541
У нас захищають виробника, а не споживача
Минулого тижня президент Ющенко попросив прем'єра звернути увагу на роботу Держстандарту. Вірніше, на відсутність роботи. Повинен сказати, ситуація із захистом споживчих прав в Україні катастрофічна. І все тому, що протягом більш ніж чотирьох років Держстандарт бореться за своє існування, а не за споживача. Вже кілька разів були змінені його керівники.
Приймалося рішення то ліквідувати Держстандарт, то передати його під контроль Міністерства економіки, то реорганізувати. На сьогоднішній день теж незрозуміло, як будуть надалі йти справи. Призначили нового голову, але знову мають місце незрозумілі дії щодо майбутнього цієї структури. На сьогодні Держстандарт переданий під контроль Мінекономіки. Там ніхто не займався захистом прав споживачів і взагалі слабко розуміють, що це таке.
Немає грошей на перевірки
Якщо говорити про рівень перевірки продукції в Україні, потрібно враховувати, наскільки ресурсів Держстандарту - людських, лабораторних, фінансових - достатньо для того, щоб здійснювати такі перевірки. На жаль, цих ресурсів вкрай мало. З бюджету з кожним роком виділяється все менше коштів на фінансування нового лабораторного обладнання, на закупівлю продуктів для аналізу. Постійно скорочується число інспекторів, які можуть робити перевірки.
Чинне в Україні законодавство обмежує права органів, які перевіряють. Так, законами передбачено, що Держстандарт повинен оголосити про майбутню перевірку за 10 днів. Це абсурдна норма, що не дає виявити нічого. Одержавши попередження за 10 днів, підприємство встигне підготуватися до майбутньої перевірки.
Невідомі ГМО
Ситуація з генетично модифікованими організмами - це взагалі окреме питання. Якщо в продукті наявність ГМО становить більше 0,9%, його потрібно маркувати. В Україні ж дотепер не прийняті ніякі нормативні документи хоча б щодо маркування продуктів, які містять ГМО. На початку минулого року була прийнята постанова Кабміну про маркування продуктів, а потім так само успішно скасована. Саме утримування ГМО не заборонено, тому що на світовому рівні немає чітких доказів того, що це шкідливо.
Ніхто не знає, що він їсть
На законній підставі розробляється дуже багато технічних умов для продуктів харчування, які передбачає сам виробник. І вони, як правило, нижчі за держстандарти. Їх норми не виходять за межі небезпечної продукції. Є поняття небезпечної продукції, взагалі забороненої для реалізації та споживання. А є поняття "невідповідність заявленій якості" - немає етикетки, не все вказано в складі. Все підряд не перевіряється, перевіряється тільки відповідність технічним умовам на якійсь партії. Потім виробник просто додає в продукцію все, що завгодно. І виходить, що ми їмо не те, що думаємо.
Друга, більш глобальна причина - це законодавство. Є спроби прийняти закони, які спрощують сертифікацію, перевірки продуктів харчування не тільки українських, але й імпортних. Якщо в Європі продукти харчування не підходять під установлені норми, їх везуть сюди. На перше місце ставляться інтереси не споживача, а виробника або торговця.
Віктор Трофименко, виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації "Союз споживачів України"
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
