284
Публічні ІСІ залишаються маленькими
— Фондовий ринок
Публічні інститути спільного інвестування (ІСІ) поки не роблять погоду на фондовому ринку. Сьогодні, за різними оцінками, сумарний обсяг акцій, які звертаються на організованому ринку, становить 10-15 млрд дол. За підсумками 2007 р. частка ІСІ в цій сумі не досягла навіть 20%.
"Щоб впливати на роботу ринку, публічні ІСІ повинні забезпечувати хоча б 30% його обертів. Поки що погоду задають нерезиденти", - відзначив президент інвестиційних фондів КУА "Амадеус" Михайло Ройко.
Його точку зору підтвердили інші експерти. "Думаю, навіть четвертої частини всіх торгів на публічні ІСІ не доводиться. Основні інвестори - нерезиденти. В основному це приватні інвестори, у меншому ступені - інвестиційні фонди", - розповів керуючий великої КУА з іноземними інвестиціями.
Вплив фондів непомітний ще й тому, що вони виходять на ринок не прямо, а через пов'язаних торгівців. Іноді брокери перепродують фонду частину паперів зі свого портфеля. А коли виходять на ринок, неможливо зрозуміти, проводять вони конкретну операцію від свого імені або за замовленням ІСІ.
Також фонди не присутні на ньому постійно. Завдання компанії з управління активами - сформувати портфель цінних паперів ІСІ і тримати його довгий час. Всупереч розхожій думці, грамотні керуючі вдаються до перекладання лише зрідка і в рамках невеликої частки портфеля. Крім іншого, зайво різкі руху підвищують накладні видатки КУА, а виходить, зменшують її прибуток.
На цей рік, за традицією, більшість КУА спрогнозували різке зростання популярності публічних фондів. Особливо активні в обіцянках нові гравці.
"За прогнозом компанія розраховує залучити близько 250-300 млн грн, інвестувавши отримані кошти в український фондовий ринок", - розповів гендиректор КУА "ПІО ГЛОБАЛ Україна" Андрій Радченко.
Проте за підсумками року публічні ІСІ навряд чи зможуть подолати заповітний бар'єр в 30% ринку акцій. "Пролунали дуже потужні декларативні заяви цілої низки компаній про те, що вони зберуть і вкладуть мільярди гривень. Думаю, результати будуть значно скромніше. Дуже сильно злякали населення", - вважає Ройко, маючи на увазі більш ніж скромні результати роботи фондів з жовтня минулого року.
Основна частка ринку акцій як і раніше залишиться за нерезидентами. Поки що через проблеми на світовому ринку капіталу вони зайняли вичікувальну позицію, а багато хто навіть не може вийти з українських цінних паперів. Проте вони навряд чи підуть, коли ситуація нормалізується.
"Український фондовий ринок виглядає більш привабливо, оскільки країни, що розвиваються, відчують найменший вплив уповільнення світової економіки", - вважає аналітик компанії "Альфа Капітал" Денис Шаврук.
Михайло Ройко вважає, що коли проблеми на зовнішніх ринках вгамуються, нинішні нерезиденти повернуться самі і приведуть нових. Занадто давно не було росту, а він більш ніж виправданий. Особливо активні, допускає він, будуть інвестори з Росії, яких залучають відчутні прибутки і не бентежать високі ризики роботи на українському ринку акцій.
"На відміну від російської ситуації внесок різних галузей в економіку України більш рівномірний, що зменшує волатильність ринку і українських біржових індексів. У свою чергу, більша диверсифікованість фондового ринку, особливо з ростом його капіталізації, дає певні переваги Україні. Разом з тим фондовий ринок України програє ринку Росії в технологічному та інфраструктурному плані. У Росії висока ліквідність фондового ринку, є площадки і інструменти, орієнтовані на роботу з фізичними особами", - вважає Радченко.
Виконавчий директор компанії "Трійка Діалог Україна" Артемій Єршов визнає, що інтерес росіян до українського ринку акцій є, і проблема, скоріше, у малих розмірах цього ринку. Гроші, що приходять з-за кордону, практично нікуди вкладати. "У більшої частини підприємств дуже низький free float (частка акцій у вільному обігу). До того ж портфельних інвесторів стримує низька ліквідність ринку. Хоча всі розуміють, що ринок недооцінений і є можливість для його росту", - сказав Єршов. НСМЕП рятують від конкуренції
НБУ направив банкам лист, у якому виразив стурбованість масовим розсиланням кредитних карт без попереднього замовлення клієнтами. І рекомендує банкам цього не робити. Банкіри бачать у таких радах центробанку підступи ідеологів розвитку Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП).
"Нав'язування банками нових кредитних продуктів викликає неоднозначну реакцію громадян. Виросла кількість скарг на банки щодо розсилання громадянам, що не є їх клієнтами, рекламних пропозицій і кредитних карт, емітованих на їх ім'я", - говориться в листі Нацбанку.
Крім того, побоювання регулятора викликає списання коштів з рахунків без одержання згоди клієнта на використання нової послуги або кредитної лінії і розголошення інформації про особи, які не є клієнтами цього банку. Також регулятор порекомендував банкам переглянути внутрішні становища і договори із клієнтами і передбачити чіткий порядок дій клієнтів у випадку втрати карти.
"Мова йде про порушення в багатьох банках. Банки зобов'язані застосувати заходи, щоб усунути або не допустити подібні дії. А територіальні управління НБУ зобов'язані перевірити, як банки виконують вимоги законодавства", - сказав Віктор Кравець, виконавчий директор з питань платіжних систем і розрахунків Нацбанку.
Тим часом заборони на картковий direct-mailing ні в законодавстві, ні в постановах Нацбанку немає. Зате є стрімке зростання кількості карток міжнародних платіжних систем, емітованих українськими банками. За останнім даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем (EMA), український ринок платіжних карт міжнародних платіжних систем (МШС) переступив 50-мільйонний рубіж. За даними ж НСМЕП, обсяг емісії карток цієї системи трохи менше 2 млн. штук.
Однак валові цифри недостатньо точно характеризують ситуацію на ринку. За оцінками керівника київської обласної філії Укрсоцбанку Андрія Онистрата, із усього обсягу емітованих карт МШС реально працюють приблизно 20%. Інші 80% - дута емісія.
Однак такий закон жанру - банки, вступивши на стежку боротьби за масового клієнта, змушені вести агресивне розсилання платіжних карт, не знаючи, скільки при цьому вдасться залучити живих клієнтів, оскільки це не зарплатні проекти, де результат відомий заздалегідь, а ринок. Сьогодні 90% розсилання припадає на кроси-продажі кредитних карткових продуктів існуючим клієнтам, які пройшли скоринговий відбір і дуже подобаються банкам як надійні позичальники, а інші 10% - подарунку або бонусні продукти.
"Якщо банк працює зі своєю клієнтською базою, то він може розраховувати на 30-40% активацій, у противному випадку - результат ледь досягає 20%. Саме тут криється причина істотного збільшення кількості карт, не активізованих клієнтами, і як результат - мертвої емісії. Справедливості заради потрібно відзначити, що світовий досвід подібних розсилань говорить про те, що якщо досягнуть 20%-вий відгук, то кампанія крос-продажів вдалася", - розповідає про direct-mailing заступник начальника департаменту індивідуального бізнесу Home Credit Bank Олександр Дубина.
Можливо, у цих цифрах і криється причина листа Нацбанку: на тлі величезних показників росту емісії карт МШС частка НСМЕП втрачається (хоча в останньої майже всі карти активовані). З одного боку, це вкрай ускладнює Нацбанку життя при лобіюванні національної системи у владних коридорах. З іншого боку - direct-mailing не під силу емітентам карт НСМЕП через їх дорожнечу. Тому рекомендації центробанку їм на руку.
Ще однією причиною рекомендацій Нацбанку відмовитися від direct-mailing може бути питання банківської безпеки. Більшість банкірів знають про схему кредитного шахрайства, що набирає величезні обертів в США. Там хитрі друзі використовують чужі кредитні карти, що розсилаються поштою. За рахунок перекидання грошей банків з карти на карту вони доводять свої кредитні ліміти до запаморочливих сум, а потім обкрадають кредитно-фінансові установи.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
