831
Київ - європейський?!
— Нерухомість
Після низки голосних будівельних скандалів у столиці України, здавалося, що кияни вже нічому не здивуються. Але добродії забудовники не дають перепочити київській землі.
От уже пару місяців, як усі з жахом спостерігають за неподобством (по-іншому ніяк не назвеш) на території Жовтневої лікарні.
Всупереч всім будівельним нормам і правилам на території лікувальної установи, у небезпечній близькості від лікарняних корпусів, почалися роботи зі зведення N-поверхового будинку. Дане будівництво ведеться на ймовірному місці поховання людей, що померли від сибірської виразки і чуми.
Крім цього, дана територія знаходиться в центрі міста (вулиця Шовковична). Про збереження історичного центру вже ніяково навіть говорити, тому що ми всі вже маємо можливість «любуватися» офісним центром "Вітрило" напроти лікарні (вул. Мечникова) і будинком багатофункціонального комплексу Еспланада (набагато масивнішим і вищим від того ж Вітрила).
Ставлення киян до офісного центру "Вітрило" неоднозначне. Багато хто вважає архітектуру даного об'єкта цікавою. Будинок якийсь час був домінантою на даній території (до будівництва Еспланади). Можливо, що будівництво "Вітрила" потягнуло за собою і два наступні будівництва. Психологія людей така: вони побудували, їм можна, - а ми теж хочемо, ще вище, ще більше!
Найстрашніше, що злочинність таких рішень лежить на поверхні, усі про них знають і говорять, але винних нема, і ніхто їх ніколи не покарає. Було б навіть дивно, якби засудили одного чи двох чиновників за відведення землі, за дозвіл на будівництво. Як правило, провина лежить на цілій групі людей, що представляє високопоставлених чиновників різних інстанцій. Всі "великі люди" зв'язані між собою, усі залежать один від одного, усі перебувають у системі. Навіть якщо до влади приходить людина, що володіє якимись моральними цінностями, то вона ніяк не може протистояти системі, що працює за своїм принципом.
Більшість із сучасних політиків були членами комуністичної партії в часи Радянського союзу, і хоч зараз вони "пофарбовані" у різні кольори принцип мислення залишився той же. Може всі наші проблеми в цьому, може, коли до влади прийде нове покоління політиків, народжених у незалежній Україні, наступлять інші часи? Але поки ми дочекаємося нових часів, у центрі Києва живого місця не залишиться. Адже давно відомо, що нові будівництва часто становлять собою фізичну загрозу існуючим будинкам.
Поява нових будинків з великим об'ємом спричиняє значне збільшення навантаження на інженерні мережі, вулично-дорожну мережу. У багатьох київських районах геологічна ситуація дуже складна, а проведення будівельних робіт в існуючій забудові її ускладнює.
Будівництво багатофункціонального центру на Софіївській площі викликало необхідність зміцнення фундаменту Софіївської дзвіниці. Страшно думати про те, що через примху забудовників піддавалася небезпеці колиска українського християнства - Софіївський собор.
Перлина зодчества - Маріїнський палац на грані аварійного стану не тільки через складні геологічні умови, скандально-знаменитий житловий комплекс по вулиці Грушевського вніс свою величезну лепту в процес руйнування палацу. А чого коштувало для міста будівництво перед НСК "Олімпійський"? Уже кілька років всі кияни та особливо любителі спорту стежать за цією майже детективною історією. Якби Україна не стала країною, що приймає ЧЄ 2012 року, площа перед стадіоном була б уже втрачена назавжди.
Як же в інших європейських містах вирішується проблема нового будівництва та збереження історичної забудови? Зараз існує два шляхи розвитку великих міст із величезним історичним минулим. По першому шляху в історичній частині міста повністю зберігається існуюча забудова. За необхідності нового будівництва дозволяється зведення будинків не вище існуючих і схожих за стилістикою з навколишніми об'єктами.
Яскравий приклад такого розвитку - Будапешт, столиця Угорщини. Місто - красень, розташований на берегах Дунаю, просто вражає своєю атмосферою і відсутністю багатоповерхової забудови в центрі міста. Його деякі вулички нагадують вулиці Львова, набережна Дунаю з 3-5 поверховою забудовою схожа з київським Подолом. Тільки наш рідний Поділ усе більше втрачає свій історичний вигляд. Справа не тільки в нових будівництвах, але й у величезних рекламних щитах, які часом у Києві закривають повністю фасади будинків. У центрі Будапешта навряд чи вдасться відшукати будинок з різними вікнами, заскленими балконами.
У Києві всі чули про засідання містобудівної ради, що вирішує бути чи не бути новим спорудам у столиці України, про роботу художньої ради знають менше.
На засіданнях худради розглядаються проекти розміщення рекламних щитів, малих архітектурних форм. Рекламні щити і тимчасові споруди не такі небезпечні для історичної частини міста, але на формування враження від міста впливають дуже сильно. Хотілося, щоб наші художники ретельніше ставилися і до центра міста і до периферійних районів теж. Багато водіїв скаржаться на розміщення рекламних щитів на перехрестях магістралей, які, по суті, закривають огляд і можуть бути причиною аварії.
У принципі для туристів київська забудова вже не становить інтересу, у нас залишилися тільки перлини архітектури та історії, розташовані локально. Адже навіть прогулюючись по Хрещатикові, тепер ми бачимо за післявоєнною забудовою недавно вибудувані житлові будинки з веселеньких кольорів і металевими конструкціями на даху (приміром, житловий будинок у районі кінотеатру Дружба). Вирішальним ударом для забудови Хрещатика, що хотіли внести до списку світової спадщини ЮНЕСКО, може стати будівництво висотки на Європейській площі.
Об'єднання історичної забудови і сучасних будинків - це другий шлях для розвитку міста. Так зараз розвивається Лондон. Історично склалося так, що до сучасного центру Лондона примикала застаріла промзона міста - район доків (Докленд). Під час Другої світової війни частина забудови значно постраждала. Уряд країни прийняв важливе рішення про комплексну реконструкцію даної території.
Будівельному освоєнню району передувало транспортне будівництво (автодороги, лінія метро, легка залізниця), а також рекультивація ґрунтів і роботи з каналами. Сучасні будинки в Лондоні вражають сміливістю рішень, чого тільки варті грандіозні проекти відомого архітектора Нормана Фостера. Його висотний будинок, що одержав прізвисько "огірок", є одним із найяскравіших прикладів сучасної архітектури.
Київські зодчі теж дуже талановиті і здатні створювати грандіозні об'єкти. Але якщо і далі буде тривати бездумна забудова кожного вільного шматочка землі без попередньої реконструкції транспортної інфраструктури, без прокладання нових мереж, у нашому місті трапиться колапс.
За останні кілька років ситуація на київських дорогах катастрофічно погіршилася. Величезна частина населення міста витрачає по дві години на один бік, щоб добратися на роботу! Люди проводять у дорозі по чотири години щодня! Застарілі інженерні мережі в центрі міста часто не витримують навантажень. Після введення в експлуатацію споруджуваних об'єктів і запроектованих ситуація ще більше ускладниться. Коли ж наш уряд зрозуміє що Київ на грані трагедії? Коли ж Київ стане справді європейським містом?
За матеріалами: 24.ua
Поділитися новиною
