460
Мінфіну пророкують клубну угоду
— Фондовий ринок
Уже наприкінці вересня або початку жовтня Україна може вийти на зовнішні ринки з випуском єврооблігацій. Перекрити планований дефіцит бюджету за рахунок приватизації і надходжень з інших джерел Мінфіну не вдалося. Як варіант він може вдатися до клубної угоди.
"Гроші потрібні: чим далі - тим більше. Думаю, що вже у вересні Мінфіну доведеться визначитися із джерелом фінансування дефіциту бюджету", - відзначив керуючий директор інвесткомпанії Arta Тимур Хромаєв. Зараз Мінфін шукає гроші на всіх напрямках, хоча залучення зовнішніх коштів поки пріоритетно.
Насамперед міністерство має намір дати шанс пулу BNP Paribas, JP Morgan і Standard Bank, що у червні цього року не зміг залучити приблизно $500 млн. на гарних умовах.
"У першому півріччі організатори трохи спізнилися з розміщенням євробондів і зараз моніторять ситуацію, але вона тільки погіршується. Припускаю, що вони постараються ще раз вийти на зовнішні ринки наприкінці вересня - в жовтні. Тоді може бути якась чіткість щодо геополітичного конфлікту навколо Грузії, через яку різко зросли спреди із зовнішніх запозичень України", - вважає Хромаєв. На його думку, покращення ситуації поки що не передбачається.
Із цією точкою зору згодні й інші експерти. "Важливий не стільки пул організаторів, скільки стан ринків. Останнім часом оцінка українського суверенного ризику змінилася убік збільшення. Десятилітні єврооблігації України з погашенням в 2017 р. торгуються на історичному максимумі із прибутковістю 9,4%. Можливість розміщення єврооблігацій цього року існує і буде залежати від волі уряду брати борг із прикріпленим до нього чеком про оплату відсотків за "підвищеним тарифом", - відзначив начальник аналітичного департаменту компанії "Інвестиційний капітал Україна" Олександр Вальчишен.
"Вихід з євробондом буде можливий лише у випадку, коли ризики країни України знизяться. Для цього необхідні зниження політичної напруженості всередині країни, зняття напруженості у відносинах з Росією, а також істотний перелом в інфляційних тенденціях при збереженні висхідного тренда в економічному зростанні. Швидше за все, виконання даних умов можливо не раніше жовтня-листопада", - припускає начальник відділу аналізу фінансових ринків "ІНГ Банку Україна" Олександр Печеріцин.
Дорожнеча на зовнішніх ринках - це основна причина, через яку Мінфін намагається активізувати внутрішній ринок. Однак, як вважають експерти, він не зможе набрати всередині країни необхідної суми. На думку Вальчишена, відмова від виходу на зовнішні ринки може бути тільки у двох випадках - при "обрізанні" витрат бюджету (що малоймовірно) і через побоювання, що політичні опоненти звинуватять уряд у затягуванні України в боргову яму. До слова, заяву в такому дусі зробив у липні екс-міністр фінансів Микола Азаров.
"Набрати 7 млрд. грн. на внутрішньому ринку дуже складно. Для цього потрібно запропонувати високу ставку - мінімум 15-16% річних", - відзначив керівник відділу досліджень ринку облігацій Укрсиббанку Сергій Ягнич.
Олександр Вальчишен згодний, що тільки така прибутковість може привабити нерезидентів.
Хромаєв додає, мовляв, іноземці побоюються девальвації гривні і не поспішають купувати облігації. Навпаки, зараз вони користуються вдалим моментом, продають державні і корпоративні облігації, щоб дешево скупити долари та зафіксувати пристойний прибуток. На його думку, підвищення прибутковості "довгих" облігацій може і не бути, тому що уряд знову потрапить під вогонь критики з боку опонентів. "У будь-якому випадку Мінфін візьме щось на зовнішніх ринках. Інше питання, як це відбудеться", - підкреслює експерт.
Вальчишен допускає, що Мінфін зробить стандартне для останніх років запозичення в діапазоні $0,5-0,7 млрд. "Не виключена можливість позики $1 млрд. на термін сім або десять років. Ставка купона в діапазоні 9-10%. Не думаю, що міжнародні фінансові організації зможуть організувати таке фінансування в потрібному обсязі і в такий термін (до листопада)", - відзначив він. "Валютою може виступити євро або долар США, термін - від п'яти років. В ідеалі для України - розмістити євробонди на 10 років, але тут буде відігравати роль премія в прибутковості 10-річних облігацій до 5-річних", - вважає Печеріцин.
Існує альтернативний варіант. "Останнім часом Мінфін намагався одержати пропозицію щодо приватних розміщень. Думаю, він може піти на закриту, клубну угоду з обмеженим колом фондів. Найімовірніше, вона відбудеться вже через інших організаторів. Організація такого процесу займе приблизно місяць", - висунув альтернативну версію Хромаєв. За словами експерта, закрита угода може передбачати особливі умови залучення коштів. Про надання застави мова не йде, оскільки в такому випадку Україна буде зобов'язана надати забезпечення всім власникам своїх євробондів.
"Однак преференції незаставного характеру можуть обговорюватися. Наприклад, часто згадуються конвертовані облігації, хоча цей варіант навряд чи можливий - виникне конфлікт із приватизаційним законодавством. Можливо, вони візьмуть мультивалютний кредит. У будь-якому випадку це буде угода, яка дозволить взяти гроші дешевше, ніж на публічному ринку, але зобов'яже уряд через рік-два надати якусь преференцію", - резюмує Хромаєв.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
