9814
В Україні дозволять приватизацію кімнат в гуртожитках
— Нерухомість
Проблема приватизації гуртожитків в Україні існує вже не перший рік - передача їх у руки приватних структур привела до практики виселення людей без надання їм якого-небудь іншого житла. У четвер парламентарії впритул зайнялися її рішенням - у першому читанні були прийняті два законопроекти, які дозволять окремим категоріям громадян стати власниками займаних ними кімнат.
Загальна проблема
На сьогодні приватизація житлової площі в гуртожитках прямо заборонена. У п. 1 ст. 2 Закону №2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду", прийнятого в 1992 р., перераховані житлові об'єкти, що підлягають безкоштовної приватизації на користь громадян України. Кімнат гуртожитків серед них немає - вони знаходяться в 2-ому пункті цієї ж статті в числі об'єктів, на які така приватизація не поширюється. Аргументи на користь цього положення у свій час були очевидними - нормально працюючому підприємству гуртожитки потрібні для надання їхнім співробітникам у службове користування.
Однак ситуація з тих пір змінилася, відзначає адвокат, член "Української асоціації медіа-юристів" Людмила Опришко, - багато підприємств були приватизовані або продані, перепрофільовані або взагалі припинили своє існування. У процесі приватизації (корпоратизації) держпідприємств перебувають у їхньому веденні гуртожитку передавали на баланс або включали в статутний фонд підприємницьких структур, оскільки законодавчих обмежень для цього не існувало.
Нові ж власники, користуючись законним правом розпоряджатися своїм майном, почали реконструювати, продавати або якось інакше вирішувати долю отриманих гуртожитків. При цьому конституційне право людей, роками живучих у них, виявилося порушене - їх стали в примусовому порядку виселяти без надання альтернативного житла. Це викликало хвилю скандалів і судових розглядів, які затяглися на роки.
Сформована ситуація стала відбиттям протиріч між більше новими законодавчими актами й положеннями Житлового Кодексу (прийнятого, як відомо, ще за радянський час - в 1983 р.), які донині регулюють правила проживання в гуртожитках.
Так, згідно ст. 132 гл. 4 ЖК, виселення з гуртожитку без надання іншого житла може проводитися тільки на підставах, прямо зазначених у цьому законі. Наприклад, для постійних співробітників такою підставою служить звільнення за порушення трудової дисципліни або ж за власним бажанням.
Крім того, у ст. 125 знаходиться перелік осіб, вимога про виселення яких без надання житла на заміну в кожному разі є незаконним. Серед них - учасники ВВВ; особи, які працювали на підприємстві, що надало їм цей гуртожиток, не менш 10 років; особи, звільнені у зв'язку з ліквідацією підприємств; самотні люди з неповнолітніми дітьми та інші. За словами юристів, якщо трудові відносини з підприємством зберігаються, то зміна власника не повинна вплинути на житлові права його співробітників.
Як нагадала Людмила Опришко, у ЖК сказане також, що на підставі рішення про надання житлової площі в гуртожитку, адміністрація підприємства повинна видати спеціальний ордер, що служить єдиною підставою для проживання в ньому. "На жаль, останнім часом багато хто ігнорували цю вимогу, і поселення провадилося без надання необхідного документа, - говорить адвокат. - Таким чином, у цих людей не виникало законного права користування - саме вони сьогодні першими ризикують опинитися на вулиці".
Відповідно до статистики, озвученої Фондом держмайна, в Україні налічується 883 гуртожитку, що ввійшли в статутні фонди організацій в 90-і роки. ФДМ визнає помилковість такого рішення при приватизації підприємств і навіть намагається в судовому порядку повертати ці об'єкти містам. На сьогодні в 14 тис. гуртожитках країни (без обліку студентських) проживає близько 1,5 млн. родин, або 4 млн. чоловік, і їхня доля поки не визначена.
