583
Останній тост
Те, чого так довго домагалися українські винороби, трапилось: дешеві напої стрімко втрачають свої позиції, поступаючись місцем більш якісним і дорогим.
Однак зниження платоспроможності наших співвітчизників навряд чи дозволить святу протривати довго - уже в наступному році продажі можуть різко знизитися. Не дивно, що виробники та імпортери намагаються отримати з нинішнього "застілля" максимальну вигоду.
Винороби домоглися шляхетності
Багаторічні спроби вітчизняних виноробів привчити українців споживати "правильні" напої в цьому сезоні дали приголомшуючий результат. Директор з маркетингу ЗАТ "Завод марочних вин і коньяків "Коктебель" Наталія Ворожейкіна відзначає, що однією з головних тенденцій нинішнього року став кардинальний перерозподіл продажів по різних цінових сегментах.
Недорога продукція стрімко втрачає свої позиції, уступаючи частку вина середньої цінової категорії. З колегою згодний керівник департаменту маркетингу компанії "Алеф-Віналь" Анатолій Коган, за словами якого в Україні росте попит на вино дорожче 20 грн. за пляшку. Висновки експертів підтверджують і дані досліджень Retail audit. Цього року вино вартістю 7 грн. за пляшку 0,7 л взагалі зникло з магазинних полиць, тоді як у минулому сезоні на нього припадало 0,5% продажів. Напою в ціновій категорії 7-10 грн. за пляшку на ринку втриматися вдалося, але його частка знизилася з торішніх 9,8 до 4,5%.
Традиційний фаворит вітчизняного роздробу - продукція по 11-15 грн. за пляшку (за підсумками минулого року втримував майже 50% продажів) - у цьому сезоні істотно здав свої позиції. На даний момент ринкова частка такого вина ледь перевищує 23%.
У той же час продукція по 20-27 грн. збільшила свою присутність із торішніх 12,9 до 36,4%. Не менш вражаючими темпами зростають і продажі порівняно дорогих напоїв. Приміром, частка вина вартістю 28-35 грн. за пляшку за рік збільшилася з 2,1 до 6,8%, 36-100 грн. - з 1,8 до 2,2%. Втім, особливої погоди в галузі останній сегмент поки не робить, тому що його "вага" на ринку усе ще залишається незначною.
Змінилися і смакові переваги українців. За словами Анатолія Когана, прогресує тенденція зниження попиту на кріплені і десертні та зростання - на сухі вина. За підсумками цього року останні можуть розраховувати на 20% ринку, тоді як ще в минулому сезоні займали не більше 12-15%. Експерт також відзначає, що наші співвітчизники все частіше відмовляються від експериментів з новими винними брендами, намагаючись вибирати продукцію із традиційними назвами ("Мускат", "Шардоне", "Сапераві", "Каберне" та ін.).
Користаючись із нагоди, практично всі вітчизняні виробники вже підвищили ціни на 25-30% та обіцяють до кінця року ще раз переглянути прайси. Розрахунок компаній простий - у грудні продажі вин традиційно зростають удвічі, тому є шанс, що в передноворічній метушні покупець просто не помітить подорожчання.
Підуть в осад
Але отримати свою частку вигоди з бажання українців споживати гарні вина зможуть далеко не всі. За даними асоціації СОВАТ, за десять місяців цього року виготовлення вина в Україні виросло на 9,7%, склавши порядку 18 млн дал. При цьому найбільш значну динаміку демонструють винороби Одеської та Миколаївської областей, яким удалося наростити обсяги майже на 27 (до 5 млн дал) і 23% (до 3 млн дал) відповідно. У той же час традиційна винниця країни - Крим - збільшила виробництво лише на 5% (до 5,7 млн дал), а Закарпатська і Херсонська області викурили на 9 та 11% напою менше, ніж у минулому сезоні.
Подібний перерозподіл багато в чому пояснюється особливостями сировинного сезону. Якщо одесити говорять про збільшення врожаю на 10-15% у порівнянні з минулим роком, то кримські господарства ремствують, що через дощі в серпні і вересні їм удалося зібрати на 5-10% менше, ніж у минулому сезоні, при цьому цукристість плодів залишає бажати кращого. Закарпатських же виноробів підкосила природна стихія, що бушувала цього літа у регіоні.
