Сім разів перевір, один раз продай

10.04.2008, 10:00 — Фондовий ринок

828

Приймаючи політичне рішення про приватизацію "Укртелекому" у найближчий термін, уряд може закласти бомбу уповільненої дії, здатну підірвати ринок ІКТ.

Ні для кого не секрет, що уряд Тимошенко гостро потребує забезпечення своїх, відверто завищених, соціальних ініціатив. Очевидний і той факт, що Юлія Володимирівна стала першим політиком, що не побоявся відповідальності за такі свої кроки. Так, багато фахівців і раніше усвідомлювали здатність української економіки реалізувати такі глобальні проекти, як виплата компенсацій по Ощадбанку. Однак деякі політики не наважувалися брати на себе відповідальність за їхнє втілення на практиці.

Проте, зараз Тимошенко відверто не вистачає коштів для виконання всіх передвиборних обіцянок. От чому приватизація і контроль за ключовими бюджетоформуючими позиціями в органах виконавчої влади вкрай принципові для неї питання. Тому в бій була кинута важка артилерія. На чолі митниці виявився один з найбільших у свій час експортерів Хорошковський, податковою адміністрацією керує банкір Буряк, а на посаду Голови ФДМ претендував один із провідних спеціалістів зі злиття і поглинання Портнов. Останнього, втім, не пустив у крісло голови ФДМ "шкодливий" Секретаріат Президента.

Провал операції "даєш ФДМ!" став для Юлії Володимирівни мало не найболючішим ударом за три із лишком місяці роботи її Кабміну. Прем'єр-міністр, навмисно наголошуючи на соціальній складовій бюджету, розраховувала наповнити бюджет насамперед за рахунок приватизації. Мова, у першу чергу, іде про Одеський припортовий завод і ВАТ "Укртелеком". Кожний із цих об'єктів має свою специфіку. Однак ситуація з "Укртелекомом" показова, насамперед, тим, що приватизація цього підприємства буде мати далекосяжні наслідки, у контексті інформаційної безпеки.

Однак, про все по черзі

Що таке ринок телекомунікацій України.

Ринок інформаційно-комунікаційних технологій - це 13094 підприємств, із загальним обсягом доходів 59 млрд. грн. в 2007 році. У цілому, телекомунікації забезпечують більше 9% ВВП держави. І значимість ринку ІКТ у контексті темпів розвитку економіки за останні роки істотно зростає. Якщо в 2003 частка ринку в загальному обсязі ВВП становила 4,9%, в 2004 -0 6,1%, в 2005 - 6,5%, в 2006 - 6,4%, в 2007, як уже говорилося, - порядку 9%.

Якщо порівнювати динаміку зростання складових ринку за минулий рік, маємо такі показники:
- Ринок телекомунікацій - 28%
- Промисловість - 6,2%
- Зростання економіки в цілому - 7%.

При цьому варто розуміти, що основні частки ринку за прибутковістю займають 3 гравці: "Київстар", "МТС-Україна" та "Укртелеком". Кожний з них займає приблизно 25-30% ринку. На інших гравців припадає порядку 10%.

За структурою власності і "Київстар", і "МТС" - є підприємствами з 100% іноземною власністю. Хоча ще зовсім недавно, на піку розвитку ринку мобільного зв'язку, коли річні темпи зростання абонентської бази становили сотні відсотків, "УМЗ" (нинішня російська МТС) була спільним підприємством "Укртелекому" і низки іноземних партнерів.

"Київстар" сьогодні контролюється норвезькою компанією "Теленор" і російською "Альтімо". Причому останнім часом проблемні питання комунікації між цими власниками стали згладжуватися. І причиною цього стало, швидше за все, зміна стратегії інвестування. Ринок мобільного зв'язку України досяг своєї межі кількісного насичення.

Наступний етап розвитку - розмаїтість спектра послуг. А це означає - більш складні моделі управління, високий рівень інвестування, відсутність високих темпів розвитку. Війна піде не за десятки відсотків, а за частки відсотків ринку. Найбільш показовими у цьому контексті можуть бути дані компанії "IKS-консалтинг" щодо розвитку ринку мобільного зв'язку України. Тут компанія враховує не тільки GSM-стандарт, але також й операторів, що працюють у стандарті CDMA.

От чому і "Теленор", і "Альтімо" з інтересом придивляються до ринків Південної Азії та Африки, що стрімко розвиваються.

Проте, в Україні "Альтімо" уже контролює (безпосередньо або через афілійовані структури) такі компанії як: "Київстар", "Голден телеком" та "Астеліт-Лайф" (через турецького акціонера).

Інший великий гравець, що конкурує з "Київстаром", - російська ж "МТС" (власник - АФК "Система"). Це зараз експерти в один голос повторюють, що продаж "Укртелекомом" УМЗ був стратегічною помилкою. Однак, сьогодні "МТС" уже називається в якості одного з найбільш очікуваних інвесторів "Укртелекому". Один час на ринку з інтересом обговорювали часті ігри в теніс власника "Системи" Євтушенкова з тодішнім прем'єр-міністром України Януковичем. І сьогодні ходять чутки, що Євтушенков максимально лобіює свій особливий шлях приватизації "Укртелекому". Мова йде про виписування особливих умов і вимог для учасників конкурсу - таких, як місце на ринку, обсяг послуг, історія профільної діяльності та ін.

