642
Якщо вміло - то довго
— Казна та Політика
Наприкінці липня Міністерство фінансів оприлюднило проект стратегії реформування податкової системи. Повністю обновити фіскальні правила збираються до 2018 р. До цього часу передбачається скасувати всі податкові пільги, зрівняти оподатковування підприємств і громадян, а також впровадити непрямі методи пошуку прихованих доходів. Все це, на думку підопічних Віктора Пинзеника, дозволить підігнати українську податкову систему під європейські стандарти.
Пільги не для маленьких
Нинішній документ - далеко не перша спроба скласти план проведення податкової реформи: аналогічні стратегії виходили з-під пера Міністерства фінансів при урядах Юрія Єханурова та Віктора Януковича. Причому необхідність проведення податкової реформи автори всіх її варіантів пояснювали однаково - прагненням наблизити вітчизняну фіскальну систему до норм ЄС, припинити вивід капіталу та тіньозацію економіки.
Але якщо першопрохідники пропонували істотно знизити ставки основних податків протягом найближчих декількох років, то плани сьогоднішніх реформаторів куди більш обережні. Міністр фінансів Віктор Пинзеник обіцяє зменшити ставку податку на прибуток (без уточнення його нового рівня) в 2011-2013 р. лише у випадку "достатнього ресурсного забезпечення бюджету". Основну увагу в нинішній стратегії її розроблювачі приділили зовсім іншим питанням.
В першу чергу це скасування всіх податкових пільг, у тому числі й ліквідація спрощеної системи оподатковування для малого бізнесу. Єдине послаблення, що збираються зберегти "спрощенцям", - звільнення від ведення звітності та спрощений бухгалтерський облік. Що стосується податкових пільг, то їх планують замінити прямими державними дотаціями. Експерти позитивно сприйняли ці ідеї. "Система пільг не виконує своїх функцій підтримки найбільш вразливих галузей або окремих підприємств і служить винятково для догляду від оподатковування великого бізнесу", - повідомив президент Асоціації податкових консультантів Леонід Рубаненко.
Втім, скептики запевняють, що у випадку зміни системи державної підтримки великі підприємства без зусиль пристосуються до нових умов та, як і колись, будуть на повну користуватися легальними можливостями податкової оптимізації. "Це доводить хоча б досвід субсидування сільгоспвиробників, коли 7% агрогосподарств одержували 75% всіх виділиних бюджетом дотацій", - пояснює аналітик Бюро економічних і соціальних досліджень Владислав Комаров.
Обкладуть всіх
Крім того, у Мінфіні також не проти того, щоб втілити в життя мрію екс-міністра фінансів Миколи Азарова та оподаткувати страхові компанії, інститути спільного інвестування та торговців цінними паперами. "Крім додаткових надходжень до державого бюджету, введення загального режиму оподаткування прибутку для цієї категорії бізнесу дозволить попередити ухиляння від сплати податків.
Адже не секрет, що для цієї мети саме й використовуються липові контракти на страхування та операції з дутими цінними паперами", - пояснили в Мінфіні присутність згаданих положень у новій стратегії. До слова, підопічні Віктора Пинзеника вже встигли розробити законопроект, що зобов'язує СК сплачувати податок на прибуток.
При цьому документ фактично скасовує існуючий 3%-ий податок з валових страхових премій (замість нього вводиться диференційована шкала для різних видів страхування). "Ці норми згубні для страховиків. Якщо компанії змусять платити високі податки, вони не зможуть гарантувати покриття страхових резервів, а виходить, виконання своїх зобов'язань", - вважає гендиректор Ліги страхових організацій України Наталя Гудима.
Однак поки страховикам не вдалося переконати в цьому Мінфін. За інформацією "ДС", документ може бути винесений на розгляд Кабінету Міністрів наприкінці серпня.
Не в захваті від пропонованих Мінфіном новацій і фондовики. Раніше система оподатковування ІСІ передбачала стягнення податку як із прибутку фондів, так і з дивідендів, які виплачувалися їх інвесторам. Однак в 2001 р. були внесені виправлення до закону, що усунули подвійне оподатковування інститутів спільного інвестування (зараз податки платять тільки інвестори при одержанні дивідендів або ж у випадку виходу з фонду при продажі своєї частки). В результаті вони стали відмінним способом мінімізації оподатковування: ІСІ як юридичні особи є безподатковими структурами.
"Серед позитивних моментів стратегії слід зазначити очевидний намір Міністерства фінансів переорієнтуватися з оподатковування тих, хто виробляє національний продукт, на тих, хто його споживає. У цьому сенсі уваги заслуговують ініціативи з реформування системи акцизів", - проінформував голова комітету Верховної Ради з податкової та митної політики Сергій Терьохін.
Автори стратегії пропонують поступово піднімати акцизи на алкоголь і тютюн, мотивуючи це відразу декількома причинами. По-перше, на їх думку, викликане збільшенням акцизів подорожчання алкогольної та тютюнової продукції допоможе українцям позбутися від шкідливих звичок. По-друге, нинішній рівень акцизних ставок економічно не обґрунтований. Скажемо, за останні чотири роки акциз на сигарети з фільтром підвищився на 22%, тоді як інфляція за цей же період склала 61%, а зростання номінальних доходів громадян - 128%.
Одночасно стратегія обходить введення акцизів на природний газ та електроенергію замість цільових надбавок для споживачів. А також зміну системи стягнення рентної плати - якщо зараз її платять залежно від рівня видобутку корисних копалин, то в майбутньому цей платіж доведеться вносити вже за саме користування надрами в місці видобутку.
Ознайомившись з новаціями, виробники алкоголю та тютюну відразу висунули традиційні контраргументи проти підвищення акцизів - мовляв, такий крок буде сприяти тіньозації ринку, а видобувні підприємства забили тривогу - результатом пропонованих реформ може стати повна збитковість цього виду бізнесу.
Податковий плагіат
ДПАУ висловлює зауваження до пропонованих стратегією шляхів реформування ПДВ. "У положеннях стратегії, що стосуються найбільш хворобливого податку, виявити варті ідеї з приводу реформування системи його адміністрування не вдалося. У Міністерстві фінансів вважають, що змінити ситуацію можна, лише скасувавши пільги з ПДВ. Але загальновідомим є той факт, що головна проблема - це масове використання фіктивних фірм для роздування податкового кредиту, щоб одержувати незаконне відшкодування. Про наміри боротися із цим явищем шляхом змін у законодавстві в тексті стратегії нічого не сказано", - розповів "ДС" співробітник центрального апарата ДПАУ.
Скептично спостерігачі віднеслися і до намірів Мінфіну обілити українські зарплати і реформувати систему фінансування соціальних фондів. Зробити це збираються за рахунок введення єдиного соціального внеску, ставку якого обіцяють поступово, але незначно знижувати. Крім того, планують зменшити навантаження на фонд оплати праці за рахунок перенесення фінансування соцфондів з тимчасової втрати працездатності, травм на виробництві та профзахворювань в галузі медичного страхування. Щоправда, про терміни впровадження цієї системи в стратегії не говориться.
З довгограючих ідей, що перекочовують з однієї стратегії в іншу, експерти назвали запропоноване введення податку на нерухомість, надання ДПАУ права нараховувати податки, використовуючи непрямі методи пошуку прихованих доходів (відповідне право вже закріплене законодавчо, але не використовується фіскалами через відсутність відповідного порядку, що повинен бути закріплений у підзаконному нормативі), а також поступове зрівняння оподатковування фізосіб та підприємств.
"Вся концепція не містить ніяких принципово нових положень у порівнянні з тим, що було розроблено при попередньому уряді. Тому викликає здивування тривалий термін, на який розраховані заходи щодо реформування податкової системи. Перша значна подія - затвердження Податкового кодексу - переносять на 2010 р. Це значить, що до цього часу Кабмін має намір і далі розробляти уривчасті розрізнені виправлення до законів. Взагалі, складається враження, що нову концепцію почали розробляти, щоб максимально затягти затвердження ПК", - резюмує Леонід Рубаненко.
Тетяна Гаврилова
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
