4782
Кому належить Україна
— Аграрний ринок
Якщо хто й переживе нинішню фінансову та економічну кризу, так це вертикально інтегровані агрохолдинги. Більшість з них сформувалася у важкі 1990-і на уламках соціалістичного сільського господарства, саме в період глибокої кризи, і тому знають, як справлятися зі складностями. Головні переваги таких агрохолдингів - уміння провадити продукцію, попит на яку буде завжди, і можливість диверсифікувати ризики і контролювати витрати по всьому ланцюжку - від поля до супермаркету.
Значні обсяги сільськогосподарського виробництва були одним з аргументів, які висували прихильники незалежності України наприкінці 1980-х. В 1990 році валовий урожай сільгоспкультур у країні склав 51 млн т, обсяг виробництва м'яса - 4,35 млн т, що робило республіку справжньою житницею Радянського Союзу. Втім, надії тих, хто вважав сільськогосподарський потенціал запорукою добробуту країни, не виправдалися. До 1996 року валовий урожай сільгоспкультур знизився до 24,57 млн т, а виробництво м'яса - до 2,11 млн т.
"В 1990-х ще діяла радянська система розподілу насіння, палива і добрив. Періодично виникав їхній гострий дефіцит",- згадує директор аналітичного агентства AAA Сергій Наливка. "Тоді особливо гостро відчувалася недостача бензину, дизпалива і мазуту",- підтверджує голова ради директорів компанії "Цукровий союз 'Укррос'" Олексій Крутибич.
Сільгоспвиробники розраховувалися за необхідні ресурси продукцією. Не дивно, що саме тандем "нафтопродукт-сільгосппродукція" і породив більшість українських великих гравців агроринку.
Цукрові королі
З поставок російського мазуту виробникам цукру почала свою діяльність організована в 1993 році фірма "Астарта-Київ" Віктора Іванчика і Валерія Короткова. Мазут міняли на цукор, що потім перепродували в Росії. В 1997 році "Астарта-Київ" придбала першу агрофірму "Пустовойтове". "На той час бізнесмени стали власниками Яреськівського цукрового заводу, і агрофірма була їм необхідна, щоб забезпечити його власним буряком",- розповідає директор з корпоративних фінансів ІК "Арта інвестиційні партнери" Сергій Трифонов.
За його словами, "Астарта-Київ" була однією з перших компаній, власники якої зрозуміли, що свій буряк обходиться в середньому у два рази дешевше, ніж придбаний.
У структурі компанії зараз шість заводів з виробництва цукру. За підсумками 2007 року вона вийшла на друге місце в Україні за обсягом випущеної продукції (8,3% виробленого в країні цукру). Компанія володіє порядку 60 агрофірмами, в оренді в яких близько 160 тис. га сілгоспугідь у Полтавській, Вінницькій, Тернопільській і Хмельницькій областях. За дев'ять місяців 2008 року її виторг склав 71 млн євро, прибуток - 21,5 млн євро. Акції управляючої компанії "Астарти-Київ" котируються на Варшавській фондовій біржі.
З торгівлі нафтопродуктами починав і лідер цукрового ринку (9,2% виробленого в країні цукру) - компанія "Цукровий союз 'Укррос'" братів Сергія та Олександра Федоренків. "Укррос" був заснований в 1994 році в партнерстві з великим російським агрохолдингом "Розгуляй". В 1997 році під контроль компанії перейшов Пальмірський цукровий завод у Черкаській області, що не зумів розрахуватися з боргами за поставлений мазут. Потім був придбаний Чертковський цукровий завод у Тернопільській області. Сьогодні "Укррос" володіє сімома цукровими заводами.
Поступово компанія почала займатися вирощуванням сільгоспкультур. Зараз вона обробляє більше 100 тис. га землі. В 1998 році "Укррос" і "Розгуляй" розділили бізнес. На той час "Укррос" придбав два м’ясопереробних підприємства - Хмельницький і Бахмачський комбінати, володів ТОВ "Презенс", що торгує засобами захисту рослин, і компанією експедирування вантажів "Укррос-транс". "В 2005 році м'ясокомбінати були продані, інші підрозділи залишаються в нашій власності",- повідомляє пан Крутибич. Цукровий напрямок за результатами I півріччя приніс 84% з $75,53 млн виторгу. Чистий прибуток за цей період склав $4,2 млн.
Українські окорочка
Не обійшовся без торгівлі вуглеводнями й найбільший в Україні виробник м'яса курки "Миронівський хлібопродукт" (МХП) Юрія Косюка. Компанія починала бізнес з поставок газу, згадують учасники ринку, а з 1998-го до 2000 рік реалізовувала зернові. "В 90-і роки торгувати зерном було дуже вигідно. Якщо зараз прибуток зернотрейдерських компаній більшою частиною залежить від ПДВ, то тоді прибуток до ПДВ міг становити $10-15 на тонні", - розповідає гендиректор компанії "Волари" Юрій Гордейчук. Привабливість бізнесу для українських компаній знизилася до 2000 року з приходом на ринок транснаціональних аграрних корпорацій.
Після виходу з зернового бізнесу МХП зосередився на м’ясопереробці. Компанія придбала птахофабрики "Дружба Народів Нова" та "Орель-Лідер". Одночасно в МХП стали розвивати сільгоспнапрямок. "МХП першим серед птахівницьких компаній побудував вертикально інтегровану систему - від поля до магазинної полиці. Крім того, вони першими стали брендувати продукцію за західним зразком",- відзначає глава асоціації "Союз птахівників України" Олександр Бакуменко. Так з'явилася торговельна марка "Наша Ряба". Зараз МХП також виробляє і продає продукцію під ТМ "Легко", "Сертифікований Ангус" і "Фуа Гра". Компанія поєднує близько 15 м’ясопереробних підприємств та обробляє 180 тис. га землі у Вінницькій, Черкаській і Київській областях.
У середині травня поточного року МХП, незважаючи на світову фінансову кризу, провела вдале IPO на основному майданчику Лондонської фондової біржі, виручивши $322,5 млн за 19,4% статутного капіталу. Олександр Бакуменко оцінює ринкову частку МХП на внутрішньому ринку м'яса птаха в 40%, що робить її найбільшим гравцем.
Нафтотрейдери в полі
Одну з найбільших компаній на ринку зернових "Укрзернопром-Агро" заснував Антон Шишкін - у минулому власник великої нафтотрейдерської компанії "Укрпетролеум". Пізніше його партнером з аграрного бізнесу став нинішній генеральний директор "Укрзернопрома" російський підприємець Євгеній Ленг. "'Укрпетролеум' був одним з найбільших імпортерів нафтопродуктів в Україні з власними заправними станціями і нафтобазами", - згадує експерт консалтингової компанії UPECO Сергій Куюн. В 1999 році компанія зайнялася торгівлею й вирощуванням зернових, придбала елеватори в Одеській і Миколаївській областях, млини, хлібозаводи і птахофабрики.
В 2002 році, після виходу на ринок великих нафтових компаній, власники "Укрзернопрома" розпродали активи "Укрпетролеума". В 2007 році сільгоспнапрямок компанії був виділений в окрему структуру. Зараз вона обробляє порядку 100 тис. га землі. Виторг в 2007 році - $15,6 млн, чистий прибуток - $4,2 млн. З 2002 року компанія займається девелопментом - зараз у її власності перебуває торгово-розважальний комплекс "Блокбастер" у Києві.
Ні краплі пального
Виключенням зі схеми "нафтопродукт-сільгосппродукція" є найбільший оператор українського масложирового ринку компанія "Кернел" народного депутата Андрія Вірьовського (БЮТ). Пан Вірьовський заснував свою компанію в 1995 році після звільнення з ГАК "Хліб України". В 2000 році він одержав контроль над підприємством з переробки насіння соняшника "Соняшник" і низкою елеваторів. З 2000 року він зайнявся вирощуванням сільгоспкультур. Через два роки "Кернел" придбав Полтавський олієекстракційний завод (ОЕЗ). Зараз компанія є одним з найбільших виробників соняшникової олії в Україні - поєднує чотири ОЕЗ, володіє терміналом з перевалки зернових - "Трансбалк", 24 елеваторами потужністю одноразового зберігання до 1,7 млн т. Виторг компанії в 2006/07 фінансовому році склав $350 млн, чистий прибуток - $19,53 млн. Група "Кернел" виробляє олію під ТМ "Щедрий дар", "Стожари", "Чумак" і "Любонька". У листопаді минулого року "Кернел" провів IPO, продавши на Варшавській фондовій біржі 37,97% акцій за $218 млн.
