836
Імпорт без меж
Минулого тижня Україна направила генеральному секретареві СОТ ноту про підписання Президентом закону про ратифікацію протоколу про вступ у міжнародний торговельний клуб. Таким чином, уже через місяць, 16 травня, наша країна стане офіційним членом цієї організації. Поки ж влада закінчує останні приготування: депутатам потрібно прийняти ще п'ять СОТових законів, стільки ж очікують підпису глави держави. На "закуску" законодавці залишили собі найбільш резонансні документи.
Стандарти скасовуються
Одночасно із СОТовим протоколом у парламент були подані останні десять законопроектів, необхідних для повноцінного членства в міжнародному торговельному клубі. Більшість із них стосуються спрощення правил ввозу та обігу товарів. Істотно скоротити витрати імпортерів на сертифікацію покликаний новий закон "Про стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності", що зараз перебуває на підписі в Президента. Цим документом Україна взяла на себе зобов'язання визнавати результати оцінки продукції на відповідність стандартам якості, проведеної в інших країнах - членах СОТ. Таким чином, з імпортера знімається обов'язок за наявності міжнародного сертифіката якості одержувати його український аналог.
"Наша країна буде визнавати сертифікати відповідності лише тих держав, у яких процедури оцінки відповідності якості аналогічні вітчизняним дозволяють не допустити потрапляння на ринок неякісного товару", - доповнив заступник міністра економіки Валерій П’ятницький.
Більш істотні нововведення містяться у поправках до Закону "Про безпеку і якість харчових продуктів", які ще тільки потрібно прийняти депутатам. Документ визнає необов'язковими для виконання чинні в Україні стандарти - ДСТ і ДСТУ. "Найчастіше вони являють собою точні рецепти приготування того чи іншого товару, але не обумовлюють, у яких умовах він повинен вироблятися, що дуже важливо саме для харчових продуктів. Крім того, багато стандартів не враховують нюансів сучасних технологій. Тому, щоб одержати підтвердження відповідності ДСТ, виробники змушені були неформально стимулювати чиновників, відповідальних за сертифікацію", - говорять в українському представництві Міжнародної фінансової корпорації.
На думку експертів, Держспоживстандарт зараз сконцентрований на сертифікації продукції та фактично ігнорує іншу свою функцію - перевірку її якості. Так що скасування обов'язкової сертифікації визволить чиновникам час, щоб зайнятися більш корисною справою і почати відслідковувати, наскільки якісний товар пропонує співвітчизникам торгівля. У самому Держспоживстандарті новації, зрозуміло, вважають шкідливими, оскільки система стандартів хоч і перестала бути індикатором якості харчових продуктів, зате була досить ефективним інструментом захисту внутрішнього ринку від засилля імпорту. Саме мотивуванням невідповідності ДСТ йому можна було перепинити доступ у країну.
"Для вітчизняних виробників, які працюють на внутрішній ринок і на експорт, після вступу в силу згаданих законів правила кардинально не зміняться. Незважаючи на те що продукція нашої компанії була сертифікована в Україні, щоб почати поставки на нові ринки, у кожній країні ми змушені знову проходити цю процедуру. Експорт спроститься тільки в тому випадку, якщо вітчизняні сертифікати якості будуть визнавати інші держави", - інформує керівник прес-служби компанії Nemiroff Тагір Імангулов.
Договори ж СОТ передбачають, що спочатку контролюючі органи інших членів організації повинні встановити, чи відповідає внутрішня система України з контролю над якістю продукції вимогам конкретної держави. І тільки в цьому випадку можливе визнання вітчизняних сертифікатів.
Втім, на думку виробників, наша країна як і раніше має потребу в розробці системи стандартів для продуктів харчування. "Наприклад, щоб під видом шоколаду не пропонувалася суміш жирів c додаванням сухого молока або какао. За наявності обов'язкових норм щодо кількості в продукті тих чи інших інгредієнтів виробник, чий товар не відповідає вимогам, втрачав би право називати його шоколадом", - говорить менеджер з сертифікації і якості продукції компанії "Крафт Фудз Україна" Євген Касько.
Імпортери пограються із квотами
Досить неоднозначно сприйняли експерти поправки до Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", які також очікують автографа глави держави. Документ дозволяє при розмитненні ліцензованого імпорту безперешкодно оформлювати партію товару, вантаженого навалом, якщо його "кількість або вага незначно відрізняється від зазначених у ліцензії". Межі можливого відхилення будуть установлені окремою урядовою постановою. На думку секретаря комітету ВР податкової і митної політики Катерини Ващук, ця норма залишає значний простір для можливих зловживань.
"Ми ставили запитання розроблювачам законопроекту: що таке незначне відхилення. І одержали відповідь, що таким можна вважати 20%-ву різницю реальної ваги або кількості від зазначених у ліцензії", - пояснила вона. Це означає, що встановлені ліміти на ввезення імпортної продукції можуть бути перевищені на 20%.
У першу чергу це стосується поставок очеретяного цукру, проти зняття обмежень на ввезення якого активно виступали виробники. "Україна зобов'язалася встановлювати щорічну квоту на імпорт цукру-сирцю очеретяного на рівні 260 тис. т по мінімальній ставці ввізного мита 2%. Поставлений понад це товар буде обкладати митом у розмірі 50% від контрактної вартості партії, тоді як зараз на цукор і цукровмісну продукцію вона становить 300-500 євро за тонну. Відкриття внутрішнього ринку загрожує відповідним скороченням обсягів вітчизняного бурякового виробництва, закриттям 20-22 заводів середньої потужності", - повідомив голова правління НАСУ "Укрцукор" Микола Ярчук. Поправки до закону про зовнішньоекономічну діяльність фактично дозволять імпортерам на пільгових умовах увезти ще до 52 тис. т цукру на рік, поступово збільшуючи цей обсяг. Згідно СОТовим домовленостям в 2009 р. квота буде підвищена майже до 264 тис. т, а в 2010 р. - до 267 тис. т.
Можливість для схожих маніпуляцій відкривають і затверджені парламентом поправки до Закону "Про захист національного виробника від демпінгового імпорту". "Відповідно до документа демпінгом визнається ціна "значно нижча" від звичайної. І не уточнюється, що варто розуміти під цим терміном", - пояснив голова підкомітету підприємництва комітету ВР промислової політики і підприємництва Михайло Чечетов. Як пояснив Валерій П’ятницький, повноваження визначати значимість відмінностей у ціні належить міжвідомчій комісії. "Буде проводитися відповідне розслідування, під час якого всі зацікавлені сторони одержать можливість висловити свою точку зору", - уточнив П’ятницький. Скептики ж вважають, що законодавча норма, сформульована розпливчасто, зробить процес проведення антидемпінгових розслідувань надзвичайно хабаромістким.
Зіграють на руку імпортерам і поправки до Закону "Про рибу, інші живі водні ресурси і харчову продукцію з них", які знімають кількісні обмеження у визначенні відповідних товарних партій. За нині чинними правилами вона не повинна перевищувати вантажопідйомності спеціально обладнаного вагона, цистерни або трюму рибацького корабля. Відповідно до оновленої версії документа одна партія - це будь-яка кількість продукції з однаковою назвою і властивостями, зроблена за однакових умов і на одних потужностях. Ці зміни мають особливе значення, якщо врахувати, що закон зобов'язує власника вантажу пред'являти ветеринарне свідоцтво на кожну партію ввезеного товару.
Спіткнулися об аграрне питання
Серед інших СОТових законопроектів, уже підтриманих Верховною Радою, поправки в закони "Про захист прав на позначення походження товарів" і "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Ці документи вводять обмеження на реєстрацію нових позначень продукції, у яких присутні географічні назви. Відтепер не можна буде зареєструвати товарний знак, що має прив'язку до певної місцевості, якщо продукція або сировина, з якої вона зроблена, не походить відтіля. У процесі переговорів щодо вступу у СОТ від України хотіли домогтися фактичної заборони традиційно використовуваних у нас товарних позначень, таких, скажімо, як "коньяк" або "шампанське". Однак нашим переговорникам удалося відстояти для виробників можливість і надалі експлуатувати ці назви.
З документів, які ще потрібно прийняти депутатам, поправки до Закону "Про ветеринарну медицину", які уточнять термін "забруднююча речовина". Відповідно до документа такою буде вважатися будь-яка речовина, кількість якої в продукції перевищує максимальну межу, установлену міжнародними інструкціями та рекомендаціями. Також парламенту потрібно внести технічні поправки в закон про митний тариф, де будуть зафіксовані ставки імпортних мит, установити які ми пообіцяли під час переговорів щодо СОТ.
Найбільш спірним із ще не прийнятих документів, на думку спостерігачів, є Закон "Про внесення змін у деякі закони України", яким повинно бути зафіксовано скасування пільг по ПДВ для сільгоспвиробників і впроваджені компенсаційні методи їхньої підтримки. За словами Валерія П’ятницького, на цей рік сума підтримки в бюджеті вже встановлена, але ліміт можливої фінансової допомоги аграріям з боку держави ще не вичерпаний. Зокрема, наша країна може наростити фінансові уливання за програмами допомоги розвитку інфраструктури на селі, підтримки родючості ґрунтів і боротьби зі шкідниками. Ніхто не сумнівається в тому, що під час розгляду документа аграрні лобісти спробують вибити максимально можливі суми.
Катерина Прищепа
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
