1634
Ліки для економіки
— Фондовий ринок
Знаковою подією для світової економіки наприкінці першої половини листопада став саміт двадцяти найбільше економічно розвинених держав (G20), присвячений боротьбі із загальносвітовою фінансово-економічною кризою, у той час як Україна дотепер до кінця так і не визначилася з вирішенням своїх довгострокових економічних проблем. Про це FINANCE.UA повідомляє Генеральний директор КУА "ІНЕКО-ІНВЕСТ" Олег Морква, підводячи підсумки поточного тижня.
На вихідних, 15 листопада у Вашингтоні відбувся саміт лідерів країн "великої двадцятки" (G20), де обговорювалися кроки з протидії світовій фінансовій кризі. За підсумками зустрічі була прийнята декларація, в якій учасники саміту визначили основні кроки на найближчі півроку.
За підсумками роботи саміту, країни-учасниці домовилися про необхідність забезпечити відкритість і доступність світових фінансових ресурсів для підтримки національних економік, взявши на себе зобов'язання відмовитися від політики протекціонізму і не вводити в найближчому майбутньому торговельних бар'єрів.
G20 також вирішила здійснювати більш твердий контроль за діяльністю світових фінансових організацій, зокрема, таких як Всесвітній банк (ВБ) і Міжнародний валютний фонд (ВМФ).
Підсумкове комюніке саміту містило кілька пунктів, які лідери провідних світових економік домовилися почати реалізовувати негайно, а саме:
- продовжувати самовіддані спроби та вживати будь-яких необхідних заходів для стабілізації загальносвітової фінансової системи;
- визнавати необхідність підтримки національної грошової політики відповідно до внутріекономічних умов кожної країни;
- використовувати фінансові механізми, щоб стимулювати попит на внутрішніх ринках;
- надавати підтримку економікам, які відстають та які розвиваються, в одержанні доступу до фінансування в сформованих тяжких умовах (у рамках даного пункту G20 закликає МВФ діяти виважено і вибірково, з огляду на ступінь складності кризової ситуації в тій або іншій країні);
- держави G20 закликають МВФ, Всесвітній банк та інші міжнародні банківські структури з фінансування економічного розвитку працювати на повну міць, допомагаючи країнам, що розвиваються. У цьому зв'язку країни "двадцятки" зобов'язуються надавати фінансовим організаціям-донорам необхідну додаткову фінансову підтримку, щоб забезпечити виконання ними поставлених завдань. Зокрема Японія оголосила про можливості додатково профінансувати до 100% необхідних ресурсів для МВФ.
- Сформувати Форум фінансової стабільності, в який повинні ввійти економіки, що швидко зростають. Ця структура надалі повинна бути інтегрована до складу ключових світових фінансових інститутів, і грати більше активну міжнародну роль.
Серед конкретних заходів, які ще доведеться більш детально проробити, учасники саміту визначили регулювання ринку деривативів та інших похідних цінних паперів. Передбачається, що в даному напрямку потрібно підвищити прозорість ринків деривативів і змінити саму сутність даного ринку, у тому числі ринку кредитно-дефолтних свопів.
Країни-учасниці G20 за підсумками проведеного саміту домовилися про проведення наступного подібного заходу 30 квітня 2009 р., що попередньо планується провести в столиці Великобританії, Лондоні, яка буде в цей час головувати в ЄС.
G20 поєднує США, Німеччину, Японію, Францію, Італію, Великобританію, Канаду, Аргентину, Австралію, Бразилію, Китай, Індію, Індонезію, Мексику, Росію, Саудівську Аравію, ПАР, Південну Корею, Туреччину. Окремим учасником "двадцятки" виступає Євросоюз. На нинішню ж зустріч були запрошені також Іспанія та Нідерланди.
На держави, що брали участь у саміті, доводиться порядку 85% світового ВВП і біля двох третин населення планети.
Якщо країни-лідери в більшому або меншому ступені концептуально вже визначилися з основними загальносвітовими фінансово-економічними погрозами і навіть сформували основні пріоритети в боротьбі з міжнародною кризою, то Україна, на поточному етапі, тільки починає оцінювати ступінь можливих національних фінансово-економічних проблем, у найкращому разі прогнозуючи очікувані макроекономічні показники і можливі втрати.
У цей час в економічному блоці уряду обговорюються можливі макроекономічні орієнтири на майбутній рік.
