384
Протокольні формальності
— Казна та Політика
Сьогодні Верховна рада повинна ратифікувати протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ), завершивши в такий спосіб процес інтеграції країни у світовий торговельної клуб, що тривав більше 15 років. Протокол можуть підтримати не тільки члени коаліції - БЮТ і "Нашої України-Народної самооборони" (НУНС), але й багато депутатів фракцій Партії регіонів і блоку Литвина. Проти виступає лише фракція Компартії.
Протокол про вступ України до СОТ був схвалений Генеральною радою організації в Женеві 5 лютого. Тепер протягом шести місяців український парламент повинен ратифікувати його, і через 30 днів після цього Україна стане повноцінним членом СОТ. Переклад документа з усіма доповненнями і додатками з англійської на українську мову зайняв у Кабінету міністрів майже два місяці. У підсумку президент України вніс у Верховну раду проект закону про ратифікацію протоколу про вступ до СОТ лише 2 квітня.
Процес інтеграції України у всесвітню торговельну систему виявився таким же тривалим, як і Китаю, що відмовився ввійти до СОТ в момент її створення, а потім був змушений вести 15-літні переговори. Він почався 17 грудня 1993 року, коли в секретаріат СОТ з Києва надійшла офіційна заявка. Тоді ж була створена робоча група з питань вступу України до СОТ, на розгляд якої вже 28 червня 1994 року був винесений Меморандум про зовнішньоторговельний режим України. Почався процес двосторонніх переговорів із країнами, що входять у робочу групу. Вони проходили вкрай повільно - на шляху до СОТ Україну випередили багато республік колишнього СРСР. В 1998-2003 роках в організацію вступили Киргизія, Латвія, Естонія, Грузія, Литва, Молдавія і Вірменія.
За словами голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики, міністра економіки в 2005 році Сергія Терьохіна (БЮТ), в 1990-х роках політична система України була не готова до переговорів із СОТ. "У нас політичний клас був сформований вихідцями зі СРСР, які не розуміли, навіщо нам СОТ", - говорить він. "Україну розглядають як конкурента на світовому ринку, тому переговори з нами були більш складними, ніж з іншими країнами СНД (уже вступили до СОТ)", - вважає народний депутат, екс-міністр економіки в 2007 році Анатолій Кінах (Партія регіонів).
Аж до 1998 року найбільша фракція у Верховній раді була в Компартії. "Ми завжди наполягали, щоб вступ України до СОТ було синхронізовано з нашими основними торговельними партнерами - Росією та Білорусією", - розповів народний депутат Леонід Грач (КПУ).
Обидві ці країни дотепер ведуть переговори зі Світовою організацією торгівлі. У той же час Терьохін упевнений, що "якби ми завершили переговори хоча б п'ять років тому, то ввійшли б до СОТ на більш вигідних умовах".
Голова парламентсько-урядової комісії з питання вступу України до СОТ в 2002-2006 роках Сергій Касьянов упевнений, що активізація переговорів відбулася після зміни політичної структури парламенту: "Не можна говорити, що до 2003 року нічого не робилося - була проведена значна підготовча робота. Але масоване просування країни до СОТ почалося, коли сформувалася однодумність по цьому питанню в президента, уряду та парламенту". "В 2002 році, коли я був прем'єр-міністром, стало ясно, що, з огляду на глобалізацію, Україна не може розвиватися в умовах економічного анклаву", - заявляє Кінах.
Активізація процесу вступу відбулася п'ять років тому, коли були завершені багато затяжних переговорів. В 2003-2004 роках уряд Віктора Януковича уклав протоколи відразу з 21 країною, включаючи ЄС (до цього за 10 років було підписано всього 11 протоколів). В 2005 році новообраний президент Віктор Ющенко назвав вступ до СОТ одним із ключових зовнішніх пріоритетів України, і уряди Юлії Тимошенко і Юрія Єханурова в 2005-2006 роках підписали протоколи ще з 16 країнами, включаючи США та Австралію.
Про необхідність вступу України до СОТ говорилося і в Універсалі національної єдності, підписаному більшістю політичних сил країни напередодні внесення в парламент кандидатури Віктора Януковича на посаду прем'єр-міністра. З кінця 2006-го по 2007 рік залишалося підписати чотири двосторонні протоколи про доступ до ринків товарів і послуг.
Президент настільки прагнув прискорити приєднання країни до СОТ, що постійно встановлював для уряду граничні строки. Спочатку він вимагав завершити інтеграцію до кінця 2005 року, потім - до 2006-го, до 2007-го. "В 2005 році, коли завершувалися переговори зі США та Австралією і ми домовилися про щорічний обсяг дотацій аграріям у розмірі $1,4 млрд, усе йшло до того, щоб закінчити переговори в тому ж році. Але потім ці країни змінили свої вимоги і домоглися зниження субсидій до $600 млн", - говорить Сергій Терьохін. Крім того, прийняття законів з "пакета СОТ" в 2005-2006 роках постійно відкладалося у зв'язку із блокуванням роботи Верховної ради опозицією.
Найбільш складними на останньому етапі стали переговори уряду Віктора Януковича з Киргизією. Підписання протоколу із цією країною постійно переносилося через вимогу Бішкека сплатити борг українських підприємств перед киргизькими, що утворився в момент виходу України з рублевої зони в 1992 році. У результаті в листопаді 2007 року Києву довелося виплатити $27 млн як гуманітарну допомогу на ліквідацію наслідків землетрусу. Після цього Киргизія відразу ж підписала протокол. "Не можна сказати, що затяжні переговори з Киргизією були помилкою. Мене турбує, що така виплата може розглядатися як прецедент", - відзначає Анатолій Кінах.
У підсумку до грудня минулого року Україна мала всі необхідні документи і могла розраховувати на запрошення до СОТ під час Генради організації 20-21 грудня. Але несподівані нові вимоги Євросоюзу щодо стягнення Україною експортних мит зірвали плани Києва. Можливість завершити переговори з ЄС у січні 2008 року з'явилася тільки в уряду Юлії Тимошенко.
Як з'ясувалось, вступ України до СОТ схвалює не тільки коаліція, але й представники інших фракцій. "СОТ - це політичне питання, а з таких питань ми (БЮТ і НУНС) голосуємо одноголосно", - запевнив учора Терьохін. Імовірно, підтримають протокол і депутати фракцій блоку Литвина і Партії регіонів. Не згодні лише комуністи. "Ми категорично проти цього протоколу", - заявив Леонід Грач.
Однак депутати не виключають, що голосування щодо протоколу може бути перенесено. "Крім цього документа Кабмін вніс на розгляд ще десяток законопроектів щодо СОТ. Ми не хлопчики на побігеньках і хочемо спочатку розібратися, що нам пропонують прийняти", - сказав народний депутат Олег Зарубинський (блок Литвина). "Ми будемо наполягати на тому, щоб ратифікація протоколу була синхронізована із заходами уряду з підтримки тих галузей, які найбільше постраждають від вступу до СОТ", - заявив Кінах.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
