0 800 307 555
0 800 307 555

Корекційна педагогіка

1645
Минулого тижня міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's заявило, що на Україну, як і на інші країни СНД, очікує серйозна "кредитна корекція", що змусить банки переоцінити видані позики. Експерти відзначають, що корекція вже почалася через необхідність покрити зовнішні позики на $8,1 млрд, і банки можуть вимагати в компаній дострокового погашення кредитів мінімум на цю суму вже протягом найближчих трьох місяців.
Заступник директора рейтингової групи паризького офісу Standard & Poor's (S&P) Катерина Трофимова на IX Алма-Атинській міжбанківській конференції заявила, що на Україну очікує серйозна "кредитна корекція" - зміна кредитної політики банку, що включає зміну умов і вартості кредитування, а також оцінки застав.
"Казахська банківська система першою ввійшла в новий етап розвитку кредитного циклу, що багато в чому було спровоковано недоліком зовнішнього фінансування, і саме цей процес запустив внутрішню кредитну корекцію. Дуже важливо розуміти, що й інші банківські ринки СНД невблаганно наближаються до цієї кредитної корекції, - повідомила експерт. - Ми очікуємо, що частка кредитних ризиків буде значно рости. Це вже спостерігається в Росії, Україні та Грузії. І, на жаль, варто визнати, що інші ринки в меншому ступені готові до кредитної корекції, ніж казахські". S&P відзначає, що єдина можливість знизити кредитні ризики банків - збільшити їх капітал діючими акціонерами, які вони рідко підтримують.
Ця проблема виникла через різке загострення "кризи довіри" з боку міжнародних фінансових інститутів після банкрутства Lehman Brothers і можливого краху найбільшого страховика AIG - 17 вересня ці ризики призвели до рекордного дворазового стрибка одноденної ставки LIBOR з 3,1% до 6,4%. "Якщо раніше ми думали, що ринки капіталу можуть відкритися в 2009 році, то тепер вважаємо, що це навряд чи можливо", - відзначив на форумі прем'єр-міністр Казахстану Карим Максимов.
Член ради Нацбанку України Юрій Полунєєв вважає, що Україна не зовсім підготовлена до кредитної корекції, тому що слабко інтегровано в міжнародні ринки капіталу. На його думку, проблема може виникнути у зв'язку з поверненням українськими емітентами $8,1 млрд зовнішніх позик в II півріччі.
"З погашенням державного боргу ніяких проблем не виникне, але для оцінки погашень з боку корпоративного сектора, включаючи банки, потрібно створити механізм твердого моніторингу цього боргу зі своєчасною реакцією регулятора на прострочення за платежами", - впевнені в НБУ.
За даними НБУ, за січень-серпень чистий приплив в Україну довгострокових ресурсів склав $10,6 млрд (+26,2%): підприємства залучили $4,2 млрд (+40%), банки - $6,4 млрд (+17,6%). Обсяг чистого припливу короткочасних ресурсів впав на 20,8% - до $1,9 млрд. На 1 липня зовнішній борг банківської системи склав $38,45 млрд, підприємств - $42,72 млрд.
Полунєєв розраховує на появу спільного плану дій зі зниження ризиків банківської системи Нацбанку, Кабінету міністрів, Верховної ради. "Європейські, американські, казахські регулятори збирають резервні фонди, а в нас цього немає, - говорить він. - Адже проблема з погашеннями - це навантаження на золотовалютні резерви ($38 млрд) і кредитний рейтинг країни".
Але банкіри не розраховують на підтримку НБУ, нагадуючи, що Нацбанк запропонував їм єдиний механізм підтримки - під заставу їх акцій. Тому деякі банки вже почали переоцінку кредитних портфелів. "Згортаються довгі кредитні програми, які йшли дотепер, і всі працюють на більш коротких оборотних коштах", - розповів заступник голови правління "Райффайзен Банк Аваль" Віктор Горбачов. Банкіри будуть закривати кредитні лінії в першу чергу підприємствам, які несвоєчасно погашають внутрішні позики. "Банки раніше намагалися залучити якнайбільше клієнтів і попускали кредитну дисципліну, - відзначив заступник голови одного з великих банків. - Тепер починають просити погашення вчасно, піднімають процентні ставки, говорячи, 'якщо дорого в нас, спробуйте піти перекредитуватися в іншого'".
Політичний фактор нестабільності, пов'язаний з позачерговими виборами, може прискорити відтік нерезидентів і збільшити дефіцит валюти. За даними НБУ, негативне сальдо виходу нерезидентів з гривневих облігацій банків з початку року склало $413 млн, з держоблігацій - $226 млн. "Тоді цілком можуть виникнути дефолти з облігацій, - впевнений директор управління інвестиційно-банківських послуг ІК Dragon Capital Брайан Бест. - Тому зараз банки вимагають повернення позик достроково з тим кредитних ліній, де це можливо. І така корекція торкнеться 15-30% кредитних портфелів банків".
Руслан Чорний
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас