4121
Ціни збожеволіли
Зростання цін усе більше жахає українців - чи не кожен похід у магазин обходиться усе дорожче. Сумні спостереження покупців підтверджує і Держкомстат, за даними якого лютнева інфляція встановила черговий рекорд за останні вісім років, склавши 2,7%.
З початку року, за офіційними підрахунками, ціни виросли на 5,67%, а за останні дванадцять місяців - на 21,9%. Країна, нарешті, повною мірою відчула наслідки щедрості влади, що на догоду власному іміджу кілька років підряд несамовито нарощувала соціальні витрати бюджету. Свою лепту в те, що відбувається, внесли й банкіри, що привчили населення жити в кредит. Очманівши від небаченої можливості скупити все і зараз, українці вдарилися в масовий шопінг. У результаті спрацював головний економічний постулат: коли попит перевищує пропозицію, ціни йдуть угору.
Грошей стало менше
Останні півроку ціни ростуть не менше ніж на 2% на місяць. У січні-лютому вони і зовсім зірвалися з ланцюга, додавши 2,9 і 2,7% відповідно. Очевидною причиною того, що відбувається, можна назвати непомірно роздуті соціальні витрати, закладені в бюджеті цього року. За даними Міністерства фінансів, з 2008 р. у три рази збільшені стипендії студентам, офіційний прожитковий мінімум підвищений на 27,3%, мінімальна зарплата піднялася на 32%. У Мінекономіки підрахували, що в січні збільшення реальної заробітної плати склало 14,1% (за весь минулий рік - 12,5%), у той час як продуктивність праці збільшилася лише на 6,9%. Іншими словами, українці стали одержувати невиправдано високу зарплату.
За інформацією Пенсійного фонду, у перші два місяці тільки пенсій було виплачено на 4,1 млрд грн. більше, ніж за листопад-грудень 2007 р. У результаті їхнього поетапного підвищення скарбниця в нинішньому році витратить на дану категорію громадян на 39 млрд грн. більше, ніж у попередньому. Свою лепту внесла і почата Юлією Тимошенко кампанія з виплати знецінених внесків Ощадбанку СРСР. За даними Ощадбанку, до початку березня на одержання компенсації зареєструвалися 5,147 млн чоловік. 2,665 млн уже видали по тисячі гривень.
"Одними з факторів інфляції з початку року залишаються підвищення соціальних виплат, а також кампанія з надання компенсацій вкладникам Ощадбанку СРСР. Одержувачами обох видів бюджетних виплат є найменш забезпечені громадяни, більша частина витрат яких - витрати на споживчі товари. Відразу ж після одержання цих грошей вони, як правило, збільшують споживання. Однак даний фактор не можна назвати головною причиною інфляції", - говорить експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій Кравчук. Проте, за даними офіційної статистики, у січні рівень споживчих витрат склав 92% від валового доходу домогосподарств.
"Зростання доходів громадян відбувалося в умовах зменшення схильності до накопичення, що сформувало перевищення попиту над пропозиціями", - констатував міністр економіки Богдан Данилишин.
Додаткове споживання розкручують банкіри. "За обсягами позик, наданих населенню, в 2007 р. був поставлений справжній рекорд (за даними Нацбанку, кредитування фізосіб збільшилося на 97,8%. - "ДС"), що не міг не позначитися на інфляції. Завдяки споживчим кредитам і, головним чином, позикам, що видають прямо в магазинах, значно підвищилася споживча здатність населення. Щоб приборкати збільшення цін, НБУ прийдеться обмежити споживче кредитування, що стрімко зростає", - вважає президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
Регулятор уже завдав по кредитуванню два серйозних удари. Наприкінці минулого року був введений новий вид резервування по позиках, залучених фінансистами на закордонних ринках, - 4% позиченої суми. Крім того, із середини лютого почали діяти нові вимоги до розрахунку нормативу адекватності капіталу. Вони зводяться до того, що банкам, що не мають джерел для довгострокового кредитування, прийдеться або зменшити обсяги "довгих" позик, або почати активно трясти і без того роздратованих акціонерів (тільки деякі фін-установи за підсумками 2007 р. виплачували дивіденди) і знову вимагати від них нарощувати вкладення в капітал.
Нацбанківські заходи принесли свій ефект - з початку року споживче кредитування подорожчало в середньому на 1-3% залежно від валюти. Однак населення залишилося байдужим до цього подорожчання - за даними НБУ, обсяги позик, виданих фізособам у лютому, збільшилися на 8,6% (за аналогічний період 2007 р. - на 4,5%). Величина чистих запозичень громадян у січні-лютому, за інформацією Мінекономіки, склала 4,2 млрд грн. Зменшення темпів кредитування фінансисти прогнозують лише у квітні-травні.
І все-таки зусилля відомства Володимира Стельмаха зі зв'язування грошової маси дали результат. За даними за січень, у порівнянні із груднем вона зменшилася в країні на 1,2% (4,8 млрд грн.). Передбачається, що аналогічні цифри НБУ зможе продемонструвати і по лютому, оскільки нацбанківці практично не викидали на ринок нові кошти через валютний ринок, як це відбувалося в 2007 р., - не скуповували на міжбанку ВКВ. На початку нинішнього року на долари спостерігався підвищений попит, тому регулятору доводилося продавати американську валюту зі своїх резервів.
