3475
Інфляція - тепер менше зло
— Казна та Політика
Центробанкам в усьому світі прийшов час визнати, що раптовий вибух помірної інфляції був би надзвичайно корисним у розплутуванні сьогоднішньої епопеї боргової трясовини.
Так, інфляція - це несправедливий спосіб ефективного списання всіх неіндексованих боргів. Цінова інфляція змушує кредиторів приймати погашення боргу у валюті, яка знецінилася. Так, повинен бути спосіб налагодити проблеми фінансової системи, не вдаючись до інфляції.
Але чим уважніше вивчаються альтернативи, у тому числі вкладення капіталу для банків і пряма допомога для іпотекотримачів, тим очевидніше стає, що інфляція буде підмогою, а не перешкодою.
Сучасні фінанси домоглися динаміки дефолту такої приголомшуючої складності, що вона встановлює стандартні підходи до виплати боргу. Сек’юритизація, структуроване фінансування та інші нововведення так пов'язали різних гравців фінсистеми, що неможливо реструктуризувати одну фінустанову незалежно від іншої.
Необхідні рішення, що зачіпають всю систему. Помірна інфляція в короткочасній перспективі - скажемо, 6% протягом двох років - не змінить ситуацію. Але вона значно полегшить проблему, роблячи інші кроки менш дорогими і більше ефективними. Щоправда, коли джина інфляції випускають з пляшки, на те, щоб посадити його назад, може піти кілька років.
Ніхто не хоче знову пережити двобої з інфляцією 80-х і 90-х років. Але саме зараз світова економіка балансує на межі нещастя. У нас вже є повномасштабний глобальний економічний спад. Якщо уряди не випередять проблему, ми ризикуємо одержати серйозний світовий економічний занепад, не схожий ні на будь-який інший, які ми спостерігали з 30-х років.
Необхідні стратегічні дії повинні включати агресивний макроекономічний стимул. В ідеалі фінансова політика повинна зосередитися на скороченні податків і витрат на інфраструктуру. Центробанки вже скорочують процентні ставки, які в усьому світі, імовірно, "попливуть" до нуля. США і Японія вже там. Великобританія і зона євро в остаточному підсумку вирішать пройти більшу частину шляху.
Також необхідно вжити заходів, щоб повторно капіталізувати та урегулювати фінансову систему. Величезні ризики будуть існувати доти, поки фінсистема залишається підключеною до урядових респіраторів, як у США, Великобританії, зоні євро і багатьох інших країнах у цей час. Більшість найбільших банків у світі є неплатоспроможними і залежать від урядової допомоги та позичок для підтримки їх на плаву. Багато банків вже визнали свої необмежені втрати в житловій іпотеці.
Однак у міру поглиблення економічного спаду банківському балансу буде нанесено подальший удар з боку хвилі неплатежів у комерційній нерухомості, з кредитних карток, в акціонерному капіталі і хеджевих фондах. У міру того, як уряди намагаються уникнути прямої націоналізації банків, вони будуть змушені провести другу і третю рекапіталізацію.
Навіть екстравагантне виведення з кризи фінансового гіганта Citigroup, в який уряд США влив $45 млрд. і запобіг втратам на більш ніж $300 млрд. у непогашених кредитах, може, в остаточному підсумку, виявитися неадекватним. Коли дивишся на пейзаж інших проблем, у тому числі ринок свопів неповернення кредитів, що оцінюється в багато трильйонів доларів, стає зрозумілим, що діра у фінансовій системі є занадто великою, щоб повністю заповнити її доларами платників податків.
Звичайно ж, ключова частина рішення полягає в тому, щоб дозволити більшій кількості банків розвалитися, гарантуючи, що кошти будуть повністю виплачені вкладникам, але не обов'язково власникам боргових зобов'язань. Але цей шлях буде дорогим і хворобливим.
Це повертає нас до вибору інфляції. На додаток до полегшення боргових проблем короткий спалах помірної інфляції знизить реальну (з виправленням на інфляцію) вартість житлової нерухомості, полегшивши стабілізацію цього ринку. Під час відсутності істотної інфляції номінальні ціни на житло, імовірно, повинні впасти ще на 15% у США і ще більше в Іспанії, Великобританії та багатьох інших країнах. Якщо інфляція буде рости, номінальним цінам на житло не доведеться так сильно падати. Звичайно ж, з огляду на триваючий економічний спад, центральним банкам, можливо, буде не так легко домогтися сьогодні взагалі будь-якої інфляції. Дійсно, здається, що відхилення від тривалої дефляції або падаючих цін - це все, на що вони здатні.
На щастя, створення інфляції - це не заплутана тема. Все, що потрібно зробити центральним банкам - це продовжувати друкувати гроші, щоб скупити урядовий борг. Головний ризик полягає в тому, що інфляція може пролетіти повз мету, приземлившись на позначці 20 або 30% замість 5-6%.
Дійсно, страх промаху сковував Банк Японії протягом десяти років. Але цю проблему легко влагодити. При гарній політиці спілкування можна стримати інфляційні очікування, а інфляцію можна швидко знизити при необхідності. Буде потрібний весь інструмент у наборі для того, щоб подолати сьогоднішню фінансову кризу, яка буває раз на сторіччя. Страх інфляції, коли він розглядається в контексті можливої глобальної депресії, нагадує острах занедужати кором, коли є ризик заразитися чумою.
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
