1122
Вітчизняний ринок цінних паперів переживає не кращі часи
— Фондовий ринок
Україна є світовим лідером як за їх зростанням, так і падінням. В 2007 р. наш ринок рекордно виріс на 135 %, посівши друге місце після Китаю. А цього року він лідирує за темпами падіння. З найвищої точки в січні ринок знизився більш ніж удвічі.
Експерти виділяють кілька основних причин такої ситуації. По-перше, світова фінансова криза, що почалася рік тому у США і перекинулася на всі ринки світу, привела до подорожчання фінансових ресурсів і, отже, до продажів цінних паперів українських емітентів з метою одержання коштів. По-друге, вітчизняний ринок падає слідом за сусідніми ринками, оскільки наша економіка - уже частина глобальної. Третя причина - втеча інвесторів-нерезидентів, частка яких оцінюється в 60 85 % українського фондового ринку.
Це відбувається через втрату довіри до нього, тому що, за логікою іноземців, "якщо в Америці і Європі проблеми, то в Україні вони повинні бути тим більше". Нарешті, четвертий фактор - геополітичний. Останнім часом про нього говорять багато експертів.
А тепер кілька слів про кожну із цих причин. Подорожчання фінансових ресурсів на зовнішніх ринках було незначним у порівнянні із прибутковістю на українському. І поки ринок ріс, подорожчання позикових коштів не могло бути аргументом для ухвалення рішення про продаж цінних паперів і виходу з нашого ринку. Із другою причиною можна частково погодитися, тому що незначна кореляція між деякими ринками все-таки існує.
Однак вона не завжди пропорційна нашому ринку - ми падаємо швидше, а піднімаємося із запізненням. Третій фактор є, на мій погляд, найбільш вагомим - частка інвесторів-нерезидентів на українському ринку дійсно значна. Тому їхній результат робить на ринок найбільший вплив. Вплив четвертої причини згодом зменшиться - всі просто звикнуть. Але інвестори-нерезиденти завжди будуть ураховувати геополітичну обстановку в ризиках як вимогу додаткової премії до прибутковості ринку.
До всього викладеного можна додати і внутрішньополітичне протистояння, і відхід спекулянтів на сировинні ринки, і навіть ослаблення долара. Все це, на думку експертів, теж штовхає ринок униз. Зараз сировинні ринки коректуються вниз, а долар почав рости. Збільшилося лише внутрішньополітичне протистояння, на яке і списують падіння ринку цінних паперів.
Варто підкреслити, що серед причин, якими експерти пояснюють нинішню ситуацію, немає таких, які пов'язані з макроекономічною ситуацією в Україні або зі становищем окремих емітентів. Наша економіка росте швидше, ніж у розвинених країнах, фінансові показники компаній поліпшуються. Наприклад, цього року чистий дохід Алчевського меткомбінату збільшився на 111 %, Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча - на 51 %, "Центренерго" - на 40,6 %, "Дніпроенерго" - на 37,7 %, Полтавського ГЗК - на 64 %, "Укрнафти" - на 42,5 %, автозаводу "Богдан" - на 140 %. А фондовий ринок падає. З фундаментальної точки зору це протиприродно.
З початку року до 1 вересня індекс ПФТС знизився на 54,6 %, індекс РТС - на 27,2 %, Dow Jones - на 13 %, S&P-500 - на 12,6 %.
Виникає питання: чому наш ринок цінних паперів виявився набагато чутливішим від інших ринків?
Одна з головних причин, безумовно, - зовнішній вплив через нестійку поведінку інвесторів-нерезидентів, їхню нервозністю у зв'язку з названими причинами. Але набагато важливіша, на мій погляд, низька ліквідність вітчизняного фондового ринку, що була навіть на піку розвитку в 2007 р. Пов'язано це з низьким рівнем присутності серед інвесторів населення і нерозвиненістю вітчизняних інституціональних інвесторів. Вважаю, що підвищити ліквідність ринку цінних паперів в Україні можна шляхом залучення населення в інститути спільного інвестування (ІСІ) і особистої участі в ринку цінних паперів за посередництвом його профучасників. На практиці це форма брокерського обслуговування населення та ІСІ.
Деякі банки вже впровадили таку систему обслуговування. Її ідеологія лежить у площині наближення ринку цінних паперів до конкретного індивідуума, що користується послугами банку, де крім класичного депозиту йому пропонується додатковий набір інструментів для інвестування. Компанії з управління активами (КУА) у партнерстві з банком по цій програмі продають свої цінні папери (інвестиційні сертифікати або акції корпоративних фондів).
За такою схемою співробітничають, наприклад, "Мілленіум есет менеджмент", "Аврора", "Рінако", "Менеджмент сервіс" та ін. Частину залучених у такий спосіб коштів населення КУА зобов'язані інвестувати на фондовому ринку. Таким чином, створюється попит на цінні папери, що підвищує ліквідність цього ринку. Більшість експертів рекомендують саме зараз, коли ринок близький до дна, інвестувати в знецінені папери, тому що за падінням завжди йде підйом.
Труднощі в підвищенні ліквідності ринку цінних паперів за допомогою залучення на нього широких верств населення, як не дивно, мають суб'єктивні причини. Зокрема, відсутність інформації про можливість цього ринку і про його існування взагалі. Саме це, на мій погляд, є визначальним, а не законодавчі обмеження для фізосіб на проведення операцій із цінними паперами без ліцензованого торговця ними і не відсутність у людини можливості безпосередньо брати участь у торгах на біржі.
Тому цінність партнерських програм КУА і банків із залучення населення в ринок цінних паперів - ще й у просвітительській складовій, коли консультант поступово формує в клієнта потребу використовувати альтернативу для вкладення своїх коштів. А те, що це відбувається в банку, викликає в людей більше довіри. Я стикаюся із цим щодня і бачу позитивний результат.
Таким чином, вважаю, що альтернативою рушійній силі українського ринку цінних паперів, якою донедавна були нерезиденти-інвестори, у найближчій перспективі можуть стати наші громадяни. Це буде і штовхати ринок вгору, і оберігати від різкого та глибокого падіння в майбутньому.
За матеріалами: Простобанк Консалтинг
Поділитися новиною