Так, згідно із вже озвученими деякими ЗМІ даними, прогнозні орієнтири офіційної інфляції в 2009 році будуть перебувати на рівні 15,8%, індекс цін виробників складе 12,3%, усередині валовий продукт (ВВП) у наступному році знизиться на 2%, а зовнішньоторговельне негативне сальдо складе $5,648 млн.
Також уряд очікує збільшення рівня безробіття з 6,4-6,7% в 2008 р. до 7,6-8,5% в 2009 р.
Разом з тим в Україні дотепер відсутня чітка і збалансована державна програма з виведення українського товаровиробника з кризи й першочерговий комплекс необхідних заходів і завдань зі структурної модернізації базових галузей, які в найближчому майбутньому (рік-два) потенційно й повинні стати локомотивом для наступного економічного зростання всієї країни.
У свою чергу відсутність комплексних державних рішень щодо системної реанімації української економіки в значній мірі ускладнює прийняття середньострокових і довгострокових інвестиційних рішень стратегічними і портфельними інвесторами, які просто не вірять в ефективність державних кроків з досить швидкого виведення України з кризи, що істотно погіршує в цілому інвестиційну привабливість нашої країни.
Високі темпи зростання економіки за 9 місяців року (зростання становило 6,9%), незважаючи на значне зниження ВВП у підсумковому кварталі поточного року (падіння за квартал може досягти 2,5-4% процентних пункту), можливо, і дозволить закрити 2008 рік зі зростанням ВВП на рівні 3-4,5%.
Однак відсутність в Україні необхідних державних стабілізаційних ресурсів і комплексних системних рішень може привести країну до довгострокового економічного спаду.
В 2009 році при значному погіршенні ситуації на виробництві і в споживанні, ВВП країни, залежно від темпів падіння в реальному секторі економіки, може дійсно знизитися на 1,5-5% при рівні інфляції в 16-20%, що стане додатковим негативним фактором як для іноземних, так і внутрішніх інвесторів.
На поточному тижні Державний комітет статистики оприлюднив статистичну інформацію з припливу іноземних інвестицій (ПІІ) за три квартали поточного року.
За даними Держкомстату за січень-вересень 2008 р. в економіку України іноземними інвесторами було вкладено $8 524,3 млн. прямих інвестицій, у т.ч. з країн ЄС - $7 093,7 млн. (83,2% загального обсягу).
У той же час нерезидентами було вилучено капіталу на суму $659,4 млн.
У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіку країни, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці за 9 місяців 2008 р. склав $8 079,4 1 млн., що на 54,2% більше приросту у відповідному періоді 2007 р.
Найбільше за 9 місяців 2008 р. виріс капітал нерезидентів з Кіпру - на $2 587,6 млн., Німеччини - на $908,6 млн., Нідерландів - на $744,9 млн., Італії - на $737,4 млн. і Росії - на $635,0 млн.
Основними одержувачами іноземних інвестицій стали компанії, що здійснюють фінансову діяльність ($2 473,6 млн.), підприємства, пов'язані зі сферою нерухомості ($1 179,3 млн.). У торгівлю, ремонт автомобілів, побутових приладів, предметів особистого користування було інвестовано $795,4 млн., а в будівництво вкладено $495,2 млн.
Підприємства промисловості в цілому одержали іноземного капіталу на $995,3 млн., у т.ч. тільки переробної промисловості - $823,0 млн.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в Україну, на 1 жовтня 2008 р. склав $37 621,5 млн., що на 27,3% більше обсягів інвестицій на початок 2008 р. і розраховуючи на одну людину становить $812,1.
У цілому за підсумками 2008 року чистий приплив іноземних інвестицій може скласти до $10 млрд., що стане історичним рекордом для України з моменту її незалежності. Разом з тим ще на початку поточного року очікувалося, що ми зможемо одержати інвестицій на рівні $11-12 млрд., а те й більше.
Протягом першої половини 2008 року уряд планував здійснити велику приватизацію, у тому числі виставити на продаж контрольні пакети акцій "Одеського припортового заводу", "Турбоатома", "Укртелекома", блок пакети декількох енергетичних компаній, а також реалізувати кілька десятків не дуже великих і не настільки інвестиційно-привабливих державних підприємств.
На початку року контрольні пакети акцій більшості запланованих до продажу великих держ. підприємств були цікаві іноземним інвесторам і у випадку конкурентних і відкритих продажів, тільки від реалізації пакетів акцій "Одеського припортового заводу", "Турбоатома", "Укртелекома" і блок пакетів розподільних енергокомпаній іноземні інвестиції могли скласти до $5 млрд.
У такому випадку чистий приплив прямих іноземних інвестицій у нашу країну за 2008 рік в ідеалі міг досягти й $14-15 млрд.
Але масштабного державного розпродажу так і не відбулося, в основному через концептуальну розбіжність серед політиків про подальше використання отриманих від приватизації коштів, більше того, починаючи з третього кварталу приплив іноземних інвестицій в економіку України пішов на спад, і отримати за рік обсяг інвестицій понад $10 млрд. вже практично неможливо.
У третьому кварталі чистий приплив ПІІ в нашу країну склав тільки $1,17 млрд., у той час як у першому і другому кварталах нерезиденти направили в Україну набагато більше - $3,2 млрд. й $2,96 млрд., відповідно.
Скоріше за все в четвертому кварталі тенденція із зниження припливу іноземного капіталу в Україну збережеться, склавши за квартал $0,7-1,1 млрд. ПІІ, у такому випадку за підсумками року чистий приплив іноземних інвестицій досягне $8,8-9,2 млрд.
У наступному році в умовах масштабної кризи в економіці і дефіциті інвестиційної уваги з боку нерезидентів одержати від приватизації результат, що передбачався наприкінці 2007 - на початку 2008 року, буде вже нереально.
Проте, українським політикам потрібно зробити все необхідне, щоб інвестиції в нашу країну, які за великим рахунком в нинішніх умовах і є головними ліками для вітчизняної економіки, в 2009 році не виявилися на порядок меншими, ніж будуть за результатами поточного року.
В 2009 році буде зберігатися як і раніше підвищений інтерес з боку іноземних покупців до приватизації унікального не тільки в Україні, але й у Європі, "Одеського припортового заводу". Якщо політики зуміють досягти компромісу в питанні його приватизації разом з інфраструктурними підрозділами, скоріше за все даний об'єкт вдасться реалізувати на рівні $1 млрд. Вдалий же розпродаж інших державних підприємств у досить складних політико-економічних умовах в Україні буде в наступному році малоймовірним.
Безумовно, що ресурси, отримані урядом від продажу державної власності в основній своїй масі, повинні спрямовуватися на фінансування перспективних державних інвестиційних програм, ефективну галузеву модернізацію та оптимальні структурні перетворення в економіці, але не в якому випадку на бюджетне "проїдання".
Ще одним найважливішим фінансово-економічним стимулом для припливу іноземних інвестицій в 2009 році може стати триваюча підготовка до проведення Євро-2012.
У рамках даного напрямку очікувалося залучення іноземних ресурсів ще в 2008 році на рівні $2-3 млрд.
Це завдання цього року також фактично не було на належному рівні реалізоване, а обсяг іноземних інвестицій безпосередньо під "Євро-2012" навряд чи на рік перевищить $0,5 млрд.
Якщо Україна не хоче втратити своє право провести фінальну частину чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, тоді вже в наступному році українська влада повинна більш активно просувати даний загальноєвропейський проект, а приплив іноземних інвестицій для успішної реалізації європейського чемпіонату повинен скласти за даним напрямком не менш $2 млрд.
Більше того, щоб підвищити інтерес іноземців інвестувати в українські об'єкти під Євро-2012, або залучити закордонні українські капітали під реалізацію даної програми, Україна сама повинна значною мірою активізуватися з державними інвестиціями.
Український уряд, щоб підтвердити свою безумовну зацікавленість і здатність організувати проведення футбольного чемпіонату на вищому рівні, повинен в найближчі місяці знайти ресурси і самостійно почати фінансувати будівництво найбільш масштабних проектів, які необхідні для проведення чемпіонату Європи.
За 3,5 роки, що залишилися до початку чемпіонату Європи з футболу, Україна зобов'язана побудувати сучасні стадіони, готелі, аеропорти, істотно підвищити якість автомобільних і залізничних доріг, у тому числі провести відновлення зношеного залізничного полотна.
Під державне фінансування, пов'язане з проведенням Євро-2012, можна забезпечити замовленнями вітчизняні підприємства, у тому числі ті ж будівельні компанії і металургійні заводи, що допоможе їм впоратися з виробничою кризою.
