309
"Татнафта" спробує відсудити в України 1,13 млрд дол.
— Енергетика
"Татнафта" почала міжнародний судовий розгляд з Україною, вимагаючи від неї $1,13 млрд як компенсацію збитку за втрату контролю над ЗАТ "Укртатнафта". Пізніше подібні позови подадуть ще три сторони конфлікту, у результаті чого сума істотно зросте. Але юристи впевнені, що навіть сприятливе рішення арбітражного суду "Татнафті" не вдасться підтвердити на території України, а звернути стягнення на майно країни за кордоном буде вкрай складно.
Учора "Татнафта" направила владі України позовну заяву з вимогою відшкодувати збиток, завданий їй як акціонерові "Укртатнафти" діями адміністративних і судових органів. Завданий збиток, розповіло джерело в "Татнафті", оцінюється в $1,13 млрд, які складаються в основному зі збитку за втрату контролю над Кременчуцьким НПЗ у результаті його рейдерського захоплення і дефолтів по платежах за поставлену нафту (оцінюються в $520 млн).
ЗАТ "Укртатнафта" створено на базі Кременчуцького НПЗ потужністю до 18,6 млн т нафти на рік. Татарська сторона контролювала підприємство через Мінмайна Татарії (28,77%), "Татнафту" (8,61%), швейцарську Amruz Trading (8,34%) і SeaGroup International, США (9,96%).
Однак у травні 2007 року акції "Укртатнафти", що належать іноземним компаніям, були списані на користь НАК "Нафтогаз України", у результаті чого її пакет збільшився з 43,054% до 61,35%. Ще 1% належить ТОВ "Корсан" (група "Приват").
Про свій намір у відповідь на дії України подати позов у міжнародний суд "Татнафта" оголосила ще на початку березня (див. Ъ від 18 березня). Тоді в компанії розповідали, що основою позову буде недотримання Україною міжурядової угоди з Росією, підписаної в 1998 році, про заохочення і взаємний захист інвестицій. Дії судових та адміністративних органів України, за висновками залученого "Татнафтою" консультанта Cleary, Gottlieb, Steen & Hamilton, порушують умови угоди. Джерело в "Татнафті" розповіло, що "Татнафта" уже обрала арбітра й учора направила Україні позов із пропозицією його кандидатури. Як місце розгляду позову розглядається Цюріх.
Співрозмовник відзначив, що юристи порекомендували всім сторонам - Татарії, SeaGroup International та Amruz Trading подати окремі позови. Таким чином, загальна сума вимог перевищить $5 млрд.
Міністр юстиції Микола Оніщук учора повідомив, що країна поки не одержала позовної заяви "Татнафти". А прем'єр Юлія Тимошенко заявила, що вважає позов "Татнафти" безперспективним: "Я думаю, Україна виграє, тому що в нас є свої внутрішні судові рішення із цього приводу".
На думку партнера Baker & McKenzie Володимира Хвалея, на ініційований "Татнафтою" розгляд може піти два-три роки. При цьому навіть у випадку винесення рішення на користь "Татнафти" залишається відкритим питання про його виконання. "Для цього необхідно звернутися в господарський суд та одержати виконавчий лист, - говорить пан Хвалей. - Однак шансів на успіх мало. Можна спробувати виконати його за межами країни і звернути стягнення на майно України. Однак, як правило, держмайно або охороняється конвенцією про дипломатичні відносини, або є майном держпідприємств, на яке, відповідно до практики багатьох країн, звернути стягнення боргу держави не можна".
Одержати гроші безпосередньо від України, підтвердивши рішення в українських судах, "Татнафті" буде практично неможливо, погоджується керуючий партнер компанії Astapov Lawyers Ігор Черезов. А партнер юридичної компанії "Песков і партнери" Геннадій Песков нагадує, що спроби арешту українського майна за межами території України дотепер закінчувалися вдало для неї. Наприклад, у серпні 2004 року адміністративні суди Бельгії і Канади заарештували літаки, що належать державному АНТК імені Антонова (Ан-124 та Ан-124-100).
Вони були арештовані у зв'язку з визнанням судовими інстанціями Бельгії і Канади рішення арбітражного суду Стокгольма про задоволення в 2002 році позову кіпрської компанії TMR Energy Limited до Фонду держмайна України. Однак через півроку АНТК ім. Антонова зміг звільнити свої судна з-під арешту в Бельгії, створивши прецедент, що дозволив звільнити і літак у Канаді.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
