1212
Які "багаті" заплатять за бідних
Київська влада переконує киян, що їх життя поліпшать за рахунок заможних співгромадян. Однак на практиці за всі потурання і пільги платять самі ж незаможні городяни.
Ідея про те, що багаті повинні платити за бідних, не нова - до неї зверталися за всіх часів і практично у всіх державах. Але історія знає одиничні випадки, коли ця теорія спрацьовувала. І мільйони прикладів, коли бідні платили самі за себе, свято вірячи, що за них платять інші
Київська влада в особі її мера зробила цю ідею своїм гаслом. І методично намагається впровадити її в життя. Тільки за останній місяць у цьому напрямку прийнято два рішення - про підвищення тарифів на комунальні послуги для юридичних осіб і про збільшення цін на проїзд у громадському транспорті з наступним зростанням кількості пільговиків.
Перше рішення зараз заперечується й АМКУ, і урядом, і Президентом, і декількома громадськими організаціями. Але підприємствам вже приходять квитанції з новими розцінками. Що цікаво, початкова ідея про те, що багато повинні платити власники казино і барів, трансформувалася в зростання платежів і для бюджетних організацій, і для соціальної сфери. Тільки перші повинні платити в 10 разів більше, а для інших зростання склало 60-500% залежно від групи. Звичайно, юрособам доведеться заплатити за новими тарифами, у них немає вибору, тільки навряд чи вони зроблять це за рахунок власного прибутку. Вже зараз зрозуміло, що все це навантаження буде перекладена на плечі пересічного киянина.
Розглянемо ситуацію, коли продавці товарів і послуг не будуть спекулювати фактом підвищення тарифів (що в принципі малоймовірно) і підвищать ціни пропорційно зростання своїх витрат. Що необхідно родині протягом місяця. Перше - це поїсти. Родина з трьох чоловік залишає в продовольчих магазинах мінімум 400 грн. на тиждень або близько 1700 грн. на місяць. Торговельна націнка на продукти харчування (незважаючи на всі встановлені владою обмеження) становить не менш 25%, і в цій сумі 7-15% займають комунальні послуги. Виходить, що ціна товару зросте на 3,75%, що для середньостатистичної київської родини означає додаткові 64 грн. на місяць. Це при покупці продуктів, зроблених не в Києві. Ще додатково гривень 15-20 "потягнуть" київські продукти, адже тільки виробники хліба обіцяють підвищити ціни на 15% у зв'язку зі зростанням тарифів на комунальні послуги.
Друге - навіть найбіднішому киянинові потрібно одягтися. Із сімейного бюджету це потягне не менш 1000 грн. , за умови, що вдома немає маленьких дітей, і до речей господарі ставляться дуже ощадливо. Зрозуміло, що про бутики або модні магазини і мова не йде, так що одягатися небагатим доводиться на ринках, які у найкращому разі складаються з опалювальних магазинчиків. Тут націнки вища, ніж у продовольчому секторі - мінімум 50%, а то й 100%, проте й частка комунальних послуг не перевищує 5%. Таким чином, товари цієї групи зростуть приблизно на 4%, що на місяць для родини означає додаткових 40 грн. Крім того, киянин, як мінімум, повинен залишатися чистим і хоч якось нагодованим.
Покупка мийних засобів, постільної білизни, посуду та інших дріб'язків обходиться близько 100 грн. на місяць, і при зростанні цін на комунальні послуги сума зросте на 12-15 грн. Але ж ще як мінімум раз на місяць треба постригтися, і отут взагалі все сумно. У цій сфері комунальні платежі становлять до 22% у вартості послуги. Виходить, що якщо підстигти треба трьох членів родини, то додатково доведеться викласти близько 35 грн.
Та зовсім все погано, якщо все-таки протягом робочого дня доводиться обідати поза домом. Найскромніший "перекус" у столичній кав’ярні або фаст-фуді коштує близько 25 грн., що на місяць дає приблизно 550 грн. Вартість меню, на думку експертів, може зрости на 15-20%, тому що вони зіштовхнуться одночасно й зі зростанням комунальних тарифів, і із вже вищезгаданим підвищенням цін на продукти. Вилитися це може в додаткові 110 грн. сімейного бюджету. Говорити про те, що ще може зрости плата за дитячий садок або ВНЗ для дитини, ціни на ліки в аптеках і т.д., не будемо - у бідного киянина здоров'я повинне бути відмінним, а дітей взагалі не повинно бути. Не будемо також згадувати відвідування ресторану, театру або кінотеатру, на слово повіримо Леоніду Михайловичу, що це тільки для багатих. З тієї ж причини не варто рахувати подорожчання нових меблів, ремонту, побутової техніки, і тим паче авто. Але навіть без цієї "зайвої розкоші", за найскромнішими підрахунками, ініціатива київського мера обійдеться киянинові з рівнем доходів нижче середнього в 300 грн. на місяць. Для порівняння - комунальні послуги за двокімнатну квартиру зараз обходяться в 200-250 грн.
