Що буде з гривнею, або Чого варті заяви голови Нацбанку
Голова Національного банку Володимир Стельмах зробив днями заяву, що напевно змусила вкотре серйозно похвилюватися багатьох українців. Він знову заговорив про можливість ревальвації гривні в найближчому майбутньому.
"Існують підстави для посилення гривні", - повідомив журналістам керівник НБУ. І пояснив, що однією з таких причин є збереження значних валютних надходжень в Україну, а продажі Нацбанком доларів на міжбанківському валютному ринку не свідчать про відхід НБУ від планів зміцнити гривню.
Потрібно сказати, що досить схожу і навіть ще більш конкретну в цьому плані заяву Володимир Стельмах зробив в жовтні минулого року. "Ми повинні відійти від керованого валютного курсу. Необхідно змінювати наш валютний ринок і політику Нацбанку. Що стосується ревальвації, то вона цілком можлива. Щоб опустити курс до 4,9 грн./дол., нам досить вийти на міжбанк і сказати, що нам не потрібний долар і НБУ готовий купувати його в резерви хіба що по 4,9 грн./дол.", - розповів він тоді .
На дану голосну заяву Володимира Стельмаха восени минулого року пішла негайна реакція бізнесу і населення. Українські банки почали тоді активно продавати вільну валюту, збільшували гривневе кредитування та стали відмовляти підприємствам у валютних позиках. А багато переляканих громадян поспішили обміняти свої валютні заощадження на гривню. Однак ніяких кроків зі зміцнення вітчизняної валюти після вищенаведених слів головного банкіра потім (і дотепер) так і не було.
Неважко здогадатися, чому після такої тривалої паузи Стельмах раптом знову "згадав" про можливість або, скоріше, необхідності ревальвації гривні. Очевидно, що на такий радикальний крок Нацбанк і уряд, схоже, таки намірилися піти як на антиінфляційний захід після оголошення Держкомстатом кошмарних цифр збільшення споживчих цін у січні - на 2,9%, а в річному обчисленні (до січня 2007 року) - на 19,4%.
Але є великі відмінності між ситуацією в економіці України станом на жовтень 2007 року і на лютий нинішнього. Якщо восени минулого року, незважаючи на негативне сальдо, що маємо, зовнішньої торгівлі, хоча б спостерігалося сумарне перевищення пропозиції валюти, і НБУ щомісяця нарощував золотовалютні резерви, то в останні три місяці (лютий, січень і грудень) Нацбанк лише витрачає свої запаси на підтримку гривні від девальвації. Крім того, торік долар регулярно і дуже стрімко падав щодо євро, що також могло слугувати виправданням для зміцнення гривні. Але, знову таки, починаючи з кінця минулого року, американська валюта припинила здавати свої позиції, і багато експертів навіть пророкують подальше ослаблення євро до долара.
У якому становищі виявилася вітчизняна економіка на сьогоднішній день? Уряду не тільки не вдалося торік зменшити негативне сальдо зовнішньої торгівлі, але навіть навпаки - темпи збільшення імпорту пішли у великий відрив від збільшення експорту, і негативне сальдо торгівлі товарами в січні-листопаді 2007 року досягло $9 592,2 млн. Це - по-перше. По-друге, у зв'язку зі світовою фінансовою кризою і з інших причин приплив валюти в Україну зменшився, і Національний банк витратив у грудні 2007 року золотовалютних резервів на $305,95 млн., у січні нинішнього року - на $667,80, у лютому НБУ вже тричі продавав валюту - 6, 8 і 11 числа.
У зв'язку з вищевказаними обставинами слова Володимира Стельмаха про можливість ревальвації гривні здаються досить дивними - економічно нелогічними. Так, можна собі уявити, що від прийдешнього продажу Укртелекому, Одеського припортового заводу і декількох обленерго в країну прийдуть великі суми валюти, НБУ скористається ситуацією (як це було окреслено в торішній заяві Стельмаха) і здійснить зміцнення вітчизняної валюти. Але ж такий захід буде лише тимчасовим - велика приватизація на цьому, у принципі, закінчується - і потім ситуація може лише ще більше погіршитися?..
