1464
Олімпійські ігри в Пекіні: які шанси в українців?
До складу офіційної делегації України на нинішню Олімпіаду включені 254 спортсмени, які виступлять в 28 видах спорту. Це найбільша команда в історії незалежності української держави. На що варто сподіватися українським спортсменам, наскільки держава доклала зусилля до їхньої підготовки й чи вдасться випередити афінський результат?
Своїми прогнозами з УНІАН поділилися експерти
Микола Томенко, народний депутат, голова Комітету ВР із питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (2006-2007 р.)
Афінський результат нам не повторити
Олімпіада - це завжди показник розвитку фізичної культури та спорту кожної окремої країни. Але отут потрібно давати оцінку не тільки з погляду завойованих нагород спортсменами, які беруть участь в Олімпіаді, а в цілому з погляду ефективності державної політики в цій сфері.
У переддень Олімпіади в Пекіні Україна переживає один з найгірших періодів у розвитку фізичної культури та масового спорту. Це пояснюється не тільки сухою статистикою, а тим, що вперше представники ігрових видів спорту не будуть брати участь в Олімпіаді. Для України ігрові види спорту, такі як футбол, гандбол, волейбол, водне поло завжди були популярні, у них наша країна була конкурентноздатною. Провал ігрових видів спорту вимагає серйозної розмови й відповідних кадрових рішень по чиновникам, відповідальним за ці види спорту. Оскільки вони не виконали своє завдання. Непроста ситуація й у відповідних федераціях зазначених видів спорту. Не завжди чиновники, очолюючи відповідну федерацію, забезпечують нормальний розвиток конкретного виду спорту. Ми також не побачимо фантастичного успіху й представників нашої легкої атлетики. Але ці результати напрямку пов'язані із занепадом у цілому масового спорту, оскільки в останні роки відбулося масове закриття спортивних майданчиків, скорочення спортивних секцій.
Щоб країна одержала позитивний результат, необхідно значне реформування в управлінні фізичної культури та спорту. Коли мова йде про підготовку до Олімпіади, то цим повинен займатися саме Національний олімпійський комітет, а міністерства повинні виконувати функцію управління фізичною культурою та спортом. Тоді буде чітка і ясна відповідальність НОК за результати підготовки наших спортсменів протягом всіх чотирьох років. На сьогодні ми спостерігаємо картину, що підготовка до Олімпіади була активізована тільки в останній рік, хоча повинна була тривати всі чотири роки. Останнім часом левина частка сил та енергії була спрямована на боротьбу - хто буде ділити кошти на Євро-2012.
Якщо ж говорити про конкретні прогнози, то очевидно для всіх, що афінський результат не повторити (12-е місце серед 202 країн-учасниць, 23 медалі). Це пов'язано не із суб'єктивними причинами, а системною кризою в управлінні та фінансуванні фізкультури та спорту. Ще однією проблемою залишається той факт, що Україна - єдина країна, в якій немає ясної системи спортивної медицини та антидопінгової профілактики. Всі декларації з цього питання дотепер залишаються тільки на папері. Як людина, яка хворіє за спортивне сьогодення України й зайнята парламентською підтримкою цієї сфери, можу сказати, що парламент не перший рік виділяє кошти на рішення цього питання.
Сумно та смішно, коли чиновники говорять, що Україну цього року на Олімпіаді буде представляти найбільша команда за всю історію незалежності нашої держави. Потрібно відійти від практики оперування гаслом, мовляв, головне не виграти, а брати участь. Не обов'язково на державні кошти везти на Олімпіаду тих спортсменів, які в загальному рейтингу займають 50 або 70 місце. Брати участь в олімпійських змаганнях повинні ті, хто дійсно може конкурувати й змагатися за медалі, або молоді спортсмени, які, пройшовши апробацію Олімпіадою, згодом здатні відстоювати честь України.
Як максимально успішний результат Олімпіади для України варто чекати одержання 15-17 медалей, три з яких золоті. Це той максимум, на який здатна наша команда. Але я думаю, не варто вимовляти вироки нашим спортсменам і тренерам, а по завершенні Олімпіади повернутися до реалізації нової стратегії державної політики. Україна повинна визначитися з тими видами спорту, які дійсно вимагають серйозного розвитку та фінансування, а не фінансувати всі види спорту без винятку в розмірі по 100 гривень. Крім того, необхідно направити кошти на відновлення спортивної інфраструктури - будівництво майданчиків, спортивних секцій та ввести ефективну систему відбору спортсменів. Поки цього не буде, Україна буде жити інформацією про покупку чергових легіонерів футбольними командами й новинами про закриття спортивних телевипусків.
Юрій Павленко, міністр зі справ сім'ї, молоді та спорту
За підсумками олімпіади-2008 Україна буде в 20-ці кращих країн світу
Якщо Олімпійські ігри - це головні спортивні змагання чотирьох років, то кожен спортсмен та його тренерський штаб ставив собі за мету показати свій максимальний результат. Той аналіз, що у нас є, говорить про те, що переважна більшість спортсменів підійшли до Олімпіади в найкращій формі. Вірю в те, що всі вони, не вважаючись ні з якими складності, у першу чергу погодними, покажуть свій найкращий результат на Олімпійських іграх у Пекіні, кожний з 254 нині акредитованих українських спортсменів.
Всі необхідні дії та заходи на заключному етапі підготовки, тобто протягом 2008 року з боку міністерства були здійснені: і в питаннях фінансування, і в питаннях забезпечення необхідним устаткуванням, і в питаннях, пов'язаних із проведенням необхідних зборів, забезпеченням участі кожного спортсмена в змаганнях, які були визначені тренером як найнеобхідніші для його підготовки. Більше того, ми йшли назустріч і спортсменам, і тренерам і при необхідності збільшували фінансування на конкретного спортсмена та інші необхідні витрати з метою його максимальної підтримки. Крім того, Президент України своїм указом збільшив стипендії переможцям, призерам Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи. Уряд збільшив від 2-х до 4-х разів разову винагороду для олімпійців. Я, як міністр, підписав з кожною федерацією, з кожним тренерським штабом конкретного виду спорту відповідні протоколи-зобов'язання щодо того результату, який вони повинні показати на Олімпійських іграх.
Певний провал у системі підготовки був в 2007 р. Це було пов'язане із чинністю закону “Про державні закупівлі”, який певною мірою паралізував й не дав можливості вчасно закупити необхідне встаткування, інвентар для спортсменів, кандидатів до Олімпійської збірної, а також повною мірою профінансувати їхню участь у заходах і зборах. Нам вдалося це питання врегулювати в перший місяць 2008 року. Крім скасування закону, міністерство також домоглося спеціальної спрощеної процедури для всіх товарів і робіт, пов'язаних з олімпійською збірною. На заключному етапі ми ніяких проблем із цим не мали.
Певна дезорганізація в роботі міністерства щодо участі й підготовки наших спортсменів теж спостерігалася, і спортсмени показали не ті результати протягом 2007 року на міжнародних змаганнях, на які реально претендували. Якщо в 2006 році був один прогноз і вперто говорили, що 25 нагород реальні для України, то коли я повернувся на роботу, прогноз, на жаль, вже був не такий втішливий. Але заходи, розпочаті в 2008 році, дадуть свій позитивний результат вже безпосередньо на Олімпіаді.
Я очікую, що кожен спортсмен покаже свій кращий результат. Україна буде не менш ніж у двадцятці кращих країн світу за підсумками Олімпіади-2008. Завоювати медаль ми можемо практично в кожному виді спорту з 28, у яких представлені наші спортсмени: у легкій атлетиці, у плаванні, у вільній боротьбі, у греко-римській боротьбі, дзюдо, стрілянині кульовий, стрілянині з лука й т.д.
На цій Олімпіаді є ще один експериментальний момент. Додаткові повноваження з участі Олімпійської збірної, а також її підготовки, були надані НОК, що очолює Сергій Бубка. Це наше свідоме рішення з метою підвищення статусу, рівня відповідальності НОК. Я сподіваюся, це повинно бути позитивним сигналом і додатковою підтримкою. Ми свідомо йдемо на те, щоб підвищувати рівень відповідальності не тільки міністерства й держави в цілому, але й НОК як громадської організації, кожного спортсмена, кожного тренера, кожного керівника федерації за підсумковий результат. Ми розглядаємо весь цей колектив державних органів, громадських організацій, як одну команду, що можливо вперше на цих Олімпійських іграх виступає таким складом - однією командою.
Ельбрус Тедеєв, народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму
У нас все тримається на ентузіастах
Без державної підтримки спорт не може розвиватися на належному рівні. Не секрет, що за 17 років незалежності України не був побудований жоден спортивний комплекс, щоб наші діти займалися, розвивалися й згодом ставали професійними спортсменами. У Московській області за 8 років побудовано 20 спортивних комплексів, палаців спорту та універсальних спортивних майданчиків. І це тільки одна область. У Бєларусі побудовані у всіх областях льодові палаци з усією належною інфраструктурою. В Азербайджані, у Вірменії, у всіх країнах СНД, це я говорю тільки про наших найближчих сусідів, розвивається спортивна інфраструктура, у них слова зі справами не розходяться.
У нас, на превеликий жаль, величезні проблеми. Все тримається на ентузіастах - абсолютно все. Хто може сьогодні реально говорити про результати Олімпіади-2008? Це досить складне питання. Найбільш талановиті та обдаровані від Бога можуть бути чемпіонами або призерами. Але держава дуже мало робить зі своєї сторони. Це не той час, щоб спортсменів нагодувати, одягти - і вони будуть перемагати. У радянський час теж годували та одягали, але ще давали машини та квартири.
Афінський результат був якоюсь мірою прогнозований. В уряді Віктора Федоровича в 2002-2003 р. були постанови Кабміну про підвищення стипендій з 60 грн. до 9 тис. Це був величезний стимул для того етапу застою нашого спортивного життя. Потрібно приділяти більше уваги спорту й більше займатися державною програмою розвитку спорту.
Можливо, українська команда й не в кращій формі. Але я впевнений, що вона гідно покаже себе на міжнародній китайській арені.
Стелла Захарова, олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики
Росія готувалася до цієї олімпіади 10 років
Мені б дуже хотілося, щоб наші спортсмени привезли якнайбільше медалей. Але ми повинні реально дивитися на ту ситуацію, що склалася в результаті виконаної за чотири роки роботи.
За рік спортсмена не можна підготувати й сказати: він виграє медаль. Це складний процес. Потрібно було готуватися чотири роки: підготувати бази, фундамент, молодь. Я наведу лише один приклад, як готувалися росіяни. Росія готувалася до цієї Олімпіади 10 років, щоб реалізувати сьогодні поставлене завдання - виграти 80 медалей. Сьогодні ситуація в нашому спорті, м'яко кажучі, жалюгідна. І скільки медалей привезуть наші спортсмени - сказати складно.
Взяти навіть мій улюблений вид спорту - спортивну гімнастику, звідки я вийшла й додаю максимально зусилля, щоб вона розвивалася в Україні. На Олімпіаді розігрується 14 медалей. Це пріоритетний вид спорту. Ми повинні про нього думати й вкладати в нього кошти, щоб одержати якийсь результат. А ми дотепер сидимо без спортивних снарядів. Збірна вже поїхала. Отже це вже неактуально, і ми вже їх не одержимо. Для національної олімпійської збірної кожні чотири роки купувалися необхідні снаряди. Цього року спортсмени теж повинні були б тренуватися на тих снарядах, які будуть у Китаї. Це необхідно. Я сама як гімнастка знаю, що це таке. Але ми їх не одержали. Це вперше. Тому як ми сьогодні можемо вимагати медалей від спортсменів, якщо в нас немає елементарних умов для цього?
Я бажаю всім спортсменам якнайбільше медалей. Це пекельна праця. Спортсмени - це не артисти. Вони не можуть вийти на майданчик, проспівати й заробити $20 тисяч за дві години. Вони по 8-9 годин проводять у залах. Спорт увесь час був на дотаціях держави. Для того, щоб на наступний олімпійський цикл ми могли щось прогнозувати, ми повинні створити умови й базу у всіх напрямках. Не тільки матеріальну базу, хоча це одна з першочергових потреб, адже спортсмен повинен за свою працю гідно заробляти, але й базу тренувальну.
Сьогодні у керма спорту повинні стояти професіонали, а не ті зами, яких ми сьогодні маємо в НОК. Держава бере участь у підготовці спортсменів, але не в тому обсязі, у якому необхідно. Нам потрібно об'єднатися всім і робити якісь висновки, вносити закони у ВР про спонсорство й т.д. Ми трималися на старому багажі, що залишився після Радянського Союзу. Цей потенціал вичерпався. Його немає. Двигун не може працювати без масла. Він коли-небудь і зупиниться.
Опитували Ганна Ященко, Ольга Федорченко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
