707
Нова генерація
— Фондовий ринок
Мінпаливенерго планує до кінця квітня підготувати до приватизації найбільші генерувальні компанії країни.
Учасники ринку відзначають, що, якщо їх удасться продати, міністерство зможе уникнути падіння обсягів виробництва електроенергії, що може відбутися вже в наступному році через високе зношування основних фондів. Крім того, продаж енергокомпаній вирішить їхні фінансові проблеми та створить конкуренцію на ринку генерації.
Підлягає приватизації
Як повідомив вчора заступник міністра палива та енергетики Володимир Лучніков, міністерство планує до 8 квітня підготувати умови приватизації енергогенеруючих компаній.
Раніше голова правління "Київенерго" Сергій Титенко заявив, що Мінпаливенерго ініціює приватизацію енергогенеруючих компаній "Дніпроенерго", "Донбасенерго", "Західенерго", "Центренерго" і "Київенерго" .
Титенко підкреслив, що для проведення приватизації необхідно затвердити цілу низку документів, зокрема, кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу із продажу енергокомпаній.
На думку члена комітету з ПЕК Верховної ради Олександра Гудими (БЮТ), уряд, швидше за все, підтримає ініціативу міністерства. "Сьогодні державні генерації мають цілу низку невирішених проблем - це й високе зношування основних фондів, і значна кредиторська заборгованість. Змінити ситуацію можливо, лише залучаючи капітал", - погоджується з ним генеральний директор Об'єднаного ринку електроенергії Юрій Бочкарьов.
Втім, на думку голови Фонду держмайна Валентини Семенюк, до проведення продажу генерацій необхідно одержати дозвіл Ради національної безпеки та оборони. "Оскільки мова йде про приватизацію підприємств, що мають значення для енергетичної безпеки, ФДМ потрібна ще й згода президента та РНБО, а не тільки бажання прем'єр-міністра Юлії Тимошенко", - заявила Семенюк. Хоча Титенко прогнозує, що президент і прем'єр-міністр виявлять солідарність у питанні приватизації компаній. "Приватний менеджмент поки працює тільки на "Східенерго", але навіть одного цього прикладу досить, щоб стверджувати, що підприємство працює набагато ефективніше від інших компаній. Зараз на чолі державних підприємств стоять виробничники, а повинні бути менеджери, що думають про капіталізацію та ефективність бізнесу", - упевнений генеральний директор ВАТ "Київенерго".
Енергетика в боргах
За словами Титенка, сьогоднішній фінансовий стан енергогенеруючих компаній залишає бажати кращого. За даними Національної комісії з регулювання енергоринку (НКРЕ), кредиторська заборгованість п'яти генерацій, що виставляють на конкурс, становить 21 млрд грн. У свою чергу, "Енергоринок" винен генераціям 17 млрд грн. "Більша частина боргу утворилася наприкінці 90-х, коли споживачі не розраховувалися за поставлену електроенергію із ДП "Енергоринок", той, у свою чергу - з генераціями, а компанії - з постачальниками вугілля та газу", - пояснив Бочкарьов.
У результаті в 2001 році відразу дві компанії, "Центренерго" і "Дніпроенерго", були визнані банкрутами. Наприкінці минулого року в результаті процедури санації "Дніпроенерго" розрахувалося зі своїми кредиторами. Голова "Київенерго" пояснив, що у свій час був прийнятий спеціальний закон "Про заходи, спрямовані на забезпечення стабільної роботи підприємств паливно-енергетичного комплексу", спрямований на те, щоб уникнути банкрутства генерацій. Однак недосконалість цього документа і його протиріччя з іншими законами не дозволило йому запрацювати на повну силу.
На думку аналітика ІК "Ренесанс Капітал" Катерини Малофеєвої, саме значна кредиторська заборгованість компаній не дозволяє їм активно залучати кредити для проведення модернізації зношених потужностей. "Жоден банк, що себе поважає, не дасть кредит компанії, яку можуть у будь-який момент обанкротити, а видавати кредити компаніям, що перебувають у стані банкрутства, взагалі заборонено", - погоджується аналітик ІК "Уралсиб" Кирило Чуйко. За словами Чуйка, перше, що повинен буде зробити новий власник, це вирішити проблему кредиторської заборгованості.
Зношення потужностей
Ще один неприємний сюрприз, що очікує майбутніх покупців генерацій, - обтяжливий стан виробничих потужностей. "На більшості підприємств зношення основних фондів перевищує 80%. Цей показник є просто небезпечним і говорить про можливості глобальної енергетичної кризи в країні", - розповідає Гудима. За оцінками ІК "Ренесанс Капітал", загальний обсяг інвестицій необхідних для модернізації генерацій перевищує $3,5 млрд. "Якщо не інвестувати ці кошти, виробництво електроенергії в Україні буде неухильно скорочуватися і зрештою може виникнути проблема black out - дефіциту електроенергії та масових аварійних відключень", - розповідає Сергій Титенко. Тим часом, на думку члена комітету ВР з ПЕК Миколи Глущенка, щоб забезпечити приплив інвестицій у генерації, державі необхідно буде захистити майбутніх інвесторів від можливої реприватизації. "Якщо не буде політичних гарантій недоторканності приватної власності, майбутні власники, швидше за все, постараються інвестувати мінімум коштів у генерації, і стагнація галузі продовжиться", - погоджується член комітету ВР з ПЕК Верховної ради Олександр Гудима.
Законодавчі труднощі
І все-таки головною проблемою майбутніх власників генерацій стане не стільки складний фінансовий і технічний стан генерацій, скільки нинішній устрій українського енергоринку. Зараз фактично всю вироблену електроенергію генерації зобов'язані продавати в "Енергоринок" за цінами, що установлює НКРЕ.
Таким чином, купивши компанію, майбутній власник не буде мати реальних важелів впливу на ціну, за яку буде продаватися електроенергія. Такий порядок, на думку Кирила Чуйка, буде незрозумілий закордонним інвесторам, які почнуть дисконтувати вартість активів виходячи зі складності роботи на ринку.
Втім, за словами Сергія Титенка, зараз міжвідомча група, що складається із представників Кабміну, НКРЕ і Верховної ради, готує масштабну реформу ринку, що дозволить уже до кінця наступного року новим власникам генерацій самостійно продавати електроенергію споживачам. "Якщо це відбудеться, вартість активів, що генерують, відразу виросте як мінімум на 35-40%, а український ринок стане привабливим для європейських інвесторів", - прогнозує Гудима.
Покупці та ціни
На думку Сергія Титенка, участь у відкритому конкурсі з приватизації генерацій уже візьмуть сім-вісім компаній.
Серед українських претендентів - ДПЕК Ріната Ахметова, "Енергетичний стандарт" Костянтина Григоришина, група "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, а також російська "ЄЕС Росії", німецькі E.ON і RWE, італійська Enel і швейцарський Atel. Учора про свій інтерес до участі в приватизації компаній, що генерують, заявили всі зазначені бізнес-групи. Як повідомила аналітик ІК "Трійка Діалог Україна" Ірина Цегельник, загальна ціна держпакетів акцій п'яти приватизованих генерацій досягне $5 млрд. Втім, на думку Малофеєвої, коли до конкурсу виявлять інтерес великі інвестори, ціна пакетів може вирости ще більше.
Аналітик наводить приклад "Дніпроенерго", капіталізація якого виросла з $600 млн до $3,1 млрд після того, як ДПЕК торік заявив про свій інтерес до нього. Втім, на ціну генерацій, на думку Кирила Чуйка, негативно вплине те, що компанії сьогодні, по суті, лише орендують свої потужності, а не володіють ними. "Я думаю, якщо напередодні продажу держава все-таки вирішить передати у власність енергетиків потужності ТЕС, ціна об'єктів виросте ще в півтора рази", - упевнений експерт.
Витрата палива компаніями
Джерело: Мінпаливенерго
Використання потужностей компаніями
Джерело: Мінпаливенерго
Запропоновані до приватизації компанії
Джерело: Мінпаливенерго
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
