1355
Уряд переверне сальдо?
— Казна та Політика
За даними Держкомстату, за підсумками першого півріччя негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало $9,8 млрд, що виявилося практично вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року ("мінус" $4,1 млрд). Мінекономіки відразу видала на-гора комплекс заходів щодо скорочення негативного зовнішньоторговельного балансу, зробивши ставку на стримування імпорту. Незалежні ж економісти вважають, що ефективно вирішити проблему можна, лише забезпечивши нарощування експортних поставок.
Торгівля в збиток
Різкий стрибок негативного зовнішньоторговельного сальдо багато в чому пояснюється банальною статистичною грою. У квітні 2008 р. Держкомстат вперше в нинішньому році оприлюднив реальну ситуацію з імпортом, приплюсувавши до його обсягів ще й поставки енергоносіїв. У результаті виявилося, що до початку квітня дефіцит зовнішньої торгівлі товарами становив $2,44 млрд, а наприкінці місяця виріс до $7,4 млрд. "Відповідно до наших підрахунків за підсумками першого кварталу негативне сальдо вже досягало порядку $5,6 млрд (за умови, що газ поставлявся по $179,5 за 1 тис. куб. м у тих же обсягах, що й в 2007 р.). У наступні три місяці в зовнішній торгівлі домінували ті ж тенденції. Тому ніяких різких стрибків за минулий період року не відбувалося", - говорить аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан.
Зростання негативного зовнішньоторговельного сальдо почало фіксуватися з 2005 р., коли імпорт вперше перевищив експорт (розбіжність склала $1,8 млрд). Скорочення поставок у той період було пов'язане з тим, що досить великий обсяг металу Україна експортувала до Китаю, який саме в 2005 р. сам став поставляти його на зовнішні ринки. Виробництво сталі в Піднебесній тоді виросло удвічі, а експорт нашого металу в цю країну скоротився на 76%. Одночасно з цим до України хлинув імпорт: різкий приплив товарів був спровокований поступовим зменшенням мит і зростанням доходів наших співгромадян, що збільшувало їхню купівельну спроможність. На думку експертів, не слід скидати з рахунків і постійне зростання цін на енергоносії, що також відображалося на підсумкових показниках зовнішньоторговельного балансу країни.
У нинішньому році при збереженні згаданих тенденцій додалися нові фактори, що сприяли погіршенню зовнішньоторговельного балансу. "Високий попит на імпортовану продукцію стимулювався ревальвацією гривні, що зробило її більш платоспроможною в порівнянні з американською валютою.
У надії, що курс долара повернеться до колишніх показників, експортери тимчасово скоротили поставки продукції за кордон, частково переорієнтувавши їх на внутрішній ринок, що також знизило позитивну сторону товарного торговельного балансу", - пояснила аналітик макро- і банківського секторів компанії "Мілленіум Капітал" Вікторія Безверха. У результаті експорт товарів у січні-червні склав $32 542,2 млн, що на 40,7% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2007 р., імпорт - $42 387,4 млн, збільшившись в 1,6 рази. За даними Держкомстату, негативне сальдо зовнішньої торгівлі сформували три сектори: енергетичні матеріали (негативне сальдо $9875,7 млн), автомобілі ($5210 млн) та обладнання ($2984 млн).
Різке зростання дефіциту "неенергетичного" та "неметалургійного" торговельного балансу насторожило міжнародних експертів. За даними рейтингового агентства Standard&Poor's, якщо в 2005 р. дефіцит торговельного балансу країни становив менше 5% українського ВВП, то в 2007 р. досяг 10%. За оцінками експертів агентства, дефіцит поточного балансу країни в 2008 р. перевищить 9% ВВП і 12% - в 2009 р. На думку першого заступника глави Секретаріату Президента Олександра Шлапака, негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу до кінця поточного року може скласти $18-20 млрд.
Імпорту ставлять заслін
Щоб подолати негативні тенденції, Мінекономіки вже розробило і подало на розгляд урядового комітету з економічної політики план заходів щодо зниження негативного сальдо зовнішньої торгівлі. Документ планується розглянути до кінця серпня. Головне завдання, поставлене в ньому, - обмежити зростання імпорту. Щоб домогтися цієї мети, профільні міністерства повинні внести свої пропозиції щодо заміни імпортного виробничого обладнання вітчизняними аналогами.
Зменшити приплив завезених до країни продуктів харчування, вважають у Мінекономіки, дозволить максимальне використання нетарифних обмежень, які не суперечать правилам СОТ. Насамперед, це посилення фітосанітарного контролю ввезеної продукції і перегляд стандартів якості продуктів харчування. Втім, експерти попереджають, що застосування цих заходів автоматично позначиться і на внутрішньому виробництві: висуваючи високі вимоги до якості імпорту, Україна повинна забезпечити аналогічний рівень й у продукції місцевого виробництва.
У боротьбі за скорочення негативного зовнішньоторговельного балансу Мінекономіки розраховує на допомогу Нацбанку. Серед прописаних заходів значаться посилення контролю над припливом до країни грошей гастарбайтерів, а також додаткові обмеження на видачу позик, що дозволило б збити споживчий ажіотаж і, відповідно, попит на імпортні товари. "Щоб уникнути жалюгідних наслідків, Асоціація українських банків просить уряд посприяти переорієнтації фінустанов на кредитування виробників, а не імпорту, яким фактично на 80% є сьогоднішнє споживчкредитування. Якщо якість твого життя перевищує кількість та якість твоєї праці - це не може тривати довго", - говорить президент АУБ Олександр Сугоняко.
Експерти ж стверджують, що більшість із запропонованих заходів, у випадку їхньої вдалої реалізації, дозволять зменшити розмір продуктового імпорту, частка якого в загальному обсязі і так невелика. Але при незначному ефекті для корекції зовнішньоторговельного балансу скорочення пропозиції імпортних продуктів може знову накрутити ціни, що в остаточному підсумку негативно позначиться на показниках інфляції. Що стосується можливості заміни імпортного обладнання місцевими аналогами, то впровадження цього плану вимагає серйозних фінансових вливань, у тому числі з бюджету. Та й все це може дати ефект лише за кілька років.
На думку власника концерну "Норд" Валентина Ландика, щоб ліквідувати зовнішньоторговельний дисбаланс, Мінекономіки варто вжити заходів зі стимулювання українського експорту. "Його зростанню будуть сприяти лібералізація дозвільної системи та зняття всіх бюрократичних бар'єрів", - вважає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. Серед таких кроків екс-міністр економіки Анатолій Кінах називає передачу частини повноважень з видачі окремих видів ліцензій і дозволів на право ведення зовнішньоекономічної діяльності від міністерства облдержадміністраціям.
Крім того, на його думку, уряду варто було б розробити і внести поправки у вітчизняне законодавство, знизивши граничний термін видачі дозволів на зовнішньоекономічну діяльність з 60 до 10 днів, спростити правила повернення валютного виторгу та обмежити штрафні санкції за несвоєчасне повернення ВКВ. Серед інших обов'язкових кроків експерти називають держпідтримку виробництва високотехнологічних товарів і введення державного страхування експортних ризиків.
Марія Осипчук
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
