Мінекономіки пішло в себе — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Мінекономіки пішло в себе

Казна та Політика
455
Міністерство економіки затурбувалося засиллям імпортних товарів на вітчизняному ринку. Минулого тижня відомство Богдана Данилишина оприлюднило масштабний проект Державної цільової програми розвитку внутрішнього ринку, розрахованої до 2012 р.
Запропоновані заходи, як вважають у міністерстві, дозволять збільшити частку товарів українського виробництва в роздрібному товарообігу як мінімум на 10%. А головне, за рахунок насичення внутрішнього ринку скоротити темпи інфляції до 8-9%. Щоправда, це задоволення буде аж ніяк не дешевим. Щоб досягнути таких результатів, за розрахунками Мінекономіки, протягом найближчої п'ятирічки необхідно витратити понад 80 млрд грн.
Мінекономіки спланувалося
У рейтингу конкурентоспроможності Світового економічного форуму серед досліджених 131 країни за величиною ринку Україна займає 27-е місце, зате за його ефективностю - лише 101-е. Вирішивши розібратися що ж відбувається, Міністерство економіки виявило відразу кілька причин низького рівня розвитку вітчизняного товарного ринку. Чиновникам довелося констатувати: в останні роки наші виробники стали втрачати свої позиції на внутрішньому ринку, а їх продукція все активніше витісняється імпортною.
Якщо в 2003 р. частка споживчих товарів українського виробництва на ньому становила 74%, то в 2007-м - 64,5%. Поки утримувати об'ємну ринкову частку вдається тільки харчовикам (близько 90% споживаних у країні продуктів харчування - вітчизняні). Гірші за всіх справи в сегменті відео- і аудіоапаратури - лише на 3,3% пропонованих у магазинах товарів стоїть марка українських підприємств.
"Викликає стурбованість зростання, що спостерігається в останні роки, у структурі товарного виробництва продукції з низьким ступенем обробки - зернових, олійних культур, залізної руди, цементу. Причому саме ці товари з низькою доданою вартістю активно реалізуються і на зовнішньому ринку. Цей фактор буде одним з основних при гальмуванні темпів економічного росту в середньо- і довготерміновій перспективі внаслідок скорочення запасів природних ресурсів і зниження ефективності їх переробки", - говориться у висновках Мінекономіки.
За словами виробників, збільшення випуску продукції з низьким ступенем переробки та переорієнтація низки компаній на зовнішній ринок - явища взаємозалежні. Вони також скаржаться на несумлінних конкурентів, що завалили вітчизняний ринок низькоякісною дешевою продукцією.
"Після того як Україна відкрила ринок для імпорту, підприємства легкої промисловості були змушені переорієнтуватися на країни ЄС. Із внутрішнього ринку нас посунули китайці", - заявляє президент Асоціації підприємств легкої промисловості "Укрлегпром" Валентина Ізовіт.
Донедавна захищеними себе почували виробники продуктів харчування, високі імпортні мита на які дозволяли їм утримувати вітчизняний ринок. Однак після вступу нашої країни до СОТ і вони почнуть втрачати свої позиції. При чому на відміну від тих же підприємств легпрому наростити експорт у держави ЄС їм не вдасться.
"Молочні заводи України працюють на сучасному обладннанні, але є проблема із сировиною. До 70% молока вони одержують від населення. Тому їх продукція ніяк не може відповідати європейським стандартам, які висувають дуже високі вимоги саме до якості сировини та умов його одержання. Без створення великих сучасних тваринницьких господарств говорити про досягнення стандартів якості продукції не доводиться", - відзначає голова Національної асоціації молочарів України "Укрмолпром" Василь Бондаренко.
Мінекономіки пропонує приділити особлива увага захисту вітчизняних виробників від конкуренції з несумлінним імпортом. Як захисні заходи тут бачать нетарифні методи обмеження імпорту, а саме введення системи контролю над якістю, аналогічною європейській (на її побудову міністерство планує витратити 322,6 млн грн.). Одночасно відомство Богдана Данилишина пропонує розширити фінансову підтримку вітчизняних виробників, насамперед аграріїв.
У найближчу п'ятирічку для МінАПК передбачається виділити 40,8 млрд грн., з яких 33,6 млрд - на здешевлення кредитів сільгосппідприємствам, які залучаються на впровадження нових технологій виробництва м'яса та молока. Ще майже стільки ж (40,4 млрд грн.) потрібно витратити на модернізацію промислових підприємств, щоб збільшити випуск товарів з високим ступенем переробки та наростити їх частку на внутрішньому ринку.
Міжвідомча нестиковка
Щоправда, міністерські плани мають масу недоробок. Насамперед, дослідники не подбали про джерела фінансування настільки глобальних заходів.
"Ми мають намір найближчим часом розглянути цю концепцію і оцінити її перспективи. Якщо передбачувані цілі будуть відповідати витратам, збільшення дохідної частини бюджету на 20 млрд грн. дає можливість включити її до видаткової частини і почати фінансування вже цього року", - повідомила глава комітету Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталя Королівська.
Зате Мінфін поки не відгукнувся на пропозиції Мінекономіки. У відомстві Віктора Пинзеника вважають, що бюджет не потягне таких видатків (тим поче що з вищих політичних міркувань Кабміну при коректуванні видаткової частини скарбниці прийдеся враховувати соціальні побажання глави держави).
Крім того, запропоновані підопічними Богдана Данилишина заходи щодо збільшення присутності вітчизняних виробників ідуть врозріз із антиінфляційними планами уряду. Щоб утихомирити зростання цін, Кабінет Міністрів має намір наситити ринок дешевим імпортом і аж ніяк не стримувати його потік за рахунок високих стандартів якості. До того ж, на думку експертів, шлях, яким зараз почато реформування системи контролю якості, призведе саме до більш легкого доступу на український ринок імпортної продукції.
"На сьогоднішній день є всі підстави очікувати, що навіть опір Держспоживстандарту не зможе призупинити реформування системи технічного нагляду та контролю над якістю. У країнах ЄС виробники переходять на систему добровільної сертифікації, коли держоргани контролюють товари тільки на предмет наявності в них потенційно небезпечних компонентів. Що стосується якості, то споживач сам вирішує, що й за якою ціною купувати. Ці підходи будуть впроваджуватися і в українську систему", - говорить старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін.
Відповідно до зобов'язань України, взятим у процесі переговорів із СОТ, повністю реформувати систему нагляду над якістю продуктів наша країна повинна до 2012 р. До цього часу всі технічні регламенти, які використовуються в Україні, необхідно підігнати під вимоги міжнародного торговельного клубу і до 31 січня 2012 р. подати на розгляд СОТ новий, скорочений перелік продуктів, які вимагають обов'язкової сертифікації.
Катерина Щепи
За матеріалами:
Деловая Столица
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас