1626
Шокова терапія
— Фондовий ринок
На поточному тижні світові фінансові ринки продовжувало лихоманити від наслідків фінансового шоку, який світова фінансова система пережила в другій декаді вересня після чергової хвилі багатомільярдних збитків, поглинань і банкрутств в американській економіці. Про це FINANCE.UA повідомляє Генеральний директор КУА "ІНЕКО-ІНВЕСТ" Олег Морква, підводячи підсумки поточного тижня.
Банкрутство четвертого за величиною американського інвестиційного банку Lehman Brothers Holdings Inc., і поглинання третього за капіталізацією інвестиційного гіганта Merrill Lynch & Co. змусили американських лідерів інвестиційного бізнесу - Goldman Sachs й Morgan Stanley, відмовитися від свого колишнього незалежного статусу і влитися у фінансову систему США як звичайні банківські холдинги.
Таким чином, вересень 2008 року виявився фатальним для американського приватного інвестиційного бізнесу, а його світові стовпи - Goldman Sachs, Morgan Stanley, Merrill Lynch, Lehman Brothers, як півроку тому і Bear Stearns, які успішно пропрацювали на міжнародному інвестиційному ринку багато десятків років, вже офіційно припинили своє існування як незалежні банки.
Після того, як Федеральна резервна система (ФРС) США схвалила клопотання банків Goldman Sachs і Morgan Stanley, які вирішили змінити свій статус з незалежних інвестиційних банків на банківські холдинги і тепер належать до комерційних банків, фінансова система США повертається до своєї моделі майже 80-річної давнини.
У часи Великої американської депресії 30-х років, коли основним методом боротьби з кризою стало державне втручання в усі сфери суспільно-економічного життя. Адміністрація президента Рузвельта практично вперше в американській історії була змушена кардинальним чином розібратися з банківсько-фінансовими проблемами. На початку березня 1933 року фінансовий колапс в американській банківській системі досяг таких масштабів, що Теодор Рузвельт був змушений оголосити надзвичайний стан і призупинити роботу банків.
Американські банки одержували дозвіл на подальшу роботу у фінансовій сфері тільки після ретельної перевірки федеральною владою. У період з 1933 по 1939 рік кількість американських банків зменшилася на 15% , а обсяг їх активів зріс на 37%.
Вихід з ринку нежиттєздатних і ненадійних банків став першим кроком до стабілізації фінансової системи США. Також Рузвельт став ініціатором закону, відповідно до якого був знижений золотий зміст долара, який тим самим не тільки істотно девальвував американську валюту, але й переклав значну частину проблем американської економіки на економіки інших країн і міжнародних інвесторів.
Якраз в самий розпал Великої депресії в 1933 році Конгресом США й було прийнято закон Гласса-Стігалла, який, по суті, і розділив американський банківський ринок на два сегменти - комерційні та інвестиційні. На відміну від інвестиційних банків комерційні можуть працювати з депозитами, однак їм було заборонено володіти, гарантувати розміщення або проводити операції з корпоративними цінними паперами та облігаціями.
На поточному тижні американські інвестори, можна вважати, пережили занепад незалежної інвестиційної епохи.
У новому статусі банки Goldman Sachs і Morgan Stanley одержать право на нові державні кредити, а також зможуть працювати з рахунками приватних осіб, чого незалежні інвестиційні банки робити не могли. Статус комерційного банку надасть можливість Goldman Sachs і Morgan Stanley полегшити процедуру злиття з великими фінансовими організаціями і спростить процедуру поглинання банків, які мають застраховані депозити. Також у новій якості вони не матимуть необхідності враховувати вартість фінансових інструментів за їх ринковою ціною - у комерційних банків є можливість відносити активи на "резерви для інвестицій".
Після реорганізації в Goldman Sachs і Morgan Stanley матимуть більший обсяг резервного капіталу та знизяться ризики, але стане значно менше інвестиційної свободи.
Якщо раніше діяльність інвестбанків регулювала Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC), то після зміни статусу на комерційні банки Goldman Sachs і Morgan Stanley перейдуть під більш тверде регулювання відразу декількох федеральних організацій. Головні компанії буде регулювати ФРС, зі статутами національних банків буде працювати Контролер грошового обігу, за внесками буде стежити FDIC. Банківські холдингові компанії підкоряються більше суворим правилам і погоджуються на більше пильний контроль їх діяльності і діяльності їх дочірніх компаній за кордоном, а також з боку аудиторів і державних інспекторів.
У своєму новому статусі Goldman Sachs і Morgan Stanley будуть змушені піти на істотне зниження відносин обсягів позикового капіталу до власного капіталу, списанню або продажу проблемних активів, що підвищить фінансову стабільність компаній, але призведе до скорочення їх потенційних доходів, знизить ринкову капіталізацію та зробить їх значно менш привабливими для інвесторів.
На сьогодні в Goldman Sachs на кожен $1 фактичного капіталу доводиться $22 активів, в Morgan Stanley на кожен $1 капіталу доводиться $30 активів. Для порівняння - у великому комерційному банку "Bank of America" на кожен $1 капіталу доводиться менш $11 активів. Обидва банки вже працюють з депозитами - в Goldman Sachs їх обсяг становить $20 млрд., а в Morgan Stanley - $36 млрд.
Найімовірніше в перспективі вже найближчих декількох кварталів поточна вартість активів Goldman Sachs і Morgan Stanley скоротитися в півтора-два рази до рівня середнього співвідношення у великих американських комерційних банках, що підвищить кризостабільність колишніх інвестиційних гігантів, але стане додатковим негативним сигналом для світових інвесторів.
Найближчі півроку стануть доленосними як для американських фінансових установ, так і в цілому для світової фінансової системи.
Незважаючи на значне вливання Центробанками світу додаткової ліквідності в банківську систему і фондові ринки, недовіра інвесторів практично повсюдно продовжує наростати, світове споживання товарів і послуг скорочується, а депресивні настрої в національних економіках тільки підсилюються.
Уряд США разом з Федеральною резервною системою в терміновому порядку розробляють цілу низку фінансових та економічних заходів, щоб підтримати світову фінансову систему. Зокрема керівник ФРС Бен Бернанке та міністр фінансів США Генрі Полсон попередили Конгрес, що відмова від прийняття запропонованого на попередньому тижні плану з подолання кризи у фінансовій сфері з обсягом $700 млрд. для викупу "поганих" активів, негативно відобразиться і на світових фінансових ринках, і на американській економіці в цілому.
У середу 24 вересня Президент США Джордж Буш, звертаючись до нації, в ефірі телекомпанії CNN визнав, що країна перебуває в серйозній фінансовій кризі і може зірватися на загальну фінансову паніку.
"Ми в самій середині фінансової кризи, і федеральний уряд діє відповідно до ситуації. Без негайних дій конгресу національна економіка опиниться в тривалій і хворобливій рецесії", - констатував Дж.Буш.
У зв'язку з найбільшою фінансовою кризою в Сполучених Штатах Міністерство фінансів запропонувало безпрецедентні заходи для стабілізації фінансового ринку країни, паралізованого неліквідними іпотечними активами. Відповідно до проекту закону, уряд має намір викуповувати проблемні активи, пов'язані з іпотекою, у фінансових компаній, "штаб-квартира яких розташована в США". При цьому міністр фінансів США Полсон заявив, що уряд, можливо, включить у план й іноземні компанії, які ведуть серйозну діяльність у США.
До числа інститутів, на які буде поширюватися програма з викупу "поганих" активів, не ввійдуть хедж-фонди, вказав Полсон. Викуп активів, швидше за все, буде провадитися у формі аукціону. Програма з "очищення" ринку від ризикованих інструментів буде діяти протягом двох років. Міністерство фінансів США просить у Конгресу на ці цілі 700 млрд. дол., а для одержання цих коштів необхідно збільшити межу держборгу США з 10,6 трлн. до 11,3 трлн. дол.
Разом з тим існують значні погрози, що навіть у випадку схвалення американськими конгресменами запропонованого плану і виділення запитуваної суми, таке рішення закриє тільки частину проблем, що накопичилися, у фінансовій системі країни, але не поверне на ринки значні приватні інвестиції, гостро необхідні в цей час для подолання кризи.
У світовій економіці грошей дійсно не стало менше, однак ступінь довіри у взаєминах між фінансовими структурами, позичальниками ресурсів та інвесторами кардинально змінилося далеко не на кращій бік, що може стати основною причиною значного інвестиційного голоду як мінімум протягом всього наступного року.
Дефіцит інвестиційних ресурсів буде змушувати світову банківську систему значно скорочувати свої кредитні програми. При цьому, якщо загальносвітового фінансового колапсу вдасться уникнути, однаково в найближчі роки позичені гроші залишаться дорогими, змушуючи домогосподарства і реальний сектор національних економік жити в умовах гострої недостачі фінансових ресурсів, що стане плідним середовищем для виникнення кризових явищ як у виробничому сегменті, так і в цілому негативно впливати на всю систему економічних взаємин між країнами.
В свою чергу масовий американський інвестор зможе повірити у видужання економіки США (головну винуватницю світової фінансової кризи), лише тоді, коли знову одержить більше вільний доступ до банківського кредитування, а внутрішнє споживання динамічно рости, що навряд чи відбудеться навіть у найближчі рік-півтора.
Крім того, побічною реакцією такого значного доларового накачування може стати черговий спекулятивний виток цін на товарних ринках, що підстьобне подальшу девальвацію американської валюти, остаточно дезорієнтує інвесторів і ринок капіталів, підсиливши загальносвітовий ціновий хаос, і призведе до чергового інвестиційно-фінансового потрясіння в американській і світовій економіці.
У випадку ж реалізації вкрай песимістичного сценарію і чергового масового обвалу світових бірж, відтік інвестиційних ресурсів з фондових ринків може прийняти лавиноподібний характер, який вже неможливо буде зупинити ніякими екстреними заходами урядів і Центробанків, а на фінансову систему США буде очікувати остаточний дефолт.
Така ситуація може поставити практично всі національні банківські системи на межу фінансового краху, а загальносвітова економіка ввійде у фазу Великої фінансової депресії, що значно загальмує загальносвітовий економічний розвиток протягом найближчих 3-5 років.
Крах сучасної системи міжнародних фінансових взаємин, безумовно, найбільш негативним способом відобразиться на національних економіках практично всіх світових держав, істотно підірвавши їх фінансовий та інвестиційний потенціал для економічного зростання, і може стати крапкою відліку для відмови від американського долара, як основної світової резервної валюти і подальшого перегляду всього існуючого фінансово-економічного світопорядку.
За такого збігу негативних обставин, значній трансформації буде піддана не тільки світова система кредитно-грошових відносин та інвестиційного капіталу, але й значно переглянуті правила гри на міжнародному ринку товарів і послуг, що торкнеться міжнародних торгово-економічних організацій, в тому числі й СОТ.
Світова економіка в цей час дійсно знаходиться перед величезними і важко прогнозованими загрозами, і від того, наскільки продуманими і зваженими будуть політико-правові та фінансово-економічні кроки світових країн-лідерів, у принципі й буде залежати, в яких умовах національні економіки зможуть розвиватися в найближчі роки.
Україна у випадку нарощування загальносвітової фінансової кризи і дефіциту міжнародних фінансових ресурсів також опиниться в дуже непростій ситуації, що поряд з її внутрішніми політико-економічними проблемами зробить просто неможливими заплановані на майбутній рік макроекономічні показники щодо зростання ВВП на 6%, при інфляції в 9,5%.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings 25 вересня змінило прогноз з довготермінових рейтингів дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній і національній валюті з "стабільного" на "негативний". Крім того, агентство підтвердило довготермінові РДЕ України в іноземній і національній валюті на рівні BB- (BB мінус), короткотерсміновий РДЕ в іноземній валюті B і рейтинг межової стелі України на рівні BB- (BB мінус).
Fitch знизило свій прогноз зі суверенного рейтингу України, мотивуючи свою позицію тим, що Україна в цей час зіштовхується зі зростаючим ризиком валютної кризи, обумовленим збільшенням дефіциту рахунку поточних операцій і перспективами, що погіршуються, в області фінансування.
Сильний приплив капіталу та зростання резервів, які спостерігалися в 2008 р., свідчать про певну стабільність, однак Україна піддана зростаючим ризикам при погіршенні фундаментальних показників і дефіциті фінансування.
При цьому потреби України в закордонному фінансуванні будуть рости, навіть з урахуванням того, що доступність такого фінансування, схоже, скорочується в умовах погіршення глобальної ринкової та макроекономічної кон'юнктури.
За прогнозами Fitch, негативне сальдо рахунку поточних операцій України в 2008 р. збільшиться до 7% ВВП, а в 2009 р. - до 8,5% ВВП (у порівнянні з 4,2% в 2007 р.) на тлі зростаючого дефіциту торговельного балансу. Україна піддана значному впливу з боку цін на сировинні товари, особливо на природний газ і сталь. Імпортна ціна газу повинна підвищитися в 2009 р., у міру того як Росія продовжує скорочувати розрив між цінами для України та країн Західної Європи. Якщо відбудеться різке зниження цін на сталь з існуючих високих рівнів, це підсилить несприятливий шок в сфері умов торгівлі для України, вказує Fitch. Показник зовнішньої ліквідності в України на рівні 96% в 2008р. значно нижчий медіанного значення для країн з рейтингами категорії BB в 223%, що забезпечує країні досить невеликий запас міцності на випадок різкої зміни ситуації в області зовнішнього фінансування.
Приплив капіталу в 2008 р. поки залишається значним при збільшенні офіційних резервів на 20% - до 38 млрд. дол. за вісім місяців до кінця серпня. У той же час на перспективи України із залучення необхідного фінансування протягом частини 2008 р., що залишилася, й в 2009 р., роблять негативний вплив погіршення в галузі економічної політики, політична волатильність, яка триває, та послаблення фундаментальних макроекономічних показників. Розпад коаліції, що сформувала уряд, 3 вересня спричинив четверту політичну кризу на Україні за чотири роки й залишив країну без надійного уряду, який був би здатний впоратися з ризиками, що накопичуються в економіці.
Грошово-кредитна політика була помірковано посилена у квітні-травні 2008 р., однак реальні процентні ставки як і раніше мають істотні негативні значення, і Fitch очікує, що до кінця 2008 р. інфляція складе 20%, хоча цей показник і знизиться з 26% станом на серпень. Проте, економічне зростання сповільнюється, а в будівельному секторі вже відзначається рецесія. За помірного уповільнення зростання можливе згладжування ризиків за рахунок скорочення імпорту, однак за різкого зниження може піти негативний вплив на рівень довіри інвесторів і на банківську систему. Погіршується якість управління боргом, тому що відмова держави йти на більш високу прибутковість за борговими зобов'язаннями означає, що уряду ще належить забезпечити фінансування 2-процентного бюджетного дефіциту в 2008 р., створюючи ризик використання бюджетних депозитів, а це послужило б несприятливим сигналом для ринків. В той же час відзначаються такі сприятливі рейтингові фактори, як низький рівень державного боргу (лише 10% ВВП на кінець 2007 р.) і погашень суверенного зовнішнього боргу (у сукупності лише 1,3 млрд. дол. у другому півріччі 2008 р. й в 2009 р.) щодо валютних резервів у розмірі 38 млрд. дол. та очікуваного в 2008 р. ВВП на рівні 191 млрд дол.
Поява ризиків у сфері зовнішніх фінансів, які призвели б до різкого падіння курсу гривні, прискорило б і так високу інфляцію і позначилося б на якості активів у банківській системі, де 51% кредитів номіновані в іноземній валюті. У випадку подальшого посилення ризику виникнення кризи в сфері зовнішнього фінансування можливе зниження суверенних рейтингів, відзначає Fitch. Якщо відбудеться послаблення грошово-кредитної або податково-бюджетної політики, це також може стати негативним фактором для кредитоспроможності.
Падіння темпів зростання в національному виробництві, зростаюче негативне сальдо від зовнішньоторговельної діяльності, політична нестабільність, висока інфляція, девальвація гривні та недружній інвестиційний клімат будуть провокувати інвестиційну ізоляцію нашої країни, що значно ускладнить для України реалізацію амбіцій з успішної підготовки до проведення Євро -2012.
В свою чергу зниження суверенних рейтингів України в умовах світової фінансової кризи зроблять вкрай проблематичним зовнішнє запозичення як для українських фінансових установ і підприємств, так і для українського уряду. При цьому ставки з відсотівх на залучені ресурси можуть зрости в півтора-два рази від тих рівнів, які діяли для України ще в першій половині року.
Проте, на поточному тижні українські законодавці зуміли небагато порадувати український національний інвестиційний ринок і вселити у фінансових посередників більше оптимізму на майбутнє.
Верховна Рада України взяла за основу пропозиції народних депутатів Ігоря Прасолова (Партія регіонів) та Олександра Клименка (блок "Наша Україна - Народна самооборона") виключити обмеження інвестування активів інститутів спільного інвестування (ІСІ) в акції та облігації українських емітентів.
За прийняття відповідного законопроекту про внесення змін до закону "Про інститути спільного інвестування (ІСІ, пайових і корпоративних інвестиційних фондів)" у першому читанні у вівторок 23 вересня проголосували 344 народних депутата з 440, які зареєструвалися в сесійному залі.
За минулі сім років фінансовий ринок в Україні сильно змінився і в чинному законі існує досить багато норм, які вже давно застаріли і не відповідають вимогам сучасного фондового ринку, крім того, є питання, які взагалі не були врегульовані українським законодавством.
Цей законопроект спрямований на вдосконалення реєстраційних процедур ІСІ та норм диверсифікованості активів інститутів спільного інвестування, у тому числі розширення переліку ліквідних фондових інструментів.
Ключовим нововведенням документа стало зниження обмежень щодо диверсифікованості активів публічних інвестиційних фондів (відкритих та інтервальних), які найбільше піддані змінам кон'юнктури фондового ринку. Диверсифікованим фондам дозволили 100% коштів інвестувати в акції та облігації підприємств (зараз в акціях максимум - 40%, в облігаціях - 20%).
Крім цього збільшені можливості вкладень на депозити, ощадні сертифікати та банківські метали з 30% до 50% активів, державні цінні папери - з 25% до 50% і муніципальні облігації - з 10% до 40%. В об'єкти нерухомості можна буде вкладати до 10% від вартості активів.
При цьому зберігається норма про обмеження інвестування активів ІСІ в цінні папери одного емітента не більше 10% від його активів.
Крім цього, документ припускає скорочення мінімальної середньорічної частки активів, що повинні тримати корпоративні інвестфонди (КІФ) у цінних паперах з 70% до 60%, додаючи до цінних паперів ще й вкладення в нерухомість, максимальна частка яких визначається Держкомісією з цінних паперів і фондовому ринку (ДКЦПФР).
У тексті законопроекту міститься також безліч інших нововведень, наприклад, про можливість фізичної особи брати участь у венчурному фонді, але тільки якщо її внесок перевищує 1500 мінімальних заробітних плат (на сьогоднішній день 772,5 тис. грн.).
Передбачається також врегулювати порядок внесення ІСІ до реєстру, удосконалити процедуру реєстрації корпоративного інвестфонду, дозволити компаніям з управління активами управляти іпотечним покриттям.
Українська асоціація інвестиційного бізнесу (УАІБ), разом з професійними учасниками фондового ринку та ДКЦПФР вже більше трьох років марно намагалися переконати депутатів зробити більше ліберальним діюче інвестиційне законодавство.
На зростаючому біржовому ринку профільні учасники ринку просили Верховну Раду змінити закон, щоб розширити можливості з інвестування в ризикові інструменти, щоб підвищити прибутковість публічних фондів в умовах різкого зростання курсів українських акцій. Однак в умовах фінансової кризи та системно падаючого біржового ринку ключовим посиланням УАІБ до парламенту змінити чинний закон стала поточна катастрофічна ситуація на вітчизняних фондових майданчиках, щоб дати можливість фондам не купувати акції, що знецінюються, а тримати активи в коштах або менш ризикових фондових інструментів.
Практично весь поточний тиждень світові фондові ринки проявляли обережність, і чекаючи подальших кроків від американської адміністрації й ФРС, настільки різких стрибків, які відбулися в середині вересня, вже не робили.
Проте, криза довіри триває, і ціни на акції на біржових ринках скоріше за все надалі будуть більш схильні рухатися вниз, ніж підвищувати свою ринкову капіталізацію.
Ціновий тренд на ПФТС також незначно змінився від рівнів тижневої давнини, але торгівля ризиковими інструментами в ПФТС виросла.
