Податок на спадщину - розплата за багатство і фактор, що дратує родичів
Введення обтяжливого податку на заповідане майно може викликати громадське невдоволення. Поки що за спадщину платити не прийдеться, але задекларувати її необхідно.
Відповідно до останнього повідомлення ДПАУ, спадщина, отримана від найближчих родичів (батька, матері або дітей), в обов'язковому порядку повинна бути задекларована, хоча податків з неї платити не прийдеться.
Нагадаємо, відповідно до чинного Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" зі спадщини, отриманої від членів сім'ї першого ступеня спорідненості, податки не сплачуються. У випадку одержання майна в спадок не від членів своєї сім'ї воно обкладається за ставкою 5%.
Податок з живих
Хоча розмови про необхідність збільшення нинішніх ставок або ж, навпаки, про повне скасування податку на спадщину, періодично виникають. При цьому експерти твердо впевнені в тому, що цей платіж треба скасувати.
Податок на спадщину потрібно змінювати в останню чергу, хоча б через вагомий соціальний аспект, що тут є присутнім, - відзначив у коментарі Костянтин Кузнєцов, експерт Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова. - Передача майнових прав у випадку смерті - момент, якого зайвий раз торкатись не має сенсу, оскільки це додатковий дратівний привід для родичів померлого.
Кузнєцов вважає, що, збираючи майно протягом свого життя, людина вже сплатила всі необхідні податки і вправі розпоряджатися цим майном на свій розсуд.
Члени сім'ї першого ступеня спорідненості можуть переводити майно на інших осіб й у такий спосіб ухилятися від оподаткування
А от на етапі формування і нагромадження майнових благ оподатковування треба змінювати, - упевнений експерт. Платити податки повинні живі люди, особливо якщо ми говоримо про дорогі квартири, машини та ін. У нас же на сьогоднішній день дотепер не введений податок на нерухомість. Саме це і є джерелом економічних проблем, корупції і т.д., - говорить Кузнєцов.
Нульова ставка податку на спадщину для близьких родичів на сьогоднішній день абсолютно виправдана, вважає Сергій Бичков, народний депутат (НУ-НС), один з авторів проекту Податкового кодексу, віце-президент Асоціації платників податків України. Але відразу додає:
Інша справа - спадок, отриманий за кордоном. Спадщина осіб, які відкладали капітал за кордоном і сплачували там податки, користуючись усілякими соціальними благами в Україні, повинна обкладатись за більш прогресивною ставкою, упевнений Бичков.
На думку Катерини Пількевич, експерта Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, податок на спадщину як різновид податку на майно в західних країнах цілком себе виправдовує. Однак якщо податок на користування нерухомістю серйозно поповнює бюджет, то податок на спадщину не настільки значний, адже він стягується тільки зі спадщини. Як правило, частка податку на спадщину становить не більше 15-20% загальних надходжень від податку на майно, - сказала Пількевич.
Немаловажно і те, куди будуть направлятися відповідні кошти. Явно не в місцеві бюджети, хоча світова практика передбачає розподіл даного платежу саме через місцеві бюджети як потужного засобу для їхнього поповнення, - говорить Пількевич. Не виключає вона і ймовірних спекуляцій у випадку жорсткості даного податку. Можливості для обходу завжди знайдуться: члени сім'ї першого ступеня спорідненості можуть переводити майно на інших осіб та у такий спосіб ухилятися від оподатковування, - сказала Пількевич.
Розвивати культуру накопичення
На даному етапі необхідно прищеплювати людям культуру жити сім'єю, розвивати сімейні традиції, які можуть мати матеріалізовані форми, - вважає Бичков. А стримувати накопичення династичного багатства, упевнений він, не варто. В Україні практично відсутні фамілії, що живуть на внеску, зробленому багато років тому, на фамільних цінностях, отриманих у спадок. На мій погляд, на даний момент варто привчити українців до культури успадковування. Сьогодні за законом у спадок можуть переходити пенсійні рахунки, у той час як більшість людей живе на держпенсії, а недержавні пенсійні фонди просто не працюють, - говорить фахівець.
До прийняття 19 січня 2006 року змін до Закону про прибутковий податок члени сім'ї першого ступеня спорідненості при одержанні спадщини повинні були платити податок зі ставкою 0%, 5% або 13% залежно від виду спадщини. Для спадкоємців, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, ставка оподатковування становила 13%, а при одержанні спадщини від спадкодавця-нерезидента - 26%. Нові ставки наведені в таблиці. Наприклад, спадщина, отримана від нерезидента, з 1 січня 2007 року обкладається за ставкою 15%.
Чинні ставки податку на спадщину
* цінні папери, крім депозитних, іпотечних сертифікатів, корпоративні права, власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна власність або право на одержання доходу по ній
Суперечки про податок на спадщину не вщухають й у США.
На думку американського мільярдера Уоррена Баффетта, прогресивний і розумний податок на спадщину необхідний, щоб зупинити рух від демократії до плутократії. Подальше полегшення тягаря для багатих - це не той шлях, яким варто йти, - заявив він. - У країні, де пишаються рівністю можливостей, це лише збільшує розрив між надбагатіями і середнім класом.
За нинішнім американським законом, максимальна ставка податку на спадщину знижена до 45% у порівнянні з 55% в 2001 році. В 2010 році ставка стане нульовою, але в 2011 році повернеться до 55%, якщо американські законодавці нічого не зроблять, а це малоймовірно.
За матеріалами: ЛігаБізнесІнформ
Поділитися новиною