3653
Удар по стабільності
— Валюта
Нацбанк поставив українські компанії перед фактом - прийшов час учитися працювати в умовах нестабільного курсу гривні до долара після більш ніж трирічного втримання національної валюти на рівні 5,05 грн/$.
Експортери вже почали підраховувати збитки від ревальвації і шукати способи хеджування валютних ризиків. Адже ревальвація гривні і вступ України у СОТ роблять виробників ще більш уразливими перед імпортерами, які готові до курсових коливань, упевнені учасники ринку.
Курс на зниження
21 травня стало днем переходу до нової валютної політики України - Національний банк уперше з 21 квітня 2005 року ревальвував офіційний курс гривні з 5,05 грн/$ до 4,85 грн/$. Цьому рішенню передувала відмова НБУ протягом майже трьох місяців виходити на міжбанк і викуповувати надлишки доларів США. У цей час Мінфін для боротьби з рекордною інфляцією продовжував накопичувати кошти на рахунках Держказначейства (у середині травня - понад 27 млрд грн), обмежуючи бюджетні витрати, що збільшувало дефіцит безготівкової гривні на ринку. "У багатьох областях бюджетники не отримували кошти з лютого", - розповіло джерело в секретаріаті президента.
З урахуванням того, що НБУ підвищив норми гривневого резервування банків, вартість "коротких" ресурсів (нічних і тижневих) на міжбанку в деякі дні перевищувала 57% річних. Штучна нестача національної валюти спровокувала падіння безготівкового долара в середині травня до 4,45 грн/$ і змусила НБУ 22 і 23 травня негайно вийти з інтервенціями по 4,8 грн/$. Як показали подальші дії НБУ - 29 травня офіційний курс гривні було знижено на 0,2 коп. до 4,852 грн/$ - Україна почала перехід до "плаваючого" валютного курсу. Незважаючи на те, що викуп зайвої валюти стабілізував долар у районі 4,78-4,8 грн/$, зміцнення гривні відразу на 4% викликало негативну реакцію бізнесу.
Підприємства поставили на лічильник
Нацбанк розрахував, що зміцнення гривні підвищує її купівельну спроможність не менш ніж на 3% і знижує загальний рівень річної інфляції на 3-4%. Населення, що зберігало на депозитах долари, від ревальвації національної валюти, втім, втратило 2,82 млрд грн, а підприємства - 1,26 млрд грн. Однак за рахунок здешевлення погашення кредитів, узятих в іноземній валюті, фізичні особи заощадять 4,55 млрд грн, юридичні особи - 5,2 млрд грн. У сумі, за оцінками НБУ, українська економіка виграла 5,67 млрд грн.
Підприємства-експортери не згодні з розрахунками НБУ. Вони стверджують, що ревальвація принесла економіці збитки. "Оскільки 70% промисловості експортно орієнтовані, можна сміливо сказати, що наслідки ревальвації гривні для промислового сектора будуть різко негативними", - вважає голова правління "Лисичанський склозавод "Пролетар"" Надія Осиченко.
Аналітик ІК Dragon Capital Віталій Ваврищук говорить, що втрат зазнали підприємства, які купують сировину на внутрішньому ринку за гривню, а готову продукцію експортують - їхній виторг при конвертації валюти знизився мінімум на 4%: "Це металургія, можливо, окремі підсектори сільського господарства, такі як виробництво зернових і рослинної олії". "Оскільки наше підприємство більше 70% продукції реалізує на експорт, то ми при продажі валюти зазнаємо збитків у зв'язку з падінням курсу долара, - сказали в прес-службі "АрселорМіттал-Кривий Ріг".- Ці втрати зараз зрозумілі будь-якому підприємству України".
Про найбільші збитки заявляють машинобудівники. "За оцінками, які ми робили разом з колегами, з початку року через ревальвацію галузь втратила 900 млн грн доходів. Ці гроші осіли в кишенях імпортерів, які стали одержувати надприбутки", - упевнений генеральний директор "СКФ Україна" (Луцький підшипниковий завод) Володимир Цибульський.
Експортери не можуть включити свої втрати у вартість продукції, тому що ціна на їхні товари встановлюється світовим ринком, говорять експерти. Але при поточній зовнішній ситуації втрати гірничо-рудних компаній і металургів несуттєві. "За останній рік вартість сталі виросла більш ніж на 70%, окатишів Полтавського ГЗК - на 90%, аміаку - 80%, експортованої пшениці - майже на 60%, - відзначає старший аналітик ІФГ "Сократ" Сергій Невмержицький. - Зараз ми говоримо, що курс ревальвував на 4%, але ж це зовсім непорівнянні зміни.
Той приріст рентабельності, що одержали експортери за рахунок зростання цін на світових ринках, набагато значніший від рівня ревальвації". Це підтверджує президент Української асоціації металоторговців Андрій Федосєєв: "Для нас, як і для металургів, більш важлива світова кон'юнктура. Навіть маючи збільшення собівартості продукції 60%, ми збільшуємо прибутковість на 30% і більше".
Реальні збитки експортерів довідатися буде практично неможливо. "Рентабельність продажів експортерів обчислюється великими цифрами, - говорить Сергій Невмержицький. - Найчастіше великі виробники працюють через афілійовані торгові доми, які зареєстровані в офшорних зонах, тому повні дані про виторг не завжди відображаються в статистиці".
Валютний бонус
Від зниження курсу долара підприємства навіть можуть виграти - знизиться вартість імпортних енергоносіїв і сировини. "Більшість наших витрат прив'язані до долара, наприклад, електроенергія, паливо і сталь, що певним чином пом'якшує несприятливий вплив валютного курсу на наші витрати. За електроенергію ми платимо в гривні, але ціна фіксована в доларах", - сказали в прес-службі Ferrexpo.
Тому найбільший виграш від ревальвації одержали галузі, орієнтовані на імпорт сировини і готової продукції: до яких Віталій Ваврищук відносить харчову промисловість, фармацевтику і роздрібну торгівлю. "Ті, хто поставляв продукцію на внутрішній ринок, не постраждали, - підтверджує голова правління Національної асоціації молочарів України Василь Бондаренко. - Програли експортери. А в нас на експорт, в основному, у Росію, іде близько 30% продукції".
Але зниження цін у роздробі може не відбутися, якщо товар імпортує посередник. "Ми ніяк не відреагували і не будемо реагувати на зміну курсу, - говорить керуючий директор української філії компанії "Евросеть" Денис Хрустальов. - У нас всі ціни в гривнях, закуповуємо свою продукцію на внутрішньому ринку теж за гривні".
Ринок не готовий до волатильності
Підприємства поки не готові сказати, як мають намір працювати в умовах "плаваючого" офіційного курсу гривні. "Так, ми розуміємо, що зниження курсу долара негативно позначається на прибутках нашої компанії, однак у найближчій перспективі робити нічого не збираємося", - говорить заступник гендиректора з продажів "Автомобільний дім 'Україна" Олександр Ганжа. "Ми думаємо, які змінні закласти в розрахунок вартості продукції, але таке рішення не може бути спонтанним", - відзначили в "АрселорМіттал-Кривий Ріг". А багато компаній усе ще орієнтуються на курс 5,05 грн/$. "Багато забудовників зафіксували ціни в доларах, але за високим курсом. Просто зноску роблять, що курс 5,05", - говорить директор компанії Link Development Ярослав Цуканов.
Відхід від фіксованого курсоутворення змушує економіку переводити внутрішні операції в гривню. "У всіх розрахунках в остаточному підсумку ми тепер орієнтуємося на гривню, - розповів гендиректор девелоперської компанії Global Solutions Сергій Тумасов. - Долар став поганою змінною, і потрібно страхуватися від зниження курсу гривні". Перехід ціноутворення на гривню позначився на зниженні вартості продукції лише в кількох девелоперів та автодилерів.
На думку Віталія Ваврищука, у цих умовах головним завданням українських компаній є спроба освоїти такий інструмент як хеджування валютних ризиків - але в ситуації, коли Україна вступила у Світову організацію торгівлі, українські компанії стають більш вразливими перед закордонними конкурентами. "Ревальвація гривні значно послабить захист внутрішнього ринку, адже вона пройшла слідом за його відкриттям для імпорту в результаті вступу у СОТ", - констатує експерт аналітичного центру "BEST" Світлана Таран. "Собівартість імпорту знизилася, і по деяких товарних групах імпорт уже майже зрівнявся в ціні з вітчизняними продуктами", - визнав голова ради директорів Асоціації "Союз птахівників України" Олександр Бакуменко.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
