У пасиві уряду може з'явитися ще один меморандум — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

У пасиві уряду може з'явитися ще один меморандум

Валюта
1660
Дотепер аналогічні документи підписувалися тільки з компаніями реального сектора економіки: металургійними, хімічними і будівельними компаніями.
Цього разу чиновники хочуть "поладити" з банкірами. От тільки серед фінансистів бажаючих підписати його в існуючому вигляді і списати втрати від перерахування курсу - немає
"Мені неприємно його (меморандум) коментувати акуратно, а грубо критикувати його авторів не можу із зрозумілих причин", - зізнався після наради з міністром фінансів один відомий банкір. Ще в суботу Віктор Пинзеник почав обговорювати з банкірами, представниками Світового банку, Національного банку і Міжнародного валютного фонду свої ідеї з виведення банківської системи з кризи.
У понеділок план спільних дій допомоги позичальникам прийняв вже форму єдиного документа. Основною ідеєю меморандуму стала пропозиція того ж Мінфіну дати можливість населенню погашати кредити за заниженим курсом та у національній валюті (гривні). У документі не уточнюється конкретний курс для перерахування, однак вказується, що курс повинен бути не нижче курсу на момент видачі кредиту. Дія ж меморандуму поширюється як на фізичних, так і на юридичних осіб. "За нашими розрахунками, абсолютна більшість кредитів була видана за курсом 5,05 гривні за долар. Банки не будуть перераховувати кредити за таким курсом, але з іншого боку перерахування, скажімо, за курсом 7 гривень за долар, не зможе масово покращити платоспроможність позичальників. Оптимальний рівень може бути нижче 6,5 гривні за долар, що припускає 14,5%-ий дисконт від поточного курсу при найоптимістичнішому розвитку подій, - говорить управляючий активами Astrum Investment Management Олег Неплях. - На доларові кредити станом на кінець третього кварталу доводилося до 55% у структурі кредитного портфеля банків, що за офіційним курсом на початок жовтня становило 570 млрд. грн. х 0,55/4,85 = 64,6 млрд. доларів. За поточним ринковим курсом ця сума перевищує 490 млрд. грн.".
"Припустимо, що більшість вкладників зможе погашати доларовий кредит за курсом 6,5 гривні за долар (оптимістичний сценарій), а НБУ вдасться тримати курс долара не вище 7,6 гривні (реальний сценарій, але з огляду на нерішучість регулятора також скоріше оптимістичний). У такому випадку прямі збитки банків складуть 490 млрд. грн. х 14,5% (вартість перерахування курсу) = 71 млрд. грн. Для порівняння чистий прибуток всієї банківської системи за дев'ять місяців 2008 року склав 6,6 млрд. грн. А сукупний власний капітал банківської системи становить 92 млрд. грн. (з урахуванням отриманого в 2008 році прибутку).
Списання в такий спосіб втрат від перерахування курсу на витрати забезпечить безприбуткову роботу банківської системи протягом 10 років, а у випадку компенсації збитків за рахунок власного капіталу банки залишаться фактично без власних коштів. При цьому потрібно розуміти, що ліквідність власного капіталу також не дуже висока, що не дозволить банкам ефективно його використати для регулювання платоспроможності. Крім того, банки візьмуть на себе ризик величезної відкритої валютної позиції, і подальше зростання долара буде мультипліцирувати збитки", - розповів "Інвестгазеті" Неплях.
"Потрібно спочатку домовитися всім учасникам ринку про те, хто візьме на себе ці кредитні ризики: людям, які брали кредити, комерційним банкам і владі в особі уряду або Національного банку. Якби їх поділили при стабільному курсі, навіть при поточному, скажімо, кожному третину, це могло б бути розумно й могло б спокійно спрацювати, навіть при такому курсі.
Тому люди витримали б 6,1-6,3 гривні за долар", - вважає екс-глава Національного банку України Сергій Тігіпко. Говорячи про можливий розмір рекапіталізації банківської системи, він припустив, що для цього може знадобитися від $6 млрд. до $10 млрд.
Критика документа з боку банкірів була твердою. На їх думку, документ у цілому не несе жодного більш-менш реалістичного кроку з подолання кризи. Підтримав своїх підопічних і головний банкір країни Володимир Стельмах. "Оскільки кредитів у валюті більше, ніж депозитів, то, безумовно, банки будуть мати збитки за схемою Віктора Пинзеника, при непогашенні населенням або іншими позичальниками", - сказав він журналістам. До того ж глава Національного банку також пояснив, що діюче податкове законодавство розглядає девальвацію гривні як фактор, що веде до збільшення прибутку банків, з виникненням відповідних фіскальних зобов'язань. "А виходить, доведеться входити в колізію при реалізації пропозиції Мінфіну із законодавством. Тому що податкове законодавство зараз говорить: раз курс змінився, девальвував - то це в банків доход", - підкреслив глава НБУ.
Списувати ж збитки відомство Віктора Пинзеника пропонує на збільшення валових витрат, на зменшення резервів, а у випадках недостатності зазначених джерел - на зменшення капіталу. А через те що останній варіант у поточних умовах виглядає найбільш реальним, Мінфін пропонує Національному банку здійснити коректування нормативу адекватності капіталу з 10% до 8%.
Введення "плану Пинзеника" буде вимагати від банків проведення аналогічної процедури з депозитів населення, на що банки навряд чи погодяться, оскільки це буде означати остаточне падіння довіри населення до банківської системи і повернення фінансової системи України в цілому на 10-15 років тому.
"Прийняття подібного плану дії буде мати негативні наслідки для банківської системи, - вважає Олег Неплях. - Перерахування будуть вимагати 99% всіх позичальників, незалежно від платоспроможності. Більше того, перерахування не зможе різко поліпшити якість кредитних портфелів банків. Немає ніякої можливості на наш погляд для комерційних банків прийняти цю умову".
У той же час, на думку експертів, меморандум містить і деякі адекватні пропозиції, однак їх значення також неоднозначне. Зокрема банки дійсно можуть надавати тимчасові "канікули" позичальникам, які прострочують виплати з кредиів. Національний банк пропонує платити тільки відсотки, без виплати тіла кредиту. До речі, подібна програма, тільки в більшому масштабі, буде введена у Великобританії найближчим часом, однак там регулятор буде давати урядові гарантії банкам при відсутності збитків від дії програми. У випадку з українським меморандумом банкам фактично пропонується робити те, що вони й так можуть робити в індивідуальному порядку, при цьому, за умовами меморандуму, банки повинні взяти на себе зобов'язання масово використовувати подібну практику.
Після тижневого обговорення проекту меморандуму стає не зовсім зрозумілим, а навіщо власне міністерство фінансів підготувало даний документ? Адже ні Національний банк, ні комерційні банки підписувати запропонований Мінфіном меморандум не будуть, принаймні, в опублікованому Мінфіном вигляді.
У п'ятницю вранці банкіри повинні були зустрітися з найнятими урядом радниками з Credit Suisse і "Ренесанс Капітал", юристами, а також радниками прем'єр-міністра Сергієм Тігіпком та Олександром Гінзбургом, щоб почати роботу над підготовкою законопроекту. Передбачається, що цей документ повинен бути готовий через чотири-п'ять днів.
Олександр Титов
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас