1543
Формула зростання
Через 10 років китайська економіка стане найпотужнішою на планеті. Якщо ВВП КНР зростатиме на 8-9% щороку, а США - у межах нинішніх 3%, то вже через 10 років Китай наздожене Америку.
За оцінками Світового банку, на сьогодні КНР має другу за потужністю економічну систему після США. ВВП країни становить близько $7 трлн. Тоді як ще в 1970-х роках більшу частину вантажів у Піднебесній перевозили гужовим транспортом, населення залишалося неписьменним, а про економічне диво можна було лише мріяти.
Без ідеологічного присмаку
Наприкінці 1970-х лідер країни Ден Сяопін поставив завдання реформувати країну. Насамперед Піднебесній були потрібні інвестиції та технології, але ніяк не західна ідеологія. У низці країн СНД, зокрема й в Україні, пішли протилежним шляхом: спочатку проковтнули ідеологію, а потім стали чекати західних грошей і ноу-хау.
Як зазначає Валерій Король, начальник Управління міжнародних економічних зв’язків Торгово-промислової палати України, Китай зробив ставку на експортоорієнтовану економіку, залучаючи іноземні інвестиції. Величезну роль у цьому процесі відіграла велика китайська діаспора, яку зацікавили в тому, щоб вкладати гроші в економіку своєї батьківщини. Іноземний капітал надходив із Гонконгу, Макао, Південної Кореї, Сінгапуру, Тайваню, Японії, США. За останні 30 років 190 країн світу вклали в Китай близько $600 млрд. У КНР було створено близько 500 тис. компаній за участю закордонного капіталу, що випускають сьогодні 60% експортованої країною продукції.
Для таких СП було запроваджено пільговий зовнішньоторговельний режим. Зокрема, іноземні та місцеві приватні підприємці отримали право на імпорт/експорт продукції без адміністративних дозволів та участі державного посередника. Забезпечити великі обсяги експорту вдалося завдяки тому, що Китай не претендував на створення власних сильних брендів, обмежуючись виробництвом товарів для закордонних компаній із розкрученими торговими марками.
Водночас для іноземців найпривабливішим чинником стала низька вартість робочої сили. Якщо у США робітник отримує $2,5–3 тис. на місяць, то в КНР - $60. При цьому китайці готові працювати по 10-15 годин на добу і навіть вночі.
Експортна орієнтованість інвестицій забезпечила бурхливий розвиток зовнішньої торгівлі. За останні 30 років експорт Китаю збільшується на 15-20% щороку. І якщо наприкінці 1980-х він здебільшого був представлений дешевим одягом, взуттям і споживчими товарами, то тепер збільшується частка складної електроніки та обладнання. Крім експорту зростають й обсяги імпорту, переважно через велику потребу економіки у сировинних ресурсах та обладнанні.
Побічні явища
Зростання китайської економіки обмежують брак енергетичних ресурсів, неродючий ґрунт, соціальні проблеми, вразливість економіки після вступу до СОТ, недостатній інноваційний розвиток. 7% орних земель країни не в змозі прогодувати 1,3 млрд осіб. Райони у глибинці залишаються нерозвиненими, а основний виробничий потенціал зосереджений у кількох приморських провінціях.
Важливим чинником ризику експерти також вважають залежність продукції Китаю від світових ринків збуту на тлі повільного розвитку внутрішнього попиту. За даними Національного статистичного бюро країни, 10% населення володіє 40% усього національного надбання. А до середнього класу можна віднести не більш ніж 50-60 млн китайців. Але ж є ще 900 млн селян, які живуть за межею бідності. Такі диспропорції гальмують внутрішнє споживання.
Зростанню Китаю загрожує також і його недавній вступ до СОТ. Однією з основних проблем є відкриття фінансових ринків Піднебесної для іноземного капіталу. В результаті місцевий бізнес поступово втрачає шанси взяти в банку великий кредит під низькі відсотки, що є однією з причин підвищення рівня безробіття.
Як запобіжний захід восени 2006 року КНР підвищила відсоткову ставку за кредитами, що призвело до зниження інвестиційної доларової активності у низці секторів економіки. Крім того, підвищення ставки супроводжувалося додатковими кроками Народного банку Китаю, що спробував сповільнити зростання обсягів кредитування, збільшивши частку депозитів, яку комерційні фінустанови зобов’язані зберігати як резерв.
Ще одна загроза для економіки країни - значне відставання від розвинених країн Європи і США у технологічних перегонах, адже свого часу фундаментальну науку китайцям довелося створювати фактично з нуля. Зараз у КНР спостерігається потужне фінансування відповідних програм, а уряд починає замислюватися над тим, як до цього процесу долучити приватний капітал. Оскільки поки що місцеві компанії воліють не витрачатися на наукові дослідження.
Економіка майбутнього
Відповідно до державної економічної програми для успішного розвитку економіки КНР темпи її зростання не повинні становити нижче ніж 7% річних. На думку низки американських експертів, зростання сьогодні відбувається за рахунок штучного заниження вартості китайських товарів, експортованих у величезних кількостях на ринок США. Подорожчання юаня до долара має знизити американський імпорт із Китаю і стимулювати експорт із США до КНР. Саме тому Вашингтон щосили вимагає підвищення курсу юаня. І якщо припустити, що це станеться, то на розвитку Китаю можна поставити хрест. Тому керманичі Піднебесної мають за будь-яку ціну зберігати нинішній курс щонайменше протягом двох найближчих років.
Якщо припустити, що КНР у середньому зростатиме на 8-9% щороку, а США - у межах нинішніх 3%, то вже через 10 років Китай наздожене Америку за ВВП. І, схоже, найрозвиненішим країнам світу доведеться змиритися з новим членом їхнього клубу. Колишній прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі з цього приводу зазначив, що економіку майбутнього не має сенсу обговорювати без Китаю. /
Володимир Марциновський
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
