391
Гроші за паспортом
Міністерство аграрної політики оголосило про намір протягом найближчих двох років провести всеукраїнську паспортизацію сіл, що, як пояснив міністр АПК Юрій Мельник, дозволить оцінити їх демографічний та економічний стан.
Правда, заяви Мельника поки не підкріплюються даними про обсяги фінансування. Не виключено, що під видом турботи про селян вкотре будуть розбазарені чималі бюджетні кошти.
Інформація, зібрана протягом паспортизації населених пунктів, стане основою для визначення обсягів їхнього фінансування з держбюджету в рамках Цільової державної програми розвитку села до 2015 р., затвердженої постановою Кабінету Міністрів у вересні минулого року.
Документом передбачається модернізація сільгоспвиробництва, а також соціальний розвиток територій. Всі заходи оцінені в 120,75 млрд грн., з яких 15,7 млрд планується витратити на будівництво інфраструктурних об'єктів (школи, дитсадки, клуби, лікарні), 50 млрд - на розвиток аграрного ринку, 18,3 млрд - на професійну освіту фахівців для села і 5,3 млрд - на науку, а також 14 млрд - на фінансування сільгоспвиробництва.
Програма, по суті, є дітищем міністра аграрної політики Юрія Мельника. На відміну від більшості членів нинішнього Кабміну він працював й у складі уряду Віктора Януковича, взявши на себе керівництво розробкою документа.
Судячи з попередніх даних, які оголосив Мельник, грошей для населених пунктів дійсно буде потрібно чимало. "Інфраструктура більшості з них у незадовільному стані. В 71% сіл відсутні дошкільні освітні установи, в 41% - клуби та будинки культури, в 50% - немає середніх освітніх установ. Дитячі лікарні є в 2%, амбулаторно-поліклінічні установи - в 12%, фельдшерсько-акушерські пункти - в 57%, водопроводи - в 22%, газопроводи - в 36%, дороги із твердим покриттям - в 58% сіл", - заявив чиновник.
Проведення паспортизації намічене на наступний рік, однак експерти вважають, що, швидше за все, вона затягнеться і на 2010 р. В Інституті аграрної економіки Академії аграрних наук повідомили, що на розгляд МінАПК уже представлений проект паспорта сільського населеного пункту. "Це документ на 34 сторінках, що повинен повністю відобразити стан справ у кожному селі.
Всю зібрану інформацію можна віднести до чотирьох основних категорій - демографічна ситуація, виробнича інфраструктура, соціальна сфера, екологія. Кожен паспорт буде виконаний у двох екземплярах. Один залишиться в сільській раді, інший передадуть у район, де створять електронну інформаційну базу. На підставі відомостей цих баз дані облдержадміністрації будуть розробляти програми розвитку сільських територій і представляти в Київ документи на одержання відповідного фінансування", - говорить співробітник інституту Олексій Булавка. Зараз села отримують кошти з держбюджету в рамках численних цільових програм, які курирують різні профільні міністерства.
Організацію основних робіт з паспортизації - проведення опитувань і вимірів на місцях, а також обробку документів - вирішено покласти на місцеві держадміністрації і ради. "На місцях є навчальні та дослідницькі установи, так що виконання цих завдань повинно бути передано їм, а координувати роботу будуть держадміністрації. Вони ж займуться питаннями фінансування", - говорить Булавка.
Оскільки заходи щодо сільського перепису заплановані на наступний рік, Міністерству аграрної політики ще доведеться домагатися їхнього фінансування з держскарбниці. Мова йде про десятки мільйонів гривень, з яких потрібно оплатити роботу фахівців різних напрямків з вивчення 28,5 тис. населених пунктів. На місцях уже побоюються, що в підсумку кошти не будуть виділені в повному обсязі, і доведеться вишукувати власні резерви, адже в тексті програми джерела фінансування паспортизації не зазначені.
А коли не буде грошей, ніхто не стане старатися у перерахуванні сільського населення і майна. Додатковими факторами, які можуть спровокувати невірогідність наданої інформації, є й зафіксовані в документі плани в майбутньому фінансувати села на підставі даних паспортизації.
Оскільки за роки незалежності реальних досліджень сільської місцевості в країні не проводилося, є всі підстави прогнозувати, що паспортизація покаже значне скорочення кількості селян у порівнянні з прогнозованими цифрами. А це, у свою чергу, цілком може стати приводом для скорочення уливань із держскарбниці на розвиток окремих територій, у чому місцева влада абсолютно не зацікавлена.
У регіонах ремствують, що замість проведення паспортизації Кабмін міг би надати місцевим громадам можливість розпоряджатися своїм майном. "Для сільських населених пунктів зараз найгострішою необхідністю є розробка статутів і визначення меж своїх територій, щоб на рівні вести діалог з містами, які, розширюючись, претендують на їхню землю. Але на це потрібні кошти, якими села не володіють. І тут було б дуже доречним державне фінансування", - вважає виконавчий директор Асоціації місцевих рад Львівщини Сергій Купко. Такої ж думки дотримуються й інші експерти. "При визначенні кордонів населених пунктів у них, безсумнівно, потрібно включати і прилеглі території, а не тільки ділянки, на яких стоять будинки. Зараз такими землями на свій розсуд розпоряджаються чиновники з Держкомзему. Був приклад міста Українка, якому знадобилися додаткові площі для розширення, але виявилося, що навколо все роздано приватним особам без відома місцевих громад. Так що інвестиційний проект, планований мером міста, реалізувати не вдалося", - говорить президент Асоціації міст України Мирослав Питцик. Але в держпрограмі розвитку села подібні побажання представників місцевих рад не враховані.
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
