Іпотека дорожчає через нестачу гривень — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Іпотека дорожчає через нестачу гривень

Кредит&Депозит
1227
Якщо спробувати зараз взяти позику на покупку квартири в гривнях, ставка напевно виявиться вищою 20% річних. А ще банкіри збільшують відсоток по внесках. Зараз цілком можна знайти банк, що дає по депозиту в гривнях 18% річних. Обидва ці явища незаперечно свідчать про те, що українські банки гостро потребують грошей. Звичайно таку нестачу характеризують як передкризовий стан банківської системи. "Що ж насправді відбувається з українськими банками?" - запитали ми в самих банкірів.
Грошей на всіх не вистачає...
Президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко пояснює зростання ставок не стільки труднощами при одержанні позик від іноземних банків, скільки високою інфляцією: "Інфляція штовхає нагору кредитні ставки, адже банки не можуть її не враховувати. Основну частину коштів банки залучають зараз на внутрішньому ринку у вигляді депозитів. Інфляція створила таку ситуацію, що люди не дуже хочуть класти гроші під 15-16%, знаючи, що інфляція набагато перевищує цей відсоток. Тому банки змушені піднімати ставки по депозитах. А це, природно, підвищує кредитні ставки. Як вони будуть рости далі, залежить від того, як буде діяти уряд. Чи зважаться вони на антиінфляційні заходи чи і далі будуть продовжувати популістську політику".
Він же стверджує, що в першому кварталі нинішнього року українські банки зуміли позичити за кордоном навіть більше грошей, ніж у першому кварталі 2007-го. Але Олександр Сугоняко не дуже радий таким от успіхам вітчизняних банкірів. "Наприкінці 2007 року банківський зовнішній борг становив $31 млрд. Такий розмір боргу є небезпечним для фінансової стабільності держави", - говорить він.
При цьому заступник голови правління АКБ "Укрсоцбанк" Сергій Маноха стверджує, що доступ до іноземних позик мають далеко не всі українські банки: "Якщо ми говоримо про зовнішній ринок, то сьогодні ... доступ до нього мають банки з іноземними інвестиціями. Невеликі українські банки якщо і проводять якісь позики на двосторонній основі, то такі ресурси коштують досить дорого й інформація про такі операції не є загальнодоступною". Так що, судячи з його слів, далеко не всі українські банки можуть підживлюватися з-за кордону.
А ті, що можуть, одержують досить дорогі позики. "Якщо для великих банків, особливо для тих, що мають іноземний капітал, існує можливість залучати кредити з-за кордону за ціною 7-10% річних, то в середніх і дрібних банків - до 11-15% річних (без урахування непрямих комісій)", - говорить директор блоку "Казначейство і Ринки капіталу" в Альфа-банку (Україна) Андрій Бобишев. Природно, невеликим банкам у такій ситуації вигідно пропонувати українським вкладникам як мінімум 10-12% річних по доларових внесках. Ну а валютні кредити на покупку автомобілів або житла в такому випадку злітають вище 15-18% річних.
Реагують на нестачу грошей українські банки цілком природно. "Банки обмежують споживче кредитування. Основне завдання банківської системи - здійснювати розрахунки. Кошти, які залишаються після цих операцій, банки направляють на кредитування. У такий спосіб обсяги видаваних кредитів будуть зменшуватися. У першу чергу за рахунок кредитування населення... Швидше за все, у найближчі два-три місяці банки будуть змушені значно скоротити кредитні портфелі" - прогнозує заступник голови банку "Фінанси та Кредит" Ігор Львов.
І що із цього випливає?
Директор департаменту казначейства Правекс-банку Світлана Крамарова також відзначає, що банки змушені реагувати на те, що відбувається в економіці, скороченням кредитування: "У результаті зв'язування зайвої грошової маси, а також підвищення дисконтної ставки і ставки рефінансування, збільшилася вартість і депозитів, і кредитів у всіх істотних сегментах: багато банків призупинили видачу великих і довгострокових кредитів у гривнях або ж істотно підняли ставки по них. Були підвищені ставки по автокредитуванню, кредитуванню юридичних осіб і так далі. А от високоприбуткове споживче кредитування буде скорочено в останню чергу".
Скорочення кредитування в даній ситуації - це не так вже й погано, хоча й болісно для всіх, хто планував покупку квартири або машини. Олександр Сугоняко так пояснює позитивну сторону того, що відбувається: "У нас темпи збільшення споживчого кредитування в рази перевищують темпи зростання кредитування економіки. На кредитні кошти населенням купуються, як правило, товари іноземного виробництва. А нам треба розвивати свою економіку. Але на першому місці в банків повинна бути ліквідність (тобто здатність вчасно проводити розрахунки і видавати раніше внесені внески). А нарощування кредитного портфеля - це другорядно. Коли виникає дефіцит ресурсів, кредитування треба скорочувати, тому що з'являється загроза банківської кризи".
Виходить, що за можливість урятуватися від банківської кризи, що замаячіла на обрії, ми всі заплатили зростанням кредитних ставок, а то й зовсім неможливістю позичити грошей на якісь дуже потрібні і важливі покупки. "Це погано впливає на економіку, - упевнена заступник голови правління АКБ "Укрсоцбанк" Ірина Князєва. - З мого погляду, ситуація на ринку тільки погіршується, тому що коли банки скорочують кредитування і припиняється надходження грошей на ринок. У цьому вже почуваються ознаки серйозної кризи". Не банківської, щоправда, а тієї, що пов'язана з уповільненням зростання економіки.
І все-таки, є криза чи ні? Олександр Сугоняко стверджує, що її немає: "Банківської кризи, як такої, я не бачу. От, протягом місяця міжбанк не працював, проте, на неплатежі жоден банк не вийшов. Це говорить про те, що ліквідність і платоспроможність у наших банків на гарному рівні".
Але нас більше цікавить зовсім інше питання - чи може в Україні вибухнути банківська криза? "Масштабна криза, у принципі, імовірна. І причиною цієї кризи може бути загальна негативна макроекономічна ситуація, якщо зовнішній борг України виросте до 80% ВВП. А таке можливо до кінця року", - вважає президент АУБ.
Сценарій, на його думку, може бути такий: "Кошти, залучені з-за кордону, ми витрачаємо на покупку імпортних товарів, тобто вкладаємо в чужу економіку. І потім, коли приходить час розраховуватися із зовнішніми боргами, не вистачає грошей. Тому що повертати кредити важко. От вам і девальвація гривні, і криза".
Навіщо нам криза?!
Чого ж чекати насправді? Усе буде у визначальній мірі залежати від того, що будуть робити Нацбанк і Кабмін. На їхні зважені дії розраховує й Олександр Сугоняко: "Сьогоднішній стан банківської системи не є критичним. Тенденції, які є в частині нагромадження зовнішнього боргу, викликають стурбованість. І я б просив владу взяти під контроль ці негативні тенденції, замінивши їх на позитивні".
Йому вторять банкіри - вони уповають на грамотні дії Нацбанку та уряду. Начальник казначейства Укрпромбанку Сергій Шуст упевнений, що "імовірність банківської кризи в Україні досить низька в першу чергу з тієї причини, що НБУ і Кабінет Міністрів України вживають всі заходи для її запобігання. Банківська система України одержала значний кредит довіри в населення, а також в іноземних інвесторів. Тому для керівництва країни важливий контроль над економічними процесами". Князєва з Укрсоцбанку теж вважає, що "усе буде залежати від подальших заходів уряду і НБУ".
А Ігор Львов з банку "Фінанси та Кредит" упевнений у міцності позицій банківської системи в цілому: "Золотовалютних запасів Нацбанку вистачить для того, щоб, якщо буде потреба, підтримати банківську систему. Так що кризи банківської системи поки не передбачається".
Світлана Крамарова із Правекс-банку вважає, що інфляційні очікування і побоювання населення, звичайно, створюють додаткові проблеми, але для банківської системи це не небезпечно: "Не варто говорити про банківську кризу. По-перше, НБУ тримає ситуацію під пильним контролем і має у своєму розпорядженні достатні ресурси для стабілізації ситуації як локально, так й у перспективі. По-друге, значна частина банківської системи вже належить закордонним групам, які в порівнянні з масштабами банківської системи України мають практично необмежені ресурси". Солідарний з нею й Андрій Бобишев з Альфа-банку: "Криза може бути спровокована тільки при значному ускладненні ситуації з ліквідністю і розгортанні кризи неплатежів. Крім того, НБУ не стане допускати дефолти банків із групи найбільших і великих, оскільки це може привести до підриву довіри до банківських установ з боку населення і масового закриття депозитних рахунків".
Отже
Ситуація нині в банківській системі невесела, але не фатальна. Кредити зараз брати навряд чи варто. А от класти гроші на депозити у великі банки під вирослі відсотки - нині досить вигідно. І якщо вірити самим банкірам - зовсім не ризиковано.
За матеріалами:
Деньги.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас