367
Металургам не вистачає вугілля
— Енергетика
До кінця цього року Росія планує ввести обмеження на експорт коксівного вугілля із країни. В умовах дефіциту власного вугілля українським металургам доведеться шукати коксівне вугілля на інших ринках. Ситуацію ускладнює відсутність глибоководних перевантажувальних комплексів у морських портах
Учора в Дніпропетровську відбулася балансова нарада комісії гірничо-металургійного комплексу. На ній представники найбільших підприємств галузі обговорювали, як вирішити проблему з нестачею коксівного вугілля у виробництві. "Проблема існує давно, і з кожним роком дефіцит стає усе більшим і більшим", - повідомив "Делу" генеральний директор "Укркоксу" Анатолій Старовойт. Найближчим часом нестача коксівного вугілля може стати ще відчутнішою. Причина - Росія має намір івести квоти на експорт коксу зі своєї країни.
Російський уряд уже створив міжвідомчу комісію, що розглядає питання про введення ліміту на вивезення вугілля. На такому рішенні наполягають російські металургійні компанії, які скаржаться на нестачу коксу. "Росія давно планувала ввести обмеження на експорт, - розповідає директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар. - Цього разу, з огляду на недавнє політичне загострення між країнами, російський уряд перейде від слів до справи". За словами Гончара, головним фактором в обмеженні поставок є підрив конкурентних позицій українських металургів: "Відомо, що головними конкурентами російських металургів виступають саме українські виробники".
На сьогоднішній день головним постачальником коксівного вугілля в Україну є російська компанія "Мечел". Два тижні тому на її адресу від прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна пролунала різка критика. Він був обурений тим, що "Мечел" поставляє вугілля на внутрішній ринок за вищими цінами, ніж на експорт. Зараз стало відомо, що Федеральна антимонопольна служба запропонувала "Мечелу" знизити ціну на вугілля для внутрішнього ринку на 30%. Крім того, Путін дав зрозуміти, що найближчим часом Росія точно скоротить експорт коксівного вугілля.
Дефіцит вугілля - 30%
Генеральний директор "Укркоксу" Анатолій Старовойт вважає, що скоротити експорт коксівного вугілля Росію змушує збільшення внутрішніх потреб російської металургії в коксі. "Російський ринок постійно росте, а коксівного вугілля не вистачає", - стверджує він.
У сформованій ситуації українські металурги змушені шукати альтернативні шляхи постачання коксівного вугілля в Україну. За прогнозами Мінвуглепрому, в 2008 році видобуток коксівного вугілля в Україні складе порядку 25 мільйонів тонн. Реальна потреба на сьогоднішній день становить 32 мільйона. Значну нестачу повинні заповнити імпортери. Так, порядку 4 мільйонів тонн металурги планують закупити в Росії, ще 2 мільйони - у постачальників з Польщі, Канади, США і Казахстану.
"До скасування експорту справа навряд чи дійде, - вважає керівник аналітичної групи "Метал Експерт" Володимир Терловой. - Але в такій ситуації Україні краще подумати про альтернативні поставки коксівного вугілля". За словами експерта, для цих цілей Україні необхідно розвивати морське сполучення.
Його думку розділяє виконуючий обов'язки гендиректора "Укрметалургпром" Віктор Лесовой. "Цим питанням потрібно було давно вже займатися, - вважає він. - Румунія має порт у Констанці, що може приймати судна 160-тисячники, а ми веземо сировину на своїх чайках, при тому, що берегу в України набагато більше".
Необхідність у розвитку сучасних імпортних вугільних терміналів зрозуміли й у Мінпромполітики. До такого ж висновку прийшли фахівці Міністерства навколишнього середовища та промислової асоціації "Укркокс". Імпорт коксівного вугілля морським шляхом чиновники визнали найбільш прийнятним.
Вугілля із Бразилії
За словами прес-секретаря меткомбінату ім. Ілліча Сергія Магери, поява вугільних терміналів у портах дозволить Україні розширити коло країн-імпортерів вугілля: "З'явиться можливість купувати вугілля в Бразилії, Австралії, наприклад, до того ж це дозволить Україні знизити залежність від російського вугілля".
Магера також відзначає, що в цей час питання забезпечення українських компаній коксівним вугіллям носить політичний характер і розраховувати на стабільність у цьому питанні не варто.
"Зараз навантаження коксівного вугілля здійснюються в Південному порту, - розповідає Анатолій Старовойт. - Ще один перевантажувальний комплекс буде побудований у Севастополі".
Про необхідність розвитку морського порту в Севстополі також заявляв народний депутат від "НУ - НС" Ярослав Джоджик. "Для приморського міста розвиток портової інфраструктури впливає на достаток населення та успішність економіки", - вважає він. Нардеп запропонував депутатам Верховної Ради переглянути державний бюджет з метою включення Севастопольського порту в список проектів державної реконструкції на 2008 рік.
Севастопольський порт відрізняється від інших українських портів наявністю фарватеру, глибина якого становить порядку 16 метрів, а також під'їзних залізничних колій. Всі ці умови дозволять у досить короткий термін побудувати універсальний перевантажувальний комплекс, що зможе приймати судна з вантажем більше 100 тисяч тонн. Крім перевалки вугілля, такий універсальний комплекс зможе обробляти й інертні вантажі, які використовуються в будівництві - щебені та пісок.
Будівництво портів навряд чи дозволить металургам заощадити на ціні постачання, однак повністю вирішить питання з дефіцитом вугілля для стабільної і безперебійної роботи вітчизняних металургійних підприємств.
Корпорація "Індустріальний союз Донбасу" (ІСД) і ВАТ "Арселорміттал Кривий Ріг" наприкінці липня створили двосторонній консорціум, однією з головних цілей якого буде будівництво на чорноморському узбережжі України глибоководного вантажного порту. Місце будівництва поки не розголошується.
Ініціатором будівництва в Севастополі перевантажувального комплексу є стивидорна компанія "Авліта". Відповідно до проекту, комплекс зможе приймати за рік близько 8,5 мільйона тонн вантажів, у тому числі 4 мільйони тонн вугілля і 4,5 мільйони тонн - піску та щебенів.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