У свою чергу, бачачи активну участь держави в реалізації інфраструктурних проектів державного масштабу, зі своїми інвестиціями підключаться й приватні інвестори, які за попередніми оцінками до 2012 року повинні інвестувати в "українське Євро-2012" порядку $20-25 млрд.
Якщо українське керівництво в наступному році зможе провести успішну приватизацію і буде більш динамічно реалізовувати інвестиційну програму, пов'язану з проведенням Євро 2012, тоді за підсумками 2009 року приплив іноземних інвестицій у нашу країну може скласти $6-8 млрд.
Однак якщо політико-економічна криза не дозволить вдало здійснити дані завдання, чистий приплив іноземного капіталу в Україну скоріше за все складе не більше $4-5 млрд.
У цей час, на тлі загальносвітової фінансової кризи, Україна, на жаль, є далеко не першим об'єктом для пильної уваги іноземців і зовнішнього інвестування.
Можливо, в таких умовах нашій державі і, насамперед, українській владі, необхідно не тільки провести структурні реформи, щоб оптимізувати у тому числі й державне управління, зробивши його менш витратним і більше ефективним, але й визначити стратегічні напрямки і галузі, у тому числі для державної підтримки та інвестування, які надалі і стануть локомотивом для довгострокового зростання всієї національної економіки.
На світових біржових ринках на поточному тижні продовжував домінувати песимізм, а фондові індекси в основному продовжували рухатися вниз.
Глобальна рецесія, в яку все сильніше і глибше втягується світова економіка, провокує значну інвестиційну пасивність на міжнародних фондових ринках, в результаті чого торговельна активність на біржах скорочується, а цінні папери надають перевагу все більше й більше дешевшати.
Тільки за підсумками середи американські фондові індикатори в середньому звалилися на 6%, до своїх мінімальних рівнів за останніх 5,5 років.
Черговий обвал американських індексів відбувся під впливом нового прогнозу Федеральної резервної системи (ФРС) США, що фактично підтвердила, що американська економіка вже перебуває в стані довгострокової стагнації. Відповідно до нових прогнозних оцінок ФРС цього року ВВП США не зміниться або виросте всього на 0,3%, а в 2009р. буде коливатися між зниженням на 0,2% і зростанням на 1,1%.
На такому негативному інформаційному тлі до рекордних мінімумів впали котирування автовиробників. Так, акції General Motors звалилися на 9,7% - до найнижчого значення за 66 років, а Ford Motor - на 25%, що стало найнижчим значенням за 26 років.
Побоювання інвесторів, що рецесія в американській економіці ще більше погіршить ситуацію з кредитно-грошовими відносинами в країні, привели до значного зниження котирувань і у фінансовому секторі. На песимістичних очікуваннях акції найбільшого в країні банку Citigroup обвалилися на 22,85%, Bank of America - на 14%, JPMorgan Chase & Co - на 11,4%.
За остаточними результатами торгів 19 листопада індекс Dow Jones знизився відразу на 427,47 пункту (-5,07%) - до 1997,28 пункту, індекс Nasdaq опустився на 96,85 пункту (-6,53%) - до 1386,42 пункту, а індекс S&P пішов униз на 52,54 пункту (-6,12%), склавши 806,58 пункту.
Істотне падіння американських фондових індикаторів підштовхнуло розпродажі й на азіатських та європейських біржах.
У четвер, 20 листопада, провідний японський індекс Nikkei скотився вниз на 6,9% до 7703,04 індексних пункту, європейські фондові індикатори за день у середньому втратили 3,5%, а російський індекс ММВБ тільки з відкриттям торгів звалився на 8%.
У цей же день, 20 листопада, американські фондові індекси продовжили своє стрімке падіння, пішовши вниз до закриття торгів ще на 5-6,7%.
У той же час індекс ПФТС за підсумками торговельної сесії 19 листопада виріс майже на півпроцента (+0,48%), а 20 листопада знизився менш ніж на 2% (-1,88%).
Вже другий тиждень поспіль український біржовий ринок намагається дотримуватися загальносвітового спадного тренда.
Однак зміна ринкової капіталізації українських паперів відбувається в цей час за дуже низьких торговельних оборотів, а індекс ПФТС помітно менш динамічно йде вниз, ніж знижуються індикатори на російських, американських або європейських ринках.
Створюється враження, що своє драматичне падіння український біржовий ринок пережив ще у вересні та жовтні, коли падіння фондового індикатора ПФТС склало 30,77% і 31,71% відповідно.
Разом з тим, в умовах економічної рецесії, що наступила в Україні та може затягтися на 3-4 квартали, просто нелогічно розраховувати й на яке-небудь більш-менш стабільне та об'єктивне зростання вартості українських акцій у найближчі тижні, а можливо і місяці.
Середня інтенсивність торгів у ПФТС на поточному тижні виявилася більшою, ніж була тижнем раніше.
Якщо на попередньому тижні торги акціями становили в середньому 4,42 млн. грн. (без урахування корпоративної угоди по акціях "Харцизський трубний завод" на суму 577,85 млн. грн.), тоу звітний тиждень вони підвищилися більш ніж в 2 рази до середньоденних оборотів в 9,65 млн. грн.
При цьому протягом тижня торговельний оборот цінними паперами другого ешелону був вище, ніж торгівля "блакитними фішками", а частка торгів акціями індексного кошика ПФТС досягла 29,81%, при їхній ринковій частці на попередньому тижні в 76,77% (без урахування угоди по акціях "Харцизський трубний завод").
За 4 дні тижня індексний кошик ПФТС втратив 11,81 пункту (-4,3%), а фондовий індикатор понизився з 274,72 індексних пункту на 14 листопада до значення в 262,91 індексних пункту станом на 20 листопада. На попередньому тижні індекс ПФТС зменшився на 4,27% або 12,24 індексних пункту.
З початку тижня в ПФТС пройшли торги цінними паперами на 330,07 млн. грн., з яких 38,61 млн. грн. (11,7%) склала торгівля акціями. Тиждень тому обсяг торгів у ПФТС був майже в 12 разів більше, досягши 3,94 млрд. грн., з яких 599,93 млн. грн. або 15,23% від загальної торговельної маси біржі наторгували на ринку акцій.
За тиждень загальний попит на покупку акцій у ПФТС виріс на 5,74 млн. грн., склавши 43,6 млн. грн. (+15,16%), а пропозиція на продаж акцій збільшилася до 65,89 млн. грн. (+5,21%).
Лідерами торгів на ринку акцій стали цінні папери ВАТ "Запорізький абразивний комбінат". Із 17 до 20 листопада з акціями підприємства в ПФТС було проведено 17 угод на 9,34 млн. грн., а котирування в ПФТС мають вигляд: на покупку акцій - 0,7 грн. (-1,41%), на продаж - 1,5 грн. (-25,0%). Остання угода пройшла за ціною 1,98 грн. (+164,0%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій емітента досяг 114,29%.
Друге місце посіли цінні папери ВАТ "Українська автомобільна корпорація" (обсяг торгів - 7,33 млн. грн.). З початку тижня з акціями емітента в ПФТС пройшли 18 угод, а котирування мають вигляд: на покупку акцій - 81,0 грн. (+3,85%), на продаж - 98,0 грн. (-2,0%) за акцію. Остання угода була проведена за ціною 95,0 грн. (-5,94%) за одну акцію. Спред між котируваннями становить 20,99%.
Третє місце посіли цінні папери ВАТ "Укрнафта" (обсяг торгів - 5,06 млн. грн.). За тиждень з акціями емітента в торговельній системі відбулися 24 угоди, а котирування в ПФТС мають вигляд: на покупку акцій - 111,25 грн. (+4,46%), на продаж - 114,5 грн. (+4,09%) за акцію. Остання угода укладена за ціною 115,0 грн. (+5,5%) за одну акцію нафтової компанії. Спред між котируваннями акцій досяг 2,92%.
На ринку корпоративних облігацій сукупний попит на покупку корпоративних бондів за тиждень підвищився до 15,34 млн. грн. (+2,68%), а загальна пропозиція на продаж склала 132,67 млн. грн. (-1,96%).
У лідери торгів тижня на ринку корпоративних боргових паперів вийшли облігації компаній "Укргазбанк" (серія З) (обсяг торгів - 118,28 млн. грн.), "Союз-Віктан Трейд" (серія А) (обсяг торгів - 63,36 млн. грн.) і "Кредитпромбанк" (серія F) (обсяг торгів - 57,56 млн. грн.).
На ринку ОВДП протягом тижня пройшли торги на 154,97 тис. грн.
У ПФТС на 20 листопада пропозиція на продаж держпаперів понизилася, склавши 2,49 млн. грн. (-3,86%), а попит на покупку склав 4,5 млн. грн. (-16,82%).
Серед держпаперів торгувалися тільки ОВДП терміном погашення 30.06.2009 (обсяг торгів - 154,97 тис. грн.).
До кінця тижня загальний попит на покупку муніципальних бондів у ПФТС склав 0,53 млн. грн. (не змінився за тиждень), а пропозиція на їхній продаж склала 5,32 млн. грн. (-23,12%).
Із 17 до 20 листопада на ринку муніципальних облігацій торгів не було.
За видами цінних паперів, що торгувалися у ПФТС, лідером тижня став ринок корпоративних облігацій.
За тиждень торги бондами корпорацій пройшли на суму в 288,64 млн. грн., а їхня частка в загальній структурі торгів ПФТС склала 87,45%. На попередньому тижні корпоративних облігацій у ПФТС наторгували на 302,11 млн. грн., а їхня частка в загальних оборотах біржі була 7,67%.
Друге місце посів ринок акцій. У період із 17 до 20 листопада акцій емітентів наторгували на 38,61 млн. грн. (11,7%). Тиждень тому торгівля акціями досягла 599,93 млн. грн. або 15,23% від сукупного торговельного обороту ПФТС.
На ринку ОВДП торги пройшли на 154,97 тис. грн., а їхня частка в загальній структурі торгів ПФТС склала 0,05%. Тижнем раніше на ринку держпаперів торговельний оборот досяг 3,04 млрд. грн. або 77,1% від загального торговельного обороту біржі.
На ринку муніципальних бондів угоди не проводяться вже другий тиждень поспіль.
З початку року індекс ПФТС втратив 911,11 пункту або 77,61%, понизившись з оцінки в 1174,02 індексних пункту на 28 грудня 2007 року, до значення в 262,91 індексних пункту станом на 20 листопада 2008 року.
Таблиця 1. Структура торгів цінними паперами в ПФТС (17.11.08-20.11.08)*
* сума торгів наведена без урахування анульованих угод
Таблиця 2. Зміна котирувань по "блакитних фішках" за період (14.11.08 - 20.11.08)
На поточному тижні лідерами зі зростання ринкової ціни на покупку акцій серед емітентів індексного кошика ПФТС стали цінні папери ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування", ВАТ "Укрнафта" і "Сумське машинобудівне НПО ім. Фрунзе".
За тиждень ціна на покупку акцій ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" виросла на 6,52% до 12,25 грн. за акцію, на продаж склала 13,95 грн. (-17,94%) за акцію, а остання угода пройшла за ціною 12,5 грн. (-7,41%) за одну акцію. Спред між котируваннями до закінчення тижня склав 13,88%. З початку тижня з акціями заводу відбулися 4 угоди на 121,0 тис. грн.
На другому місці перебувають цінні папери ВАТ "Укрнафта". Кращі біржові котирування акцій емітента в ПФТС на 20 листопада мали вигляд: на покупку акцій - 111,25 грн. (+4,46%), на продаж - 114,5 грн. (+4,09%) за акцію, остання угода була проведена за ціною 115,0 грн. (+5,5%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій становить 2,92%. Протягом тижня з акціями нафтової компанії відбулися 24 угоди на 5,06 млн. грн.
Замикають ТОП-3 тижня серед "блакитних фішок" ПФТС цінні папери ВАТ "Сумське машинобудівне НПО ім. Фрунзе". Кращі котирування акцій емітента в ПФТС до кінця тижня склали: на покупку акцій - 12,5 грн. (+4,17%), на продаж - 15,8 грн. (не змінилася з попереднього тижня) за акцію. Остання угода була укладена за ціною 14,0 грн. (не змінилася з попереднього тижня) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій становить 26,4%. Із 17 до 20 листопада з акціями заводу угод не було.
Аутсайдерами індексного кошика ПФТС стали цінні папери ВАТ "Дніпроенерго".
Кращі котирування акцій генеруючої компанії до закінчення тижня мали вигляд: на покупку - 360,0 грн. (-10,22%) за акцію, на продаж - 550,0 грн. (-15,38%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 400,0 грн. (-29,64%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій досяг 52,78%. За тиждень із цінними паперами емітента пройшла 1 угода на 40,0 тис. грн.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
