2715
Обнесені грішми
— Казна та Політика
Минулого тижня Верховна Рада розродилася черговим пакетом законодавчих антикризових ініціатив. Першою справою депутати вирішили створити умови для вирівнювання платіжного балансу країни. З цією метою було ухвалене рішення обмежити імпорт, що швидко росте, спеціальними надбавками до мит.
Найшовся в народних обранців час і бажання полегшити тягар смутних часів для будівельників, аграріїв та автомобілістів, які першими одержать свої антикризові закони. Однак живих грошей поки не дісталося нікому.
Імпорт задавлять тарифами
Ледь оживши, парламент взявся за розгляд механізмів, що дозволяють скоротити негативне зовнішньоторговельне сальдо. Невідкладність цих дій недавно підтвердив НБУ, повідомивши, що вже за результатами жовтня приплив капіталу не зміг перекрити провали зовнішньоторговельних операцій країни, і відомству Володимира Стельмаха доводиться латати діри платіжного рахунку власними резервами. За підсумками січня-жовтня дефіцит товарного балансу збільшився до $14 млрд у порівнянні з $7,6 млрд за аналогічний період минулого року.
Тому законопроект глави парламентського комітету з податків і митної політики Сергія Терьохіна (№3379) виявився як не можна до речі. Документ передбачає введення тимчасової 12%-ої надбавки до мит на товари, імпорт яких росте активніше всього. "Найбільшими темпами приростав ввіз продовольства. За десять місяців він збільшився на 71%. Зокрема, імпорт м'ясних субпродуктів збільшився за цей період на 438%, м'яса - на 250% до відповідного періоду минулого року. У грошовому вираженні найбільший приріст показали поставки машин та обладнання, які виросли на $8,23 млрд. Введення надбавки до мит - тимчасовий захід до вирівнювання платіжного балансу. Він вводиться законом на півроку й на цей же період може бути продовжений за рішенням уряду", - пояснив пан Терьохін.
Однак його пропозиції далеко не безневинні. Як пояснив заступник міністра фінансів Денис Фудашкин, СОТ припускає застосування подібних заходів для скорочення негативного зовнішньоторговельного балансу, але не дозволяє підвищувати мита вибірково, на окремі групи товарів. Крім того, однією з умов МВФ з надання кредиту в рамках програми " попереджаючий stand-by" є недопущення обмеження імпорту.
"Підвищення імпортних мит руйнує економіку. Оскільки це не тільки обмежує торгівлю і провокує застосування адекватних заходів до українських товарів з боку членів СОТ, але й стимулює зростання цін на внутрішньому ринку через зменшення конкуренції", - пояснив пан Фудашкин. Проте депутати вирішили підтримати ініціативу колеги. До другого читання уряд повинен підготувати перелік товарів, імпорт яких цього року виріс більш ніж на 50%. А профільний парламентський комітет - звіт про вплив новацій на відносини з міжнародними фінансовими інститутами та організаціями.
Моторний автопром
У числі перших щасливчиків, яким вдалося вторгувати пільги від держави, виявилися автовиробники. Минулого четверга парламент прийняв у першому читанні законопроект глави комітету ВР з промислової і регуляторної політики і підприємництва Наталії Королівської (№3440) "Про мінімізацію впливу фінансової кризи на розвиток автомобілебудування та інших галузей вітчизняної промисловості". Документ надає автомобілебудівельникам статус стратегічної галузі української економіки, надає право застосовувати щорічну 25%-у прискорену амортизацію основних фондів і звільняє від сплати мита на імпорт обладнання та комплектуючих до нього.
Крім того, депутати погодилися продовжити чинність Закону "Про розвиток автомобільної промисловості" ще на п'ять років (до 31 грудня 2013 р.). Цей документ, прийнятий в 2004 р., передбачав низку серйозних преференцій для автомобільних підприємств, зокрема звільнення від ввізного мита на обладнання і частини податку на прибуток, якщо ці кошти реінвестувались у розвиток бізнесу. Але вже в 2005 р. пільги були анульовані, так що зараз єдиною його перевагою є докладний класифікатор автомобільних термінів і визначень, яким користуються не тільки виробники, але також митниця й фіскальні органи. По ідеї, пролонгація закону воскрешає у виробників надію на реанімацію відібраних пільг, однак із законопроекту №3440 незрозуміло, чи вдасться реалізувати цю можливість. Заступник глави правління корпорації "УкрАвто" з виробництва Олег Папашев впевнений, що мова йде лише про продовження "класифікатора".
"Це дозволить автопрому працювати в рамках законодавчого поля, але не надає ніяких пільг", - говорить він.
Незважаючи на те, що вітчизняні виробники автомобілів вже кілька місяців відбивають пороги чиновників у надії домогтися держпідтримки, законопроект №3440 їх розчарував. Олег Папашев називає його лише видимістю державної турботи, відзначаючи, що промисловість не одержить не тільки дотацій або пільгових кредитів, які виділили своїм виробникам Росія, ЄС і США, але й елементарного захисту від кризи (пролонгації кредитів, гарантування стабільних процентних ставок та ін.).
Втім, директор ІАГ Auto-Consulting Олег Омельницький думає, що досить корисною для автопрома виявиться прискорена амортизація, що допоможе підприємствам економити мільйони гривень амортизаційних відрахувань і більш оперативно переобладнати виробництво. Перспективним на сьогоднішній момент є й статус стратегічної галузі. Він дозволяє автозаводам не тільки з великим успіхом лобіювати свої інтереси, але й у майбутньому розраховувати на різні державні програми фінансової допомоги. Поки ж чиновники підтримають вітчизняний автопром, пересівши з престижних іномарок в авто, зібрані в Україні: у законопроекті №3440 передбачено, що закуповувати за бюджетні кошти можна лише наші машини.
Будівельників обнадіяли
Обманутими себе відчули й будівельники. З урядового законопроекту "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі і житлового будівництва" (№3354) на вимогу Мінфіну були вилучені всі норми, що обмовляють можливість прямої фінансової підтримки будівельників. За словами міністра Мінрегіонбуду Василя Куйбіди, документ збільшує суми адміністративних штрафів чиновникам, які затягують видачу дозвільної документації, обмовляє компенсацію забудовникові витрат, понесених при будівництві або реконструкції об'єктів інженерних мереж, а також скасовує 3%-і "пожежні" відрахування будівельників.
Відповідно до норм законопроекту конкретні фінансові параметри допомоги будівельній галузі будуть відображені в Державній програмі підтримки будівництва житла, що тільки доведеться розробити. Проте минулого тижня Кабмін вже затвердив порядок використання коштів Стабілізаційного фонду для надання кредитів на завершення будівництва. Їх можна буде залучити на добудування об'єктів менш ніж 50%-ої готовності за умови співфінансування з боку банків і самих забудовників.
Аграріям продовжили кредитні канікули
Мабуть, найбільшу щедрість парламентарії виявили до аграріїв, антикризова підтримка яких обмовляється в підтриманому депутатами урядовому законопроекті (№3353).
"Одна з найважливіших норм, що міститься в документі, - пролонгація непогашених кредитів, залучених сільськогосподарськими товаровиробниками в 2005-2008 р., до 1 листопада 2009 р. Це дозволить запобігти банкрутству безлічі сільгосппідприємств, які вже витратили значні кошти на збір і зберігання врожаю поточного року й практично не мають грошей на проведення чергової посівної кампанії", - вважає керівник аналітичного відділу консалтингового агентства ААА Марія Колісник.
Раніше уряд домовився з банкірами про продовження аграрних кредитів до червня майбутнього року. Банкіри погодилися на це без радості. Піти на ще більші преференції їх може підштовхнути НБУ, поставивши в пряму залежність від поступок селянам розмір фінансової допомоги.
Крім того, Кабмін вирішив зменшити конкуренцію для вітчизняних тваринників, запропонувавши в документі заборонити ввіз м'яса й м'ясних субпродуктів на давальницьких умовах. За словами експертів, левина частка завезеного в такий спосіб м'яса осідала на внутрішньому ринку: переробники із задоволенням закуповували його через значну дешевину в порівнянні з українською сировиною. Якщо згадана норма набуде чинності, виробничі витрати переробних підприємств значно збільшаться. Перекласти ж їх на кінцевих споживачів навряд чи вдасться: через скорочення попиту "м'ясники" навіть змушені знижувати ціни на свій товар.
Змогли домогтися свого господарства - виробники олійних, які останнім часом скаржилися на обвал цін на сировину через надвиробництво й скорочення попиту з боку переробників. Урядовий законопроект пропонує обнулити експортне мито на насіння соняшника. "Ця норма допоможе поправити цінову кон'юнктуру, невигідну останнім часом для виробників соняшника, що звичайно добре почувають себе на ринку", - вважає керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
Спостерігачі говорять, що законодавчі ініціативи уряду більше нагадують результат лобістських зусиль великих агрокомпаній, ніж комплексну підтримку села в умовах кризи.
"Відповідно до антикризового закону, прийнятого парламентом наприкінці жовтня, з нового року аграрії повинні нараховувати ПДВ за повною 20%-ою ставкою і залишати ці суми на свій розвиток. Однак закон залишив без уваги господарства, які не є платниками ПДВ. Колись вони одержували дотації на тонну зданого молока або м'яса за рахунок різниці між ПДВ, нарахованим переробникам продукції на випущений товар, і ПДВ, нарахованим на товари, які купує переробник. Зараз їх цих грошей позбавили, що приведе до скорочення виробництва молока в країні, 80% якого поставляють переробникам приватні господарства", - впевнений пан Лапа.
Наталя Гузенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