Прихід однієї із цих російських груп в "Укртелеком" буде означати фактичну монополізацію ринку. І тут ми стикаємося з відсутністю законодавчого регулювання проблеми монополізації ринків. Адже якщо брати окремо кожну з названих кампаній - вони не займають монопольного становища на ринку зв'язку в цілому. Однак на кожному із сегментів ринку (скажімо первинного зв'язку, підключення та ін.) "Укртелеком", "МТС" і "Київстар" - по-своєму монополісти.

Всі ці питання, по суті, зобов'язані були вирішуватися на рівні НКРЗ та АМК. Але не вирішуються, і перспектив вирішення немає ніяких. Насамперед - у силу невизначеності статусу цих органів і людей, що у них працюють.

Що таке "Укртелеком"?

У фінансовому плані ВАТ "Укртелеком" на 2008 рік передбачається 1,5 млрд. грн. збитків. З таким показником складно виходити на приватизацію. Однак все це без сумніву - результати соціально орієнтованої політики Уряду. "Укртелеком" при Тимошенко почав регулярно виплачувати дивіденди своїм акціонерам. Крім усього іншого, саме "Укртелеком" є носієм соціальних функцій держави - телефонізації неприбуткових сільських районів України.

Плюс до всього на підприємстві працює порядку 110 тисяч співробітників, звільнення яких у процесі приватизації буде, швидше за все, заборонено. Або ж для них будуть визначені спеціальні вихідні допомоги. А про те, що в "Укртелекомі" роздутий штат і порядку 20-30% співробітників необхідно звільнити, експерти говорять ще з 2000 року.

За відомостями експертів, з кожним роком підприємство здає свої позиції на ринку. Однак при цьому, у нього є два безпрограшних аргументи - телефонна каналізація та ліцензія на мобільний зв'язок третього покоління, отримана безкоштовно. Одне це робить із колишнього монополіста дуже привабливий об'єкт для інвестицій. Інша справа, що, мабуть, приватизації "Укртелекому" з монопольним правом доступу в ТК (телефонну каналізацію) не допустить ринок. А це означає, що процес узгодження позицій затягнеться.

Якщо ж припустити, що Уряд піде на дискусійний крок і виставить "Укртелеком" у такому вигляді, у якому він існує сьогодні (з монопольним правом доступу на ТК, регуляторними функціями взаємопідключення, ліцензією на 3G та "Утелом"), то варто дуже жорстко порушити питання дотримання принципів інформаційної безпеки держави. І це вже - не питання економіки.

Замість епілогу

Сьогодні Фонд державного майна пропонує Кабінету Міністрів затвердити стартову ціну продажу 67,79% акцій ВАТ "Укртелеком" у розмірі 12 млрд. гривень (2,36 млрд.дол.). З розрахунку бралася вартість акцій підприємства на ПФТС. Реальна ж вартість "Укртелекому" може бути значно вища. Однак, покупці, швидше за все, будуть домовлятися про особливі умови приватизації.

При цьому кон'юнктура світового ринку така, що жоден покупець сьогодні не зможе запропонувати за ВАТ "Укртелеком" реальну ціну. Це означає, що, приймаючи політичне рішення про приватизацію в найближчий термін і не забезпечуючи при цьому рівні права доступу як мінімум у телефонну каналізацію, уряд не тільки недооцінює підприємство, але й може закласти бомбу уповільненої дії, здатну підірвати ринок ІКТ, що завтра буде вести дискусію вже не з державним підприємством, а з іноземним власником, що повністю контролює ринок взаємопідключень. А це "просто лібералізацією" назвати вже складно...

P.S. 9 квітня 2008 року Кабінет Міністрів України о 12.20 затвердив умови проведення конкурсу із продажу акцій "Укртелекому" зі стартовою ціною 12. млрд.грн. і кроком 125 млн. грн.

Коротка історія приватизації
- 1996 р. - об'єднання обласних дирекцій електрозв'язку в єдине підприємство Укртелеком (УДПЕЗ), корпоратизація підприємства (ВАТ).
- 1998 р. - прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко запропонував продати від 5% до 25% акцій "Укртелекому" в 2008 р.
- 2000 р. - Верховна Рада прийняла Закон "Про особливості приватизації "Укртелекому", що прописує специфічні вимогу до стратегічного інвестора.
- 2001 р. - була проведена т.зв. пільгова підписка акцій - трудовому колективу компанії (продано 7,14% її акцій, які були зосереджені фактично в тодішнього топ-менеджменту "Укртелекому").
- 2005 р. - уряд Юлії Тимошенко запропонував продати "Укртелеком" вроздріб на фондових біржах, але Президент не підтримав цю ініціативу. Головним ініціатором виступав топ- менеджмент Підприємства, що проводив навіть презентацію підприємства в Європі.
- Березень 2006 р. - Кабмін Юрія Єханурова створив тендерну комісію і почав готувати компанію до продажу з аукціону.
- Грудень 2006 р. - Віктор Ющенко заборонив приватизувати "Укртелеком" в 2007 р.
- Січень 2007 р. - парламент спочатку призупинив, а потім і скасував всі закони регламентуючу приватизацію "Укртелекому".
- Березень 2007 р. - Фонд держмайна вирішив закріпити 50% + 1 акцію компанії в держвласності, а інші - продати на фондових біржах.
- Червень 2007 р. - 0,07% акцій "Укртелекому" продали інвесткомпаніям "Конкорд капітал" та "Мілленіум капітал". Пізніше рішенням суду продаж визнали недійсним.
- 2008 р.- планується продати 60% +1 акцію компанії на конкурсній основі

За матеріалами:

Proua.com

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас