4535
Вода, що ми п'ємо: про користь і шкоду
Яку воду пити - водопровідну, з бювета, відфільтровану або бутильовану? Незважаючи на її асортименти, сьогодні ніхто толком і не знає, яка ж з них найбільш безпечна. Міськводоканал запевняє, що водопровідна - вона нехай із хлором, зате знезаражена. З бювета - артезіанської свердловини - начебто чистіше, не віддає хлором, але про інфекції, що потрапили випадково, можна довідатися лише після планової перевірки санепідстанції або на власному досвіді. Приватники пропонують воду бутильовану. З тих же свердловин - без запаху, без бактерій і зі сріблом. Якість може гарантувати лише фірма й бренд. Однак через те, що законодавчо бутильована вода не регламентована, по суті, у пляшках можна продавати воду, що відповідає показникам водопровідної. Тобто де гарантія того, що із пляшки - не з-під крана?
Як повідомили інтернет-газеті в "Київводоканалі", у столиці після перевірки санепідстанції закрили три бювета. Ревізори виявили у воді з артезіанських свердловин наявність бактерій, зміст яких у чотири рази перевищує норму. Начебто звичайна для літа ситуація. Падіння водозабору в колодязях та червнева жара - ідеальні умови для розвитку мікроорганізмів. Воду в більш ніж двохстах бюветах обіцяють привести в норму. Де гарантії того, що "ключова" вода в міських колодязях також не "збагатиться" додатковими шкідливими елементами? Як санстанції встежити за всіма, хто напоїв собачку з бювета, помив машину або руки?
Вода з бювета
"Наші обрії вивчені ще в минулому сторіччі, вода в бюветах добувається із глибини юрського й сеноманського періодів. Це ідеальна вода. Головне, щоб люди зберігали порядок і санітарію - не мили в бюветах руки й машини, не напували собак. Саме в цей момент може відбутися зараження й забруднення води, - пояснив головний технолог Київводоканалу Інна Лавринчук. - До того ж бажано, щоб бювет постійно працював. Насоси накачують воду в резервуари, і якщо вона застоюється, то в ній можуть розвиватися бактерії".
За переконанням Валентина Безрукого, президента науково-дослідного центра незалежних споживчих експертиз "ТЕСТ", найбільша ймовірність наповнити пляшки неякісною водою в ранкові годинники, після нічної паузи. "Та й санслужби не в змозі проконтролювати всі бюветы оперативно. Проводячи аналізи бюветів в Україні, ми спостерігали перевищення рівня заліза в київських і високу мінералізацію в дніпропетровських. Так що бюветна вода небезпечніше водопровідної".
З думкою Безрукого погоджується й Дмитро Савчук, кандидат технічних наук, завідувач лабораторією захисту від шкідливого впливу вод Інституту гідротехніки й меліорації. З бюветами було б все добре, якби не місце розташування. Міські умови, вважає він, можуть зіграти погану службу навіть дуже гарній "артезіанській" воді. "Я називаю воду в бюветах водою з асфальту". Подумайте самі, вода просочується крізь асфальт, вбираючи в себе пил, нафтопродукти, гази, відкладення й ін. Все це осідає в ґрунті. Міський ґрунт вміщає в кілька разів більше шкідливих речовин, чим допускають граничні норми. Є ймовірність просочування їх й у затрубний простір бюветів і резервуарів. Бювети не повинні бути в місті. Вода в свердловинах може бути чистою тільки в природоохоронній зоні. У Відні беруть воду з гірських лугів, а не з Дунаю. Або міських джерел", - розповів Савчук інтернет-газеті "СЕЙЧАС".
До того ж експерт вважає, що найгірший варіант питної води - вода з колодязя. Її цілком можна вважати водою з відкритого джерела. "Артезіанські свердловини починаються з 50 м. А глибина колодязів у селах в основному 20-30 м. Чим ближче залягання вод, тим швидше вона буде заражена. Незважаючи на те що санслужби говорять про контроль, ця вода найнебезпечніша. У колодязі попадає дощова вода, вода з полів, які оброблялися", - запевняє експерт.
Вода водопровідна
Інна Лавринчук п'є воду тільки з-під крана, причому в сирому виді. І стверджує, що вона найбезпечніша. "Нас жорстко контролюють багато структур, починаючи із санепідстанції й закінчуючи Держспоживчстандартом. Як розумієте, ці організації перебувають на самооплатності. За найменше відхилення від норми вони вправі виписати штраф і на 500 тис. грн., і на 2 млн. грн. Тому перевірки проводять як планові, так і позапланові. Але дотепер нічого не знайшли, - зізнається Лавринчук. - Вода перевіряється щогодини за європейськими показниками на солі важких металів, пестициди, нафтопродукти, радіонуклеіди та ін. Всього 86 показників, більше чим у Європі" (там перевіряють воду на 80 показників. - ред.).
Безрукий погоджується, що вода з-під крана безпечна, якщо говорити про співвідношення ціна-якість і з погляду контролю. "Її набагато легше контролювати, чим, приміром, з бювета. Єдиний недолік водопровідної води - запах і смак хлору. Але сильне хлорування води дотепер застосовують тільки через комунікації. Якщо провести знезаражування води на станції - наприклад, ультрафіолетом, то після того як вона пройде по всіх багатокілометрових трубах, може бути знову зараження. Хлорування ж "супроводжує" воду аж до споживача".
До речі сказати, експерт запевняє, що твердість київської води - не більш ніж міф. "Вона має середню твердість, іноді навіть м'яка. І говорити про те, що пральні машини виходять із ладу через твердість - просто трюк рекламщиків", - запевняє Безруков.
Але якими б не були доводи на користь води з-під крана, наскільки вона чиста, можна перевірити шляхом кип'ятіння. Рудий або навіть чорний осад або піна - звичайне явище. Його можна забрати найпростішим способом - звичайним кухольним фільтром. Однак варто пам'ятати, що фільтр здатний очистити водопровідну воду, а не бюветну.
Фільтр - справа тонка
"Більшість фільтрів, які продаються на нашому ринку, призначені лише для доочищення води. Ні в колодязі, ні в бюветі вода не проходить знезаражування. Виходить, якщо пропустити через фільтр цю воду, то вона пройде лише додаткову фільтрацію, але не знезаражування", - міркує Безруков.
На думку Оксани Бамбури, головного технолога ТМ "Еталон", фільтри дійсно дають позитивний результат. Однак прибігаючи до такого способу очищення навіть водопровідної води, споживач повинен додавати максимум зусиль для дотримання санітарних норм. "Багато хто не розуміють, що фільтр - це окрема система між споживачем і краном. Ніхто не може проконтролювати фільтр при використанні. Багато хто зневажають посібником з експлуатації - вчасно не міняють картридж, що й приводить до ще більшого забруднення води", - розповідає Бамбура.
Пляшка від пляшки різниться
Бамбура запевняє, що найкраще пити воду бутильовану, однак і тут є нюанси. Виробництво звичайної води для питва - процес набагато більше складний, чим газованої. Але в Україні немає законодавства, яке б регулювало цю галузь. "З одного боку, клієнт платить не тільки за чисту воду, але й за доставку. Безумовно, міськводоканал робить багато для очищення води, але відповідальної особи, якщо трапиться отруєння, по суті, немає. Якщо людина набирає воду з бювета, вона також відповідає за воду, що наливає. Але якщо тару для бутильованої води обробляють промисловим способом, то в тих, хто набирає воду з кювета, вони часто позеленіли, - пояснює експерт. - З іншого боку, для води стан "у пляшці" не властивий. І щоб споживач одержав чисту й безпечну воду в пляшках, слід дотримуватися складного процесу не тільки її виробництва й розливу, але й доставки".
Як результат, незважаючи на те що сьогодні досить компаній, що пропонують бутильовану воду, споживач змушений діяти інтуїтивно, беручи до уваги лише смак води й заяви про її якість самих виробників.
"Вимоги до питної води, закладені контролюючими органами, дуже низькі. Будь-яку воду, що відповідає нормам водопровідної, можна розливати в пляшки й продавати", - скаржиться Бамбура.
За інформацією Ігоря Пастуха, президента Асоціації бутильованої води України, на ринку дійсно є виробники, що розливають воду не зі свердловин, а з-під крана, прямо в гаражах. "Щоб бути впевненими в якості води, довіряйте визнаним маркам, а краще перевірте самі. Подзвоніть в будь-яку компанію й напроситеся бути присутнім на виробництві. Чисті виробники не відмовлять, - порадив Пастух. - Хоча, з іншого боку, основна проблема - у відсутності єдиного стандарту для бутильованої води. Мінздрав 15 років не може розібратися із класифікацією. Апріорі водопровідна відповідає нормам, і якщо вода в пляшці й має такі ж показники, то до такого виробника не буде ніяких претензій, навіть якщо він налив туди воду з-під крана".
Бамбура радить звертати увагу на джерело води. Вода повинна бути зі свердловини глибиною не менш 150 м. "Заяви виробників про те, що вода взята з екологічно чистого району, можуть нічого не значити. Вода не має границь і постійно бере участь у круговороті. Якщо в якомусь районі відбулася аварія, а джерело в екологічно чистому районі неглибоке, то верхні води забруднюються повсюдно. Рятує тільки глибина, - запевняє експерт. Тільки воду із глибоких свердловин можна розливати, не піддаючи додатковому очищенню".
На думку експерта, ті виробники води, які не мають глибоких свердловин, намагаються не говорити про їхнє місце розташування або про глибину. Втім, таку воду можна очистити. "Спочатку її очищають до нуля, у найкращому разі додають солі (хоча деякі розливають і порожню воду, власне Н2О). Можуть говорити про додавання якихось інгридиєнтів, приміром, срібла. Але срібло - це казки. Додаткові інгредієнти для стерилізації вводять на брудному виробництві. Ми додаємо срібло влітку в дуже жарку погоду й тільки для того, щоб не порушилися властивості води при транспортуванні".
Яку воду пити?
В асоціації запевняють, що обсяги доставки води по Києву ростуть на 25% у рік, у регіонах - на всі 35%. І все більше українців воліють пити воду бутильовану. Хоча міськводоканал запевняє, що у світі спостерігається зворотна тенденція. "У ряді європейських країн помітно зменшилися продажі бутильованої води. Навіть відомі бренди не витримують вже конкуренції зі звичайною трубопровідною водою. У Лондоні було проведено дегустаційне дослідження, коли на пробу були виставлені в однакових склянках 24 найбільш популярних бренда питної води разом зі звичайною трубопровідною водою. У результаті водопровідна посіла третє місце", - повідомляє Київміськводоканал. - Сан-Франциско й Лондон сьогодні є містами-лідерами, з тих, хто відмовився від бутильованої води". Навіщо, так сказати, переплачувати?
Тенденція дійсно намітилася, погоджується Пастух, але тільки в деяких містах. "Лондон, Сан-Франциско, може ще окремі міста в Хорватії й Чорногорії. Але ж мова йде не про воду. Київський міськводоканал черпає воду з гарної свердловин - і ніхто не говорить, що вона погана. Питання в трубах. У Лондоні була проведена широкомасштабна кампанія по комунікаціях. І тепер там дійсно гарна вода. Однак потрібно враховувати наші реалії. Наші комунікації ще не готові видавати воду з-під крана таку ж, як у Лондоні".
Іван Самійленко
За матеріалами: газета Сейчас
Поділитися новиною