Пізніше за інших, в 2000 році, аграрний напрямок став розвивати холдинг "Укрпромінвест" Петра Порошенка, який намагався забезпечити сировиною свій кондитерський підрозділ. Сьогодні в "Укрпромінвест" входить кондитерська корпорація Roshen, продукція якої, за даними компанії, становить 24,8% українського ринку в натуральному вираженні. В Roshen входять Київські, Кременчуцькі, Вінницькі, Маріупольська кондитерські фабрики в Україні, липецька кондитерська фабрика "Ликонф" у Росії і Клайпедська кондитерська фабрика в Литві.
Сільгоспнапрямок в "Укрпромінвесті" очолив батько Петра Порошенка - Олексій Порошенко. Зараз компанія обробляє порядку 85 тис. га земель у Вінницькій області, на яких вирощується буряк, що служить сировиною для трьох цукрових заводів компанії, і зернові культури. Крім того, компанія обробляє 15 тис. га землі в Полтавській області, де вирощує кукурудзу, що використовується як сировина для приналежного "Укрпромінвесту" Дніпровського крохмально-паточного комбінату. Компанія володіє власним мірошницьким комплексом у Вінницькій області і фермами, на яких зараз утримується 1,65 тис. голів дійної череди.
Є куди рости
Те, що підприємці, які зробили ставки на аграрний бізнес, не прогадали, стало очевидним в 2006-2007 роках. Світова криза продовольства, обумовлена збільшенням населення планети і зростанням обсягів виробництва біопалива, призвела до небувалого зростання цін на продукти харчування у світі. На початку 2008 року світові ціни на більшість продовольчих товарів досягли найвищого рівня за останні 50 років. У середньому ціна на пшеницю у світі з 1999-го до 2007 рік виросла на 108%. На хвилі зростання прибутковості в українському аграрному секторі в нього прийшли іноземні інвестиції. Якщо в 2006 році в загальному обсязі коштів, залучених від продажу акціонерного капіталу, на компанії агросектора доводилося не більше 7% ($31 млн), то в 2007 році - вже до 25% ($435 млн), а за десять місяців 2008 року - понад 80% ($609 млн). На піку зростання прибутковості практично всі великі агрохолдинги заявили про плани збільшення земельних банків до 2011 року в п'ять-шість разів. У результаті завдяки високому інтересу до сільгоспземель ціна їхньої оренди виросла з 1,1-1,2% кадастрової вартості в 2006 році до 2-3% до початку 2008 року. А переуступка прав оренди до початку 2008 року досягла $1-1,5 тис./га проти $250/га в 2006 році.
Восени цього року ситуація в аграрному секторі погіршилася. Через фінансову кризу банки підвищили процентні ставки по кредитах у гривні в середньому до 25-30% річних проти 13-15% торік. Багато кредитних установ і зовсім відмовилися видавати кредити аграріям. Крім того, через рекордно високий урожай зерна в Україні й світі різко знизилися ціни на зернові. У серпні-листопаді вартість пшениці III класу знизилася на 40%, до 710 грн/т, фуражної - на 44%, до 420 грн/т, ячменя - на 43%, до 550 грн/т, насіння соняшника - на 52%, до 1,2 тис. грн/т.
"Однак вже зараз можна з упевненістю сказати, що аграрний бізнес точно переживе цю кризу - він завжди буде затребуваний, тому що населення планети щорічно росте й криза нестачі продовольства з кожним роком буде тільки загострюватися", - впевнений Сергій Наливка. "Шанси на виживання після кризи найбільш високі у вертикально інтегрованих агрохолдинів", - додає Сергій Трифонов. Вони мають диверсифіковану структуру продажів і менше, ніж інші, залежать від цінових коливань на окремі культури або види продукції. "Не потрібно забувати й про ефект масштабу - холдингу, що володіє близько 100 тис. га землі, простіше, ніж іншим, залучити фінансові ресурси для розвитку, навіть під час кризи", - стверджує пан Трифонов. А рости їм є куди - на частку агрохолдингів в Україні сьогодні доводиться не більше 5% орних земель.
Урожай основних сільгоспкультур, млн т
Джерело: Держкомстат
Виробництво м'яса (у забійній вазі), млн т
Джерело: Держкомстат
Виробництво молока і поголів'я дійної череди
Джерело: ІКГ "Астарта-Танит"
Угоди на ринку капіталу українських агропромислових компаній
Джерело: ІК "Арта інвестиційні партнери"
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
