6992
Протриматися рік
Криза прийшла в Україну з-за кордону, й позбутися її країна може тільки завдяки іноземній фінансовій допомозі та сприятливій кон’юнктурі на зовнішніх ринках.
Восени вітчизняна економіка зазнала валютного шоку: різко зменшилося надходження валюти, з липня по жовтень щомісячна виручка ключових експортерів - металургійних підприємств - скоротилася вдвічі-втричі, знизився також приплив інвестицій і позик з-за кордону. Світовий ринок сталі переживає глибоку кризу: попит на метал із серпня залишається низьким, склади трейдерів заповнені готовою продукцією, якої споживачам вистачить щонайменше до кінця січня. Але деякі аналітики вважають, що спад у металургії триватиме недовго - до весни запаси вичерпаються і з середини року попит на сталь почне зростати.
Однак такий варіант розвитку подій можливий тільки у випадку, якщо банки знову почнуть довіряти один одному, збільшивши обсяги кредитування, і вже на початку наступного року розвинені країни почнуть виходити з рецесії завдяки заходам, вжитим владою для підтримання економіки. Поліпшення зовнішньої кон’юнктури допоможе не лише металургії, а й іншим експортоорієнтованим українським галузям: хімічній промисловості, машинобудуванню та сільському господарству. Додатковий стимул для зростання підприємства отримають у разі зниження цін на сировину (передусім руду), а також помірного подорожчання газу наступного року (з $179,5 до $230–250 за тис. кубометрів). Приклади позитивного впливу зниження цін на сировину вже є: у середині листопада Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча оголосив про незначне збільшення виробництва. За неофіційною інформацією, це сталося після перегляду цін на руду холдингом "Метінвест", що належить Ринату Ахметову і Вадиму Новінському.
У разі ослаблення кризи банки і компанії зможуть рефінансувати щонайменше 50% зовнішніх кредитів, які вони мають повернути наступного року ($30-40 млрд). Приплив експортної виручки та інвестицій з-за кордону стимулюватиме споживчий попит і зупинить спад у торгівлі та сфері послуг.
В результаті, на думку експертів, економічне зростання в Україні відновиться вже восени наступного року. Тоді надходження валюти покриють дефіцит сальдо зовнішньоторговельного балансу (до 10-12% ВВП), тому курс гривні в 2009-му знижуватиметься вже не такими темпами, як у 2008-му, або навіть почне зміцнюватися. За словами директора аналітичного департаменту інвесткомпанії Dragon Capital Андрія Беспятова, розроблений компанією базовий прогноз розвитку економіки передбачає підсумкове зменшення ВВП у 2009-му на 0,7%, а також курс гривні наприкінці року на рівні 6,8 UAH/USD. Європейський банк реконструкції та розвитку оптимістичніший: за його оцінкою, наступного року українська економіка навіть зросте на 1% (у січні-жовтні збільшення ВВП становило 5,8%, у 2007-му - 7,3%).
Сценарії помірного спаду передбачають, що світова фінансова криза вже сягнула свого піку, а наступний рік стане періодом стабілізації і повільного відновлення фінансових ринків та світової економіки. Але оптимізм випромінюють не всі економісти. За прогнозом Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), рецесія у найбільш розвинених країнах наступного року виявиться найсильнішою з 1980-х років. Хоча її масштаби будуть далекими від Великої депресії 1930-х. ОЕСР очікує, що наступного року ВВП США знизиться на 0,9%, єврозони - на 0,6%, Японії - на 0,1%. За оцінкою Організації, економічне зростання у розвинених країнах відновиться тільки 2010-го.
Однак цей прогноз не є остаточним: розвиток кризи цього року вже не раз змушував переглядати прогнози у бік погіршення. Чергового удару по економіці може завдати ймовірне банкрутство великих компаній реального сектору, зокрема американських автовиробників. Якщо раніше причиною рецесії економісти називали стрімке зростання цін на енергоносії та сировину, то тепер уряди США і Європи побоюються дефляції. На їх думку, вона може посилити спад: в очікуванні подальшого зниження цін споживачі у розвинених країнах відмовляються від покупок, а компанії - від інвестицій.
Затягування рецесії означає, що попит на українські експортні товари не відновиться, понад те, може навіть зменшитися. Китайські металургійні комбінати, які мають сучасніші технології, потіснять на зовнішніх ринках вітчизняні компанії. "Виробники сталі з Китаю часто можуть запропонувати свою продукцію на вигідніших умовах порівняно з українськими постачальниками і мають кращі умови доступу на низку великих регіональних ринків, насамперед Південно-Східної Азії", - констатує Олександр Сірик, віце-президент з країн СНД компанії Research & Consulting Group.
Про низьку конкурентоспроможність вітчизняних підприємств свідчать статистичні дані. Спад в українській металургії був найзначнішим у групі країн - найбільших виробників металопродукції у світі. За даними Світової асоціації сталі, у жовтні випуск металопродукції у світі зменшився на 12,7% порівняно з аналогічним місяцем минулого року, в Україні - на 47,9%. Погіршити становище українських експортерів можуть подорожчання російського газу в 2009 році до рівня вище ніж $250 за тис. кубометрів та рішення Китаю скасувати з грудня мито на експорт деяких видів сталевої продукції, що посилить позиції сталеварів з Піднебесної на світовому ринку.
