8412
НБУ грає на нервах вкладників банків
— Кредит&Депозит
Достроково забрати депозити вкладникам українських банків дозволять ще не швидко. Але навіть мораторій не врятує слабкі банки від банкрутства
"Ура! Забираю обидва депозити - і гривневий, і валютний прямо зранку в понеділок". Це повідомлення, що з'явилося в минулі вихідні на одному з інтернет-форумів, - наочний приклад реакції українців на постанову Нацбанку № 413, якою він скасував дію мораторію на дострокове вилучення депозитів.
Але радість вкладників була недовгою: вже у суботу, через день після прийняття постанови № 413, НБУ розіслав лист, у якому прямим текстом говорилося: "Банкам заборонено достроково повертати депозити, тому що вони вкладені в довгострокові кредити та інші активи".
Остаточно розставив крапки над "i" глава Нацбанку Володимир Стельмах. В інтерв'ю телеканалу "Інтер" він заявив: "Якщо банки будуть створювати собі труднощі, видаючи достроково депозити, ми до цих банків поставимося жорсткіше".
Суд іде
Це означає, що про скасування мораторію найближчим часом можна забути. Більше того, НБУ разом з комерційними банками максимально утрудняє процедуру дострокового розірвання депозитного договору, хоча мораторій, за оцінками юристів, суперечить українському законодавству.
- До нас звернулася людина, яка опинилася в типовій як на теперішній час ситуації: їй терміново знадобилося зняти кошти з депозиту, щоб розрахуватися з партнером, - розповідає адвокат "Правової групи "Домініон" Михайло Гончарук. - У банку їй відмовили, пояснивши, що це не є достатньою підставою. На їхню думку, достатньою підставою є хвороба або смерть.
Як стверджує адвокат, оскаржити в суді можна не відмову банку повернути гроші, а постанову Нацбанку, якою вводиться заборона. Але навіть якщо справа буде виграна в суді першої інстанції, НБУ подасть апеляцію. "А в Києві Апеляційний суд гранично завантажений, і справи затягуються до півроку", - пояснює Михайло Гончарук.
Крім того, чехарда зі скасуванням і поверненням мораторію ще більше сповільнить хід судових справ клієнтів проти банків. Адже постанова НБУ, яку заперечують вкладники, формально вже скасована, а виходить, судовий позов доведеться подавати заново.
До речі, за неофіційною інформацією, банкіри підходять до питання про дострокове зняття депозиту вибірково: співробітники банків відмовляють більшості клієнтів, але достроково повертають депозити людям, наближеним до менеджменту або власників кредитної установи.
Втім, дія мораторію не зупинила відтік грошей з банків: у листопаді обсяг депозитів населення в гривні зменшився на 4,6 млрд. грн., а юридичних осіб - на 2,8 млрд. Усього за жовтень-листопад обсяг депозитів у національній валюті скоротився на 16,5 млрд. грн.
- Коли у вкладників закінчується термін депозиту, вони, як правило, не продовжують договір і знімають гроші, - говорить фінансовий аналітик компанії "Простобанк Консалтинг" Володимир Паюк.
Причина проста: введення мораторію, проблеми в Промінвестбанку, курсові стрибки - все це підірвало довіру населення до банківської системи. Клієнтів не залучає навіть підвищення процентних ставок. За даними "Простобанк Консалтинг", за останні півтора-два місяці ставки по депозитах у гривні виросли в середньому на 1-2%, у валюті - на 1-1,5% річних.
Друг позичальника
Але проблеми банків не обмежуються депозитами, що убувають - все частіше клієнти не можуть вчасно повернути взяті раніше кредити та сплатити відсотки по них. Особливо актуальне це питання для кредитів у валюті, обслуговування яких через падіння курсу гривні вже фактично подорожчало для позичальників на 30-40%. Тим більше що банки не соромляться підвищувати кредитні ставки.
Піти назустріч вкладникам минулого тижня вирішив міністр фінансів Віктор Пинзеник, який запропонував дозволити клієнтам погашати валютні кредити в гривні. Серед іншого міністр запропонував дозволити позичальникам погашати частину валютного кредиту достроково, а частину, що залишилася, перевести в гривню за курсом на момент одержання позики.
Передбачається, що витрати банків від таких операцій можна буде відносити до валових, що дозволить банкірам платити менше податків державі. Крім того, для банків, які добровільно підуть на такі заходи, НБУ повинен буде знизити норматив капіталізації.
Правління Нацбанку ініціативу Мінфіну поки обмірковує, однак, за словами глави Ради НБУ Петра Порошенка, незабаром все-таки може затвердити механізм, що дозволить позичальникам виплачувати відсотки по валютних кредитах у гривні. "Ви не повинні бігати по обмінних пунктах і шукати, де купити валюту", - заявив пан Порошенко.
Пропозиції Віктора Пинзеника позичальники сприйняли на ура, а банкіри, навпаки, вважають, що ініціатива Мінфіну викликає більше питань, ніж відповідей. Насамперед банкірів хвилює питання: за яким курсом буде проходити обмін гривні на валюту?
- Якщо НБУ візьметься обмінювати гривню, яку направляють на погашення валютних кредитів, за докризовим курсом, всі будуть тільки "за", - говорить банківський експерт Андрій Оністрат.
Але, на його думку, ресурсів для реалізації цієї ідеї немає. Дійсно, за даними НБУ, кредити банків у валюті на строк від року до п'яти перевищують $27 млрд., на строк понад п'ять років - $90 млрд. У той же час золотовалютні резерви Нацбанку разом з кредитами МВФ і Світового банку не покривають і половини цього обсягу.
- А курсова різниця - це великі суми, які жоден банк не зможе покрити самостійно, - відзначає голова правління Ерсте Банку Андрій Рожок. - Потрібно також пам'ятати про валютні вклади населення, адже якщо переводити кредити в гривню, а депозити залишати у валюті, то зрозуміло, що банки будуть не в змозі втримувати баланс.
Теоретично ці витрати могла б взяти на себе держава.
- Уряд може, наприклад, виступити з ініціативою знизити нарахування на заробітну плату, скажімо, у Пенсійний фонд і Фонд соціального страхування, - міркує Андрій Оністрат. - Але в умовах дефіциту бюджету, що посилюється, я не очікую подібних кроків від влади.
На виліт
Якщо додати до бюджетного дефіциту панічні настрої серед населення і неготовність банків іти на поступки, можна стверджувати, що в уряду і Нацбанку навіть при бажанні виправити ситуацію майже не залишилося для цього важелів. Це означає лише одне: багато банків змушені будуть піти з ринку.
- Банкрутства почнуться в лютому, коли банки почнуть публікувати звітність за 2008 рік, - сказав Фокусу аналітик великої інвесткомпанії. - Нацбанк вже заявляв, що не дасть розоритися жодному системному банку. Інші будуть рятуватися самостійно, і не факт, що багатьом з них це вдасться зробити.
За прогнозом експерта, при розвитку песимістичного сценарію 2009 рік може стати останнім для половини з 180 українських банків. Правда, це не завжди буде означати, що їхні вкладники втратять гроші: банки-банкрути можуть бути поглинені більш живучими конкурентами.
Ганна Симоненко, Віталій Атанасов
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
