1370
Заробили на проблемах
— Кредит&Депозит
Ринок кредитування населення
Ресурсний дефіцит у першому півріччі вилився в проблеми для всіх клієнтів фінансового ринку. Більше за всіх постраждали пересічні громадяни, більшість з яких відітнули від іпотеки та автокредитування. Втім, українська криза ліквідності й глобальні фінансові потрясіння на світових майданчиках не перешкодили нашим банкам показати за січень-червень солідну прибутковість - вона майже у два рази перевищила торішні показники.
Бенкет під час чуми
Незважаючи на глобальну недостачу грошей на світових ринках капіталу, іноземні інвестори в першому півріччі не втратили інтересу до українських банків. На покупки в нашій країні було витрачено $1,2 млрд, у той час як за аналогічний період 2007 р. - лише $1,05 млрд. Так, наприкінці січня шведський інвестфонд East Capital Explorer Financial Institutions Fund виклав 54 млн євро за 9,98% акцій банку "Південний", у лютому акціонери Правекс-Банку підписали з італійським Intesa Sanpaolo договір про продаж 100% акцій за 493 млн євро.
Крім того, у березні грецький Alpha Bank A.E. купив 90% акцій Астра Банку, створеного наприкінці 2007 р. колишніми власниками Індекс-Банку (експерти оцінили угоду в $20,1 млн), а власник Дельта Банку Микола Лагун домовився про продаж 49% акцій за $350 млн російському інвестфонду Icon Private Equity. За даними Нацбанку, у січні-червні 2008 р. частка іноземного капіталу в українській банківській системі збільшилася на 5,5% (до 40,5%). У другому півріччі вона повинна прирости ще на 4-5%. Інтерес іноземців до нашого фінансового ринку не вгасає: плани по виходу в Україну підтвердили голландський GarantiBank Inter-national N.V. і британський HSBC Bank Plс, що навіть подав до НБУ пакет документів для реєстрації "дочки". Крім того, голландський ING, австрійський Volksbank і російський ВТБ, що вже мають свої фінустанови в нашій країні, повідомили про плани по нових придбаннях у банківському секторі.
Не вгасає інтерес до створення фінустанов й у вітчизняних бізнесменів, які не проти у перспективі нагріти руки на продажі іноземним інвесторам "нульових" організацій. Так, у першому півріччі НБУ видав ліцензії на ведення банківської діяльності чотирьом новим структурам з Києва - Міжнародному інвестиційному банку, Златобанку, Аккордбанку й "Глобусу", а також дніпропетровському Актабанку.
Закордон не допоможе
Навіть при нескінченному припливі інвестиційного капіталу з-за кордону, іноземці не дуже охоче заводили до України кредитні кошти. Якщо в першому півріччі 2007 р. вітчизняним банкам вдалося залучити за рубежем за допомогою синдикованого кредитування й розміщення єврооблігацій до $7 млрд, то в січні-червні 2008 р. - лише $1,6 млрд. І вони діставалися фінансистам вже дорожче. "Процентні ставки за зовнішніми запозиченнях для великих банків виросли на 2-3% річних, ще більше коштували залучення іншим учасникам нашого фінансового ринку", - розповів "ДС" голова правління Родовід Банку Денис Горбуненко.
Крім того, збільшилися витрати на організацію зовнішніх запозичень відразу на 20-30%. Так що від планів по синдикованому кредитуванню й розміщенню єврооблігацій відмовилися більше половини претендентів, що готовила походи на зовнішні ринки наприкінці 2008 р. Відбулося тільки три розміщення єврооблігацій (УкрСиббанка, Приватбанку та Альфа-банку), а також 12 залучень синдикованих кредитів. "Основне завдання зовнішніх запозичень сьогодні - рефінансування старих боргів", - пояснив ситуацію директор казначейства банку "Хрещатик" Олексій Козирєв.
До початку літа банкіри вже звикли до ресурсного дефіциту й навчилися виживати в умовах млявого фінансування з-за кордону й зв'язування НБУ грошової маси в країні. У момент зниження залишків на коррахунках банківської системи до 12,5-13 млрд грн. навесні вартість "нічних" кредитів на міжбанку піднімалася до 35-40% річних, однак завжди поверталася до 5-7% річних. На кінець першого півріччя обсяг залишків на коррахунках фінустанов коливався на середньому рівні 16-17 млрд грн.
Ресурси брали з боєм
Найбільш стабільним джерелом коштів для банків у першому півріччі стали депозити населення. "У боротьбі за вкладника на тлі високого рівня інфляції, банки підвищили ставки практично по всіх видах внесків", - повідомив Козирєв. Ціни на депозити роздували не тільки невеликі фінустанови, як звичайно, але й великі банки. В результаті ставки по гривневих вкладеннях підскочили на 3-5% річні (до 18-21% річних), у доларах та євро - на 2-3% річні (відповідно до 13-14 й 12-13% річних). Правда, фінустанови не прагнули залучати за завищеними цінами довгострокові вклади. "Активно просувалися короткострокові депозити (три-шість місяців) з високою прибутковістю", - розповів заступник голови правління Першого інвестиційного банку Еліна Полонська.
Щоб сподобатися вкладникам, фінансисти особливо активно просували нестандартні депозити, наприклад, мультивалютні внески з можливістю конвертації суми внеску в іншу валюту без втрати відсотків. А депозити з фіксованим строком і високими процентними ставками заміняли ощадними вкладами з можливістю поповнення й часткового зняття грошей зі зростаючої в міру збільшення строку депозиту ставкою. "Маркетингові служби банків в останні кілька місяців просто в ударі.
Більшість банків активізували акційні програми для пересічних вкладників, а обсяги банківської реклами - зовнішньої, телевізійної, у пресі, за оцінками аналітиків, за весняно-літній період виросли на 15-20% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року", - повідав фінансовий директор банку "БІГ-Енергія" Валерій Магировський. Лише завдяки таким неординарним заходам фінансистам вдалося наблизитися до торішніх результатів: за даними НБУ, за перше півріччя обсяг внесків фізосіб у банках виріс на 18,1%, у той час як за аналогічний період 2007 р. - на 18,8%.
При цьому змінилася структура вкладень населення: після зниження курсів долара та євро українці позбувалися від збиткових валют і перекладали свої кошти на гривневі депозити. В результаті за шість місяців частка внесків фізосіб у нацвалюті збільшилася на 1,6% (до 62,2%).
Коротко, дорого, недоступно
Підвищення ставок по депозитах миттєво вилилося в подорожчання кредитів. "Банки не тільки підняли процентні ставки, вони були змушені посилити вимоги до позичальників і переглянути умови видачі кредитів", - відзначила в розмові Еліна Полонська. "Ставки по кредитах у гривні підскочили в середньому на 3-5% річних по кожному з кредитних продуктів, у валюті зростання склало в середньому 1,5-3% річних. Одночасно фінустанови до 15-20% збільшили розмір мінімального початкового внеску", - доповнив колегу Козирєв.
Пройшлися фінансисти й іншими базовими вимогами до позичальників. "Деякі банки почали зменшувати строки кредитування по окремих програмах і більше уваги приділяти офіційним доходам громадян при розгляді заявки на одержання кредиту", - проінформував Денис Горбуненко. Сьогодні середній іпотечний кредит видається на строк до 15-20 років, а ставки залежно від банку коливаються в межах 17-25% річних у гривні, 15-19% - у доларах та євро. При цьому позичальник повинен внести перший внесок у розмірі не менш 10-15%, а також надати документи, що підтверджують його офіційний доход, що в 2-2,5 рази перевищує щомісячний платіж за позикою.
Аналогічні вимоги висувають зараз і до одержувачів автокредитів, однак терміни кредитування тут практично не змінилися і як і раніше становлять до п'яти-семи років. У колишніх обсягах фінустанови видають лише дрібні споживчі кредити в гривні - "товарні" позики в магазинах, кредити готівкою та кредитні карти. Саме завдяки дрібнокаліберному кредитуванню, на думку фахівців, банкам й вдалося продемонструвати на кінець першого півріччя непогані результати в умовах гострої недостачі ресурсів.
Особливо активно збільшувалися обсяги гривневих позик: за даними Нацбанку, у січні-червні вони приросли відразу на 32,9% (за перше півріччя 2007 р. - на 18,9%), у той час як у валюті - лише на 18,8% (на 47,1%). Сукупний же кредитний портфель банківської системи, за інформацією НБУ, збільшився на 21,4% проти 28,8% за аналогічний період минулого року.
Заробітки підростуть
Навіть в умовах ресурсної кризи фінустанови продовжили в першому півріччі нарощувати прибуток, заробивши 4,3 млрд грн., тобто в 1,7 рази більше, ніж у січні-червні 2007 р. "Це пов'язано з інтенсивним розвитком банків з іноземним капіталом, які мають можливість залучати більш дешеві ресурси від материнських структур, нарощувати капітал та активи, скорочувати частку дорогих ресурсів у структурі зобов'язань", - пояснила ситуацію директор казначейства Правекс-Банка Світлана Крамарова.
Хоча в загальній структурі доходів і домінували процентні заробітки від відсотків по кредитних операціях, поступово збільшувався прибуток і від комісійних, котрими активно нашпиговували кредитні договори. "Донедавна в структурі доходів домінували процентні доходи, а не комісії. Але сьогодні структура доходів переорієнтується на комісійні доходи. Багато банків почали займатися коротким кредитуванням, кредитними картами або кеш-кредитами, в яких саме комісії становлять основний доход", - розповів директор департаменту організації продажів продуктів роздрібного бізнесу банку "Фінанси та Кредит" Сергій Шевченко.
Посприяла зростанню комісійних доходів і нестабільність валютного ринку. "Фінустанови отримували непоганий прибуток від операцій з валютою - коливання на міжбанку в умовах волатильності дозволяли їм заробляти на конвертаційних операціях", - відзначив у бесіді з директор казначейства Дельта Банку Віталій Масюра.
Втім, зростання заробітків навіть у критичній ситуації не надихає фінансистів. "Думаю, найближчим часом не існує передумов для поліпшення ситуації. Джерел ресурсів більше не стане, припускаю лише, що зміцнення долара щодо світових валют і гривні приведе до послаблення позицій національної валюти й гривневого ресурсу стане більше", - вважає керівник київської обласної філії Укрсоцбанку Андрій Оністрат. На думку більшості опитаних фінансистів, до кінця 2008 р. темпи зростання кредитування будуть поступово знижуватися, а банки, відчуваючи дефіцит ресурсів, продовжать політику твердого відбору позичальників, що ще більше зменшить доступність кредитів для громадян.
За словами начальника відділу аналізу та досліджень Райффайзен Банку Аваль Дмитра Сологуба, сукупний кредитний портфель фінустанов за підсумками року збільшиться на 45% (в 2007 р. - на 74,1%), обсяг позик для населення - на 60% (97,8%). При цьому банкіри не виключають подальшого зростання ставок як по депозитах, так і по кредитах: на 1-1,5% у гривні й до 0,75% - в інвалюті. У такій ситуації, на думку експертів, чистий прибуток банківської системи в 2008 р. може перевищити торішній показник (6,6 млрд грн.) на 20-25%.
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
