2165
Бізнес затягнув пояси
Українські компанії змушені вдатися до посиленої економії. Вони скорочують інвестиційну діяльність, урізують премії співробітникам, а також відмовляються від рекламних послуг.
Через дефіцит коштів компанії зупинилися в розвитку. У першу чергу це торкнулося ринку нерухомості. Попит на квартири різко впав, що привело до скорочення обсягів будівництва. "Девелоперські програми переглядаються для приведення їх у відповідність із ринковими тенденціями. Ми не будемо починати будувати ті будинки, які не будуть затребувані ринком", - повідомили в інвестиційно-будівельній групі компаній "Герц".
Більше за інших постраждали девелоперські компанії в столиці. Вона стала занадто тісною для величезної кількості будівельників. "Багато компаній переорієнтуються на будівництво за межею Києва. Забудовники закінчують свої об'єкти в столиці і навіть не намагаються починати нові, а шукають земельні ділянки в передмісті Києва. Тільки в такий спосіб вони можуть зберегти свої позиції на ринку", - говорить керівник інвествідділу компанії "Новобудова" Дмитро Колесник.
Банки погрожують тимчасово заморозити інвестиційні проекти. За словами заступника голови правління компанії "Фінанси та Кредит" Ігоря Львова, на період кризи фінустанова займе вичікувальну позицію. Банк має намір відмовитися від вкладення коштів як у вже існуючі, так й у нові проекти.
В інвестгрупі "Сократ" говорять, що у зв'язку з фінансовою кризою внесли корективи в стратегію розвитку групи. "Ми сконцентрували зусилля на тих напрямках, які в меншому ступені піддаються негативній ринковій кон'юнктурі. Приміром, активно розвиваємо бізнес у країнах СНД і набираємо персонал під цей напрямок", - повідомив "Делу" перший заступник голови правління "Сократа" Олександр Смалій.
Співробітникам урізують бонуси
Значні кошти компанії заощаджують на фонді заробітної плати. У першу чергу вони припиняють піднімати оклади своїм співробітникам, а також урізують виплату премій і бонусів. Так, за словами прес-секретаря Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча Сергія Магери, підприємство знизило обсяги виробництва у зв'язку з тим, що зменшився попит на його продукцію з боку будівельних компаній. Тому через невиконаний план частина працівників комбінату залишиться без премій.
Така ж доля чекає співробітників банків. "У випадку невиконання бізнес-плану можливі скорочення системи бонусів, премій або припинення збільшення зарплат", - говорить Ігор Львов. У банку "Демарк" не виключають, що у випадку посилення кризи фінустанова буде змушена піти на скорочення персоналу. За словами голови наглядової ради Олександра Стеценка, банк може вдатися до закриття філій і реорганізації структури, що дозволить скоротити штат співробітників.
В інвестгрупі "Сократ" деякі підрозділи працюють в ощадливому режимі. "Також ми переглянули систему мотивації персоналу - вона стала більшою мірою враховувати кінцевий результат, досягнутий фахівцями із продажів", - повідомив Смалій.
Рекламу скорочують уп'ятеро
Фінансова криза змушує український бізнес згортати витрати на рекламу та маркетинг. За словами експертів, в окремих випадках компанії скоротили бюджети на просування бізнесу на 80-90%. Особливо ця тенденція характерна для будівельних фірм.
"Наша компанія втратила шість дослідницьких проектів, переговори про які йшли ще з осені 2007 року, саме внаслідок того, що маркетинг і реклама стали першими жертвами скорочення витрат", - говорить генеральний директор аналітичної компанії "Медіадіагностика" Юрій Карапетян.
За його словами, окремі будівельні компанії знаходять вихід з дефіциту коштів на оплату реклами. "Нам відомі окремі випадки, коли будівельні компанії розраховуються за бартером - житло в обмін на рекламні площі, медіаплани", - повідомив Карапетян.
Голова наглядової ради банку "Демарк" Олександр Стеценко стверджує: його компанія не буде відмовлятися від просування послуг. Однак дефіцит гривневих коштів змусив "Демарк" переорієнтувати рекламу. "Тепер активно рекламуються депозити з великою ставкою. Можливо, будуть скорочені "загальні" реклами: піар імені банку, благодійні акції, довгострокові інвестиції", - допускає Стеценко.
Бізнесмени відключать світло
Спостерігачі допускають, що якщо фінансова криза не піде на спад, українським компаніям доведеться вдатися і до скорочення більш дрібних витрат. "Можна заощаджувати на оренді, ввести певні ліміти на використання мобільного зв'язку, електрики, не розвивати нові відділення", - стверджує голова правління банку Денис Горбуненко.
Уже зараз авіакомпанії намагаються скоротити витрату палива. "Ми використовуємо вінглети - невеликі додаткові площини на закінцівках крила, що збільшують підйомну силу", - повідомила прес-секретар "Міжнародних авіаліній України" Євгенія Сацька.
Експерти ж констатують, що це далеко не єдина стаття економії авіаперевізників. "Кілька місяців тому українські авіакомпанії почали заощаджувати на харчуванні. У підсумку на внутрішніх рейсах залишилися тільки напої та солодощі", - скаржиться директор Центру економічного та політичного аналізу Олександр Кава.
Від яких витрат ви відмовитеся, якщо компанія опиниться в скрутному фінансовому становищі?
Світлана Токсєва, гендиректор Donbass Business Realty :
Важкі часи вже настали. Швидше за все, будемо відмовлятися від побутових витрат на фірмі. Ми б скоротили всілякі чай, каву, мийні засоби, постаралися б скоротити витрати на канцелярію. Ну й скоротили б рекламу. Останнім часом вона не дуже ефективна.
Володимир Кириленко, гендиректор Першої української боргової компанії:
Поки ні від чого не готовий відмовитися. Можливо, від відрядних поїздок. Вони витратні і "сідають" на бюджет компанії. Якщо настануть важкі часи, то треба буде в цьому плані ремінці підтягти. Скорочувати кадри ми не збираємося - це відбудеться в останню чергу.
Надія Сорока, гендиректор Black & White:
Я про це поки не думала. Напевно, ні від чого поки відмовлятися не буду. Всі ці кризи та обвали, мені здається, кимсь сплановані. Якщо ж доведеться заощаджувати, то, напевно, будемо скорочувати штатних співробітників і почнемо набирати позаштатних.
Євген Сінчук, гендиректор компанії "Євробуд":
Напевно, обмежив би зайві поїздки, транспорт. Зарплату, я вважаю, не можна чіпати. Якщо людина працює, то зарплата повинна бути такою, щоб на неї можна було жити та утримувати сім'ю. Можна скоротити виробничі втрати, заощаджувати воду, газ. Енергозбереження багато значить: можна купити дорогий насос, що потім себе окупить в економії.
Дмитро Роденко, гендиректор Міжнародної маркетингової групи "Україна":
Ні від чого відмовлятися не буду. Я, навпаки, буду збільшувати витрати, інвестувати в рекламу. Зарплату урізати я точно не збираюся - люди мене просто не зрозуміють. Можливо, могли б переїхати в більш скромний офіс. А так - ми ні на що зайве не витрачаємо.
Іван Чуркін, директор "МАСТ Інвестиційна група":
Швидше за все, будемо скорочувати якісь накладні витрати: відрядні, орендну плату. Ми знімаємо офіс - якщо наступлять важкі часи, можливо, доведеться підшукати більш дешевий варіант. Штат скорочувати поки не збираємося.
Катерина Буганова
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