За результатами роботи центробанку за січень-лютий, золотовалютні резерви НБУ залишилися на тім же рівні, що й на 1 січня 2008 р., - $32,46 млрд. Практично недоторканим було і друге джерело нарощування грошової маси - рефінансування банків, що за два перших місяці року збільшилося лише на 5,3 млрд грн. При цьому НБУ розгорнув широкомасштабну програму зі зв'язування грошей в Україні, і в січні-лютому завдяки цьому було мобілізовано 16,5 млрд грн. "Ефект від заходів, проведених Національним банком, буде проявлятися поступово. У розвинених економіках такі заходи можуть дати результат приблизно через рік після початку їхнього впровадження. Для нашої країни цей період може становити близько шести місяців.
Якщо врахувати, що Нацбанк почав активні заходи з листопада 2007 р., ми можемо очікувати помітних результатів на кінець весни", - вважає Кравчук. "Ознаки зниження інфляційного тиску в лютому є. Але потрібно враховувати розрив у часі між монетарними і фіскальними антиінфляційними діями і їхнім впливом на макроекономічні процеси. Інфляційний поїзд розганяли з 2003 р. Неможливо його різко загальмувати після п'яти років руху на високих швидкостях", - визнає керівник групи радників глави Національного банку Валерій Литвицький.
Їжа в дефіциті
Головними двигунами інфляції стали продукти харчування (у споживчому кошику, виходячи з якого розраховується цей показник, вони становлять 52%). Найбільш значний приріст традиційно продемонструвала рослинна олія - 9%. Не набагато відстали овочі і фрукти - 8,1 і 7,4%. Сало і смалець подорожчали на 6,4%, м'ясо та картопля - на 3,7%, а хліб - на 3%. Як стверджує Данилишин, збільшення цін спровокувало скорочення внутрішнього виробництва сільськогосподарської продукції. Валовий збір зернових в 2007 р. зменшився на 15,5%, соняшника - на 21,6%, цукрового буряка - на 23,9%, картоплі - на 2%, овочів - на 15%, пропозиція молока скоротилася на 8%. Торік вартість реалізації сільгосппродукції збільшилася на 38%. Аналогічна тенденція спостерігається і зараз. Головне економічне відомство списує подорожчання на висхідні цінові тренди на світових ринках. Втім, експерти помітили в тому, що відбувається, цікаві національні особливості.
"Дійсно, збільшення вартості продуктів залишається основним фактором інфляції. Але увагу привертає той факт, що відбувається воно нерівномірно. І в січні, і в лютому стрибок інфляції забезпечили дві-три товарні позиції. Так, у січні основний внесок у підвищення індексу споживчих цін внесли овочі, що подорожчали відразу на 17,7%. У лютому ми спостерігали різке збільшення вартості соняшникової олії і, знову ж, фруктів та овочів. Пояснити такі різкі стрибки досить складно", - говорить експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій Кравчук.
Значне подорожчання фруктів в Асоціації українських фермерів і приватних землевласників пояснюють високою часткою імпортної продукції на вітчизняному ринку. "У країні немає достатніх потужностей для зберігання врожаю, тому він іде на переробку, а свіжі фрукти ввозяться. У таких умовах перебої з імпортними поставками, як це було наприкінці січня і в лютому, можуть істотно вплинути на ціну", - вважають в асоціації. Знаючі люди пояснюють подібні перебої кампанією, що не припиняється, уряду з наведення порядку на митниці. Низку тіньових схем поставок дійсно вдалося перекрити. Тому деякі імпортери вирішили тимчасово скоротити ввезення товару, щоб перечекати смутний час. А в решти різко зросли витрати. Не бажаючи скорочувати свої доходи, постачальники масово підвищили ціни.
Швидко зорієнтувалися в тому, що відбувається, і внутрішні виробники продуктів харчування. На хвилі інфляційних настроїв вони, не соромлячись, стали накручувати їхню вартість. За словами першого заступника міністра економіки Анатолія Максюти, відсутність єдиного порядку формування цін у переробній галузі дає можливість компаніям включати в собівартість товарів будь-які, найчастіше необґрунтовані витрати, що, у свою чергу, приводить до подорожчання. Проект постанови "Про затвердження Порядку формування цін виробників продовольчих товарів, щодо яких діє державне регулювання" був оприлюднений ще наприкінці січня. Документом передбачається ввести вичерпний перелік витрат, які виготовлювач може включати у вартість своєї продукції. Але, очевидно, самі виробники зуміли знайти шлях до сердець чиновників. Тому що з тих пір про документ ніхто не згадував.
Єдине, що реально могло виправдати підвищення цін, так це збільшення вартості нафти, що, у свою чергу, провокує подорожчання перевезення.
Основну надію на зниження цін експерти покладають на новий урожай. "Їхнє зростання традиційно зменшується в середині року, коли на ринку з'являються продукти нового врожаю. Прогнози на цей рік гарні, тому можна чекати зниження темпів інфляції до 1,5%", - говорить директор економічних програм Центру економічних і соціальних досліджень імені Разумкова Василь Юрчишин. У Кабінеті Міністрів взагалі прогнозують дефляцію в липні- вересні. У запасі в уряду залишилися адміністративні заходи стримування цін, які дотепер не застосовувалися. Свою лепту внесе і Нацбанк, що продовжує впровадження заходів щодо зв'язування грошової маси. Втім, уже очевидно, що бажання Кабміну стримати річну інфляцію в рамках 10% залишиться нездійсненною мрією.
Катерина Прищепа
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
