2658
Дрес-код: одяг як причина звільнення
Питання "що одягти, щоб дожити до вечора?" набуває для офісних працівників особливу гостроту в період літньої спеки. Необхідність дотримання дрес-коду - правил, що вимагають від співробітника певного зовнішнього вигляду - зіпсувала настрій не одному співробітникові: по-перше, це значно звужує свободу вибору, по-друге - сильно обмежує фантазію. Уже не кажучи про те, що чоловік у костюмі і краватці або жінка в блузці з довгим рукавом й у колготах виглядають в 35-40-градусну спеку просто безглуздо.
І проте, дрес-коди продовжують діяти в багатьох компаніях. Роботодавці впровадження таких правил вітають, на відміну від співробітників, що сприймають їх мало не як насильство над особистістю і порушення прав людини. Справа в тому, що багато з людей ставляться до свого зовнішнього вигляду досить скрупульозно, не дозволяють себе критикувати, а особливо чутливі особистості не уявляють собі життя в "казармених умовах".
І проте нерідко трапляється так, що опір дрес-коду даремний. А якщо людина не може змінити ситуацію, правильним буде змінити ставлення до неї.
Усе починається з вішалки
Примітно, що свої вимоги щодо зовнішнього вигляду роботодавці висувають ще на етапі пошуку співробітників. Як розповіла директор кадрового центру "Моя робота" Наталя Стегнієнко, питання про дотримання дрес-коду постає практично завжди, коли мова йде про офісних співробітників. Вимоги, як правило, лояльні: офісний стиль одягу, непомітний макіяж, акуратна зачіска, манікюр і педикюр класичних кольорів.
У цілому ступінь жорсткості вимог щодо дотримання дрес-коду залежить від сфери діяльності фірми та обов'язків працівника, говорить фахівець. Найбільш жорсткі вимоги пред'являються до співробітників, що працюють із клієнтами. Тут вільності в одязі, зачісці і макіяжі неприпустимі. У той же час навіть у дуже серйозних компаніях до одягу деяких співробітників - піарщиків, дизайнерів, журналістів - намагаються не чіплятися. Роботодавці здебільшого розуміють, що обмеження людини творчої професії може привести до втрати нею професійних якостей і втрати індивідуальності, говорить Стегнієнко.
Що стосується сфер діяльності, то найбільше "поле фантазії" обмежують банківським службовцям, юристам, працівникам страхових компаній. Поза залежністю від пори року співробітниці солідних банків зобов'язані бути в колготах (панчохах), туфлях із закритим носом і п'яткою, строгих костюмах. Багато роботодавців твердо переконані, що "вільний" одяг співробітника здатний завдати компанії непоправний збиток.
Справедливості заради відзначимо, що далеко не всі роботодавці дотримуються сліпої віри в те, що "так треба" без урахування часу і місця дії. За словами виконавчого директора Інформаційного Агентства Лігабізнесінформ Ярослави Карибіної, "ніхто не говорить про те, що в літню спеку потрібно ходити в костюмі і краватці. Однак спортивний одяг і взуття, елементи пляжно-курортного стилю в компанії, що дорожить своїм іміджем, будуть зайвими. У будь-якому разі, одяг не повинен бути вульгарним і зухвалим".
Звільнення як надзвичайний захід
У літню спеку потурання в дрес-коді дозволяють багато роботодавців. Але багато - не означає все. "Мені довелося звільнитися "за власним бажанням" саме через гіпертрофовану увагу, що приділялася в компанії горезвісному дрес-коду. Керівник напрямку починала свій робочий день із того, що уважно оглядала одяг своїх підлеглих і буквально залазила під столи, щоб переконатися, що ніхто не прийшов без колгот або у відкритих босоніжках. Причому, на мій погляд, такі строгі вимоги не були підкріплені якимись об'єктивними факторами. Із клієнтами наш відділ спілкувався тільки по телефону, оскільки ми працювали з регіонами", - розповіла колишня співробітниця одного зі столичних банків Тамара Коваленко.
За її словами, така обстановка на робочому місці змушувала її сильно нервувати, і, незважаючи на те, що до неї самої претензії пред'являлися досить рідко, Тамара вирішила звільнитися.
Треба сказати, що звільнення - це надзвичайний захід, що за недотримання офісного стилю в одязі застосовується не так вже й часто. Навіть для того, щоб застосовувати фінансові санкції, необхідне дотримання формальностей на зразок видання наказу та ознайомлення з ним всіх співробітників.
"Якщо в компанії є певні вимоги до дрес-коду, це варто прописати в трудовому договорі при прийомі співробітника на роботу. Звільнення ж можливе, наприклад, у тому випадку, якщо співробітника по ранках регулярно відправляють додому переодягатися, а його відсутність на робочому місці фіксується як прогул", - розповіла Карибіна.
За її словами, у компанії прийнятий діловий і демократично-діловий корпоративний стиль одягу, і покарань за недотримання правил внутрішнього розпорядку поки не було: "У нас працюють свідомі і відповідальні люди, що розуміють, що прийнято, а що неприпустимо для ділового та демократично-ділового стилю одягу. Вони в стані контролювати себе самі, а не чекати впровадження в компанії покарань за недотримання правил".
Обмеження чи спрощення?
Дрес-код дійсно значно звужує вибір, але тут є й інший бік. "Кидаючись у нерівний бій із правилами, дехто замислюється про те, що, звужуючи вибір, дрес-код одночасно його і спрощує. Далеко не всі банківські службовці та офісні працівники можуть похвалитися відмінним почуттям стилю. І для того, щоб не виглядати безглуздо, щоб не загубитися в розмаїтті варіантів одягу, можна скористатися вже придуманими правилами. Причому, чим ці правила суворіші, тим менше в співробітника шансів одягтися без смаку", - говорить психолог Марина Деркач.
Не секрет, що дрес-код придумують і вводять різні люди. Лояльні вимоги зводяться до того, які речі в компанії неприпустимі. Більш строгі правила пропонують буквально по пунктах, який одяг носити в робочий час чоловікам, а який - жінкам.
"Якщо ваші уявлення про майбутнє тісно пов'язані з даною компанією, і якщо ваша мета - домогтися успіху саме тут, то із правилами доведеться змиритися", - говорить психолог, радячи ставитися до дотримання прийнятих правил, навіть якщо вони приводять до деяких моральних і матеріальних витрат, не як до насильства над власною індивідуальністю, а як до інвестицій у побудову своєї кар'єри.
Наталя Мічковська
За матеріалами: газета Сейчас
Поділитися новиною
