2151
Повернення в нікуди: із заробітчан у безробітні
Не було б щастя, так нещастя допомогло. Ні обіцянки української влади про створення нових робочих місць, ні зростання економіки країни не змогли змусити українців повернутися працювати на батьківщину. Але наприкінці літа 2008 року ситуація різко змінилася. Фінансова криза, що почалася у світі, сприяє поверненню заробітчан додому.
За офіційними даними, число українських гастарбайтерів у Західній Європі становить близько 2 мільйонів людей, за неофіційними - у два-три рази більше. Переважна більшість з них працює в сфері послуг, будівництві, на роботах, що не вимагають великої кваліфікації. І саме вони першими потрапляють під скорочення, що почалися в європейських компаніях.
За словами українки Олени Подгорєлової, яка працює у Валенсії в агентстві нерухомості, заробітчани вже повною мірою відчули на собі вплив світової фінансової кризи. "За останні місяці число безробітних в Іспанії досягло майже 3 мільйонів людей. Це рекордний для країни показник. Багато хто з моїх знайомих, які довгий час працювали тут, повертаються назад до України", - розповіла вона.
Але, повернувшись на Батьківщину, колишні гастарбайтери виявляються нікому не потрібними, поповнюючи собою ряди безробітних. Україна з її економічною та політичною нестабільністю не в змозі їх захистити. Це веде до зростання соціальної напруженості в країні.
Туманне майбутнє
На думку Олександра Жолудя, експерта Міжнародного центру перспективних досліджень, сьогодні ніхто точно не може спрогнозувати, до яких наслідків для економіки України приведе масове повернення заробітчан. "Швидше за все, різко виросте рівень безробіття, особливо в західних областях, звідки родом більшість тих, хто поїхав на заробітки до Європи", - говорить експерт.
Крім того, повернення гастарбайтерів скоротить приплив валюти в Україну. За підрахунками Жолудя, щорічно вони переказують своїм родинам близько EUR5 мільярдів. "І хоча цілком ця цифра виглядає переконливо, зменшення таких надходжень практично не позначиться на економіці країни", - резюмує він.
З колегою згодний Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. "Безумовно, якщо, повернувшись, людина не може знайти роботу і реєструється в центрі зайнятості, одержуючи при цьому допомогу з безробіття, то це позначиться на збільшенні соціальних виплат", - заявив він. У той же час не можна говорити про якісь великі втрати в бюджеті через зменшення надходження валюти.
"Ті гроші, які наші гастарбайтери перераховують в Україну, дістаються їхнім родинам. Більшість з них витрачається ними на їжу і покупку товарів. Звичайно, якась їхня частина потім потрапляє до бюджету як податки, але в обсязі країни це незначні суми", - підкреслює Бураковський.
Добре там, де нас ще немає
Незважаючи на тривалу світову фінансову кризу та примару масового безробіття, що насувається на США та Західну Європу, кожен третій (27%) українець у віці 18-40 років сьогодні розглядає можливість виїхати на роботу за кордон. Такі дані містяться в дослідженні "Розвиток людських ресурсів і міграційна політика в Україні", проведеному компанією "Gfк Ukraine" на замовлення Європейського фонду професійного навчання. Зокрема, 19% опитаних заявили, що, швидше за все, покинуть країну в найближчі два роки.
Причина, що змушує наших співвітчизників шукати щастя, проста: відсутність можливостей для високих заробітків на батьківщині. Практично всі (87%) вірять, що міграція поліпшить їхнє фінансове становище, а 56,5% впевнені, що придбаний за кордоном досвід забезпечить їм кращі можливості для працевлаштування після повернення назад.
Сергій Михайлевський
За матеріалами: газета Сейчас
Поділитися новиною