Якщо на попередньому тижні торги акціями становили в середньому 10,97 млн. грн., то у звітний тиждень вони підвищилися майже вдвічі до середньоденних обертів в 20,12 млн. грн.
При цьому протягом тижня торговельний оберт цінними паперами другого ешелону був вищим, ніж торгівля "блакитними фішками", а частка торгів акціями індексного кошика ПФТС досягла 40,18%, при їх ринковій частці на попередньому тижні в 66,02%.
У цілому за тиждень індексний кошик ПФТС зменшився ще на 1,45 пункту (-0,36%), а фондовий індикатор знизився з 397,34 індексних пункту на 19 вересня, до значення в 395,89 індексних пункту, станом на 25 вересня. На попередньому тижні індекс ПФТС провалився вниз на 8,66% або 37,69 індексних пункту.
З початку тижня на ПФТС пройшли торги цінними паперами на 1,03 млрд. грн., з яких 80,48 млн. грн. (7,79%) склала торгівля акціями. Тиждень тому обсяг торгів на ПФТС був майже в півтора рази менше, досягши 774,22 млн. грн., з яких 54,86 млн. грн. або 7,09% від загальної торговельної маси біржі наторгували на ринку акцій.
За тиждень загальний попит на покупку акцій на ПФТС підвищився на 13 млн. грн., склавши 51,9 млн. грн. (+32,53%), а пропозиція на продаж акцій виросла до 69,4 млн. грн. (+10,42%).
Лідерами торгів на ринку акцій стали цінні папери ВАТ "Запорізький абразивний комбінат". З 22 по 25 вересня з акціями підприємства на ПФТС були проведені 10 угод на 25,06 млн. грн., а котирування на ПФТС мають вигляд: на покупку акцій - 1,2 грн. (-52,0%), на продаж - 3,7 грн. (+8,82%) за акцію. Остання угода пройшла за ціною 3,5 грн. (не змінилася з попереднього тижня) за одну акцію. Спред між котируваннями склав 208,33%.
Друге місце зайняли цінні папери ВАТ "Укрсоцбанк" (обсяг торгів - 9,46 млн. грн.). З початку тижня з акціями фінансової установи на ПФТС пройшла 41 угода, а котирування на ПФТС мають вигляд: на покупку акцій - 0,418 грн. (-10,11%), на продаж - 0,427 грн. (-11,96%) за акцію. Остання угода була проведена за ціною 0,427 грн. (-11,04%) за одну акцію. Спред між котируваннями становить 2,15%.
Третє місце зайняли цінні папери ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (обсяг торгів - 5,7 млн. грн.). За тиждень з акціями емітента в торговельній системі відбулося 25 угод, а котирування на ПФТС мають вигляд: на покупку акцій - 0,455 грн. (-0,22%), на продаж - 0,48 грн. (-2,04%) за акцію. Остання угода укладена за ціною 0,46 грн. (-4,17%) за одну акцію банку. Спред між котируваннями акцій досяг 5,49%.
На ринку корпоративних облігацій сукупний попит на покупку корпоративних бондів за тиждень підвищився до 28,47 млн. грн. (+17,6%), а загальна пропозиція на продаж склала 156,51 млн. грн. (-3,27%).
У лідери торгів тижня на ринку корпоративних боргових паперів вийшли облігації компаній "Укрсоцбанк" (серія Е) (обсяг торгів - 318,64 млн. грн.), "Перший Український Міжнародний Банк" (серія А) (обсяг торгів - 82,07 млн. грн.) та "Енергобанк" (серія А) (обсяг торгів - 51,8 млн. грн.).
На ринку ОВДП протягом тижня пройшли торги на 163,44 млн. грн.
На ПФТС на 25 вересня пропозиція на продаж держпаперів знизилася до 4,13 млн. грн. (-15,2%), а попит на покупку склав 5,71 млн. грн. (+60,85%).
Серед держпаперів лідерами стали ОВДП терміном погашення 30.12.2009 (обсяг торгів - 111,78 млн. грн.), ОВДП терміном погашення 17.12.2008 (обсяг торгів - 37,56 млн. грн.) і ОВДП з терміном погашення 01.04.2009 (обсяг торгів - 12,87 млн. грн.).
До кінця тижня загальний попит на покупку муніципальних бондів на ПФТС підвищився до 0,95 млн. грн. (+26,67%), а пропозиція на їхній продаж склала 8,01 млн. грн. (-14,33%).
