558
Арсеній Яценюк рахує дні
— Казна та Політика
У п'ятницю голова Верховної ради Арсеній Яценюк запропонував лідерам фракцій підписати політичну угоду і тим самим розблокувати роботу парламенту. Якщо цього не відбудеться, заявив спікер, то Верховну раду VI скликання чекає розпуск, підставою для якого може стати відсутність пленарних засідань протягом 30 днів.
Спікер Арсеній Яценюк у п'ятницю зібрав на чергову нараду лідерів парламентських фракцій, щоб домовитися про розблокування роботи Верховної ради. На відміну від попередніх засідань, на яких Яценюк намагався на словах переконати депутатів почати працювати, цього разу він висунув їм документально оформлений ультиматум. Спікер запропонував лідерам фракцій підписати "Політичну угоду про поновлення роботи другої сесії VI скликання Верховної ради України", що складається із шести пунктів.
Перший пункт стосується "листа трьох", підписання якого Арсенієм Яценюком стало приводом для блокування роботи Ради опозицією. Як відомо, керівництво країни підписалося під листом генеральному секретареві НАТО Яапу де Хоопу Схефферу, у якому повідомлялося про готовність України приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО. Відповідно до угоди фракції зобов'язуються визнати, що підпис голови ВР під "листом трьох" не є "консолідованою позицією конституційної більшості складу Верховної ради".
Результатом підписання угоди Яценюк бачить розблокування роботи парламенту. Відповідно до двох останніх пунктів документа, політичні сили зобов'язуються "утриматися" від блокування трибуни і "відмовитися" від блокування президії Ради. При цьому спікер пропонує "затвердити порядок денний" другої сесії, "виходячи із принципів урахування волі кожної фракції на компромісній основі".
На нараді з лідерами фракцій Яценюк заявив, що, якщо цей документ не буде підписаний і, відповідно, блокування продовжиться, депутати повинні усвідомлювати те, що це закінчиться розпуском парламенту. "Якщо в понеділок не буде підписана відповідна політична угода або не знайдено інший компроміс на підставі цієї угоди, то в нас буде йти 30-денний термін, визначений ст. 90 Конституції. І ми з ганьбою поставимо хрест на українському парламентаризмі", - пізніше заявив журналістам спікер.
За логікою Яценюка, відлік 30 днів почався з 13 лютого, після того як 12 лютого депутати зуміли закрити першу сесію Ради і відкрити другу сесію. Відведений же спікером місяць закінчиться 13 березня.
Примітно, що раніше Яценюк неодноразово називав безпідставними розмови про другі позачергові парламентські вибори. "Болівар цього не витримає. Усе. Я не бачу сьогодні ніяких підстав говорити про дострокові вибори", - сказав спікер 28 січня. Більше того, саме він заявляв, що норма про 30 дні не може поширюватися на Верховну раду VI скликання. "Якщо вони (Партія регіонів) складуть 150 мандатів, то їх (перевиборів.) точно не буде в силу того, що на цей випадок поширюється пряма конституційна норма - протягом одного року Рада не може бути (двічі) розпущена на тих самих підставах", - сказав в одному зі своїх інтерв'ю Арсеній Яценюк.
Погрозу спікера, що заявив про можливість розпуску парламенту, не сприйняли всерйоз ні його соратники, ні супротивники. Поки жодна з парламентських фракцій не готова поставити свій підпис під угодою. "Крім визнання Яценюком того, що його підпис не відображає точку зору парламенту, ніяких реальних поступок з боку більшості в цій угоді не робиться. А ми вимагаємо, щоб Яценюк відкликав свій підпис", - заявив народний депутат Олександр Голуб (КПУ). У Партії регіонів і НУНС Ъ повідомили, що "ще навіть не бачили документ". Втім, після того як перерахував депутатові Юрію Мірошниченкові (ПР) основні пункти угоди, той сказав: "Це абсолютно нормальна вихідна позиція. Якщо це буде основою, то ми її підпишемо". А в блоці Литвина заявили, що не бачать сенсу в підписанні такого роду документів. Втім, всі опитані депутати висловили думку, що компроміс буде знайдений, і Рада запрацює. Однак навіть упевненість у цьому не заважає партіям демонструвати свою готовність до перевиборів. "Наша позиція для нас принципова, і ми допускаємо, що це може привести до дострокових виборів. Нас увесь час залякували, що якщо ми не будемо працювати, то будуть перевибори. Ми це обговорили і вирішили не відступати навіть у цьому випадку",- сказав Мірошниченко.
"Нинішній парламент має імунітет від розпуску"
Розпуск Верховної ради VI скликання на підставі кожної з норм чинної Конституції в нинішньому році неможливий. Про це міністр юстиції Микола Оніщук розповів спеціальному кореспондентові Коммерстант-Украины.
- Наскільки юридично бездоганною є погроза розпуску парламенту після 30 днів бездіяльності депутатів?
- Конституцією дійсно передбачено, що у випадку, якщо протягом 30 днів Верховна рада не може відкрити засідання, у президента з'являється право на розпуск парламенту, що саме по собі означає дострокові вибори. Але є два аспекти, які не зовсім ясні із правової точки зору. Нинішній парламент має імунітет від розпуску. Конституція припускає, що президент не може розпустити його протягом року, навіть якщо Рада не засідає протягом місяця.
- На якій тоді підставі Раду можна розпустити? - Якщо 150 депутатів складуть свої повноваження. Однак із часу перевиборів були внесені зміни в закон "Про вибори народних депутатів України" про обнуління списків. Тобто, навіть якщо 150 депутатів - припустимо, членів фракції Партії регіонів - складуть свої мандати, на їхнє місце будуть зареєстровані наступні за списком кандидати в депутати. Але й тут є лазівка. Якщо, припустимо, це відбудеться, можна буде констатувати неповноважність парламенту, як це було під час літньої кризи 2007 року. У будь-якому разі розпуск парламенту - це прерогатива президента. Однак конституційною гарантією є те, що зараз парламент не може бути розпущений з ініціативи глави держави.
- Чи існують які-небудь важелі, щоб змусити парламент працювати? - Орган, що формується за допомогою обрання, обмежує інші способи впливу на нього. Тут можна застосовувати, мало не винятково, методи політичного регулювання. Взагалі, ситуація, у якій зараз перебуває Рада, як і та, котра була під час минулої кризи, унікальна, тому що не мала прецеденту з погляду політико-правової дійсності.
Складно зараз прогнозувати розвиток подій, у тому числі можливі правові наслідки. Не слід відкидати, що для вирішення спірних питань буде притягнутий Конституційний суд, що може розглянути питання про тлумачення існуючих положень Конституції, коли мова йде про конкуренцію двох конституційних норм.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