Що найцікавіше, ціни для киян на послуги ЖКГ однаково доведеться підняти. За словами начальника управління Київміськадміністрації Василя Яструбинського, через зростання ціни на газ з наступного року тарифи на опалення можуть зрости в 1,9 рази, на гарячу воду - в 2,5 рази, на холодну воду - в 2,7 рази, квартплата - в 3,1 рази. Так що з гарним гаслом кияни двічі заплатять за комуналку - один раз свою, другий раз - юросіб.
Не менш цікава й інша ініціатива мера - щоправда отут ідеться як про гасло "багаті заплатять за бідних", так і про іншу фішку Черновецького - "Київ киянам". Мова йде про підвищення ціни на проїзд у громадському транспорті з відповідним збільшенням числа пільговиків. Хто б не був автором цієї вигадки, обійдеться вона в копієчку. Вже зараз чиновники заявляють, що тільки в грудні за "додаткових" пільговиків доведеться сплатити 20 млн. грн. Виходить, що всі 700 тис. обійдуться в 93 млн. на місяць або в 1,1 млрд. на рік. Взяти ці гроші знову доведеться у киян, і мабуть знову через підвищення певних зборів. Як варіант можна згадати, що через два тижні після підвищення цін на проїзд, депутатам запропонували розглянути питання про підвищення орендної плати за землю.
На засідання, щоправда, це питання поки не виносилося, однак комітет вже пройшов. Відповідно до документа орендну плату пропонується збільшити в 2,5-4 рази для підприємств різних галузей. Ефект буде такий же, як від підвищення комунальних послуг, тільки в кілька разів сильніше. Приміром, підвищення плати для ринків в 3 рази означає зростання цін товарів на прилавках на 15-20%. Тобто той же пільговик, який залишав раніше за місяць на ринках 1000-1200 грн., тепер за той же набір буде змушений залишити на 150-200 грн. більше. За цю суму можна півтора місяця їздити на метро двічі на день. Але ж ще в 3,3 рази пропонується підвищити орендну плату для житлового фонду (ЖЕК це неодмінно врахує у квитанціях), про ресторани, кав’ярні, заправки і мобільний зв'язок помовчимо - це точно не для бідніх.
У Києві процес реалізації гасла "багаті заплатять за бідних" показав, що в нашій країні ніхто й не сподівається, що більш заможні люди пожертвують своїм прибутком на користь більш бідних. Просто в бідних вишукано відберуть гроші, а потім переконають їх, що це їм же в благо. Втім, на тлі "розвиненого популізму" - головної ідеології нинішньої державної влади, ідеї Леоніда Черновецького виглядають не такою вже й дикою. Зараз у парламенті можна знайти не менш десятка законопроектів, якими теж просувається гасло "багаті заплатять за бідних". Депутати за кожним рогом кричать про те, як податок на нерухомість відновить справедливість, або про те, що податок із зарплат потрібно диференціювати (хоча пройшло всього кілька років, як ми від цього відмовилися). Ефекту від цього буде нуль - проте як красиво звучить.
P.S.
Куди діли 400 тисяч пільговиків?
Ідея зі збільшенням кількості пільговиків до 700 тисяч так сподобалася депутатам різних фракцій Київради, що вони вже майже б'ються за звання "ініціатора" цього нововведення. Представник Блоку Леоніда Черновецького Денис Комарницький відразу ж після ухвалення рішення про додаткових пільговиків радісно відрапортував, що саме "з ініціативи нашого Блоку... право безплатного проїзду в комунальному транспорті додатково одержать у цілому 150 тис. киян... у такий спосіб 700 тис. киян зможуть користуватися комунальним транспортом безкоштовно або на пільгових умовах".
Щоправда отут вийшла невелика непогодженість. Двома тижнями раніше на офіційному сайті Київської міської влади було зазначено, що до підвищення цін пільгами на проїзд у міському пасажирському транспорті користувалися близько 1,1 млн. киян. Так що 700 тис. пільговиків - заслуга сумнівна. Але на лаври її ініціатора претендує ще й Партія Регіонів. Глава відповідної фракції в Київраді Олексій Омельяненко стверджує, що це ідея саме його депутатів. При цьому, виявляється, що це фактично врятувало "від цінового удару на проїзд у міському транспорті ще 200 тисяч киян". Здається, що найближчим часом з'являться й інші претенденти на лаври благодійників, адже за відповідний проект рішення голосували ще декілька депутатів від Блоку Литвина і ГАКа.
За матеріалами: Proua.com
Поділитися новиною
