616
Оцінку поставить осінь
— Фондовий ринок
На поточному тижні Міністерство економіки презентувало травневі результати боротьби з ростом цін в Україні.
За заявою керівника Мінекономіки Богдана Данилишина минулий місяць виявився переломним етапом у боротьбі уряду з ростом цін в країні, у результаті чого темпи інфляції скоротилися в 2 рази, а в літні місяці інфляція в Україні буде ще значно нижче, ніж була в травні.
Міністр економіки також відзначив, що в цей час в українській економіці присутній цілий ряд позитивних тенденцій, які внаслідок накладення інших сприятливих факторів можуть одержати прогрес у майбутньому, привівши до вповільнення росту індексу споживчих цін та істотному скороченню річного показника рівня інфляції.
При цьому уряд очікує одержати за підсумками поточного року, інфляцію майже на півтора процентних пункту нижче, ніж вона була торік (в 2007 році інфляція в Україні склала 16,6%), при збереженні високих темпів росту ВВП на рівні 6,5-7%.
У середу 11 червня на черговому засіданні Кабінету Міністрів, уряд попередньо затвердив нові макроекономічні показники для використання їх при підготовці змін у державний бюджет 2008 року.
За пропозицією Мінекономіки темпи інфляції в Україні в 2008 році складуть 15,3%, номінальний ВВП пропонується підвищити на 35,6 млрд. грн. до 956,8 млрд. грн., при цьому сальдо торговельного балансу погіршиться на $4,5 млрд. і складе $13,7 млрд.
Нові макропараметри держбюджету визначені при валютному коридорі в 4,95-5,25 грн./$ (у цей час офіційний курс американського долара варіює навколо оцінки в 4,85 грн. за 1 долар).
Остаточно базові макроекономічні показники будуть затверджені кабінетом Міністрів після узгодження їхніх параметрів із Секретаріатом Президента.
Національний банк України підтримує оптимізм уряду й також прогнозує, що при гарному врожаї й твердих монетарних діях у фінансовій системі країна закінчить рік з інфляцією в 15-16%.
У пакеті пропонованих антиінфляційних кроків і лібералізації валютного ринку Національний банк України (НБУ) вже направив на розгляд Ради НБУ свої пропозиції по реформуванню державної валютної політики.
У відповідності із розробленою НБУ концепцією валютної реформи, Україна повинна буде протягом найближчих 30 років істотно скоротити своє відставання від розвинених економік і до закінчення 30-річного періоду мати кредитний рейтинг країни на інвестиційному рівні, а гривня стане вільно конвертованою валютою.
За розрахунками НБУ в цей час українська економіка відстає від рівня розвитку провідних економік світу як мінімум на 30 років, і для того щоб значно скоротити даний розрив Україні необхідно провести валютну реформу, що і повинно стати головним двигуном для економічного росту.
Нинішня система валютного регулювання в Україні базується на принципах декрету Кабінету міністрів "Про принципи валютного регулювання й валютного контролю" від 1993 року й уже давно морально застаріла. Передбачається, що валютна реформа в Україні повинна розширити регуляторні повноваження НБУ та здійснюватися в три етапи, які подовжаться від 8 до 30 років.
У ході реалізації валютної реформи Національний банк у першу чергу має намір впроваджувати механізми монетарного суверенітету - заохочувати використання гривні в міжнародних торговельних операціях, насамперед, наданням можливості проведення розрахунків у гривні по експортно-імпортних операціях.
Також Національний банк планує активізуватися в напрямку дедоларизація економіки та лібералізація валютного ринку.
НБУ заявляє про необхідність остаточного закріплення за гривнею статусу не тільки єдиного інструмента платежів в Україні, але й міри вартості товарів і відмови від використання в ціноутворенні й розрахунках яких-небудь похідних по типу 'умовних одиниць'. Крім того, планується перехід до банківського кредитування населення й підприємців винятково в національній валюті. Для цього Нацбанком будуть вводитися обмеження на максимальний розмір і строк банківського кредиту в іноземній валюті, а також змінюватися структура валютного ринку за рахунок розширення (звуження) кола учасників валютного ринку.
Крім цього Національний банк збирається підвищити чутливість економіки до процентної політики, більш гнучко регулювати порядок та умови торгівлі валютними цінностями, розширити перелік фінансових інструментів, які могли б виступати забезпеченням рефінансування НБУ.
Згодом Національний банк України планує повністю відмовитися від викупу надлишку валютної пропозиції на міжбанку й перейти винятково до рефінансування комерційних банків, відправивши курс гривні у вільне плавання.
Пропозиції Національного банку України по проведенню валютної реформи в країні дійсно є революційними, однак, початок їхньої реалізації в умовах нестабільної фінансово-економічної обстановки у світі і політичній і економічній незбалансованості в Україні може тільки додати невизначеність в операційну діяльність українських товаровиробників й істотно підвищити виробничо-інвестиційні ризики.
В умовах відсутності системних протекціоністських дій уряду відносно українських товаровиробників, застарілого інвестиційного та корпоративного законодавства, не відповідної сучасним реаліям фіскальної політики, лібералізація валютного ринку може стати не стільки панацеєю від інфляції й стимулом для росту, скільки додатковим аргументом по згортанню інвестиційних програм в Україні.
Заморожування на державному рівні росту цін і тарифів у комунальних, транспортних, енергетичних галузях не може тривати нескінченно. Вже в наступному році ціна на імпортований Україною природний газ буде підвищена до рівня в 320-380 доларів за 1000 кубометрів, що безпосереднім і вкрай хворобливим образом відіб'ється не тільки на українських підприємствах і домогосподарствах, але приведе до підвищення цін буквально у всіх галузях економіки й падіннь темпів росту ВВП.
Крім того, застосовувані з березня тверді монетарні дії Нацбанку та Мінфіну по стерилізації гривні, у відсутності системних кроків уряду по модернізації економіки, обмежують можливості українських підприємств по фінансуванню як оперативних, так і стратегічних завдань по комплексній оптимізації виробництв, у тому числі й впровадженню програм по енергозбереженню.
В тій же багатій на енергетичні ресурси Російській Федерації, Президент Росії Дмитро Медведєв у червні підписав Указ "Про деякі заходи щодо підвищення енергетичної й екологічної ефективності російської економіки". Даний нормативний документ прийнятий з метою зниження до 2020 року енергоємності валового внутрішнього продукту Російської Федерації не менш чим на 40% у порівнянні з 2007 роком, забезпечення раціонального й екологічно відповідального використання енергії й енергетичних ресурсів.
На жаль, у нас в країні завдання енергоємності економіки на сьогоднішній день не є пріоритетними, і будуть вирішуватися вже тоді, коли європейські ціни на газ стануть для України не тільки очікуваним прогнозом, а об'єктивною реальністю, що настала.
Під час відсутності в країні збалансованої антиінфляційної політики, невідповідності росту заробітної плати рівню продуктивності праці й темпам економічного росту й популістському режимі фінансування бюджетної сфери, інфляція в Україні не може бути зупинена - вона тільки відкладена в часі й досить легко зможе повернутися на середньомісячний 1,5-2,5% ріст вже в осінньо-зимовий період.
У вересні уряд планує провести 20-30% збільшення заробітної плати в бюджетній сфері, що виявиться додатковим стимулюючим фактором для росту цін в Україні й повністю нівелює той ефект, якого зумів домогтися Національний банк, вилучивши за весняний період з обороту близько 15 мільярдів гривень.
Вже на сьогоднішній день на рахунках уряду сконцентровано понад 27 млрд. грн., які після прийняття змін у держбюджет 2008 року будуть скоріше за все в основній своїй масі спрямовані на фінансування бюджетних програм, підвищення зарплат і соціальні виплати, що повністю перекреслить зусилля українського Центробанку по монетарному стримуванню інфляції.
До того ж після чергового сугубо немонетарного розкручування інфляції, проведені в цей час Національним банком дії по лібералізації курсоутворення, будуть піддані й парламентом і керівництвом країни твердій критиці й пропоновані Правлінням НБУ в цілому давно назрілі й необхідні комплексні кроки по фундаментальній валютній реформі будуть відкладені на роки.
Якщо уряд продовжить вилучати фінансовий ресурс із економіки, необґрунтовано підвищуючи зарплати й активно фінансуючи соціальні програми, ніякі літні дефляційні тенденції не врятують Україну від того, що вже за підсумками 3 кварталу інфляція в країні буде вище задекларованих урядом 15,3%, а в цілому до закінчення року перевищить рівень в 20%.
У свою чергу темпи економічного росту в Україні до кінця нинішнього, а особливого в наступному році завдяки існуючим проблемам з виробничим фінансуванням, нестабільною політико-економічною обстановкою в країні й обережністю системних інвесторів будуть мати стійку тенденцію до зниження.
Український біржовий ринок у цей час розвивається в тренді загальносвітових тенденцій.
Більшість провідних світових індексів за першу половину червня відкотилися вниз на 2-5% під тиском новин про ріст інфляційних очікувань і негативної економічної статистики в США та Євросоюзі, ціновому ралі, що триває на сировинних ринках і досить мрячних перспективах із трендом американського долара відносно світових валют у найближчі місяці.
Українські цінні папери при практично повній відсутності інвестиційного інтересу з боку покупців з початку червня також стрімко дешевшають, вже повністю нівелювавши свій травневий ріст, а їхня корекція тільки за поточний тиждень склала в середньому 3-7%.
Раптово проведена в останній декаді травня різка ревальвація гривні й відсутність яких-небудь передумов, що протягом найближчих тижнів, а можливо й місяців в українському політичному житті будуть відбуватися значні позитивні зрушення, а економіка буде стійко й системно розвиватися, роблять психологічний тиск на потенційних інвесторів і стримують інвестиційну активність у країні.
Торговельний комітет ПФТС на поточному тижні вирішив посилити вимоги до максимально припустимих спредах, а також розмірам мінімальних лотів котирувань, що виставляють на ринку. З 17 червня розмір горизонтального спреда для цінних паперів I рівня листинга буде знижений з 15% до 5%, II - з 50% до 15%, а позалистингових - c 300% до 100%.
В аналогічних пропорціях по рівнях листинга будуть звужені й припустимі розміри вертикального спреда, у рамках якого можливий акцепт, а також максимальний вертикальний спред, що відображає котирування.
Розмір мінімального торговельного лота для I рівня листинга буде збільшений з 20 тис. грн. до 50 тис. грн., II - з 10 тис. грн. до 25 тис. грн., а позалистингових - з 5 до 10 тис. грн.
Нові умови котирования цінних паперів у ПФТС приймалися з метою поліпшити ліквідність фондових інструментів й обмежити можливості маніпуляцій з котируваннями.
Проте, поки державні інститути не повернуть довіру стратегічних й інституціональних інвесторів, а валютно-грошова й інвестиційна політика нашої держави не стане більше послідовною та прогнозованою, навряд чи можна розраховувати на те, що нові торговельні умови зможуть значно підвищити інвестиційну активність на біржовому ринку України.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