"Останнім часом у процесі приватизації більшість гуртожитків передавалися вже на баланс місцевих органів самоврядування", - розповідає аналітик-оглядач інтернет-видання "Правовий аспект" Олександр Попов. В 2005 р. це було закріплено законодавчо (зокрема, зміни п. 9 ст. 8 Закону "Про приватизацію державного житлового фонду"). У випадку банкрутства, зміни форми власності або повної ліквідації підприємства, державний житловий фонд, що перебував у його веденні, передається в комунальну власність місцевих рад. Відповідно до нової редакції, тепер ця вимога відноситься й до гуртожитків, що дає можливість їхнім жителям надалі приватизувати свої кімнати.
Лід рушив
Схоже, що сьогодні ситуація зі службовими гуртожитками починає радикально мінятися. Минулого тижня Верховна Рада прийняла в першому читанні два із чотирьох розглянутих законопроектів, так чи інакше пов'язаних із приватизацією гуртожитків.
Відповідно до проекту закону, що отримав схвалення, №1240 "Про внесення змін у Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду", житлова площа в гуртожитках, призначених для проживання родин і самотніх громадян, включена в перелік об'єктів, які можуть бути безкоштовно приватизовані її користувачами. Виключення становлять лише гуртожитки навчальних закладів, соціальні, а також розташовані на території військових частин.
Представляючи проект, один з його авторів Анатолій Матвієнко підкреслив, що мова йде про забезпечення прав людей, які багато років живуть у гуртожитках вже неіснуючих держпідприємств і не можуть розраховувати на швидке одержання житла.
Ця категорія громадян визначається п. 5 ст. 2 документа - сьогодні правом приватизації запропоновано наділити людей, які не просто проживають, але й зареєстровані в даному гуртожитку більше 5 років, не забезпечені власним житлом та перебувають на квартирному обліку.
Як пояснила Людмила Опришко, способи приватизації, розрахунок максимально можливої площі зберігаються такими ж, як й у випадку квартир у житловому будинку. Одночасно із приватизацією кімнат, у загальну спільну власність будуть передаватися й площі загального користування. У такому гуртожитку між його власником і власниками кімнат повинен бути укладений договір про спільне володіння їм й участі на паях у витратах по його змісту.
Комплексний підхід
Закріплюючи можливість приватизації, проект закону №2009 "Про забезпечення реалізації житлових прав жителів гуртожитків" намагається також дати відповідь на питання, що робити з гуртожитками далі. У ньому прописані повноваження й обов'язки центральних і регіональних органів влади, спрямовані на дозвіл даної проблеми. У своєму виступі один з авторів проекту екс-міністр із питань ЖКГ Олександр Попов відзначив також, що передбачається створення програми, як регіональної, так і центральної, спрямованої на рішення питань подальшої експлуатації гуртожитків. Передбачається, що в неї будуть включені певні кошти держбюджету.
Відповідно до законопроекту, передача гуртожитків у власність територіальних громад повинна здійснюватись за рішенням їхнього нинішнього власника на компенсаційній основі, виходячи з різниці ринкової та балансової вартості об'єкта.
Рішення про долю переданих гуртожитків буде приймати місцева рада - у нинішній редакції прописано п'ять варіантів їхнього подальшого використання. Перший з них - зберегти об'єкт у статусі "гуртожиток", і тоді живучі в ньому на законних підставах (більше 5 років) люди зможуть приватизувати свої кімнати.
Замість цього гуртожитку може бути привласнений статус соціального (без права приватизації), або буде ухвалене рішення про перепрофілювання об'єкта. У таких випадках його колишнім мешканцям повинне надаватися на вибір соціальне або інше житло.
Місцева рада також може ухвалити рішення щодо зносу гуртожитку й будівництва на його місці нового соціального житла. І останній варіант - ділянка, що звільнилася, продається на аукціоні. У таких випадках його колишніх мешканців переселять в інше придатне для проживання житло (при продажі ділянки як варіант можуть запропонувати грошову компенсацію на оренду житла строком до одного року).
У випадку прийняття цього закону, виселення людей, які живуть та прописані більше 5 років у гуртожитках, що не передані територіальній громаді, буде заборонено до одержання ними соціального житла.
Людмила Опришко нагадує, що Закон "Про приватизацію державного житлового фонду" не встановлює строки її проведення. Однак безкоштовна приватизація здійснюється за допомогою погашення житлових чеків, строк використання яких, відповідно до Постанови ВР N286-V, поки продовжено до 31 грудня 2008 р.
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
