1882
До кращих часів
— Казна та Політика
Власники великих компаній-експортерів будуть знімати гроші з рахунків в іноземних банках, щоб фінансувати агітацію партії, спонсорами яких вони є. Наприкінці жовтня та листопаді приплив валюти в Україну збільшиться.
Проблеми в банківській системі України та наказ Віктора Ющенка про нові вибори до Верховної Ради викликали справжню паніку серед іноземних інвесторів. У жовтні вартість страховки від дефолта за державними облігаціями України (credit default swaps, CDS) злетіла до рекордного за останні роки рівня - 1750 пунктів (ціни пропозиції на 14 жовтня).
Це значить, що застрахуватися на рік від ризику невиконання зобов'язань можна, заплативши 17,5% від номінальної вартості облігацій. Для порівняння: ще в серпні річна страховка за українськими державними цінними паперами коштувала 4%, а для російських держоблігацій її максимальна ціна в піковий період фінансової кризи у вересні-жовтні не перевищувала 6%.
Закордонних інвесторів більше турбує не політична нестабільність, а стан української економіки. Після введення Нацбанком тимчасової адміністрації в Промінвестбанку Україна потрапила в поки що не дуже довгий список європейських країн, які змушені рятувати фінансові установи, що зазнають нещастя.
"Інвестори побоюються, що криза ліквідності торкнеться й інших українських банків", - констатує Дмитро Ісупов, директор компанії "Драгон Ессет Менеджмент".
Ще один привід для занепокоєння - несподіване падіння ринкового курсу гривні на початку жовтня до 5,60-6,00 UAH/USD. Девальвація національної валюти ставить під загрозу банківську систему, оскільки збільшує ризик неповернення зовнішніх кредитів, а також зменшує купівельну спроможність населення, сповільнюючи розвиток економіки. Політична нестабільність тільки підсилює ці ризики.
"Збільшилася невизначеність: як держава буде реагувати на розвиток кризи? Який курс буде проводити новий уряд?" - виражає побоювання інвесторів Костянтин Лісничий, управляючий директор з продажів і нових ринків інвестиційної групи "Сократ".
Вітчизняні фінансисти вважають дефолт за державними облігаціями України малоймовірним. Наступного року уряд повинен погасити 8,5 млрд грн зовнішнього боргу й 12,5 млрд грн внутрішнього, що становить 7,3% від запланованих доходів держбюджету. Золотовалютні резерви Нацбанку на 1 жовтня дорівнювали $37,529 млрд - цього достатньо, щоб забезпечити валютою не тільки виплати за держборгом, але й за всією короткостроковою зовнішньою заборгованістю банків і компаній (на 1 липня вона становила $28,2 млрд). Крім того, при необхідності кредити Україні може виділити МВФ.
Однак уповільнення зростання економіки в 2009 році й зниження курсу гривні неминучі, вважає більшість економістів, причому сповільнити цей процес або навіть привести до тимчасового зміцнення курсу здатна передвиборна кампанія.
Власники великих компаній-експортерів будуть змушені знімати гроші з рахунків в іноземних банках, щоб фінансувати агітацію та роботу передвиборних штабів партій, спонсорами яких вони є. Наприкінці жовтня й листопаді приплив валюти в Україну збільшиться. Парламентська кампанія в 2007 році, за даними глави Комітету виборців України Ігоря Попова, коштувала $400 млн.
Вибори 2006 року, за оцінкою експертів, обійшлися дорожче: сума витрат склала до $1 млрд. Вибори-2008 будуть коштувати великому бізнесу, за різними підрахунками, від $500 млн до $1,4 млрд. Обсяг валютного ринку непорівнянний із цими сумами: у липні-вересні щомісячний обсяг торгів на міжбанківському ринку досягав $19-23 млрд, а сума купівлі-продажу готівкової валюти населенням - $2,5-3,9 млрд. Однак додаткові вливання можуть на якийсь час скорегувати баланс на ринку на користь національної валюти.
"З досвіду попередніх років можна сказати, що під час передвиборної кампанії можливе несуттєве короткочасне зниження курсу долара", - думає Тарас Кияк, заступник голови правління БМ Банку. Але після виборів, впевнений фінансист, курс гривні буде знижуватися.
Втім, рішення про позачергові вибори несе в собі більше економічних мінусів - відсутність реформ сповільнює зростання ВВП України. Мова йде, по-перше, про скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі та встановлення правил гри на земельному ринку. Відсутність вільної торгівлі землею гальмує довгострокові інвестиції в сільське господарство.
Політична нестабільність вже більше року блокує приватизацію неефективно працюючих державних підприємств, насамперед вугільних шахт. Залишаться без уваги влади спрощення дозвільної системи для бізнесу й податкова реформа.
Костянтин Кравчук, Антонина Турпак
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