Адже головна причина, що штовхає гривню останнім часом не до зміцнення, а, навпаки, до девальвації, не тільки не зникне, а лише підсилиться. Оскільки імпорт у випадку ревальвації гривні хлине в Україну ще більш потужним потоком, а умови для вітчизняних експортерів лише погіршаться.
Давайте-но, глянемо на очевидні речі! Припустимо, кілька років тому якийсь товар (туфлі, штани і т.д.), вироблений в Україні та у країнах Європи (або в США, або в Китаї) коштував у доларовому еквіваленті однаково - нехай, $100. Однак інфляція в Україні в останні чотири роки перевищувала 10%, а в 2007 році склала і зовсім 16,6%. А, приміром, у європейських державах споживчі ціни підвищувалися за рік приблизно на 2%. І тільки в 2007 році інфляція в ЄС підвищилася до 3,1%. У Китаї же інфляція була хоча і трохи суттєвіша, але все-таки набагато нижча, ніж в Україні (у січні 2008 року інфляція в Китаї досягла 7,1% у річному вирахуванні, виявившись рекордною за останні 11 років).
Внаслідок інфляції товар у Європі подорожчав за 4 роки на 9%, а в Україні - в 1,61 рази (інфляція 2004 року - 12,3%, 2005 - 10,3%, 2006 - 11,6%, 2007 - 16,6%). Отже, тепер європейські виробники пропонують цей товар по $109, а українські - по $161. А все тому, що в Україні гривня міцно прив'язана до долара (квітневу ревальвацію 2005 року і коливання пари євро-долар для спрощення не враховуємо).
Природно, що європейські виробники вже давно налагодили експортні поставки згаданого товару в Україну. Вітчизняні ж промисловці або вже відмовилися від його виробництва або підуть на таке найближчим часом. І ця дата наступить ще швидше, якщо в Україні відбудеться ревальвація гривні.
Також з кожним роком за рахунок більш високої інфляції в Україні, ніж у Європі (США, Китаї і т.д.) буде збільшуватися число найменувань тих товарів, вартість яких в імпорті виявиться нижчою, ніж вітчизняного виробництва. А видів української продукції, що виходить дешевшою, ніж за кордоном, і яку можна експортувати, буде усе менше і менше.
Тому подальша перспектива при великій інфляції в Україні і при збереженні фіксованого курсу гривні або, тим більше, у випадку її ревальвації - єдина: імпорт буде усе сильніше обганяти експорт. А закінчиться все це неодмінною девальвацією гривні.
І українському уряду є, де подивитися, до чого приводить ревальвація вітчизняної валюти. Наприклад, на шлях зміцнення рубля пішла кілька років назад Росія. І що ж? В 2005 році російський експорт виріс на 32,9%, а імпорт - на 30,6%; в 2006 році експорт збільшився всього на 25,3%, а імпорт - на 29,9%; в 2007 же році приріст російського експорту товарів склав лише 15,4%, зате імпорту - 36,7%.
Перспектив же істотного зниження інфляції в Україні, як мінімум, у найближчі кілька років - просто немає. З кожним роком будуть значно підвищуватися ціни на імпортний газ і, відповідно, тарифи за ЖКП, на продукти харчування і будівельні матеріали, а уряди напевно продовжать політику швидкого збільшення зарплат, пенсій і соціальних допомог.
У цих умовах кроки зі зміцнення гривні здаються небезпечними для української економіки. Імпорт остаточно витіснить продукцію вітчизняних виробників у торговельній мережі. Дата ж неминучого початку девальвації гривні не тільки не відсунеться, а лише ще більше наблизиться...
P.S.
Як тільки що стало відомо , міністр фінансів Віктор Пинзеник також не підтримує ідею зміцнення гривні в сьогоднішній економічній ситуації. "Те, що сьогодні відбувається на валютному ринку, не дає можливості говорити про якесь поводження (щодо зміцнення гривні)", - сказав, зокрема, він. "З початку року Нацбанк продав 300 млн. доларів. Не купив. Це зовсім інша ситуація, ніж була (раніше)", - пояснив Пинзеник.
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною