4109
"Ъ": Промисловість дійшла до переділу
— Казна та Політика
Економічна криза серйозно позначилася на обсягах виробництва основних видів промислової продукції. У більшості підприємств галузі, за винятком окремих заводів важкого машинобудування, обсяг виробництва знизився на 11-65%. Падіння настільки значне, що промисловість України найближчим часом очікують структурні зміни, а також масштабний переділ власності, думають експерти.
За даними Держкомстату, у листопаді було добуто на 11,5% вугілля менше, ніж у січні, руди - на 64% менше. Спад виробництва мінеральних добрив у листопаді в порівнянні із січнем склав 37%. Місячний обсяг виробництва сталі знизився на 65%, труб - на 35,4%. "Ці цифри тим більше показові, що традиційно спад у цих галузях доводиться на січень. Восени ж і навесні звичайно спостерігається пік виробництва і продажів продукції", - говорить незалежний експерт Кирило Чуйко.
Сталева недостача
Найбільше масштабно криза торкнулася двох галузей - металургійної і хімічної. Спад виробництва в металургійній галузі - найбільший за весь період незалежності України, говорить глава Союзу доменників Володимир Терещенко. "Кризи такого масштабу на металургійному ринку ще не було. Були спади споживання на ринках Південно-Східної Азії і Росії в 1997-1998 роках.
Але щоб зупинилося споживання металу у всіх регіонах-споживачах - такого ще не траплялося", - погоджується директор об'єднання метпідприємств "Металлургпром" Василь Харахулах. На його думку, до того моменту, коли ситуація покращиться, деякі українські меткомбінати будуть змушені ліквідувати частину своїх виробничих потужностей без можливості відновлення, що зменшить їхню частку на ринку.
Харахулах вважає, що найбільші шанси пережити кризу в підприємств, здатних виробляти готову металургійну продукцію за рубежем ("Метінвест Холдинг", ІСД), що мають власні запаси руди ("Метінвест Холдинг", Evraz), інтегрованих у міжнародні корпорації ("АрселорМіттал-Кривий Ріг") або ті, що мають довгострокові контракти (Донецький електрометалургійний завод). "Можна чітко казати, що ці підприємства залишаться на плаву й, швидше за все, у цілому збережуть свої потужності", - погоджується Терещенко.
Перспективи ж інших підприємств - таких, наприклад, як "Запоріжсталь" і ММК ім. Ілліча - туманні. Чуйко думає, що ослаблені кризою власники цих українських меткомбінатів будуть змушені продати їх російським металургам, які мають набагато більший запас міцності і легше переживуть кризу. Не виключено, що новими власниками стануть і азіатські металургійні компанії. За словами Харахулаха, українськими заводами цікавилися китайська China Minmetals Corp. і індійська Tata Steel. Ці компанії зможуть у наступному році акумулювати і запропонувати більше коштів за покупку активів.
Хімія піде з молотка
Зміни очікують і хімічну галузь. Як розповіли Ъ у прес-службі ВАТ "Дніпроазот", сьогодні рентабельно працюють тільки два хімічних підприємства - "Рівноазот" та Одеський припортовий завод (ОПЗ). Сукупний обсяг збитків хімічних підприємств у листопаді перевищив $22 млн. За словами Чуйка, "Рівноазот" виявився краще підготовлений до кризи завдяки наявності стабільних довгострокових контрактів, а ОПЗ – зважаючи на більш вигідне географічне положення і низькі транспортні витрати. Глава парламентського комітету з питань промислової політики Наталя Королівська вважає, що якщо ціни на природний газ у наступному році виростуть, постане питання про закриття окремих виробництв і продаж бізнесу.
Головним покупцем українських активів, на думку експертів, може стати нафтохімічний підрозділ "Газпрому" - "Сибур", у російській монополії вже виношують плани з поглинання українських підприємств. "У цілому на нові покупки в наступному році виділено біля $300 млн, якщо якісь з активів можуть бути куплені за ці гроші в Україні, то теоретично ми можемо їх придбати", - заявило джерело в "Газпромі".
