374
Атомний статут передали на затвердження
— Енергетика
Мінпаливенерго передало в Кабінет міністрів проект статуту концерну "Ядерне паливо України". До складу майбутнього об'єднання може ввійти окреме підприємство, що займеться будівництвом заводу з виробництва палива для АЕС.
Склад холдингу
Міністерство палива та енергетики 18 серпня передало на затвердження уряду проект статуту концерну, що об'єднає вітчизняні підприємства ядерного паливного циклу. Як повідомило джерело в Кабміні, затримка з розробкою документа була викликана намірами відомств забезпечити юридичну бездоганність статуту для того, щоб концерн зміг ефективно працювати.
Передбачається, що до складу концерну ввійдуть п'ять українських підприємств ядерного паливного циклу. Це держпідприємства - "Східний ГЗК", "Дирекція підприємства, що створюється на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд", "Смоли", "Дніпровський завод прецизійних труб", "Укрніприпромтехнології". До складу концерну може також увійти держпідприємство "Цирконій" після завершення його санації.
Крім того, як повідомив заступник начальника департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості Мінпаливенерго Леонід Громок, концерн у перспективі може поповнитися ще однією юрособою, що буде створена для будівництва в Україні заводу з фабрикації ядерного палива.
Як відомо, президент ДП "НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський 31 липня заявив про намір Росії взяти участь у спорудженні такого заводу на території України, а також про спільні україно-російські плани з налагодження на території нашої країни виробництва цирконію ядерної чистоти для АЕС обох країн. Вітчизняні експерти не сумніваються в доцільності спорудження в Україні власного заводу з виготовлення ядерного палива. "Мати 15 атомних енергоблоків і не мати заводу з фабрикації палива для них - це нонсенс. Тим більше в умовах настання епохи ядерного ренесансу", - сказав ще один заступник начальника департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості Мінпаливенерго Дмитро Хала. Україна будівництвом заводу з фабрикації ядерного палива може вбити двох зайців.
По-перше, диверсифікувати джерела постачання ТВС на вітчизняні АЕС. По-друге, інтегрувати підприємства ядерного паливного циклу у світовий ядерно-промисловий ринок, у тому числі за допомогою можливої кооперації з російськими партнерами.
Як повідомив Громок, перевагою майбутнього заводу з виробництва ядерного палива є можливість виготовляти різні ТВС під різні типи реакторів, залежно від замовлень. "Устаткування, що використовується на сучасних лініях зі складання ТВС, характеризується майже однаковими параметрами. Тобто складальний завод не залежить від самого складання і дозволяє переорієнтувати лінію на виготовлення тієї чи іншої ТВС залежно від потреби", - сказав Леонід Громок.
Для України це означає, що, крім виготовлення ТВС для реакторів російського типу ВВЕР, які експлуатуються вітчизняними АЕС, наша країна в перспективі зможе збирати паливо і для інших реакторів, у тому числі західноєвропейських.
Приміром, російська корпорація ВАТ "ТВЕЛ" разом із французькою компанією Areva NP виробляє паливо для реакторів PWR і BWR, які експлуатуються в країнах Західної Європи. Однак, на думку експертів, першим завданням для України є налагодження виробництва палива для власних реакторів ВВЕР.
Енергетичні можливості
Справа в тому, що проектний термін експлуатації 12 з 15 вітчизняних енергоблоків ВВЕР закінчується в період з 2010-го по 2019 р. Однак Енергетична стратегія України на період до 2030 р. передбачає продовження термінів експлуатації реакторів не менше ніж на 15 років. І це не межа. Як свідчить американський досвід, період експлуатації ядерних блоків понад проектний термін можна продовжувати до 30 років.
Із трьох вітчизняних енергоблоків, що залишилися, ВВЕР проектний термін експлуатації блоку №6 Запорізької АЕС закінчується в 2025 р., №2 Хмельницької АЕС і №4 Рівненської АЕС - в 2034 р. Крім того, висока ймовірність спорудження реакторів ВВЕР і на енергоблоках №3 і №4 Хмельницької АЕС, які повинні бути введені в експлуатацію в 2015-2016 р.
Таким чином, реактори ВВЕР мають всі шанси, щоб скласти основну базу потужності української атомної енергетики в найближчі десятиліття. "15 блоків ВВЕР з урахуванням продовження їхнього ресурсу залишаються нашою найближчою перспективою, тому ядерне паливо в першу чергу доцільно виробляти для них", - вважає Громок.
Його позицію підтримує головний інженер держпідприємства "Укрніприпромтехнології" Геннадій Масляков. "Не мені приймати рішення, але питання потрібно ставити так, щоб Росія побудувала завод на нашій території з виробництва ТВС для наших реакторів. На яких умовах - це вже інше питання", - вважає Масляков.
На думку Леоніда Громка, для росіян участь у подібному проекті може виявитися цікавою тому, що Росія володіє двома заводами з фабрикації ядерного палива, у той час як сучасні світові вимоги диверсифікованості передбачають наявність трьох джерел поставок ТВС.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