Протягом тижня на ринку муніципальних паперів відбулися торги тільки з облігаціями Київської міської ради (серія А) (обсяг торгів - 59,18 млн. грн.), Запорізької міської ради (серія Е) (обсяг торгів - 23,57 тис. грн.) і Луцької міської ради (серія А) (обсяг торгів - 20,19 тис. грн.).
За видами цінних паперів, що торгуються на ПФТС, лідером залишається ринок корпоративних облігацій.
За тиждень торги бондами корпорацій пройшли на суму в 729,21 млн. грн., а їх частка в загальній структурі торгів ПФТС склала 70,56%. На попередньому тижні корпоративних облігацій на ПФТС наторгували на 679,12 млн. грн., а їх частка в загальних оборотах біржі була 87,72%.
На другому рядку тижневого рейтингу торгів розмістився ринок державних облігацій. У період з 22 по 25 вересня ОВДП наторгували на 163,44 млн. грн. (15,82%). Тиждень тому на ринку держпаперів торговельний обсяг досяг 39,36 млн. грн. або 5,08% від загального торговельного обороту біржі.
Ринок акцій знову відкотився на третє місце. З початку тижня угод з акціями емітентів було укладено на 80,48 млн. грн., а їх частка в загальній структурі торгів ПФТС склала 7,79%. Тиждень тому торгівля акціями досягла 54,86 млн. грн. або 7,09% від сукупного торговельного обороту ПФТС.
На ринку муніципальних бондів з 22 по 25 вересня торговельний оборот склав 59,23 млн. грн. (5,73%). Тижнем раніше торги на даному ринку пройшли на 191,86 тис. грн. (0,02%).
З початку року індекс ПФТС втратив 778,13 пункту або 66,28%, знизившись з позначки в 1174,02 індексних пункту на 28 грудня 2007 року, до значення в 395,89 індексних пункту, станом на 25 вересня 2008 року.
Таблиця 1. Структура торгів цінними паперами в ПФТС (22.09.08-25.09.08)*
|
* сума торгів наведена без урахування анульованих угод
Таблиця 2. Зміна котирувань по "блакитних фішках" за період (19.09.08 - 25.09.08)
На поточному тижні лідерами зі зростання ринкової ціни на акції, серед емітентів індексного кошика ПФТС, стали цінні папери ВАТ "Київенерго", ВАТ "Донбасенерго" та "Укрнафта".
За тиждень ціна на покупку акцій ВАТ "Київенерго" зросла на 11,67% до 16,75 грн. за акцію, на продаж знизилася до 19,5 грн. (-4,88%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 16,5 грн. (+3,13%) за одну акцію. Спред між котируваннями до закінчення тижня склав 16,42%. З початку тижня з акціями генеруючої компанії пройшла 1 угода на 82,5 тис. грн.
На другому місці перебувають цінні папери ВАТ "Донбасенерго". Кращі біржові котирування акцій емітента на ПФТС на 25 вересня мали вигляд: на покупку акцій - 33,505 грн. (+9,85%), на продаж - 34,5 грн. (+7,81%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 34,8 грн. (+8,75%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій становить 2,97%. Протягом тижня з акціями енергокомпанії пройшли 11 угод на 739,31 тис. грн.
Замикають ТОП-3 тижня серед "блакитних фішок" ПФТС, цінні папери ВАТ "Укрнафта". Кращі котирування акцій емітента на ПФТС до кінця тижня склали: на покупку акцій - 119,0 грн. (+5,78%), на продаж - 121,5 грн. (+3,85%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 120,0 грн. (+2,56%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій становить 2,1%. Протягом тижня з акціями нафтової компанії були укладені 42 угоди на 4,26 млн. грн.
Аутсайдером індексного кошика ПФТС стали цінні папери ВАТ "Луганськтепловоз".
Кращі котирування акцій підприємства до закінчення тижня мали вигляд: на покупку - 2,35 грн. (-36,49%) за акцію, на продаж - 3,1 грн. (-21,52%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 3,2 грн. (не змінилася з попереднього тижня) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій досяг 31,91%. За тиждень з цінними паперами емітента були проведені 3 угоди на 142,0 тис. грн.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