Експерти говорять, що це лише початок перерозподілу сфер впливу на ринку. І головна проблема зовсім не у врожаї. За словами представників однієї з компаній, що попросив не називати його імені, уже в наступному році декілька винних брендів будуть продані іншим власникам, а низка дрібних виноробних підприємств закриються. І справа не тільки в технологічних проблемах. "Зараз виробникам украй складно одержати від дистриб'юторів і роздробу свої гроші", - говорить він. Експерт також повідомляє, що деякі фірми, що не бажають працювати в борг, уже призупинили відвантаження своєї продукції.
І на вирішення проблеми в доступному для огляду майбутньому розраховувати не доводиться. "На наступний рік мережі пропонують нам підписати такі договори, які, якщо компроміс не буде знайдений, компаніям автоматично гарантують суцільні збитки. Приміром, крім плати за кожну асортиментну позицію нас хочуть зобов'язати нести всі маркетингові витрати і при цьому надавати продавцеві низькі ціни. Але якщо у великих фірм, у портфелі яких є розкручені ТМ, все-таки є шанс вибити більш прийнятні умови, то "малятам" вхід у роздріб буде просто закритий", - резюмує анонімний експерт.
Свої корективи у винну карту українських гурманів може внести і зниження платоспроможності споживачів. Вітчизняні виробники, що пропонують порівняно недорогу продукцію, поки не скаржаться на відтік покупців. У той же час маркетинг-менеджер винного бутіка Paradis du vin Ганна Головізніна скаржиться, що в жовтні продажі знизилися на кілька відсотків. Наталія Ворожейкіна не виключає, що надалі криза зробить свій вплив на весь ринок.
"Вино не є продуктом першої необхідності, тому його продажі можуть знизитися", - прогнозує вона, стверджуючи, що наступний сезон для галузі пройде під знаком стагнації.
Не той букет
Але світова економічна криза піднесла вітчизняним виноробам і приємний сюрприз. Експансія імпортних вин, розмах якої експерти прогнозували після вступу України у СОТ і зниження ввізних мит з 2-3 до 0,3-0,4 євро за літр, виявилася не настільки масштабною. Побоювання наших виробників підкріплював і той факт, що нинішній рік видався досить удалим для світового виноробства.
Як у Європі (Франція, Іспанія, Італія), так й у Новому Світі (Чилі, Аргентина) був отриманий настільки багатий урожай винограду, що уряди деяких країн (ЄС) навіть ввели спеціальні субсидії для експортерів, намагаючись не допустити обвалу цін на внутрішніх ринках. У підсумку з'явилася інформація про те, що одеським імпортерам уже пообіцяли партії порівняно непоганого за якістю закордонного вина по 10 грн. за пляшку. Але фінансова криза і зростання курсу долара зламали плани імпортерів. Запанікувавши, європейці вирішили, що зайва щедрість шкідлива. У результаті, за даними рітейлерів, сьогодні нереально завезти в країну продукцію дешевше $4,5-5 за пляшку.
Втім, роздрібні ціни, у порівнянні з торішніми, все-таки знизилися. Комерційний директор компанії "Марком" Юрій Серебров розповідає, що вина Нового Світу (Чилі, Аргентина) подешевшали на 25-30%, що дозволило компанії виставити в супермаркетах таку продукцію за ціною від 34 грн./пляшка. Це відразу позначилося на продажах - вони виросли в три-чотири рази. "Європейські вина подешевшали на 20% (від 39 грн./пляшка), що дозволило наростити обсяги реалізації майже вдвічі", - розповідає експерт.
Розширився й асортимент закордонних напоїв. Ганна Головізніна відзначає, що збільшився вибір італійських та іспанських вин. Юрій Серебров додає, що вони вивели на ринок ще одну недорогу чилійську ТМ, а також розширили лінійку вин з Австралії, Іспанії і ПАР. Правда, курс долара може зарубати починання імпортерів ще в корені. Юрій Серебров розповідає, що вони вже коректують ціни, підвищуючи їх на 20%. У результаті закордонні напої будуть дешевші, ніж до вступу у СОТ, усього на 5-7%.
Втрачають свої позиції і традиційні для нашої країни іноземні ТМ. За даними Держкомстату, за дев'ять місяців цього року поставки вина з Молдови знизилися майже на третину - до 20,8 тис. дал. Імпортери пояснюють спад подорожчанням продукції на 20-30%, пов'язаним зі зміцненням місцевої грошової одиниці (раніше за долар давали 12 лей, зараз - 9).
Все це привело до того, що частка закордонного вина на нашому ринку не тільки не виросла, але й навпаки, істотно скоротилася. Якщо торік експерти озвучували цифру 11,9% (1,66 млн дал), то зараз говорять усього про 4,5%.
Людмила Ксьонз
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
