608
Втрачена генерація
— Фондовий ринок
У п'ятницю президент Віктор Ющенко своїми указами призупинив приватизацію акцій енергогенеруючих компаній, "Турбоатому", Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд, а також низки машинобудівних підприємств. Експерти не виключають, що в такий спосіб глава держави прагне позбавити прем'єр-міністра Юлію Тимошенко можливості використовувати виручені від приватизації кошти для реалізації своїх минулих і нинішніх передвиборних обіцянок.
Своїми указами №316/2008 і №317/2008 від 11 квітня Віктор Ющенко призупинив відразу кілька постанов і розпоряджень уряду, що передбачають, зокрема, продаж 60%+1 акції кожного із чотирьох енергогенеруючих підприємств - "Дніпроенерго", "Донбасенерго", "Західенерго" і "Центренерго", - а також 75,22% акцій "Турбоатому", 96,26% акцій феодосійської суднобудівної компанії "Море", Науково-дослідного інституту електромеханічних приладів (НДІЕП), Науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту атомного та енергетичного насособудування (НДІАЕН) і Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР).
Президент подав у Конституційний суд подання із проханням визначити, чи відповідають рішення уряду основному закону.
На думку Віктора Ющенка, приватизація енергокомпаній суперечить ст. 17 Конституції, у якій говориться, що захист енергобезпеки - одне з головних завдань держави. Крім того, уряд не врахував, що підприємства, що виставляють на продаж, забезпечують життєдіяльність країни і мають стратегічне значення для економіки та безпеки. Так, продаж енергогенеруючих компаній може позбавити НАК "Енергетична компанія України" очікуваного прибутку і несе ризик нерозрахунку із кредиторами. Приватизація "Турбоатому" і НДІАЕН ускладнить реалізацію "Енергетичної стратегії України на період до 2030 року". Нагадаємо, ці підприємства відіграють у ній ключову роль - їхні розробки і продукція необхідні для модернізації існуючих енергетичних потужностей країни та будівництва нових. Феодосійська суднобудівна компанія "Море" і НДІЕП спеціалізуються на виготовленні та ремонті зброї і військової техніки та необхідні для забезпечення обороноздатності держави. Відносно приватизації КГЗКОР глава держави нагадує, що крім України в будівництві комбінату брали участь Румунія, Болгарія, Словаччина та Німеччина, з якими дотепер немає погодженої позиції про подальшу долю підприємства.
Президента підтримала голова Фонду держмайна Валентина Семенюк: "Те, що така приватизаційна політика уряду приведе до негативних соціальних та економічних наслідків, розуміє президент". Вона вважає, що уряд зосередився винятково на проведенні масового розпродажу державного майна, тоді як до приватизації необхідно підходити виважено.
Експерти вбачають у появі указів політичне підґрунтя. "У першу чергу секретаріат президента буде говорити про економічні причини, але побічно в діях президента простежується і політичний мотив. Хоча тут і є присутня економічна складова, навіть може бути в більшій мірі, ніж політична, подібні рішення завжди будуть сприйматися як протидія Юлії Тимошенко в її планах приватизації, - говорить голова правління Центру прикладних політичних досліджень Володимир Фесенко. - У кожному разі чітко простежується ланцюжок: плани приватизації-соціальні виплати-президентські вибори".
У Кабміні укази Віктора Ющенка не коментують. Однак дії президента викликають сумніви в тому, що передвиборні обіцянки прем'єра Юлії Тимошенко будуть виконані. Нагадаємо, план приватизації на цей рік передбачає виторг 8,6 млрд грн. У грудні минулого року уряд пропонував направити на виплату вкладникам Ощадбанку СРСР всі надпланові надходження від приватизації. Тоді вони оцінювалися в 12 млрд грн.
Це означало, що з урахуванням передбачених у бюджеті коштів загальна сума погашення боргів могла досягти 20 мрд грн. Зараз уряд може розраховувати лише на приватизацію в II півріччі 67,9% акцій "Укртелекому", початкова вартість яких становить 12 млрд грн, а також Одеського припортового заводу - продати його планують у травні, початкова вартість 3 млрд грн.
У Нацбанку вважають, що реалізація планів Юлії Тимошенко несе серйозну загрозу українській економіці. У п'ятницю голова Нацбанку Володимир Стельмах заявив, що виплата 20 млрд грн вкладникам Ощадбанку СРСР збільшить річну інфляцію на 4%. Схоже, це розуміють і в уряді. У списку антиінфляційних заходів, підготовлених Мінекономіки, говориться, що позапланові надходження від приватизації будуть накопичуватися на рахунках Держказначейства і направлятися на інноваційні проекти.
Втім, у минулу п'ятницю на засіданні Верховної ради Юлія Тимошенко зробила заяву, що продемонструвала її бажання домогтися виконання своїх обіцянок: "Я хотіла б відзначити, що для того, щоб повернення заощаджень тривало далі в такому ж темпі, нам потрібно успішно провести приватизацію, план якої прийнятий Верховною радою, урядом і Фондом держмайна".
Тим часом потенційні покупці активів, приватизацію яких заборонив Віктор Ющенко, підтримали його рішення. У прес-службі групи "Енергетичний стандарт" заявили: "Приватизація генерацій у нинішньому вигляді неможлива. Насамперед на продаж виставлені досить спірні пакети - зокрема 60%+1 акція "Дніпроенерго".
Уряду і президентові потрібно вирішити проблеми цих підприємств, а вже потім виставляти їх на продаж". Із цим погоджується і член правління "Донбаської паливно-енергетичної компанії" Сергій Кордашенко: "Ми зацікавлені в приватизації енергогенеруючих компаній і планували взяти в ній участь. Але те, як це було запропоновано Кабінетом міністрів, не відповідало ні принципам енергетичної безпеки, ні принципам ефективного управління. Ми вважаємо, що рішення президента дозволить більш ретельно підготувати приватизацію і зробити її привабливою для стратегічних інвесторів". "У цілому, в Україні є дві проблеми для інвесторів, що планували взяти участь у приватизації генерацій - недосконалість законодавства та корпоративні суперечки, що не припиняються, за підприємства. Ми не будемо брати участь в приватизації спірних генерацій", - говорять у РАО "ЄЕС Росії".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
