Заправки вчать плавати — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Заправки вчать плавати

Енергетика
364
В Україні поступово розвивається новий вид сервісу для приватних катерів, яхт і човнів - плавучі заправки, або, вірніше, нафтоналивні бункировщики. Поки цей напрямок представлений лише декількома річковими заправними станціями (РЗС), які не встигають задовольняти потреби зростаючого ринку.
"В Україні зареєстровано близько 85 тис. судів маломірного флоту. До них потрібно додати ще значну кількість судів, які навіть при наявності українського власника ходять під іноземними прапорами", - відзначає начальник департаменту суднобудування компанії "Лигир-ІТБС" (займається проектуванням АЗС) Олексій Семін. Крім того маломірний флот в останні роки активізував темпи зростання: у середньому 7% у рік. Але вже сьогодні фахівці оцінюють сумарний обсяг потреби в паливі в 4,1 млн. л у рік.
У таких умовах кількість нафтоналивних бункеровщиків повинна бути в кілька разів більше. "Потреба України в подібного роду судах становить 10-12 штук для акваторії Дніпра, 8-10 для узбережжя Чорного моря, 4-5 для Азовського моря й близько 15 для інших внутрішніх водойм",- говорить пан Семін. Для порівняння: в країні сьогодні експлуатується лише 6 таких заправних станцій, з яких 5 працюють в акваторії Дніпра. Перша РЗС з'явилася в 2006 р. і належить компанії "Лукойл-Україна". Дві заправки "Укртатнафти" функціонують на Канівському водоймищі та у районі Кременчука, і ще два "Концерни "Галнафтогаз" (мережа АЗС "ОККО") почали свою роботу на київському острові Жуков та у Новій Каховці.
Незважаючи на всю привабливість даного сегмента паливного ринку, ключові оператори не поспішають розвивати цей напрямок. "Наші плани поки не передбачають просування річкових станцій", - повідомляє начальник центра громадських зв'язків "Лукойл-Україна" Валерій Рясик. В "Галнафтогазі" мають намір і далі займатися розвитком РЗС, але конкретні кроки відкладають до наступного літа. "Річкові заправки - перспективний бізнес. Все більше людей, які можуть дозволити собі невеликі судна: катер, яхту, човен, скутер. А діючі РЗС не в змозі задовольнити попит. На більшість невеликих судів паливо змушені доставляти вручну - каністрами", - пояснює прес-секретар "Галнафтогазу" Олесь Пограничний. Заправлятися ж у портах малі й середні судна не можуть, оскільки мають низький борт, а в портах надводна частина пристані занадто висока.
Тим часом кількість найбільш привабливих майданчиків для базування РЗС досить обмежена. В основному це території яхт-клубів і центрів відпочинку. Таким чином, той оператор, що подбає про розширення своєї присутності на цьому ринку швидше інших, зможе краще закріпитися в сегменті.
Правда, розвитку напрямку трохи перешкоджає плутанина на законодавчому рівні. Наприклад, інспекція головного держрегистратора флоту - регулятор експлуатації, у тому числі й РЗС - у своїй роботі керується нормою, за якою власниками плавучих заправок можуть виступати лише фізособи - і компанії-резиденти України. При цьому в статутному фонді останніх не повинен значитися закордонний капітал. Де-факто це хоч і не перешкоджає, але де-юре ускладнює реєстрацію РЗС для більшості наших операторів нафторинку, зацікавлених у цьому бізнесі.
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас