1337
Земля обітована
— Аграрний ринок
Світова продовольча криза, очікування високого врожаю, збільшення цін на основні експортні культури - основні фактори, які відкривають перед Україною необмежені можливості на зовнішніх ринках. На врожаї 2008 року вітчизняні аграрії можуть заробити більше $4,5 млрд. Чи вдасться їм скористатися щасливим випадком?
Героїня знаменитого роману Колін Маккалоу "Ті, що співають у терені" Мері Карсон була відома в Австралії як найбагатша поміщиця. Сколотити свої статки їм із чоловіком вдалося не тільки завдяки розведенню овець і торгівлі овчиною. Маєток Карсонів володів ще й величезними ділянками орних земель. Незважаючи на нещадне австралійське сонце і жорстокі піщані бурі, щороку на їхніх землях родив багатий урожай зернових культур. Для цього створювалися всі умови - встановлювалися резервуари з водою, удосконалювалися системи зрошення, сотні рук щодня трудилися на полях. А родина Карсонів з кожним роком збільшувала свій статок.
На відміну від австралійських аграріїв, нашим співвітчизникам не потрібні якісь хитрощі, щоб сколотити на врожаї цілий статок. Родючі чорноземи, сприятливий клімат і затребуваність українського зерна в нинішніх умовах світової продовольчої кризи можуть зробити героєм книги Колін Маккалоу кожного, хто має у своєму розпорядженні більше 50 тис. га землі. А таких землевласників в Україні досить багато. Питання в іншому. Чи вдасться їм скористатися щасливим випадком і зірвати куш величиною більше $4,5 млрд.?
Рапсове прокляття
Світова продовольча криза, про яку ще кілька років тому говорили як про щось абстрактне, останнім часом набула цілком реальну форму. Кліматичні зміни, викликаний ними неврожай у країнах-експортерах зерна, збільшення споживання та активізація біопаливних програм - всі ці фактори штовхнули світ у кризову яму: торік світові перехідні запаси зерна досягли рекордно низького рівня за останні 26 років.
Для того, щоб поправити ситуацію цього року, Єврокомісія збиралася скасувати заборону на використання фермерами 10% їхніх орних земель, які з початку 1990-х років вважалися резервними. Дана заборона була введена з метою запобігання надвиробництву сільськогосподарської продукції. Оскільки нинішня ситуація повністю протилежна, втрачається і сам зміст заборони.
У підсумку в 2008 році світові площі посівів пшениці збільшаться приблизно на 3% - до 220 млн. га. Однак це допоможе справі незначно, якщо врахувати загальний інтерес до біопалива, що зростає надшвидкими темпами і для виробництва якого використовується рапс. За прогнозами аналітиків, найближчим часом попит на біопаливо зросте на 170%, а виробники рапсу одержать можливість непогано заробити. Експерти Ради із захисту природних ресурсів США підрахували, що тільки в їхній країні до 2025 року сукупний дохід фермерів від реалізації цієї культури складе близько $5 млрд. Природно, аграрії такої можливості не упустять, у результаті посівні площі під продовольче зерно будуть скорочуватися на користь рапсу.
Незважаючи на те, що в 2008 році очікується збільшення зернового виробництва, ринкові ціни на продукти харчування в майбутньому будуть рости такими ж швидкими темпами, як і сьогодні. Індекс продовольства, складений сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), за 2006 рік збільшився на 8%, а в 2007 році - ще на 24%. За перший квартал нинішнього року продукти подорожчали на 53% у порівнянні з тим же періодом минулого року. Однією із причин такого стану справ є збільшення попиту на продовольство в Індії, Китаї та інших країнах, що швидко розвиваються. Якщо в 1960 році планету населяло 3 млрд. людей, то до 2030-го очікується 8,3 млрд. При цьому площа орних земель становила 4,3 млн. кв. км, а до 2030 року вона скоротиться до 1,8 млн. кв. км. От такі невтішні прогнози дають світові експерти.
Карти в руки
В той же час світова продовольча криза відкриває небачені дотепер можливості перед українськими виробниками сільськогосподарської продукції. Вітчизняне зерно затребуване на закордонних ринках, і кожна його тонна, продана за нинішніми високими цінами, обіцяє суми із привабливою кількістю нулів до кінця маркетингового року.
У минулому сезоні врожай зернових у нашій країні склав 29,3 млн. тонн, що на 9,5% менше, ніж в 2006 році. Тим часом це не перешкодило вітчизняним аграріям значно збільшити рівень рентабельності в порівнянні з попереднім періодом. Зокрема, їхня прибутковість, за даними Державного комітету статистики, склала 32,1% проти 11,3% в 2006 році. Крім того, майже в п'ять разів збільшився дохід сільгоспвиробників від реалізації зернових культур і соняшника: він досяг 4,8 млрд. грн. Найбільш рентабельними культурами, які поставлялися на закордонні ринки, були пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник і рапс. Їхня рентабельність склала близько 28% проти 7,4% в 2006 році.
Слід зазначити, що такого результату вітчизняним аграріям вдалося досягти незважаючи на квоти, установлені урядом на експорт зерна. Обмеження діяли протягом року, і тільки із середини цього літа вони будуть повністю скасовані. Уряд удався до подібних заходів через страх дефіциту продовольства на внутрішньому ринку як наслідку хаотичного експорту зернових на закордонний ринок, що страждає від неврожаю. Спочатку квоти були встановлені в обсязі 1,2 млн. тонн, а потім збільшені до 3,7 млн. тонн. Дефіциту українці і справді не відчули, а от зернотрейдери та аграрії втратили 15 млрд. грн. у результаті зірваних контрактів.
В 2008/2009 маркетинговому році ніяких обмежень на експорт зернових не передбачається, тому шанси сільгоспвиробників непогано заробити зростають. Більше того, урожай у цьому сезоні очікується значно більший, ніж у минулому, тому й простір для експортного маневру ширший. За даними аналітиків ринку, в 2008 році врожай зернових в Україні досягне 38-39 млн. тонн. Прогнози Кабміну ще оптимістичніші - більше 40 млн. тонн. Питаннями українського врожаю зацікавилися і за кордоном. У прогнозах Міністерства сільського господарства США виробництво основних зернових та олійних культур в Україні істотно зросте - до 46 млн. тонн. При цьому на 50% відносно минулого сезону збільшиться врожай пшениці, на 56% - урожай ячменя і всі рекорди поб'є результат виробництва рапсу - на 105% більше, ніж торік. Як не крути, а найбільш рентабельними культурами залишаться пшениця, рапс та ячмінь.
Географія експорту зернових не зміниться. За словами директора компанії "ПроАгро" Миколи Верницького, українське зерно буде поставлятися на ринки Північної Африки, Близького Сходу та Південної Європи.
"Це вихід із Чорного в Середземне море. Везти далі зерно сенсу немає, оскільки там вже з'являються конкуренти", - відзначає експерт. Конкурентна перевага українського зерна забезпечується його вартістю, що на порядок нижча від цін, установлених іншими країнами-експортерами. Приміром, у Франції вартість кукурудзи становить $320 за тонну, що на $120 вище, ніж в Україні. Німеччина продає цю культуру по $350 за тонну. Ці країни поставляють продукцію переважно в Японію.
На думку аналітиків, у майбутньому кон'юнктура українського ринку буде реальніше відображати загальносвітові тенденції. Тим часом на даному етапі ціни на зернові будуть поступово знижуватися разом з рентабельністю їх виробництва. Фахівці пояснюють це тим, що в Україні не вистачає сховищ зерна, і дана продукція буде реалізовуватися за більш низькими цінами. Микола Верницький із цим не згодний. "Збільшення врожайності зернових на 30% при тих же витратах на 1 га означає підвищення рентабельності на 30%. Тобто цього року прибутковість сільського господарства буде не нижчою від торішньої. Ціни на зерно дійсно можуть знизитися на 30%, але ж не можна забувати, що торік вони виросли на 60-80%", - відзначає експерт. За його словами, українські аграрії навчилися притримувати врожай і не продавати його в період низьких цін. Ця звичка дозволить їм за будь-якого сценарію одержати надприбутки цього року.
Слід зазначити, що у вітчизняних сільгоспвиробників вже почали проявлятися симптоми "рапсоманії". І це цілком зрозуміло, якщо врахувати, що рентабельність вирощування рапсу, за даними консалтингового агентства "ААА", становить 200%, а ціна не падає нижче $400-500 за тонну. При цьому обсяг експорту цієї культури з України зросте. Торік на зовнішні ринки було поставлено близько 80% урожаю рапсу, цього року обсяг поставок збільшиться в рази. Основним попитом рапс користується в країнах Євросоюзу. До речі, там вартість рапсової олії на сьогоднішній день б'є всі рекорди і становить від $1385 до $1405 за тонну.
Овочеве рагу
Чи стане для аграріїв продаж овочів нового врожаю джерелом великих доходів в умовах продовольчої кризи, поки невідомо. По-перше, відносно стійких прогнозів щодо цього поки немає. По-друге, з українських овочів лише деякі культури відрізняються високою рентабельністю. Зокрема, за даними Держкомстату, торік рентабельність картоплі склала 25,5%, що у два рази нижче, ніж в 2006 році. При цьому чистий дохід від реалізації цієї культури склав 161,2 млн. грн. Рентабельність виробництва овочів, вирощуваних на відкритих ґрунтах - томатів, огірків, капусти і т.д., склала 14,4%, що хоч і незначно, але поступається показникам 2006 року. У свою чергу, чистий дохід від реалізації цієї продукції досяг 215,1 млн. грн.
Варто відзначити, що недавно Євросоюз пом'якшив стандарти щодо якості овочів та фруктів, що поставляються на ринки країн-членів ЄС. Ці вимоги регламентують, якими повинні бути довжина, кольори, розмір і ступінь соковитості плодів. Такий підхід спричиняє недостатній обсяг імпорту на територію ЄС, що в умовах продовольчої кризи може виявитися критичним. Пом'якшення вимог до плодоовочевої продукції, що поставляється, може посприяти зміцненню позицій України на зовнішніх ринках.
Тим часом декілька експертів відзначають, що великої користі для українських аграріїв від свободи експорту овочів не буде. По-перше, якість вітчизняної продукції не настільки висока, щоб потіснити Туреччину, Молдову та Польщу, які давно є лідерами серед країн-експортерів овочів та фруктів. По-друге, обсяги виробництва цієї продукції в нашій країні не завжди дозволяють задовольнити потреби внутрішнього ринку, не кажучи вже про зовнішній.
Дорогоцінні гектари
За сформованих обставин українська земля сільськогосподарського призначення стає більш цінною через гарну якість і можливість підвищення врожайності, вважає Світлана Дригуш, фінансовий аналітик зі споживчих ринків компанії "Ренесанс Капітал Україна". За словами експерта, одним з факторів привабливості наших земель є відсутність обмежень на вирощування тих чи інших культур. Таким чином, агровиробник може вибирати самостійно, що вирощувати, виходячи з очікуваного рівня цін на ту або іншу культуру. На сьогоднішній день в Україні зосереджено більше 60 млн. га земель, з яких 41,8 млн. га становлять сільгоспугіддя. Орні землі займають 33 млн. га, загальна вартість яких оцінюється аналітиками в більш ніж 300 млрд. грн. Близько 75% оранки відведено під вирощування зернових культур, які і приносять аграріям найбільші прибутки.
Тим часом усього 10% цих земель перебувають під управлінням аграрних господарств. За даними компанії "Ренесанс Капітал Україна", на сьогоднішній день в Україні працюють 700 сільськогосподарських компаній, 537 з яких мають ліцензії на торгівлю зерном. Всього в нашій країні налічується близько 25 млн. власників та орендарів сільськогосподарських угідь. При цьому земельні ділянки дуже розрізнені. "Ми вважаємо, що концентрація власності на землю в Україні досить низька - не більше 1% від загального обсягу сільськогосподарських земель в одних руках", - відзначає Світлана Дригуш. Компанії, які контролюють значні ділянки земель, - це аграрні холдинги, що орендують угіддя. На сьогоднішній день діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення із земель, що перебувають у державній і комунальній власності. "До прийняття змін, які ускладнили право оренди, інвестори активно брали землі сільгосппризначення в оренду", - розповіла Анжеліка Штукатурова, фахівець юридичної фірми Salans.
За словами Олександра Гладунова, директора з маркетингу групи компаній "Ленд Вест компані", на українському ринку присутні чотири типи компаній. Це підприємства, які "збирають" землі і займаються рослинництвом ("Ленд Вест компані", "Мрія Агро Холдинг"), іноземні компанії, орієнтовані на той же вид діяльності (Landkom, Trigon Agri), агрохолдинги, що займаються переробкою сільгосппродукції та розвивають свою сировинну базу (Kernel, "Астарта Київ", "Укрзернопром", "Миронівський Хлібопродукт"), місцеві невеликі і середні сільськогосподарські підприємства.
Крім того, слід зазначити "нездоланну тягу до рідної землі" вітчизняних фінансово-промислових груп. Так, на балансі Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча утримується близько 130 тис. га землі. "Слабкість" до аграрного бізнесу мають Вадим Новинський ("Смарт-групп"), Віктор Нусенкіс (концерн "Енерго"), Сергій Тарута ("ІСД"), Ігор Коломойський (група "Приват"). До слова, не так давно співвласники останньої ФПГ ухвалили рішення щодо реструктуризації свого аграрного бізнесу та створення холдингу "Приват-Агроцентр".
Ґрунтові гроші
На сьогоднішній день багато компаній прагнуть збільшити свою присутність на ринку, розширюючи підконтрольні сільськогосподарські угіддя. І це не тільки українська тенденція. За підрахунками фахівців, об'єднані простори Північного та Східного Причорномор'я могли б виробити додатково 115 млн. тонн пшениці на рік - 20% нинішнього світового виробництва.
У цьому досягла успіху компанія Landkom - один з небагатьох "іноземців" в українському аграрному бізнесі. Власник компанії англієць Річард Спінкс будь-якими шляхами намагається "прибрати до рук" землі в Західній Україні. Він буквально ходить по будинках фермерів і укладає із ними договори на оренду земельних ділянок. До 2015 року Спінкс планує опанувати 400 тис. га сільськогосподарських земель. Ще одним "іноземцем" на ринку є датська компанія Trigon Agri, що володіє 133,5 тис. га землі в Кіровоградській області, до яких найближчим часом додасться ще 4 тис. га. При цьому до 2010 року підприємство має намір збільшити площу орендованих сільгоспугідь до 450 тис. га. Компанія "Ленд Вест компані", що належить мультимільйонерові Данилу Корилкевичу, контролює більше 164 тис. га землі на заході України. У наступному році підприємство має намір розширити свої володіння до 340 тис. га.
За словами Ганни Дудченко, аналітика компанії Concorde Capital, інвестиційна привабливість українських сільськогосподарських земель обумовлена очікуваним скасуванням мораторію. Тоді вартість землі як товару буде становити $300 за гектар. Протягом наступних декількох років після скасування мораторію цей показник буде зростати і вже за рік може досягти $800 за гектар. "Приміром, у Польщі вартість гектара сільськогосподарських земель після скасування мораторію в 2002 році протягом п'яти років виросла втричі і склала $3,6 тис. в 2007 році", - підкреслює експерт. Це підігріває інтерес до українського земельного ринку з боку іноземних інвесторів, кожний з яких хоче бути першим, щоб заробити якщо не на врожаї, то на перепродажі ділянок. Збільшувати свої володіння існуючим компаніям і виходити на ринок новим дозволяють відносно невисокі орендні ставки. За даними аналітиків, сьогодні вони становлять $30 за гектар, у той час як у Європі цей показник коливається в районі $60-200 за таку ж площу.
Ще один спосіб виходу на український ринок закордонних гравців - покупка ними цінних паперів вітчизняних підприємств, що вийшли на IPO. За даними Concorde Capital, з листопада минулого року на фондовий ринок вийшли три сільськогосподарські компанії, що працюють в Україні, - Landkom, "Ленд Вест компани" та МСВ Agricole (холдингова компанія українського підприємства "Укрзернопром Агро".) "Сумарно ці компанії залучили $210 млн. Зараз їхня капіталізація зросла, і сумарна вартість акцій, які перебувають у вільному обігу, cкладає близько $300 млн.", - відзначає Ганна Дудченко. За словами експерта, індекс сільськогосподарських компаній, складений Concorde Capital, показав 43% зростання з початку року, у той час як індекс ПФТС упав на 22%. Це свідчить про високий інтерес інвесторів до даного сектора.
Зараз у виході на український ринок зацікавлені інвестори з Польщі, Франції, Австрії, Німеччини та скандинавських країн. Якщо нинішній рік буде по-справжньому прибутковим для українських аграріїв, потенційні інвестори тільки зміцняться у своїх намірах і будуть максимально використовувати всі можливості стати великими феодалами. Вони не гірше від Мері Карсон знають, як управляти великими родючими володіннями та заробляти на цьому непогані гроші.
Дарія Ісакова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
