката буде проходити на підйомі ціни", - говорить Юлія Кирпа. Мінімальна сума інвестування, залежно від фонду, зараз становить 1000 грн. Але купувати подібні цінності українцям доведеться на власний страх і ризик.
Словом, у новому, 2009 р. українцям буде більш ніж непросто визначитися, в яких фінансових інструментах зберігати і збільшувати свої заощадження.
У кожному разі можна припустити, що для більшості громадян це буде інвестування наосліп. Єдина однозначна порада від експертів та "ВД" для тих, хто ще має у своєму розпорядженні вільні кошти: "Не кладіть всі яйця в один кошик".
Наталя Доценко-Білоус, старший юрист фірми "Василь Кисіль і Партнери"
- Суму $20 тис. я б рекомендувала поміняти на євро і покласти на кілька депозитів - по 20-25% від суми в один банк. При цьому краще орієнтуватися на державні або великі банки. Адже, за найбільш песимістичним сценарієм, влада не стане ліквідовувати великі банки, а націоналізує їх. Я негативно розглядаю інвестування в самих доларах. Вже зараз обсяг випущених доларів у п'ять разів перевищує ВВП США, і сама американська валюта не підтверджена реальним товарним оборотом. Небезпечними можуть стати інвестиції в альтернативних валютах. Наприклад, раніше привабливий англійський фунт девальвував на 25% з початку 2007 року. Крім того, я не рекомендую інвесторам зв'язуватися з ІСІ: в 2009 році можна чекати масового закриття управляючих компаній.
Галина Третьякова, голова правління СК "Просто-страхування. Життя і пенсія"
- В 2009 році інвесторам варто вкладати кошти на три роки, оскільки на даному етапі, рано чи пізно, почнеться зростання економіки. Суму $20 тис. потрібно вкласти в різні види активів: 40-50% цих грошей покласти в банк - рітейловий, з групи великих. Тому що у випадку колапсу фінансової системи уряд і НБУ будуть рятувати саме великі установи. 15-20% можна направити на накопичувальне страхування - адже лайфові компанії розміщують активи в депозитах великих банків та облігаціях. Такий варіант не принесе високої прибутковості, але допоможе зберегти кошти. Гроші, що залишилися, можна ризикнути вкласти в ПІФ, який працює в будівельній галузі, що може вистояти в 2009 році. Робити прогнози по інших галузях економіки зараз неможливо, оскільки наш уряд дотепер не має стратегії довгострокового розвитку.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