Якщо світова фінансова криза не послабиться, приплив капіталу в 2009-му зменшиться більш ніж удвічі, тоді українські компанії і банки зможуть рефінансувати щонайбільше 30% зовнішніх позик (насамперед за рахунок іноземних банків, які підтримають свої дочірні фінустанови в Україні). Решту заборгованості ($28-31 млрд) доведеться віддавати за рахунок власного капіталу, золотовалютних резервів НБУ та кредиту МВФ. Уже зараз іноземні інвестори побоюються втрати українськими компаніями платоспроможності: річна страховка від дефолту за українськими облігаціями (CDS) коштує 18% (на 25 листопада).
Низька експортна виручка та обмежений приплив капіталу перетворять додатне сальдо платіжного балансу ($6,3 млрд у січні-вересні) на від’ємне. Секретаріат президента оцінює дефіцит платіжного балансу в 2009 році від $15 млрд до $30 млрд. За таких показників курс гривні до кінця наступного року може знизитися до 10 UAH/USD. ВВП за підсумками року зменшиться на 7-10%. Показово, що зараз на торгах у Лондоні котирування форвардних контрактів на курс гривні в листопаді 2009 року становлять 9,5 UAH/USD (на 25 листопада). Обвал курсу поставить під загрозу стабільність багатьох банків, які зіштовхнуться з неповерненням валютних вкладів і не зможуть погашати зовнішні позики. Через знецінення гривні інфляція перевищить 20%.
Падіння попиту і девальвація нацвалюти можуть спровокувати хвилю банкрутств, особливо імпортерів. Не виключені епідемія неплатежів, відхід компаній у тінь і поновлення податкового тиску зразка початку 2000-х. За такого сценарію, прогнозує директор дослідного центру Case Україна Дмитро Боярчук, реальний рівень безробіття (з урахуванням відправлених у довгочасні неоплачувані відпустки) зросте щонайменше удвічі і перевищить 10% загальної кількості працездатного населення.
Якщо ризик різкого спаду економіки зростатиме, найімовірніше, Україна отримає додаткову фінансову допомогу з-за кордону. Річ у тому, що розвинені країни не зацікавлені в масовому дефолті українських банків і компаній чи не більше за самих позичальників. Неповернення боргів може підкосити західні фінансові установи, які видавали кредити корпоративному сектору країн, що розвиваються.
На думку економістів, песимістично налаштованих щодо України, у 2009 році приватні інвестори - як іноземні, так і вітчизняні - оминатимуть Україну. "Інвестори тепер оцінюватимуть активи набагато ретельніше - не лише в Україні, а й в усьому світі. Масштабні реальні інвестиції малоймовірні. Цілком можливо, що іноземні компанії купуватимуть в Україні дешевші активи, але при цьому йтиметься швидше про зміну власника, ніж про вкладення у нові виробничі потужності", - прогнозує Дмитро Боярчук. Причина - високі ризики: щонайменше до середини наступного року не будуть зрозумілими глибина кризи та перспективи курсу гривні та рівень інфляції. Збільшує ризики й політична нестабільність, що зберігатиметься до виборів-2010. Після президентської кампанії ризики корпоративних дефолтів зменшаться - у 2009-му Україна пройде пік виплат за зовнішніми боргами компаній і банків.
Зниження курсу гривні дасть шанс для розвитку українським виробникам, зробивши їх продукцію конкурентоспроможнішою на внутрішньому і зовнішньому ринках. Однак виробництво зростатиме повільно через брак інвестицій в основний капітал. Бурхливий розвиток українського бізнесу останніми роками був пов’язаний з активним залученням позик та інвестицій за кордоном. За даними НБУ, з липня 2004-го по липень 2008-го зовнішній борг приватного сектора України зріс на 555% - з $12,963 млрд до $84,899 млрд. Наступного року таке джерело залучення капіталу для більшості компаній і банків буде недоступним. При цьому гривневої маси не вистачить для підтримання швидких темпів кредитування.
У 2009-му друкувати гроші в колишніх обсягах НБУ не зможе - держава як позичальник пообіцяла МВФ як кредиторові обмежити збільшення грошової бази на рівні 11% (за січень-жовтень цього року вона збільшилася на 22,2%, а в 2007-му - на 46%), щоб приборкати інфляцію. Понад те, валютна паніка, яка охопила і компанії, і приватних осіб, призведе до стискання гривневої грошової маси. Багато компаній вилучають гривню з обороту, щоб вкластися в долар, який, на їх думку, в умовах кризи є найнадійнішим інструментом збереження капіталу. Швидкого розвитку економіки доведеться почекати до відновлення припливу грошей з-за кордону.
Відповідно до розрахунків, на яких ґрунтується підписаний урядом меморандум про економічну та фінансову політику (умови, які має виконати Україна, щоб отримати кредит МВФ), середньорічний курс гривні наступного року становитиме 8 UAH/USD, зниження реального ВВП - 3%, а інфляція - 17%.
Костянтин Кравчук
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