Радості спеціалізації
На думку Королівської, найбільш захищеною від кризи галуззю виявилося важке машинобудування, що за три місяці кризи не тільки не знизило обсяги виробництва, але навіть не зменшило темпи зростання. "Наш завод затребуваний, і працівників ми не тільки не відправляємо у відпустки, але й відчуваємо їхню недостачу. Ми звикли заощаджувати і працювати з мінімальною рентабельністю і на власні кошти. І зараз ця стратегія дає результат", - розповідає генеральний директор суднобудівного заводу "Залив" Олександр Івлєв.
Чуйко впевнений, що найкраще підготовленими до кризи виявилися машинобудівні галузі, орієнтовані на виробництво унікальної продукції на експорт: енергетичне і нафтогазове машинобудування. За даними Мінпромполітики, зростання виробництва в цих галузях за підсумками року складе 35,4%.
А на деяких підприємствах він навіть перевищить цей показник. За попередніми даними, обсяг реалізації продукції ВАТ "Запоріжтрансформатор" в 2008 складе порядку $700 млн, що на 70% перевищує обсяги продажів в 2007 році. Плани зростання в підприємства також залишаються значними: якщо цього року було вироблено продукції на 45 ГВ•А, то в 2009 обсяг виробництва, як очікується, складе 50 ГВ•А. "Більшість інвестиційних проектів в енергетику буде продовжена в наступному році, і вже на кінець звітного року ми сформували портфель замовлень на суму $327,5 млн", - стверджує генеральний директор ВАТ ЗТР Ігор Клейнер.
На 40% у порівнянні з попереднім роком збільшиться рівень реалізації продукції й у ВАТ "Сумське НПО ім. Фрунзе". Очікується, що до кінця 2008 року показник реалізації виросте з $281,4 млн до $425,5 млн. За словами генерального директора ВАТ "Сумське НПО ім. Фрунзе" Ігоря Іванова, незважаючи на кризу, продукція НПО ім. Фрунзе поки затребувана на ринку машинобудування. НПО має портфель замовлень, отриманих в 2008 році, на $546 млн. Аналогічний показник минулого року становив порядку $385 млн, що дає підстави казати про зростання обсягу замовлень сумського підприємства приблизно в 1,5 рази.
Однак ситуація в машинобудуванні - це, скоріше, виключення з правил. Експерти погоджуються, що падіння обсягів виробництва може привести до структурних змін. "У загальній структурі промисловості місце хімії може зайняти машинобудування, і олігархи, які нагромадили капітали на реалізації добрив, можуть направити їх на покупку активів в енергетичному і нафтогазовому машинобудуванні", - говорить Івлєв. "Це час можливостей, відновлення, скидання неефективних активів і придбання нових. Поміняється склад не тільки найбільш сильних галузей, але й гравців, і до кінця наступного року ми можемо мати абсолютно несподівані результати", - погоджується Королівська.
Ільдар Газизуллін, старший економіст Міжнародного центра перспективних досліджень
"На плаву, швидше за все, залишаться всі галузі"
- Чи дійсно криза застала українських промисловців зненацька? Хто постраждав більше за всіх?
- У цілому ніхто не був готовий, ніхто не очікував такої кризи. Найбільше болісно вона вдарила по металургах і будівельній галузі, оскільки різко скоротився попит на їхню продукцію і припинилося кредитування. Найменше відреагували харчова промисловість і машинобудування, за винятком автомобілебудування.
- Виробництво унікальної продукції зі значною доданою вартістю і довгострокові контракти захищають виробників в умовах кризи?
- Довгострокові контракти теж переглядаються. Висока додана вартість як критерій теж не так важливий, але має значення висока конкурентоздатність. Наприклад, продаючи сировину і напівфабрикати, можна мати високу рентабельність, як показали українські металурги.
- Скільки протриває криза і які масштаби її наслідків?
- Ми прогнозуємо, що негативна тенденція IV кварталу 2008 року буде тривати весь 2009 рік. За підсумками поточного року ми прогнозуємо зниження зростання промисловості на 3%, у наступному році - на 6%. Очікуємо, що пік кризи в Україні доведеться на кінець I кварталу 2009 року, а після економіка буде потроху оживати. Але не слід забувати, що перша половина 2008 року була дуже вдалою, тому в 2009 році може бути і великий мінус.
- Які підприємства будуть мати найбільший запас міцності? Чи є галузі, які залишаться на плаву незважаючи на кризу?
- На плаву, швидше за все, залишаться всі галузі. Звичайно, будуть скорочення, але закриттів в 2009 році не варто очікувати. Я не бачу істотних структурних змін в економіці країни. Три наші основні галузі - металургія, харчова промисловість і машинобудування - залишаться. При цьому найбільше постраждає саме машинобудування: попит буде слабким і в наступні роки через очікуване скорочення інвестицій в 2009 році.
- Але українські енергомашинобудівники, навпаки, заявляють про постійне зростання замовлень на їхню продукцію.
- Швидше за все, мова йде про замовлення першої половини цього року. Звичайно, якийсь попит буде - інфраструктуру в СНД давно потрібно модернізувати, але зростання буде скромним.
- Як зміниться структура промисловості після кризи? Чи поміняється склад власників, чи може статися, що частина власників втратить свій бізнес? Хто його купить у цьому випадку?
- 2009-2010 роки будуть складними. Процес поглинань буде йти на повний хід, багато компаній вже почали активно шукати інвесторів. При цьому я не бачу збільшення частки держави і масштабної націоналізації підприємств.
Віталій Чередник, директор ВАТ "Електротяжмаш"
"Державні підприємства навряд чи хтось зважиться закрити"
- Хто з українських промисловців виявився найбільш підготовленим до кризи?
- Показники зростання і падіння виробництва щомісяця протягом року сильно мінялися. Спілкуючись зі своїми колегами, я зробив висновок, що більше за всіх постраждали металурги і хіміки. А найбільш підготовленими до кризи виявилися машинобудівники, які мали довгострокові експортні контракти. Вони не закриваються, не скорочують штат і працюють з повним завантаженням.
- Тобто довгострокові контракти зіграли ключову роль?
- Без довгострокових контрактів пережити кризу неможливо. Але навіть наявність контрактів не рятує від проблем. Якщо основний збут продукції доводиться на країну, яку сильно торкнулася криза, наприклад на Росію, то в підприємства починаються проблеми зі збутом. Нам телефонують і кажуть: давайте переглянемо ціни по контрактах, введемо не 100-процентну передоплату, а розстрочку платежу і так далі. Починають мінятися умови не в нашу користь. Найменше криза торкнулася країн Близького Сходу, Середньої і Південно-Східної Азії. І ті компанії, які мали довгострокові контракти з цими країнами, виграли більше за всіх.
- Коли ситуація може змінитися на краще?
- Думаю, що пік кризи доведеться на березень. Такий прогноз дають інвестбанкіри і наші покупці. Принаймні, ми готуємося до спаду продажів у березні та очікуємо пожвавлення ринків тільки до літа. Багато чого буде залежати від дій урядів країн, які вражені кризою, від того, що вони будуть робити для її подолання. Ми аналізуємо їхні дії і робимо висновки, які ринки збуту швидше вийдуть з кризи.
- Які галузі залишаться на плаву незважаючи на кризу? Хто буде мати найбільший запас міцності?
- На плаву залишаться найбільш ефективні підприємства у всіх галузях. Металурги, що працюють на внутрішній ринок і які забезпечують тих же машинобудівників металом, будуть працювати й далі. Ті металургійні підприємства, які мають довгострокові контракти в країнах Південно-Східної Азії, теж виживуть. Що стосується майбутньої структури промисловості, я не вірю, що нашу промисловість хтось викупить за копійки. Російським та європейським підприємцям, яких традиційно найбільше цікавить українська промисловість, зараз не до покупок. Вони думають, як би самим вижити. Тому я вважаю, що неефективні приватні підприємства закриють. А державні підприємства навряд чи хтось зважиться закрити - скоріше уряд передбачить пільги для них і допоможе їм матеріально. Особливо це стосується заводів, які планувалося приватизувати.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
