783
Чи можна гарантувати доходи ІСІ
— Фондовий ринок
У розвинених країнах існують спеціальні інструменти захисту внесків інвесторів в ІСІ. Одним з них в Україні міг би стати фонд гарантування внесків для ІСІ за аналогією з банківським. Фондовики по-різному ставляться до перспективи створення такого фонду.
Найближчим часом відбудеться конференція на тему створення подібного фонду, повідомила в.о. генерального директора Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) Ольга Трипільська. Планується взяти за основу фонд гарантування внесків для банківської діяльності. Однак вона вважає, що проект ще сирий і вимагає доопрацювання. Наприклад, Європейська бізнес-асоціація пропонує й інші форми захисту від ризиків.
Профільний регулятор поки не визначився з форматом цієї структури. Начальник управління спільного інвестування Держкомісії цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) Євген Іванов заявив, що не визначено ще, під егідою кого буде існувати такий фонд - держави чи бізнесу. Неясно також, куди будуть інвестуватися його активи. За законом кожна компанія управління активами (КУА) повинна формувати свій гарантійний фонд для таких цілей.
Думки учасників ринку із приводу створення фонду гарантування внесків в інвестиційні фонди розділилися. Директор зі стратегічного розвитку КУА "Конкорд Ессет Менеджмент" Тарас Лановик вважає, що створення такого фонду може бути одним з найбільш важливих моментів у розвитку спільного інвестування в Україні. Насамперед це підвищить довіру інвесторів до ІСІ і виведе даний напрямок на якісно новий рівень.
Із цією думкою згодний і провідний аналітик КУА "Таск-Інвест" Андрій Шевчишин. Мовляв, це підвищить інтерес простих інвесторів до інститутів спільного інвестування, оскільки з'являється нова ніша гарантованих внесків, поряд з банківськими депозитами. Правда, виникає навантаження на компанію управління активами, що в умовах масового припливу дрібних інвесторів може істотно обмежити оборотні кошти.
Однак інші експерти категорично проти такої ідеї. "Це популістська ідея. По суті, її автори пропонують гарантувати прибутковість на фондовому ринку. Ніде у світі немає такої практики", - заперечує керуючий директор КУА "Драгон Есет Менеджмент" Дмитро Ісупов.
"Не можна тупо копіювати ринок банківських депозитів", - додає директор аналітичного департаменту групи компаній "ТЕКТ" Юрій Прозоров. Фондовий ринок відрізняється тим, що інвестори тут не можуть очікувати гарантованого доходу від інвестицій, є рух як нагору, так і вниз, і держава або успішні компанії управління активами (КУА) не повинні покривати ризики від збитків від горе-керуючих інших КУА.
На думку віце-президента КУА "Кінто" Анатолія Федоренка, у тім вигляді, у якому пропонується створити фонд гарантування, він зовсім неприйнятний. Основний його аргумент - учасниками фонду (тобто платниками страхових внесків) пропонується зробити КУА, які ні за законом, ні за договором не беруть на себе зобов'язань щодо гарантування ні певного рівня інвестиційного доходу для інвестора (це прямо заборонено законом), ні повернення суми раніше інвестованих коштів (цього немає ні в законі, ні в договорі).
Це відбувається тому, що права власності на інвестиції в ІСІ або зберігаються за інвестором (у формі паю в ПІФ), або переходять до іншої юридичної особи (до КІФ), але в жодному випадку не закріплюються за КУА. При цьому інвестиційні ризики по таких інвестиціях несе інвестор, у першому випадку, як пайовик ПІФ, у другому - як акціонер КІФ.
"Тому обтяження КУА додатковими фінансовими зобов'язаннями по внесках до фонду гарантування є не що інше, як покарання непричетного. А ще класики писали: краще виправдати десять винних, ніж покарати одного невинного. Доводиться шкодувати, що держава намагається направити караючий меч фінансового захисту явно не за адресою, тим більше що вона не захистить інвестора від втрат, оскільки випадки банкрутства учасника фонду як підстава для здійснення компенсаційних виплат не пов'язані з виконанням зобов'язань такого учасника перед інвесторами: адже вони не є ні його кредиторами, ні учасниками (акціонерами)", - говорить пан Федоренко.
Єдиний суб'єкт, що виявиться у виграші в цьому випадку, - це сам фонд гарантування, що швидко перетвориться в паразитуючу структуру фондового ринку. Адже він буде збирати внески, але не буде здійснювати виплат, витрачаючи кошти винятково на самозабезпечення.
Більше того, віце-президент "Кінто" пропонує додатково переглянути порядок формування резервного фонду ІСІ, що створюється КУА у випадку залучених коштів від фізичних осіб-інвесторів, у розмірі 10% від суми залучень. Для формування резервного фонду в КУА немає адекватного джерела, з огляду на те, що, по-перше, управління активами становить винятковий вид діяльності КУА, і, по-друге, як плата за управління активами КУА бере винагороду в розмірі 2-2,5% від вартості чистих активів, тобто істотно менше 10% відрахувань у резервний фонд. Але ж сформувавши такий фонд, компанії треба ще за якісь кошти забезпечувати повсякденну статутну діяльність.
В Україні існує фонд гарантування банківських вкладів фізичних осіб, його активи на даний момент становлять майже 1,5 млрд. грн. Він був створений відповідно до указу президента від 10 вересня 1998 р. Ресурсна база фонду формується за рахунок початкових внесків банків у розмірі 1% статутного капіталу і єдиного для всіх регулярного внеску - двічі на рік по 0,25% суми внесків. Максимальна сума відшкодування у випадку банкрутства банку становить 50 тис. грн. (включаючи відсотки). Крім того, планується створення державного фонду гарантування внесків членів кредитних спілок.
Юрій Станишевський
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
